Огієнко С. А., Аветіков Д. С., Пюрик В. П., Огієнко Т. Ю., Пюрик Я. В.

ВДОСКОНАЛЕННЯ АЛГОРИТМІВ ПРОФІЛАКТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ МУКОЗИТІВ ТА ПЕРИІМПЛАНТИТІВ ПІСЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ХІРУРГІЧНОГО ЕТАПУ ДЕНТАЛЬНОЇ ІМПЛАНТАЦІЇ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ БІОСУМІСНИХ АНТИБАКТЕРІАЛЬНИХ ЗАСОБІВ

---

Показати/Завантажити PDF

Про автора:

Огієнко С. А., Аветіков Д. С., Пюрик В. П., Огієнко Т. Ю., Пюрик Я. В.

Рубрика:

СТОМАТОЛОГІЯ

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

Запальні ускладнення після дентальної імплантації, особливо за наявності супутньої патології, яка є відносним протипоказанням (мукозит до 82,0%, периімплантит – до 44,5%) залишаються складною проблемою, що призводить до дезінтеграції дентальних імплантатів у 9,8–11,2% випадків протягом першого року. Традиційні протоколи із застосуванням антисептиків та антибіотиків малоефективні проти патогенних біоплівок і сприяють розвитку антимікробної резистентності. У цьому контексті використання полівалентних бактеріофагів (зокрема препарату «Піофаг») є перспективним вектором прецизійної медицини, що забезпе- чує таргетне знищення патогенів без цитотоксичної дії на клітини людини. Мета дослідження: вдосконалення клінічних алгоритмів профілактики та лікування періімплантиту шля- хом селективної елімінації пародонтопатогенів за допомогою полівалентного розчину бактеріофагів «Піо- фаг». Проведено ретроспективний аналіз медичних карт 250 пацієнтів (685 імплантатів) та проспективне клініч- не дослідження 165 пацієнтів яким встановлено 305 дентальних імплантатів. Пацієнтів на проспективному етапі розподілили на основні (застосування «Піофагу») та контрольні (стандартна гігієна або розчин декаме- токсину) групи. Стан тканин оцінювали за пародонтальними індексами. Мікробіом досліджували методами ПЛР та мас-спектрометрії. В умовах in vitro оцінювали бактерицидну дію та цитотоксичність (МТТ-тест) препа- ратів. Дані порівнювали із клінічними протоколами та настановами Європейської федерації пародонтології, засновані на системі GRADE. Ретроспективний аналіз підтвердив високу залежність ускладнень від факторів, що обтяжують оптималь- ний перебіг процесів остеоінтеграції: наявність в анамнезі пародонтиту зумовлювала розвиток мукозиту у 81,9% та періімплантиту у 23,7% випадків; знімні конструкції корелювали з ускладненнями у 76,4% і 21,9% відповідно. Лабораторне тестування in vitro продемонструвало беззаперечну перевагу біологічного підходу: до бактеріофага були чутливими 82,1% мікробних асоціацій, тоді як до декаметоксину – 53,4%, а до цефа- лоспоринів – 62,3%. Висока ефективність фагів пояснюється здатністю їхніх ферментів розщеплювати екзопо- лісахаридний матрикс біоплівок. Результати МТТ-тесту виявили критичну цитотоксичність хімічного антисеп- тика: після 65 хвилин експозиції з декаметоксином вижило лише 7,9% еукаріотичних клітин, тоді як «Піофаг» забезпечив життєздатність на рівні 81,9%, що є принципово важливим для збереження пулу остеобластів та фібробластів. Дані ПЛР-діагностики засвідчили радикальну ерадикацію патогенів в основних групах: при лікуванні мукозиту виявлення патогенів знизилося на 57,9–81,3% (проти 25,7–40,8% у контролі), а при хірур- гічному лікуванні періімплантиту виявлення агресивного P. gingivalis впало на 94,7% після застосування фагів (застосування декаметоксину на цей показник не вплинуло взагалі). Клінічно доведено, що превентивне за- стосування препарату майже нівелює ризик периімплантиту протягом 3-х років (зниження до 0,7% проти 2,3% у контролі) та скорочує терміни купірування гострого запалення до 3,1±0,4 доби (на 14,9% швидше, ніж ан- тисептики). Ризик прогресування патології до периімплантиту знижувався на 54,6%, а пародонтальні індекси стабілізувалися в середньому на 14,5–32,7% ефективніше. Ці результати повністю узгоджуються з доктриною EFP, яка суворо не рекомендує системні антибіотики та відносить антисептики до засобів із недоведеною ефективністю. Проблема запальних ускладнень дентальної імплантації залишається критичною, оскільки класична ан- тибіотикотерапія та використання антисептиків виявляються неспроможними суттєво подолати повноцінні бактеріальні біоплівки. Враховуючи сучасні міжнародні настанови EFP щодо обмеження системної антибіоти- котерапії, застосування біологічних агентів стає обов’язковим елементом протоколу. Полівалентний препарат «Піофаг» завдяки осмотичному лізису забезпечує таргетне знищення найагресивніших пародонтопатогенів, демонструючи значно вищу ефективність за декаметоксин. Безпрецедентна біосумісність препарату створює оптимальні умови для регенерації м’яких і кісткових тканин. Превентивне використання бактеріофагів удвічі скорочує ризики післяопераційних ускладнень, а їх комбінація з професійною апаратною гігієною визнана найбільш раціональним терапевтичним алгоритмом, що відповідає глобальним стандартам збереження мі- кробіому.

Теги:

Список цитованої літератури:

1. Herrera D, Berglundh T, Schwarz F. Prevention and treatment of peri-implant diseases—The EFP S3 level clinical practice guideline. J Clin Periodontol. 2023;50(26):4-76. DOI: https://doi.org/10.1111/jcpe.13823
2. Wang HL, Avila-Ortiz G, Monje A, Kumar P, Calatrava J, Aghaloo T, et al. AO/AAP consensus on prevention and management of periimplant diseases and conditions: Summary report. J Periodontol. 2025;96(6):519-541. DOI: https://doi.org/10.1002/JPER.25-0270
3. West N, Chapple I, Culshaw S. BSP Implementation of prevention and treatment of peri-implant diseases - The EFP S3 level clinical practice guideline. J Dent. 2024;149:104980. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jdent.2024.104980
4. Curcio J, Lanzetti J, Crupi A, et al. Efficacy of Xanthan-Based Chlorhexidine Gel in Peri-Implant Mucositis Treatment: A Split-Mouth Randomized Clinical Trial. Clin Implant Dent Relat Res. 2026;28(2):e70137. DOI: https://doi.org/10.1111/cid.70137
5. Scribante A, Pascadopoli M, Pellegrini M, Lupi MS, Martínez CP, Butera A. Ozonized Hydrogel and Chlorhexidine Gel for Peri-Implant Mucositis: A 24-Month Randomized Controlled Trial. Oral Dis. 2025. DOI: https://doi.org/10.1111/odi.70120
6. Derks J, Tomasi C. Peri-implant health and disease. A systematic review of current epidemiology. J Clin Periodontol. 2015;42(16):S158-S171. DOI: https://doi.org/10.1111/jcpe.12334
7. Diaz P, Gonzalo E, Villagra LJG, Miegimolle B, Suarez MJ. What Is the Prevalence of Peri-Implantitis. A Systematic Review and Meta-Analysis. BMC Oral Health. 2022;22(1):449. DOI: https://doi.org/10.1186/s12903-022-02493-8
8. Lee CT, Huang YW, Zhu L, Weltman R. Prevalences of peri-implantitis and peri-implant mucositis: systematic review and meta-analysis. J Dent. 2017;62:1-12. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jdent.2017.04.011
9. Dreyer H, Grischke J, Tiede C. Epidemiology and risk factors of peri-implantitis: A systematic review. J Periodontal Res. 2018;53(5):657-681. DOI: https://doi.org/10.1111/jre.12562
10. Costa FO, Takenaka-Martinez S, Cota LOM, Ferreira SD, Silva GLM, Costa JE. Peri-implant disease in subjects with and without preventive maintenance: a 5-year follow-up. J Clin Periodontol. 2012;39(2):173-181. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1600-051X.2011.01819.x
11. Heitz-Mayfield LJA, Salvi GE. Peri-implant mucositis. J Clin Periodontol. 2018;45(20):S237-S245. DOI: https://doi.org/10.1111/jcpe.12953
12. Donos N, Calciolari E, Ghuman MR, Baccini M, Sousa V, Nibali L. The efficacy of bone reconstructive therapies in the management of peri-implantitis. A systematic review and meta-analysis. J Clin Periodontol. 2023;50(26):285-316. DOI: https://doi.org/10.1111/jcpe.13775
13. Teughels W, Seyssens L, Christiaens V, Temmerman A, Castro AB, Cosyn J. Adjunctive locally and systemically delivered antimicrobials during surgical treatment of peri-implantitis: A systematic review. Journal of Clinical Periodontology. 2023;50(S26):359-372. DOI: https://doi.org/10.1111/jcpe.13773
14. Chapple ILC, Mealey BL, Van Dyke TE, Bartold PM, Dommisch H, Eickholz P, et al. Periodontal health and gingival diseases and conditions on an intact and a reduced periodontium: Consensus report of workgroup 1 of the 2017 World Workshop on the Classification of Periodontal and Peri-Implant Diseases and Conditions. J Periodontol. 2018;89(1):S74-S84. DOI: https://doi.org/10.1111/jcpe.12940
15. Zandim-Barcelos DL, Carvalho GG, Sapata VM, Villar CC, Hämmerle CH, Romito GA. Implant-related factor as a possible risk for periimplantitis. Braz Oral Res. 2019;33(1):e067. DOI: https://doi.org/10.1590/1807-3107bor-2019.vol33.0067

Публікація статті:

«Вісник проблем біології і медицини», 2026 Випуск 2, 181, 289-295 сторінки, код УДК 616.314-089.843-002

DOI:

10.29254/2077-4214-2026-2-181-289-295