Ширай Т. В., Пастухова В. А.

ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ГЕМОДИНАМІЧНОЇ ВІДПОВІДІ ТА ПІСЛЯНАВАНТАЖУВАЛЬНОГО ВІДНОВЛЕННЯ У СПОРТСМЕНІВ-ЛЕГКОАТЛЕТІВ ПРИ ЛІНІЙНОМУ ВЕСТИБУЛЯРНОМУ НАВАНТАЖЕННІ

---

Показати/Завантажити PDF

Про автора:

Ширай Т. В., Пастухова В. А.

Рубрика:

СПОРТИВНА МЕДИЦИНА

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

Вестибулярне навантаження є важливим компонентом рухової діяльності спортсменів, особливо у видах спорту, що супроводжуються багаторазовими лінійними прискореннями, гальмуваннями та змінами положення тіла. Реакція серцево-судинної системи на такий вплив формується внаслідок взаємодії централь- ної гемодинаміки, периферичного судинного русла та вегетативної регуляції. Водночас недостатньо з’ясова- ними залишаються вікові особливості співвідношення частотного та об’ємного компонентів гемодинамічної відповіді, а також швидкість відновлення окремих функціональних ланок після припинення вестибулярного навантаження. Мета роботи – визначити вікові особливості співвідношення об’ємної та частотної складових гемодинамічної відповіді у спортсменів-легкоатлетів при лінійному вестибулярному навантаженні та оцінити характер післянавантажувального відновлення центральної гемодинаміки, периферичного судинного русла і вегетативної регуляції. Проаналізовано результати обстеження 30 спортсменів-легкоатлетів чоловічої статі, які спеціалізувалися у стрибках у довжину. Учасників розподілено на три групи по 10 осіб: підлітки віком 14–16 років, юнаки 17–20 років та спортсмени першого зрілого віку 22–27 років. Функціональні показники оцінювали у стані спокою, після активного лінійного вестибулярного навантаження, після послідовного пасивного та активного впливу та через 15–30 хв у ближньому відновлювальному періоді. Використовували електрокардіографію, тетра- полярну грудну реографію, полікардіографію, визначали частоту серцевих скорочень, ударний і хвилинний об’єми крові, серцевий індекс, загальний і питомий периферичний опір судин, показник тонусу артерій та вегетативний індекс. Додатково проведено вторинний описовий аналіз співвідношення відносного приросту ударного об’єму крові до приросту частоти серцевих скорочень – ΔУО/ΔЧСС. Після активного вестибулярного навантаження показник ΔУО/ΔЧСС становив 0,90 у підлітків, 1,37 у юнаків та 2,04 у спортсменів першого зрілого віку, що відображало поступове збільшення внеску об’ємного компо- нента гемодинамічної відповіді. Після послідовного пасивного та активного впливу співвідношення станови- ло відповідно 1,96; 1,71 та 2,59, досягаючи максимального значення у спортсменів першого зрілого віку. У цій групі ударний об’єм крові збільшувався з 58,4±5,1 до 81,1±3,9 мл (p<0,05). Через 15–30 хв після припинення навантаження основні показники фазової структури серцевого циклу, хвилинний об’єм крові та серцевий індекс поверталися до вихідних значень у всіх групах. Водночас у підлітків зберігалося зниження діастолічно- го артеріального тиску на 12,5%, загального периферичного опору судин на 7% та питомого периферичного опору на 12,5%, а також залишкові зміни вегетативного індексу. Вікові особливості адаптації спортсменів до лінійного вестибулярного навантаження проявляються як структурою гемодинамічної відповіді, так і характером післянавантажувального відновлення. Найбільше пе- реважання об’ємної складової встановлено у спортсменів першого зрілого віку, тоді як для підлітків характер- на більш виражена гетерохронність відновлення центральної гемодинаміки, периферичного судинного русла та вегетативної регуляції. Отримані результати можуть бути використані при диференційованому контролі адаптації та відновлення спортсменів різного віку.

Теги:

Список цитованої літератури:

1. Allred AR, Lippert AF, Wood SJ. Galvanic Vestibular Stimulation Advancements for Spatial Disorientation Training. Aerosp Med Hum Perform. 2024;95(7):390-398. DOI: https://doi.org/10.3357/amhp.6362.2024
2. Crang ZL, Hewitt A, Scott TJ, Kelly VG, Johnston RD. Relationship Between Preseason Training Load, Match Performance, and Match Activities in Professional Rugby League. J Strength Cond Res. 2022;36(9):2581-2588. DOI: https://doi.org/10.1519/jsc.0000000000003891
3. Macefield VG, James C. Superentrainment of muscle sympathetic nerve activity during sinusoidal galvanic vestibular stimulation. J Neurophysiol. 2016;116(6):2689-2694. DOI: https://doi.org/10.1152/jn.00036.2016
4. Guyenet PG, Stornetta RL. Rostral ventrolateral medulla, retropontine region and autonomic regulations. Auton Neurosci. 2022;237:102922. DOI: https://doi.org/10.1016/j.autneu.2021.102922
5. Sobrevia L, Aiello EA, Contreras P. Mechanisms of Endothelial Dysfunction and Cardiovascular System Adaptation. Curr Vasc Pharmacol. 2022;20(3):201-204. DOI: https://doi.org/10.2174/157016112003220825112123
6. Pastukhova VA, Shyray TV. Vplyv vestybulyarno-sensornoho navantazhennya na vehetatyvni reaktsiyi. Visnyk problem biolohiyi i medytsyny. 2024;4(175):91-102. DOI: http://doi.org/10.29254/2077-4214-2024-4-175-91-102 [in Ukrainian].
7. Pastukhova VA, Shyray TV. Dynamika zmin vehetatyvnoho indeksu u sport·smeniv pry vestybulyarnomu navantazhenni. Visnyk Cherkaskoho universytetu. 2025;1:55-63. DOI: https://doi.org/10.31651/2076-5835-2018-1-2025-1-55-63 [in Ukrainian].
8. Redfield MM, Borlaug BA. Heart Failure With Preserved Ejection Fraction: A Review. JAMA. 2023;329(10):827-838. DOI: https://doi.org/10.1001/jama.2023.2020
9. Bardin J, Maciejewski H, Diry A, Droit-Volet S, Thomas C, Ratel S. Sex- and age-related differences in the rating of perceived exertion after high-intensity rowing exercise during childhood and adolescence. Psychophysiology. 2023;60(8):e14296. DOI: https://doi.org/10.1111/psyp.14296
10. Stjernbrandt A, Öhrner P, Tornevi A, Öhlin J, Abtahi F, Lewis C, et al. Perceived physical exertion in senior workers performing heavy manual tasks. Ann Work Expo Health. 2026;70(5):wxag054. DOI: https://doi.org/10.1093/annweh/wxag054

Публікація статті:

«Вісник проблем біології і медицини», 2026 Випуск 3, 182, 449-454 сторінки, код УДК 612.13:612.886:796.42-053

DOI:

10.29254/2077-4214-2026-3-182-449-454