Грицюк І. В.

ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИСОКОІНТЕНСИВНОЇ ХОДЬБИ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ЗОРОВО-ПРОСТОРОВИМ НЕГЛЕКТОМ ПІСЛЯ ГОСТРОГО МОЗКОВОГО ІНСУЛЬТУ

---

Показати/Завантажити PDF

Про автора:

Грицюк І. В.

Рубрика:

ТЕРАПІЯ ТА РЕАБІЛІТАЦІЯ

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

Гострий мозковий інсульт часто призводить до стійких обмежень пересування, зниження са- мостійності та потреби у тривалій реабілітації. Окремої уваги потребують пацієнти із зорово-просторовим неглектом, оскільки дефіцит уваги до частини простору порушує орієнтацію під час ходьби, контроль рівно- ваги та безпечне виконання функціональних завдань. У цій категорії пацієнтів відновлення мобільності має поєднувати моторне тренування з постійним залученням просторового сканування, корекцією положення тіла та адаптацією руху до змін зовнішнього середовища. Мета роботи – визначити, як раннє високоінтенсивне тренування ходьби (high-intensity training, HIT) впли- ває на швидкість пересування, фізичну витривалість, оцінену за 2-хвилинним тестом ходьби, та показники балансу у пацієнтів після гострого мозкового інсульту із зорово-просторовим неглектом. У дослідженні взяли участь 40 пацієнтів після гострого мозкового інсульту з проявами зорово-просторового неглекту. Пацієнтів розподілено на дві групи: група I – високоінтенсивне тренування ходьби (HIT, n=20), група II – стандартна фі- зична терапія (ФТ, n=20). Функціональний стан оцінювали до початку реабілітаційного курсу та повторно після 14 днів занять. Для аналізу використовували 10-метровий тест ходьби (10MWT), 2-хвилинний тест ходьби (2MWT) та шкалу балансу Берга (BBS). За результатами повторного обстеження в обох групах відзначено достовірне покращення функціональ- них показників (p<0,05). У групі HIT швидкість ходьби за 10MWT збільшилася з 0,45±0,15 м/с до 0,65±0,20 м/с, а у групі стандартної ФТ – з 0,44±0,17 м/с до 0,53±0,20 м/с. Дистанція за 2MWT у групі HIT зросла з 46,9±17,3 м до 74,6±25,2 м, у групі стандартної ФТ – з 45,1±22,1 м до 56,6±24,4 м. Показники BBS у групі HIT підвищилися з 36,1±4,9 до 46,4±4,3 бала, у групі стандартної ФТ – з 37,7±6,2 до 44,4±6,7 бала. Отримані результати вказують на потенційну ефективність HIT у структурі реабілітації пацієнтів із неглектом за умови контролю навантажен- ня, безпеки та ризику падінь.

Теги:

Список цитованої літератури:

1. Gjellesvik TI, Becker F, Tjønna AE, Indredavik B, Lundgaard E, Solbakken H, et al. Effects of High-Intensity Interval Training After Stroke (The HIIT Stroke Study) on Physical and Cognitive Function: A Multicenter Randomized Controlled Trial. Arch Phys Med Rehabil. 2021;102(9):1683-1691. DOI: https://doi.org/10.1016/j.apmr.2021.05.008
2. MOZ Ukrainy. Nakaz MOZ Ukrainy № 1070 Pro zatverdzhennia Standartu medychnoi dopomohy Ishemichnyi Insult. Kyiv: MOZ Ukrainy; 2024. [in Ukrainian].
3. Nekhanevych OB, Hrytsiuk IV. Vplyv rannoi intensyvnoi khodby na vidnovlennia rivnovahy ta znyzhennia ryzyku padinnia pid chas reabilitatsii patsiientiv z hostrym porushenniam mozkovoho krovoobihu. Aktualni problemy suchasnoi medytsyny: Visnyk Ukrainskoi medychnoi stomatolohichnoi akademii. 2026;26(1):178-182. DOI: https://doi.org/10.31718/2077-1096.26.1.178 [in Ukrainian].
4. Nekhanevych OB, Hrytsiuk IV. Efektyvnist vysokointensyvnoi khodby u patsiientiv z ataksiieiu pislia hostroho mozkovoho insultu. Aktualni problemy suchasnoi medytsyny: Visnyk Ukrainskoi medychnoi stomatolohichnoi akademii. 2026;26(2):192-196. DOI: https://doi.org/10.31718/2077-1096.26.2.192 [in Ukrainian].
5. Esposito E, Shekhtman G, Chen P. Prevalence of spatial neglect post-stroke: A systematic review. Ann Phys Rehabil Med. 2021;64(5):101459. DOI: https://doi.org/10.1016/j.rehab.2020.10.010
6. Oh-Park M, Hung C, Chen P, Barrett AM. Severity of spatial neglect during acute inpatient rehabilitation predicts community mobility after stroke. PM R. 2014;6(8):716-722. DOI: https://doi.org/10.1016/j.pmrj.2014.01.002
7. Totska AV, Nekhanevych OB, Korota YV, Mokhna VS, Lohvynenko VV. Efektyvnist zastosuvannia prystroiu dlia interaktyvnoi ta kohnityvnoi terapii pryreabilitatsii patsiientiv iz zorovo-prostorovym nehlektom u naslidok mozkovoho insultu protiahom pisliahostroho periodu reabilitatsi. Medicni perspektivi. 2025;30(3):192-199. DOI: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2025.3.340763 [in Ukrainian].
8. Luo L, Zhu S, Shi L, Wang P, Li M, Yuan S. High Intensity Exercise for Walking Competency in Individuals with Stroke: A Systematic Review and Meta-Analysis. J Stroke Cerebrovasc Dis. 2019;28(12):104414. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jstrokecerebrovasdis.2019.104414
9. Moncion K, Rodrigues L, De Las Heras B, Noguchi KS, Wiley E, Eng JJ, et al. Cardiorespiratory Fitness Benefits of High-Intensity Interval Training After Stroke: A Randomized Controlled Trial. Stroke. 2024;55(9):2202-2211. DOI: https://doi.org/10.1161/STROKEAHA.124.046564
10. Henderson CE, Plawecki A, Lucas E, Lotter JK, Scofield M, Carbone A, et al. Increasing the Amount and Intensity of Stepping Training During Inpatient Stroke Rehabilitation Improves Locomotor and Non-Locomotor Outcomes. Neurorehabil Neural Repair. 2022;36(9):621-632. DOI: https://doi.org/10.1177/15459683221119759
11. Cheng DK, Nelson M, Brooks D, Salbach NM. Validation of stroke-specific protocols for the 10-meter walk test and 6-minute walk test conducted using 15-meter and 30-meter walkways. Top Stroke Rehabil. 2020;27(4):251-261. DOI: https://doi.org/10.1080/10749357.2019.1691815
12. Hiengkaew V, Jitaree K, Chaiyawat P. Minimal detectable changes of the Berg Balance Scale, Fugl-Meyer Assessment Scale, Timed Up & Go Test, gait speeds, and 2-minute walk test in individuals with chronic stroke. Arch Phys Med Rehabil. 2012;93(7):1201-1208. DOI: https://doi.org/10.1016/j.apmr.2012.01.014
13. Blum L, Korner-Bitensky N. Usefulness of the Berg Balance Scale in stroke rehabilitation: a systematic review. Phys Ther. 2008;88(5):559-566. DOI: https://doi.org/10.2522/ptj.20070205
14. Azouvi P, Jacquin-Courtois S, Luauté J. Rehabilitation of unilateral neglect: Evidence-based medicine. Ann Phys Rehabil Med. 2017;60(3):191-197. DOI: https://doi.org/10.1016/j.rehab.2016.10.006

Публікація статті:

«Вісник проблем біології і медицини», 2026 Випуск 3, 182, 498-502 сторінки, код УДК 616.831-005-06:612.76:615.825

DOI:

10.29254/2077-4214-2026-3-182-498-502