Іваницька О. С., Ткаченко П. І., Білаш С. М., Волошина Л. І., Фаустова М. О., Ярошенко І. Р., Абдельразік Хаггаг

ЗАСТОСУВАННЯ ІМУНОСТИМУЛЯТОРІВ В КОМБІНАЦІЇ З АНТИОКСИДАНТАМИ В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ПАЦІЄНТІВ З ОДОНТОГЕННИМИ ФЛЕГМОНАМИ

---

Показати/Завантажити PDF

Про автора:

Іваницька О. С., Ткаченко П. І., Білаш С. М., Волошина Л. І., Фаустова М. О., Ярошенко І. Р., Абдельразік Хаггаг

Рубрика:

СТОМАТОЛОГІЯ

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

Гнійно-запальні захворювання щелепно-лицевої ділянки займають значне місце в клініці хірургічної стоматології. Не зважаючи на вдосконалення методів їх діагностики та лікування, натепер фіксується стрімке збільшення частоти та тяжкості гнійних процесів клітковинних просторів голови та шиї, а також тенденція до швидкого розповсюдження інфільтрату та, як наслідок, ріст частоти ускладнень у вигляді медіастенітів. Мета роботи: вдосконалення результатів комплексного лікування пацієнтів із одонтогенними флегмонами шляхом включення в консервативне лікування імуностимуляторів в комбінації з антиоксидантами. Нами було проведено обстеження та комплексне лікування 50 пацієнтів із одонтогенними флегмонами двох та більше клітковинних просторів голови та шиї. Пацієнти були розділені на 2 групи: у контрольну увійшло 24 особи, лікування яких проводилося за стандартним протоколом надання хірургічної стоматологічної допомоги, в основну – 26 пацієнтів, які були проліковані за протоколом із доповненням. До препаратів консервативного лікування додатково було включено «Філграстим» розчин для ін’єкцій 30МО/0,5 мл та «Цитофлавін» по 2 таблетки 2 рази на добу за півгодини до прийому їжі, з інтервалом 8 годин протягом 7 діб. Встановлено, що у порівнянні з контрольною групою, позитивна динаміка змін клінічних проявів у пацієнтів основної групи були більш виражена. Поліпшення загального стану у 22 хворих було відмічено на 4-ту добу після проведення оперативного втручання, у 4 пацієнтів – на 6-ту добу. У всіх пацієнтів спостерігалося зниження больового синдрому в середньому на 5-ий день. У 19 пацієнтів відсутність гнійного ексудату було відзначено на 4-ту добу, поява грануляцій – на 6-ту, а повне очищення рани на 8-му добу. Середній термін перебування даних пацієнтів на стаціонарному лікуванні склав 11,5±0,6 діб, що достовірно відрізнялось від аналогічних показників у контрольній групі. Кількість еритроцитів периферичної крові в процесі лікування мала тенденцію до збільшення тільки у пацієнтів основної групи – на 9-ту добу показник наближався до рівня норми і був достовірно вищим за показники пацієнтів контрольної групи. Середня кількість лейкоцитів при госпіталізації достовірно перевищила величину норми без виявлення достовірної різниці між клінічними групами. Застосування протоколу з доповненням призвело до більш вірогідного зниження кількості лейкоцитів у периферичній крові у пацієнтів основної групи в порівнянні з контрольною. Нами зафіксовано, що зміна відсоткового вмісту еозинофілів і базофілів у периферичній крові пацієнтів обох груп не мало статистично достовірного характеру, але застосування протоколу з доповненням у пацієнтів основної групи призвело до більш швидкого зниження числа палочкоядерних нейтрофілів та істотного вірогідного підвищення вмісту лімфоцитів. Встановлено також, що використання протоколу з доповненням призводить до більш динамічної нормалізації швидкості осідання еритроцитів. Слід відмітити, що в групі контролю концентрація IgG залишалась, незмінною з 1-ої по 8-му добу спостереження, а в основній групі зафіксовано її лінійне підвищення вже із 5-ої доби післяопераційного періоду. Концентрація IgM у пацієнтів контрольної групи також не демонструвала вираженої статистично достовірної динаміки, на відміну від основної групи, у якій зафіксовано зниження даного показника в період з 3-ої по 8-му добу. Слід відмітити, що у пацієнтів основної групи нормалізація IgA відбувалась вже на 6-ту добу. У осіб контрольної групи цей показник демонстрував наближення до даних основної групи тільки на 8-му добу. Отже, для стабілізації загального імунітету та профілактики ускладнень при одонтогенних флегмонах щелепно-лицевої ділянки доцільно застосовувати протокол з доповненням, який зумовлює введення в склад консервативної терапії імуностимуляторів в комбінації з антиоксидантами, що надає оптимальний як функціональний, так і естетичний результат.

Теги:

Список цитованої літератури:

1. Malanchuk V, Sidoryako A, Vardzhapetian S. Modern treatment methods of phlegmon in the maxillo-facial area and neck. Georgian Med News. 2019;294:57-61.
2. Avetikov DS, Kuong Vu Vyet, Stavytskiy SO, Lokes KP, Voloshyna LI. Dynamika klinichnykh zmin i zahoiennia hniinykh ran pry zastosuvanni nanokapsul fosfatydylkholinu v kompleksi likuvannia khvorykh iz flehmonamy dna porozhnyny rota. Klinichna Khirurhiia. 2015;3:42- 5. [in Ukrainian].
3. Ferjaoui M, Kolsi N, Bergaoui E, Naouar M, Bouatay R, Harrathi K, et al. Odontogenic cervical-facial cellulitis: report of 87 cases. Revue Medicale de Liege. 2022;77(3):181-186
4. Alotaibi N, Cloutier L, Khaldoun E, Bois E, Chirat M, Salvan D. Criteria for admission of odontogenic infections at high risk of deep neck space infection. European Annals of Otorhinolaryngoly, Head and Neck Diseases. 2015;132(5):261-4. DOI: 10.1016/j.anorl.2015.08.007.
5. Taub D, Yampolsky A, Diecidue R, Gold L. Controversies in the Management of Oral and Maxillofacial Infections. Oral and Maxillofacial Surgery Clinics of North America. 2017;29(4):465-473. DOI: 10.1016/j.coms.2017.06.004.
6. Wang B, Gao BL, Xu GP, Xiang C. Images of deep neck space infection and the clinical significance. Acta Radiol. 2014;55(8):945-51. DOI: 10.1177/0284185113509093.
7. Heim N, Faron A, Wiedemeyer V, Reich R, Martini MJ. Microbiology and antibiotic sensitivity of head and neck space infections of odontogenic origin. Differences in inpatient and outpatient management. Craniomaxillofacial Surgery. 2017;45(10):1731-1735. DOI: 10.1016/j.jcms.2017.07.013.
8. Avetikov DS, Lychman VO, Lokes KP, Steblovsky DV, Bondarenko VV, Shlykova OA, et al. Treatment of odontogenic phlegmons in patients taking into account the biorithm of life. Wiadomosci Lekarskie. 2021;74(6):1346-1348.
9. Tormes AK, De Bortoli MM, Júnior RM, Andrade ES. Management of a Severe Cervicofacial Odontogenic Infection. The Journal of Contemporary Dental Practice. 2018;19(3):352-355.
10. Chumpitaz-Cerrate V, Chávez-Rimache L, Rodriguez-Flores A. Need for randomised clinical trials on antibiotic treatment for odontogenic cervicofacial infections. British Journal of Oral and Maxillofacial Surgery. 2020;58(9):e131-e132. DOI: 10.1016/j.bjoms.2020.06.017.
11. Mahran H, Hassanein AG, Rizq M. Trends and Outcome of Aggressive Fascial Space Infections. Surgical Infections (Larchmt). 2023;24(5):475-481. DOI: 10.1089/sur.2023.079.

Публікація статті:

«Вісник проблем біології і медицини», 2025 Випуск 1, 176, 500-506 сторінки, код УДК 616-002.36-085:615.35/.37

DOI:

10.29254/2077-4214-2025-1-176-500-506