Таможанська Г. В.

ГІПОПРЕСИВНІ ВПРАВИ ЯК СКЛАДОВА КОМПЛЕКСНОГО ФІЗІОТЕРАПЕВТИЧНОГО ВІДНОВЛЕННЯ ЖІНОК У ПІСЛЯПОЛОГОВОМУ ПЕРІОДІ

---

Показати/Завантажити PDF

Про автора:

Таможанська Г. В.

Рубрика:

ТЕРАПІЯ ТА РЕАБІЛІТАЦІЯ

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

Дисфункція м’язів тазового дна (ДТД) є поширеною медико-соціальною проблемою після поло- гів. Класичні кінезіотерапевтичні методики часто спрямовані лише на ізольоване скорочення м’язів, тоді як гіпопресивні вправи дозволяють комплексно відновити синергізм м’язів кору та тазового дна без підвищення внутрішньочеревного тиску. Метою дослідження було: оцінити ефективність 12-тижневої програми гіпопресивного тренінгу щодо по- кращення функціонального стану тазового дна, витривалості м’язів черевного преса та психосоматичного статусу жінок у післяпологовому періоді. У дослідженні взяли участь 48 жінок у терміні від 45 днів до 6 місяців після пологів. Учасниці були розподілені на дві групи: основну (ОГ, n=24, курс гіпопресивних вправ тривалістю 12 тижнів, 2 рази на тиждень по 30 хвилин) та контрольну (КГ, n=24, звичайний рівень активності). Діагностика включала опитувальник PFDI-20, функціональні тести «планка» та «бічний місток», а також 5-бальну шкалу Лайкерта для оцінки суб’єктивного сприйняття власного тіла. Наприкінці дослідження в ОГ зафіксовано статистично значуще зниження сумарного бала за опитуваль- ником PFDI-20 на 52,8% (p=0,003), що свідчить про виражений регрес симптомів ДТД, тоді як у КГ покращення становило лише 2,4%. Силова витривалість м’язів черевного преса в ОГ достовірно зросла: у тесті «планка» – на 160,0%, правого бічного містка – на 93,3%, лівого – на 120,0%. У КГ спостерігалася відсутність значущої динаміки або певний регрес функціональних можливостей мускулатури живота. Рівень суб’єктивного при- йняття тіла в ОГ зріс на 82,6% проти 4,2% у КГ. Міжгрупові розбіжності після реабілітації є високозначущими (p<0,001). Програма гіпопресивних вправ є високоефективним та безпечним методом післяпологового відновлення. Вона забезпечує синергічну активацію глибоких стабілізаторів живота та пельвіальної мускулатури, ефектив- но ліквідує клінічні прояви ДТД та суттєво покращує психосоматичний статус і якість життя жінок.

Теги:

Список цитованої літератури:

1. Haylen BT, Maher CF, Barber MD, Camargo S, Dandolu V, Digesu A, et al. An International Urogynecological Association (IUGA) / International Continence Society (ICS) Joint Report on the Terminology for Female Pelvic Organ Prolapse (POP). Neurourol Urodyn. 2016;35(2):137-68. DOI: https://doi.org/10.1002/nau.22922
2. Pizzol D, Demurtas J, Celotto S, Maggi S, Smith L, Angiolelli G, et al. Urinary incontinence and quality of life: a systematic review and meta-analysis. Aging Clin Exp Res. 2021;33(1):25-35. DOI: https://doi.org/10.1007/s40520-020-01712-y
3. Peinado-Molina RA, Hernández-Martínez A, Martínez-Vázquez S, Rodríguez-Almagro J, Martínez-Galiano JM. Pelvic floor dysfunction: prevalence and associated factors. BMC Public Health. 2023;23(1):2005. DOI: https://doi.org/10.1186/s12889-023-16901-3
4. Blomquist JL, Muñoz A, Carroll M, Handa VL. Association of Delivery Mode With Pelvic Floor Disorders After Childbirth. JAMA. 2018;320(23):2438-2447. DOI: https://doi.org/10.1001/jama.2018.18315
5. Chilaka C, Toozs-Hobson P, Chilaka V. Pelvic floor dysfunction and obesity. Best Pract Res Clin Obstet Gynaecol. 2023;90:102389. DOI: https://doi.org/10.1016/j.bpobgyn.2023.102389
6. Meutia AP, Diningtyas T, Hidayah GN, Moegni F, Priyatini T, Hakim S, et al. Exploring pelvic floor dysfunction: prevalence and risk factors through APFQ analysis. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2026;324:115209. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ejogrb.2026.115209
7. Molnár T, Domján A, Szűcs M, Surányi A, Bódis J. Utilizing Synergism between the Transverse Abdominal and Pelvic Floor Muscles at Different Postures in Nulliparous Women: A Randomized Case-Control Study. Urol Int. 2022;106(3):274-281. DOI: https://doi.org/10.1159/000519590
8. Soriano L, González-Millán C, Álvarez Sáez MM, Curbelo R, Carmona L. Effect of an abdominal hypopressive technique programme on pelvic floor muscle tone and urinary incontinence in women: a randomised crossover trial. Physiotherapy. 2020;108:37-44. DOI: https://doi.org/10.1016/j.physio.2020.02.004
9. Ithamar L, de Moura Filho AG, Benedetti Rodrigues MA, Duque Cortez KC, Machado VG, de Paiva Lima CRO, et al. Abdominal and pelvic floor electromyographic analysis during abdominal hypopressive gymnastics. J Bodyw Mov Ther. 2018;22(1):159-165. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jbmt.2017.06.011
10. Navarro Brazález B, Sánchez Sánchez B, Prieto Gómez V, De La Villa Polo P, McLean L, Torres Lacomba M. Pelvic floor and abdominal muscle responses during hypopressive exercises in women with pelvic floor dysfunction. Neurourol Urodyn. 2020;39(2):793-803. DOI: https://doi.org/10.1002/nau.24284
11. Hernandez-Lucas P, Escobio-Prieto I, Moro López-Menchero P. Effects of Hypopressive Techniques on the CORE Complex: A Systematic Review. Healthcare (Basel). 2025;13(12):1443. DOI: https://doi.org/10.3390/healthcare13121443
12. Athanasiou S, Grigoriadis T, Chalabalaki A, Protopapas A, Antsaklis A. Pelvic organ prolapse contributes to sexual dysfunction: a crosssectional study. Acta Obstet Gynecol Scand. 2012;91(6):704-9. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1600-0412.2012.01396.x
13. Sánchez-Sánchez B, Torres-Lacomba M, Yuste-Sánchez MJ, Navarro-Brazález B, Pacheco-da-Costa S, Gutiérrez-Ortega C, et al. Cultural adaptation and validation of the Pelvic Floor Distress Inventory Short Form (PFDI-20) and Pelvic Floor Impact Questionnaire Short Form (PFIQ-7) Spanish versions. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2013;170(1):281-285. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ejogrb.2013.07.006
14. Bohannon RW, Steffl M, Glenney SS, Green M, Cashwell L, Prajerova K, et al. The prone bridge test: Performance, validity, and reliability among older and younger adults. J Bodyw Mov Ther. 2018;22(2):385-389. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jbmt.2017.07.005
15. Javadian Y, Behtash H, Akbari M, Taghipour-Darzi M, Zekavat H. The effects of stabilizing exercises on pain and disability of patients with lumbar segmental instability. J Back Musculoskelet Rehabil. 2012;25(3):149-55. DOI: https://doi.org/10.3233/bmr-2012-0321
16. Moreno-Muñoz MDM, Hita-Contreras F, Estudillo-Martínez MD, Aibar-Almazán A, Castellote-Caballero Y, Bergamin M, et al. The Effects of Abdominal Hypopressive Training on Postural Control and Deep Trunk Muscle Activation: A Randomized Controlled Trial. Int J Environ Res Public Health. 2021;18(5):2741. DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph18052741
17. Stüpp L, Resende AP, Petricelli CD, Nakamura MU, Alexandre SM, Zanetti MR. Pelvic floor muscle and transversus abdominis activation in abdominal hypopressive technique through surface electromyography. Neurourol Urodyn. 2011;30(8):1518-21. DOI: https://doi.org/10.1002/nau.21151
18. Da Cuña-Carrera I, Alonso-Calvete A, Soto-González M, Lantarón-Caeiro EM. How Do the Abdominal Muscles Change during Hypopressive Exercise? Medicina (Kaunas). 2021;57(7):702. DOI: https://doi.org/10.3390/medicina57070702
19. Moreira SE, Debs AL, de Oliveira EH, da Silva MCN, Pinto RMC, Pereira-Baldon VS. Hypopressive exercises for diastasis recti and pelvic floor symptoms in postpartum women: A randomized trial. Braz J Phys Ther. 2026;30(3):101584. DOI: https://doi.org/10.1016/j.bjpt.2026.101584
20. Molina-Torres G, Moreno-Muñoz M, Rebullido TR, Castellote-Caballero Y, Bergamin M, Gobbo S, et al. The effects of an 8-week hypopressive exercise training program on urinary incontinence and pelvic floor muscle activation: A randomized controlled trial. Neurourol Urodyn. 2023;42(2):500-509. DOI: https://doi.org/10.1002/nau.25110

Публікація статті:

«Вісник проблем біології і медицини», 2026 Випуск 3, 182, 519-525 сторінки, код УДК 615.825.1:618.6-06:616.62-008.22

DOI:

10.29254/2077-4214-2026-3-182-519-525