Васильченко В. С., Курята О. В., Гришуніна Н. Ю., Логвіненко В. В., Манін М. В., Соміло О. В.

ВПЛИВ КОМПЛЕКСНОЇ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ НА ЗМЕНШЕННЯ СТУПЕНЮ ОБМЕЖЕНЬ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ У ПАЦІЄНТІВ З МОЗКОВИМ ІШЕМІЧНИМ ІНСУЛЬТОМ В ПІЗНЬОМУ РЕАБІЛІТАЦІЙНОМУ ПЕРІОДІ

---

Показати/Завантажити PDF

Про автора:

Васильченко В. С., Курята О. В., Гришуніна Н. Ю., Логвіненко В. В., Манін М. В., Соміло О. В.

Рубрика:

ФІЗИЧНА ТЕРАПІЯ ТА РЕАБІЛІТАЦІЯ

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

Згідно даних статистики, щорічно інсульт вражає біля 6 мільйонів людей, а в Україні за 2024 рік постраждало на інсульт більше ніж 110 тисяч. Підвищення безпеки пацієнта після інсульту, зменшення рівню обмежень його життєдіяльності, поліпшення якості життя належать до задач фізичної реабілітації. Метою дослідження було визначення ефективності застосування цільових тренувань на біговій доріжці в комплексній програмі фізичної реабілітації порушень функцій ходи, рівноваги у пацієнтів в пізньому реабілі- таційному періоді мозкового ішемічного інсульту. Процес комплексної фізичної терапії пацієнтів після перенесеного мозкового ішемічного інсульту у піз- ньому реабілітаційному періоді з застосуванням цільового моторного навчання та тренувань ходи на біговій доріжці. У дослідженні взяли участь 11 пацієнтів в пізньому реабілітаційному періоді інсульту: 6 чоловіків та 5 жінок, у віці 53-58 років. Курс терапії в умовах реабілітаційного центру складав 6 місяців моторного навчан- ня. Статистична обробка проводилась методами непараметричної статистики, реалізованими в пакетах про- грамних продуктів Statistica 6.1 від StatSoft. Програма реабілітації включала втручання терапевтичні вправи для сили м’язів, вправи для тонкої моторики, вправи на рівновагу, тренування прямої ходи та ходи зигзагом та 30-хвилинні тренування на біговій доріжці Обстеження показало позитивний вплив комплексної програми фізичної реабілітації: досягнуто зменшен- ня спастичності за шкалою Ашворта показник зменшився з 2,4±0,3 до 1,5±0,4 бали (р<0,05); покращилась рухливість та зменшився ризик падіння за показником тесту «Встань та йди», що зменшився з 14,4±0,4 с. до 9,7± 0,4 с (р<0,05); знизилась інтенсивність болю в спастичних кінцівках за даними шкали ВАШ з 38,4±1,4 до 21,4±0,9 бала (р<0,1); підвищився індекс мобільності Ріверміда з 7,1±0,4 до 9,3±0,5 балів (р<0,05), що свід- чило про покращення координації та стабільності під час пересування; підвищився рівень незалежності у повсякденній активності, за індексом Бартела – з 69,0±2,2 до 82,5±3,5 (р<0,05); збільшився показник моторної функції верхньої кінцівки за шкалою Фугл-Мейера з 43,4±2,34 до 51,4±2,61 балів (р<0,05), моторної функції нижньої кінцівки з 27,4±1,43 до 31,3±1,82 балів(р<0,05); покращилась рухливість за даними показника 10-ме- трового тесту ходи, який зменшивсь після реабілітаційних втручань з 14,1±0,1с до 10,71±0,8 с (р<0,05). Комплексний підхід в стратегіях фахівців мультидисциплінарної команди з включенням цільового мотор- ного навчання та тренувань ходи на біговій доріжці сприяли покращенню показників моторних функцій кінці- вок та функції ходи, рівноваги, що зменшило рівень обмежень діяльності пацієнтів.

Теги:

Список цитованої літератури:

1. Saunders DH, Sanderson M, Hayes S, Johnson L, Kramer S, Carter DD, et al. Physical fitness training for stroke patients. The Cochrane database of systematic reviews. 2020;3(3):CD003316. DOI: https://doi.org/10.1002/14651858.CD003316.pub7
2. Park JE. Identifying Nursing Interventions Captured in Patients with Stroke by Korean Nursing Students: Nursing Interventions Classification Study. J. Korean Gerontol. Nurs. 2023;25(1):69-75. DOI: https://doi.org/10.17079/jkgn
3. Yanushpolska O. Reabilitatsiia pislia insultiv. Scientific Collection «InterConf+». 2022;18(95):593-611. DOI: https://doi.org/10.51582/interconf.19-20.01.2022.066 [in Ukrainian].
4. Hazelton C, Todhunter-Brown A, Campbell P, Thomson K, Nicolson DJ, McGill K, et al. Interventions for people with perceptual disorders after stroke: the Pioneer scoping review, Cochrane systematic review and priority setting project. Health technology assessment. 2024;28(69):1-141. DOI: https://doi.org/10.3310/WGJT3471
5. Avert Trial Collaboration group. Efficacy and safety of very early mobilisation with in 24 h of stroke onset: a randomised controlled trial. Lancet. 2015;386(9988):46-55.
6. Veerbeek JM, van Wegen E, van Peppen R, van der Wees PJ, Hendriks E, Rietberg M, et al. What is the evidence for physical therapy poststroke? A systematic review and meta-analysis. PloSone. 2014;9(2):87987. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0087987
7. Marsden J, Stevenson V, Jarrett L. Treatment of spasticity. Handb Clin Neurol. 2023;196:497-521. DOI: https://doi.org/10.1016/b978-0-323-98817-9.00010-7
8. Belagaje SR. Stroke Rehabilitation. Continuum. Cerebrovascular Disease. 2017;23(1):238-253.
9. O’Dell MW. Stroke Rehabilitation and Motor Recovery. Continuum. 2023;9(2):605-627.
10. Trzeciak DJ. Cooperation between a physiotherapist and an occupational therapist in the rehabilitation process after cervical spine injury: a case study. Advances in Rehabilitation. 2024;38(3):1-6.
11. Kang E, Kim MY, Lipsey KL, Foster ER. Person-Centered Goal Setting: A Systematic Review of Intervention Components and Level of Active Engagement in Rehabilitation Goal-Setting Interventions. Arch. Phys. Med. Rehabil. 2022;103:121-130.
12. Dmytruk MB, Rokoshevska VV. Algorithm for selecting clinical instruments for the assessment of walking function in post-stroke patients. Journal of Physical Education and Sport. 2019;19(1):710-715.
13. Hryhus IM, Nahorna OB. Reabilitatsiine obstezhennia v praktytsi fizychnoho terapevta. Odesa: Oldi; 2024. 176 s. [in Ukrainian].
14. Shahid J, Kashif A, Shahid MK. A Comprehensive Review of Physical Therapy Interventions for Stroke Rehabilitation: Impairment-Based Approaches and Functional Goals. Brain Sci. 2023;13(5):717. DOI: https://doi.org/10.3390/brainsci13050717
15. Kwakkel G, Stinear C, Essers B, Munoz-Novoa M, Branscheidt M, Cabanas-Valdés R, et al. Motor rehabilitation after Stroke: European Stroke Organisation (ESO) consensus-based definition and guiding framework. Eur. Stroke J. 2023;8:880-894.

Публікація статті:

«Вісник проблем біології і медицини», 2026 Випуск 2, 181, 296-299 сторінки, код УДК 616.831-005.1-036.86-085:615.825

DOI:

10.29254/2077-4214-2026-2-181-296-299