ВПЛИВ ТЕХНОЛОГІЙ ВІРТУАЛЬНОЇ РЕАЛЬНОСТІ НА ПОКАЗНИКИ МІКРОЦИРКУЛЯЦІЇ ТА БОЛЬОВИЙ СИНДРОМ У ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ НА ЕТАПІ ДОПРОТЕЗНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ПІСЛЯ ТРАНСФЕМОРАЛЬНИХ АМПУТАЦІЙ

Неханевич О. Б., Крапіва Д. М.

ВПЛИВ ТЕХНОЛОГІЙ ВІРТУАЛЬНОЇ РЕАЛЬНОСТІ НА ПОКАЗНИКИ МІКРОЦИРКУЛЯЦІЇ ТА БОЛЬОВИЙ СИНДРОМ У ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ НА ЕТАПІ ДОПРОТЕЗНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ПІСЛЯ ТРАНСФЕМОРАЛЬНИХ АМПУТАЦІЙ


Показати/Завантажити PDF

Про автора:

Неханевич О. Б., Крапіва Д. М.

Рубрика:

ТЕРАПІЯ ТА РЕАБІЛІТАЦІЯ

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

Сучасна військова агресія проти України спричинила різке зростання кількості пацієнтів із мін- но-вибуховими пораненнями, що часто призводять до трансфеморальних ампутацій. Одним із найскладні- ших викликів допротезної реабілітації є фантомний больовий синдром (ФБС), поширеність якого сягає 80%. ФБС виступає потужним стресовим чинником, що активує симпатико-адреналову систему, викликаючи стійку вазоконстрикцію та порушення мікроциркуляції в куксі. Це створює порочне коло «біль–вазоспазм–біль», що перешкоджає успішному протезуванню. Традиційна оцінка болю за шкалою VAS є суб’єктивною, що зумов- лює потребу в об’єктивних біомаркерах, таких як індекс перфузії (PI). Мета дослідження – оптимізація реабілітаційних заходів шляхом обґрунтування клінічної ефективності ін- теграції VR-технологій у програми фізичної терапії для корекції ФБС та аналізу динаміки мікроциркуляторних процесів у пацієнтів після ампутацій нижніх кінцівок. Проведено проспективне когортне дослідження 50 чоловіків (середній вік 34,5±7,56 років) із трансфемо- ральними ампутаціями. Рандомізація здійснювалася за допомогою ШІ (ChatGPT PRO). Основна група (І, n=25) отримувала фізичну терапію з використанням VR (імерсивна нейромодуляція); контрольна група (ІІ, n=25) – за стандартним протоколом. Моніторинг проводився на 14, 28 та 42 добу після операції. Об’єктивізація стану здійснювалася шляхом вимірювання PI пристроєм Masimo Set iSpO2 та суб’єктивної оцінки за VAS. Для візуа- лізації пацієнтопотоку використано діаграму Сенкі (SankeyMATIC). На старті (14 день) групи були однорідними (p>0,05). Критичною точкою став 28-й день (початок активної вертикалізації), де в контрольній групі біль зріс до 6,28±1,7 балів, що супроводжувалося вазоспазмом (PI впав до 1,5). В основній групі VR купірувала пік болю (VAS 3,84±1,75) та сприяла зростанню PI до 2,8. На 42-й день група VR продемонструвала стабільну аналгезію (3,72±1,5 бали) проти високого болю в контролі (5,72±1,8; p<0,0001). Діаграма Сенкі підтвердила, що у 80% пацієнтів групи VR низький рівень болю корелює з високою перфузією (PI>2,5), тоді як у групі стандартної терапії у 65% випадків спостерігалася хронізація болю та су- динна дисфункція (PI<1,8). Клінічні кейси підтвердили роль VR як нейродинамічного демпфера, що запобігає декомпенсації на етапі ходьби. Інтеграція VR забезпечує ефективну нейромодуляцію, долаючи симпатико-адреналову відповідь на біль. Встановлено пряму кореляцію між використанням VR, зниженням інтенсивності ФБС та покращенням мікро- циркуляції. Індекс перфузії (PI) визнано надійним прогностичним маркером успішності реабілітації. Застосу- вання інноваційної програми дозволяє уникнути порочного кола вазоспазму та забезпечує на 80% кращий результат порівняно зі стандартними методами.

Теги:

віртуальна реальність (VR), допротезна реабілітація, індекс перфузії (PI), мінно-вибухова травма, нейромодуляція, трансфеморальна ампутація, фантомний больовий синдром, фізична терапія

Список цитованої літератури:

  1. Tintle SM, Forsberg JA, Keeling JJ, Shawen SB, Potter BK. Lower extremity combat-related amputations. J Surg Orthop Adv. 2010;19(1):35-43.
  2. Limakatso K, Bedwell GJ, Madden VJ, Parker R. The prevalence and risk factors for phantom limb pain in people with amputations: a systematic review and meta-analysis. PLoS One. 2020;15(10):e0240431. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0240431
  3. Cohen SP, Gambel JM, Raja SN, Galvagno S. The contribution of sympathetic mechanisms to postamputation phantom and residual limb pain: a pilot study. J Pain. 2011;12(8):859-867. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jpain.2011.01.009
  4. Obolonska OY, Nekhanevych OB, Velieva SA, Barannik MO. The relevance of determining tissue perfusion in the rehabilitation of traumatic limb injuries in the servicemen. Acta Balneol. 2025;67(5):328-332. DOI: https://doi.org/10.36740/abal202505102
  5. Thøgersen M, Andoh J, Milde C, Graven-Nielsen T, Flor H, Petrini L. Individualized Augmented Reality Training Reduces Phantom Pain and Cortical Reorganization in Amputees: A Proof of Concept Study. J Pain. 2020;21(11-12):1257-1269. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jpain.2020.06.002
  6. Yoshimura M, Kurumadani H, Hirata J, Senoo K, Hanayama K, Sunagawa T, et al. Case Report: Virtual reality training for phantom limb pain after amputation. Front Hum Neurosci. 2023;17:1246865. DOI: https://doi.org/10.3389/fnhum.2023.1246865
  7. Rutledge T, Velez D, Depp C, McQuaid JR, Wong G, Jones RCW, et al. A Virtual Reality Intervention for the Treatment of Phantom Limb Pain: Development and Feasibility Results. Pain Med. 2019;20(10):2051-2059. DOI: https://doi.org/10.1093/pm/pnz121
  8. Hali K, Manzo MA, Koucheki R, Wunder JS, Jenkinson RJ, Mayo AL, et al. Use of virtual reality for the management of phantom limb pain: a systematic review. Disabil Rehabil. 2024;46(4):629-636. DOI: https://doi.org/10.1080/09638288.2023.2172222
  9. Nekhanevych O, Manin M, Tabinska S, Krapiva D, Lytvynenko S, Nekhanevych S. Otsinka mobilnosti patsiientiv pry amputatsii nyzhnoi kintsivky pislia minno-vybukhovoi travmy u fazi proteznoho trenuvannia. Fitoterapiia Chasopys. 2025;1:92-99. DOI: https://doi.org/10.32782/2522-9680-2025-1-92 [in Ukrainian].
  10. Volianskyi OM, Kikh AIu. Otsinka kryteriiv yakosti reabilitatsii viiskovosluzhbovtsiv z amputovanymy nyzhnimy kintsivkamy. UJMM. 2025;6(1):72-81. DOI: https://doi.org/10.46847/ujmm.2025.1(6)-072 [in Ukrainian].
  11. Bernhardt J, Borschmann K, Boyd L, Carmichael ST, Corbett D, Cramer SC, et al. Moving Rehabilitation Research Forward: Developing Consensus Statements for Rehabilitation and Recovery Research. Neurorehabil Neural Repair. 2017;31(8):694-698. DOI: https://doi.org/10.1177/1545968317724290

Публікація статті:

«Вісник проблем біології і медицини», 2026 Випуск 3, 182, 508-513 сторінки, код УДК 617.57/.58-089.873-057.36-036.82:615.825]-07:612.13:57.089.2

DOI:

10.29254/2077-4214-2026-3-182-508-513

Чи була ця стаття корисною?

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


The reCAPTCHA verification period has expired. Please reload the page.