Косаєва Г. А.
РЕАБІЛІТАЦІЯ ХВОРИХ ПІСЛЯ ВИДАЛЕННЯ ПІЛОНІДАЛЬНОГО СИНУСУ
Показати/Завантажити PDF
Про автора:
Косаєва Г. А.
Рубрика:
КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА
Тип статті:
Наукова стаття
Анотація:
Мета – дослідження реабілітації та якості життя пацієнтів після пластики по Лімбергу з використанням доксициклінової колагенової губки. Об’єкт і методи дослідження. Об’єктом дослідження були результати обстеження та лікування 105 пацієнтів у віці від 16 до 72 років, які проходили стаціонарне лікування з діагнозом пілонідальний синус протягом 2019-2022 років у навчальній хірургічній клініці АМУ та у республіканській клінічній лікарні імені академіка М.А. Міргасімова. Середній вік пацієнтів становив 26,5±1,1 роки, при цьому співвідношення чоловіків та жінок було наступним: 86 чоловіків та 19 жінок. Дослідження складалося з ретроспективної та проспективної частин. Ретроспективно було проаналізовано історії хвороб та амбулаторні карти 54 пацієнтів (контрольна група), яких було прооперовано традиційним методом в період з 2019 по 2022 рік. Проспективно ж було вивчено дані обстеження та лікування 51 пацієнта (основна група) з пілонідальним синусом та прооперованих за новою методикою, яка була запропонована нами. У основній групі хірургічне втручання проводилося у пацієнтів з пілонудальним синусом куприка з використанням шкірної пластики за Лімбергом та колагенової губки, що була просякнута доксіцикліном. Результати. У пацієнтів, яким було проведено шкірну пластику методом Лімберга з використанням губки, просякнутої доксіцикліном, вивчалися наявність косметичного ефекту в крижово-куприковій ділянці, епітелізація рани та темпи розвитку рубцевої тканини у порівняні з контрольною групою. Серед пацієнтів, яким була проведена пластика за Лімбергом, лише у 5 спостерігалася рубцева деформація у крижово-куприковій ділянці. Проведений ретельний збір анамнезу у цих хворих показав ранню схильність до утворення грубих рубців на місці порізів та ран. При цьому аналізували темпи процесу відновлення працездатності та інтеграції у соціальне оточення в післяопераційному періоді у пацієнтів основної групи. Так, у контрольній групі у пацієнтів з повністю закритою раною після розрізу та видалення пілонідального синусу працездатність відновлювалася в середньому через 18,5±1,3 дні після операції, у пацієнтів з відкритою раною – через 21,2±3,1 дні, а у пацієнтів з трансплантацією шкірного клапотя – через 12,8±3,4 днів. Як видно, процес відновлення працездатності пацієнтів основної групи у порівнянні з контрольною починався значно раніше. Після застосування цього методу реабілітаційні процеси у хворих мають тенденцію проходити більш інтенсивними темпами. Таким чином, працездатність пацієнтів та їх здатність виконувати повсякденні домашні справи були ініційовані раніше та адекватніше, ніж у пацієнтів контрольної групи. Показники якості життя пацієнтів у післяопераційному періоді були вище як у фізичному так і й психологічному плані. Висновки. Застосування пластики за Лімбергом з використанням губки, просякнутої доксицикліном, є ефективним методом у напрямку ранньої реабілітації пацієнтів. Цей метод має широкі перспективи для використання у хірургічних клініках
Теги:
Список цитованої літератури:
- Bolandparvaz S. Evaluation of the risk factors of pilonidal sinus: a single center experience. The Turkish Journal of Gastroenterology: The Official Journal of Turkish Society of Gastroenterology. 2012;23(5):535-537.
- Doll D. Impact of geography and surgical approach on recurrence in global pilonidal sinus disease. Scientific Reports. 2019;9(1):15111.
- Duman K, Gırgın M, Harlak A. Prevalence of sacrococcygeal pilonidal disease in Turkey. Asian Journal of Surgery. 2017;40(6):434-437.
- Arslan K. Which flap method should be preferred for the treatment of pilonidal sinus. A prospective randomized study. Techniques in Coloproctology. 2014;18(1):29-37.
- Berthier C. A comparison of flap reconstruction vs the laying open technique or excision and direct suture for pilonidal sinus disease: A meta-analysis of randomised studies. International Wound Journal. 2019;16(5):1119-1135.
- Boshnaq M. Limberg flap in management of pilonidal sinus disease: systematic review and a local experience. Acta Chirurgica Belgica. 2018;118(2):78-84.
- Bi S. Surgical procedures in the pilonidal sinus disease: a systematic review and network meta-analysis. Scientific Reports. 2020;10(1):13720.
- Harries RL. Management of sacrococcygeal pilonidal sinus disease. International Wound Journal. 2019;16(2):370-378.
- Enshaei A, Motearefi S. Comparison of two surgical methods, primary closure and rotational flap, in patients with chronic pilonidal sinus. Global Journal of Health Science. 2014;6(7):18-22.
- Bali İ. Effectiveness of Limberg and Karydakis flap in recurrent pilonidal sinus disease. Clinics (Sao Paulo, Brazil). 2015;70(5):350-355.
- Doll D. Pilonidal disease surgery needs more off-midline closure education. World Journal of Surgery. 2017;41(4):1147-1148.
- Doll D. Does gentamycin affect long term recurrence rate in pilonidal sinus surgery. European Surgery. 2011;43(4):236-243.
Публікація статті:
«Вісник проблем біології і медицини», 2023 Випуск 3, 170, 222-225 сторінки, код УДК 617-089.844
