Дунаєва І. П., Кравчун П. П., Кривошапка О. В., Паутіна О. І., Дорошенко О. М., Шаповал О. М.

ФАРМАКОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ЛІКУВАННЯ МІГРЕНІ: РОЛЬ РИЗАТРИПТАНУ У КУПІРУВАННІ НАПАДІВ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)

---

Показати/Завантажити PDF

Про автора:

Дунаєва І. П., Кравчун П. П., Кривошапка О. В., Паутіна О. І., Дорошенко О. М., Шаповал О. М.

Рубрика:

ОГЛЯДИ ЛІТЕРАТУРИ

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

Мігрень становить актуальну медико-соціальну проблему сучасної неврології через рециди- вуючий перебіг, виражений вплив на функціональний стан пацієнтів і значний тягар захворювання. Висока поширеність мігрені, значний рівень інвалідизації, схильність до рецидивуючого перебігу, а також недостат- ня своєчасність діагностики й неповне охоплення пацієнтів специфічною терапією зумовлюють актуальність аналізу сучасних підходів до лікування цього захворювання. Особливий інтерес у сучасній фармакотерапії мігрені становлять препарати, здатні забезпечувати швидке та достатньо стійке купірування гострого нападу при прийнятному профілі безпеки і добрій переносимості. Метою роботи було узагальнення сучасних даних щодо фармакотерапії гострих нападів мігрені з акцентом на механізми дії, клінічну ефективність і переноси- мість триптанів, а також визначення місця ризатриптану серед препаратів цього класу. Додатково поставлено завдання проаналізувати значення сучасних лікарських форм ризатриптану та їх потенційну роль в оптимі- зації лікування пацієнтів із мігренню. У роботі узагальнено сучасні уявлення про патофізіологію мігрені, зо- крема роль тригеміноваскулярної системи, нейрогенного запалення, серотонінергічних механізмів, кальци- тонін-ген-зв’язаного пептиду та центральної й периферичної сенситизації у формуванні больового синдрому та супутніх симптомів. Показано, що триптани посідають важливе місце у лікуванні гострих нападів мігрені завдяки здатності впливати на ключові патогенетичні ланки захворювання через активацію серотонінових рецепторів 5-HT₁B/1D. Їхній терапевтичний ефект пов’язаний зі звуженням дилатованих менінгеальних судин, пригніченням вивільнення вазоактивних нейропептидів і зменшенням передачі ноцицептивних імпульсів у тригеміноваскулярній системі. Особливу увагу приділено ризатриптану як одному з клінічно значущих пред- ставників класу триптанів. Узагальнені дані свідчать, що препарат характеризується швидким початком дії, високою частотою зменшення інтенсивності головного болю впродовж перших двох годин після прийому та доброю переносимістю у більшості пацієнтів. Поряд із впливом на больовий синдром, ризатриптан сприяє послабленню нудоти, фотофобії та фонофобії, що має важливе значення для відновлення функціональної активності хворих. Розглянуто також порівняльні характеристики пероральних триптанів, які свідчать, що ри- затриптан належить до найбільш ефективних засобів для купірування гострого мігренозного нападу за умови індивідуалізованого підбору терапії. Окремо проаналізовано значення сучасних лікарських форм препара- ту, зокрема орально-диспергованих таблеток, а також перспективних альтернативних систем доставки, які можуть підвищувати зручність застосування, прихильність до лікування та клінічну результативність терапії, особливо у пацієнтів із вираженою нудотою, блюванням або порушенням гастроінтестинальної моторики під час нападу. Ризатриптан займає важливе місце у сучасній фармакотерапії гострих нападів мігрені завдя- ки поєднанню патогенетично обґрунтованого механізму дії, високої клінічної ефективності та сприятливого профілю переносимості. Його застосування є доцільним у пацієнтів, які потребують швидкого купірування нападу та відновлення повсякденної активності. Подальше вдосконалення лікарських форм і розвиток пер- соналізованих підходів до вибору триптанів можуть розширити можливості ефективного та безпечного ліку- вання мігрені.

Теги:

Список цитованої літератури:

1. Aguilar-Shea AL, Membrilla Md JA, Diaz-de-Teran J. Migraine review for general practice. Atención Primaria. 2022;54(2):102208. DOI: https://doi.org/10.1016/j.aprim.2021.102208
2. Villar-Martinez MD, Goadsby PJ. Pathophysiology and Therapy of Associated Features of Migraine. Cells. 2022;11(17):2767. DOI: https://doi.org/10.3390/cells11172767
3. Grangeon L, Lange KS, Waliszewska-Prosół M, Onan D, Marschollek K, Wiels W, et al. Genetics of migraine: where are we now? The Journal of Headache and Pain. 2023;24(1):12. DOI: https://doi.org/10.1186/s10194-023-01547-8
4. Borończyk M, Zduńska A, Węgrzynek-Gallina J, Grodzka O, Lasek-Bal A, Domitrz I. Migraine and stroke: correlation, coexistence, dependence - a modern perspective. The Journal of Headache and Pain. 2025;26(1):39. DOI: https://doi.org/10.1186/s10194-025-01973-w
5. Sanchez Del Rio M, Cutrer FM. Pathophysiology of migraine aura. Handbook of Clinical Neurology. 2023;198:71-83. DOI: https://doi.org/10.1016/B978-0-12-823356-6.00016-0
6. Zobdeh F, Ben Kraiem A, Attwood MM, Chubarev VN, Tarasov VV, Schiöth HB, et al. Pharmacological treatment of migraine: Drug classes, mechanisms of action, clinical trials and new treatments. British Journal of Pharmacology. 2021;178(23):4588-4607. DOI: https://doi.org/10.1111/bph.15657
7. Ailani J. Acute Migraine Treatment. Continuum (Minneapolis, Minn.). 2021;27(3):597-612. DOI: https://doi.org/10.1212/CON.0000000000000956
8. Tepper SJ. Acute Treatment of Migraine. Neurologic Clinics. 2019;37(4):727-742. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ncl.2019.07.006
9. Tronvik E, Giri S, Young W. Preventive treatment of migraine: Non-specific oral agents. Handbook of Clinical Neurology. 2024;199:67-86. DOI: https://doi.org/10.1016/B978-0-12-823357-3.00009-4
10. Digre KB. What’s New in the Treatment of Migraine? Journal of Neuro-Ophthalmology. 2019;39(3):352-359. DOI: https://doi.org/10.1097/WNO.0000000000000837
11. Shah DR, Dilwali S, Friedman DI. Migraine Aura Without Headache. Current Pain and Headache Reports. 2018;22(11):77. DOI: https://doi.org/10.1007/s11916-018-0725-1
12. Loder E. A New Antibody Treatment for Migraine. New England Journal of Medicine. 2024;391(9):855-857. DOI: https://doi.org/10.1056/NEJMe2406401
13. Ha H, Gonzalez A. Migraine Headache Prophylaxis. American Family Physician. 2019;99(1):17-24.
14. Cho SJ, Song TJ, Chu MK. Treatment Update of Chronic Migraine. Current Pain and Headache Reports. 2017;21(6):26. DOI: https://doi.org/10.1007/s11916-017-0628-6
15. Urits I, Gress K, Charipova K, Zamarripa AM, Patel PM, Lassiter G, et al. Pharmacological options for the treatment of chronic migraine pain. Best Practice & Research Clinical Anaesthesiology. 2020;34(3):383-407. DOI: https://doi.org/10.1016/j.bpa.2020.08.002
16. Goadsby PJ, Holland PR, Martins-Oliveira M, Hoffmann J, Schankin C, Akerman S. Pathophysiology of Migraine: A Disorder of Sensory Processing. Physiological Reviews. 2017;97(2):553-622. DOI: https://doi.org/10.1152/physrev.00034.2015
17. Charles A. The pathophysiology of migraine: implications for clinical management. The Lancet Neurology. 2018;17(2):174-182. DOI: https://doi.org/10.1016/S1474-4422(17)30435-0
18. Qubty W, Patniyot I. Migraine Pathophysiology. Pediatric Neurology. 2020;107:1-6. DOI: https://doi.org/10.1016/j.pediatrneurol.2019.12.014
19. Wattiez AS, Sowers LP, Russo AF. Calcitonin gene-related peptide (CGRP): role in migraine pathophysiology and therapeutic targeting. Expert Opinion on Therapeutic Targets. 2020;24(2):91-100. DOI: https://doi.org/10.1080/14728222.2020.1724285
20. Chan C, Wei DY, Goadsby PJ. Biochemical Modulation and Pathophysiology of Migraine. Journal of Neuro-Ophthalmology. 2019;39(4):470-479. DOI: https://doi.org/10.1097/WNO.0000000000000875
21. Russo AF, Hay DL. CGRP physiology, pharmacology, and therapeutic targets: migraine and beyond. Physiological Reviews. 2023;103(2):1565-1644. DOI: https://doi.org/10.1152/physrev.00059.2021
22. Edvinsson L. The Trigeminovascular Pathway: Role of CGRP and CGRP Receptors in Migraine. Headache. 2017;57(2):47-55. DOI: https://doi.org/10.1111/head.13081
23. Croop R, Lipton RB, Kudrow D, Stock DA, Kamen L, Conway CM, et al. Oral rimegepant for preventive treatment of migraine: a phase 2/3, randomised, double-blind, placebo-controlled trial. The Lancet. 2021;397(10268):51-60. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)32544-7
24. Chan C, Goadsby PJ. Recent Advances in Pharmacotherapy for Episodic Migraine. CNS Drugs. 2019;33(11):1053-1071. DOI: https://doi.org/10.1007/s40263-019-00665-9
25. Croop R, Goadsby PJ, Stock DA, Conway CM, Forshaw M, Stock EG, et al. Efficacy, safety, and tolerability of rimegepant orally disintegrating tablet for the acute treatment of migraine: a randomised, phase 3, double-blind, placebo-controlled trial. The Lancet. 2019;394(10200):737- 745. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(19)31606-X
26. Ailani J, Burch RC, Robbins MS. The American Headache Society Consensus Statement: Update on integrating new migraine treatments into clinical practice. Headache. 2021;61(7):1021-1039. DOI: https://doi.org/10.1111/head.14153
27. Puledda F, Sacco S, Diener HC, Ashina M, Al-Khazali HM, Ashina S, et al. International Headache Society global practice recommendations for the acute pharmacological treatment of migraine. Cephalalgia. 2024;44(8):3331024241252666. DOI: https://doi.org/10.1177/03331024241252666
28. Sacco S, Lampl C, Amin FM, Braschinsky M, Deligianni C, Uludüz D, et al. European Headache Federation consensus on the definition of effective treatment of a migraine attack and of triptan failure. The Journal of Headache and Pain. 2022;23(1):133. DOI: https://doi.org/10.1186/s10194-022-01502-z
29. Mitsikostas DD, Ward TN. Evidence-based symptomatic treatment of migraine. Handbook of Clinical Neurology. 2024;199:203-218. DOI: https://doi.org/10.1016/B978-0-12-823357-3.00004-5
30. Hosseini R, Fakhraei N, Malekisarvar H, Mansourpour D, Nili F, Farahani M, et al. Effect of sumatriptan on acetic acid-induced experimental colitis in rats: a possible role for the 5-HT1B/1D receptors. Naunyn-Schmiedeberg’s Archives of Pharmacology. 2022;395(5):563-577. DOI: https://doi.org/10.1007/s00210-022-02215-5
31. Deen M, Hougaard A, Hansen HD, Schain M, Dyssegaard A, Knudsen GM, et al. Association Between Sumatriptan Treatment During a Migraine Attack and Central 5-HT1B Receptor Binding. JAMA Neurology. 2019;76(7):834-840. DOI: https://doi.org/10.1001/jamaneurol.2019.0755
32. Yang CP, Liang CS, Chang CM, Yang CC, Shih PH, Yau YC, et al. Comparison of New Pharmacologic Agents With Triptans for Treatment of Migraine: A Systematic Review and Meta-analysis. JAMA Network Open. 2021;4(10):e2128544. DOI: https://doi.org/10.1001/jamanetworkopen.2021.28544
33. de Vries T, Villalón CM, Maassen van den Brink A. Pharmacological treatment of migraine: CGRP and 5-HT beyond the triptans. Pharmacology & Therapeutics. 2020;211:107528. DOI: https://doi.org/10.1016/j.pharmthera.2020.107528
34. Macone AE, Perloff MD. Triptans and migraine: advances in use, administration, formulation, and development. Expert Opinion on Pharmacotherapy. 2017;18(4):387-397. DOI: https://doi.org/10.1080/14656566.2017.1288721
35. Chanchlani R, Agrawal A, Janjua D, Hafsa SN. The Efficacy of Different Triptans for the Treatment of Acute Headache in Pediatric Migraine: A Systematic Review. Indian Pediatrics. 2023;60(8):663-671.
36. Xavier AS, Lakshmanan M, Gunaseelan V. The Journey of the Non-Vascular Relief for Migraine: From ‘Triptans’ To ‘Ditans’. Current Clinical Pharmacology. 2017;12(1):36-40. DOI: https://doi.org/10.2174/1574884712666170419155048
37. de Boer I, Verhagen IE, Souza MNP, Ashina M. Place of next generation acute migraine specific treatments among triptans, non-responders and contraindications to triptans and possible combination therapies. Cephalalgia. 2023;43(2):3331024221143773. DOI: https://doi.org/10.1177/03331024221143773
38. Leroux E, Rothrock J. Triptans for Migraine Patients With Vascular Risks: New Insights, New Options. Headache. 2019;59(9):1589-1596. DOI: https://doi.org/10.1111/head.13656
39. Liu WH, Hu HM, Li C, Shi Q, Liu CH, Liu AX, et al. Real-world study of adverse events associated with triptan use in migraine treatment based on the U.S. Food and Drug Administration adverse event reporting system database. The Journal of Headache and Pain. 2024;25(1):206. DOI: https://doi.org/10.1186/s10194-024-01913-0
40. Goadsby PJ, Lipton RB, Ferrari MD. Migraine-current understanding and treatment. New England Journal of Medicine. 2002;346(4):257- 270. DOI: https://doi.org/10.1056/NEJMra010917
41. Comparison table: Triptans. The Medical Letter on Drugs and Therapeutics. 2023;65(1678):e97-e99. DOI: https://doi.org/10.58347/tml.2023.1678b
42. Staab JP, Eggers SDZ, Jen JC, LeMahieu AM, Geske JR, Liu H, et al. Rizatriptan vs Placebo for Attacks of Vestibular Migraine: A Randomized Clinical Trial. JAMA Neurology. 2025;82(7):676-686. DOI: https://doi.org/10.1001/jamaneurol.2025.1006
43. Göbel CH, Heinze A, Cirkel A, Göbel H. Rizatriptan as an Over-the-Counter Triptan in the Treatment of Migraine Attacks. Pain and Therapy. 2024;13(4):813-827. DOI: https://doi.org/10.1007/s40122-024-00625-2
44. Al-Saadi R, Mohammed Jawad ZJ, Khalaf OH, Muhsain SNF. Histopathological effects of repeated 14-day administration of rizatriptan benzoate in a nitroglycerin-induced migraine rabbits model. Open Veterinary Journal. 2025;15(1):179-186. DOI: https://doi.org/10.5455/OVJ.2025.v15.i1.17
45. Zhong C, Zhang X, Sun Y, Shen Z, Mao Y, Liu T, et al. Rizatriptan benzoate-loaded dissolving microneedle patch for management of acute migraine therapy. Journal of Biomaterials Applications. 2024;38(9):989-999. DOI: https://doi.org/10.1177/08853282241237323
46. Kou RZ, Yang F, Lin Q, Tao LM, Yu XL, Hou T, et al. [Clinical observation on horizontal penetration needling combined with rizatriptan monobenzoate tablets for migraine without aura in acute stage]. Zhongguo Zhen Jiu. 2021;41(9):993-996. DOI: https://doi.org/10.13703/j.0255-2930.20201203-k0007
47. Girotra P, Singh SK. Multivariate Optimization of Rizatriptan Benzoate-Loaded Solid Lipid Nanoparticles for Brain Targeting and Migraine Management. AAPS PharmSciTech. 2017;18(2):517-528. DOI: https://doi.org/10.1208/s12249-016-0532-0
48. Shah KA, Li G, Song L, Gao B, Huang L, Luan D, et al. Rizatriptan-Loaded Oral Fast Dissolving Films: Design and Characterizations. Pharmaceutics. 2022;14(12):2687. DOI: https://doi.org/10.3390/pharmaceutics14122687
49. Li F, Xiong W, Song G, Yan Y, Li G, Wang C, et al. Light-Promoted Ni-Catalyzed Cross-Coupling of Aryl Chlorides with Hydrazides: Application to the Synthesis of Rizatriptan. Organic Letters. 2023;25(18):3287-3292. DOI: https://doi.org/10.1021/acs.orglett.3c01047
50. Chokshi A, Vaishya R, Inavolu R, Potta T. Intranasal spray formulation containing rizatriptan benzoate for the treatment of migraine. International Journal of Pharmaceutics. 2019;571:118702. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijpharm.2019.118702
51. Kaya MZ, Gultekin Y, Celebier M, Soyseven M, Vural I, Oner L, et al. Intranasal hybrid nanoparticles encapsulating rizatriptan enhance antimigraine efficacy in an optogenetic spreading depression model. International Journal of Pharmaceutics. 2026;126743. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijpharm.2026.126743
52. Al-Nimry SS, Alkilani AZ, Alda’ajeh NA. Transdermal drug delivery of rizatriptan using microneedles array patch: preparation, characterization and ex-vivo/in-vivo study. Pharmaceutical Development and Technology. 2024;29(7):776-789. DOI: https://doi.org/10.1080/10837450.2024.2393218

Публікація статті:

«Вісник проблем біології і медицини», 2026 Випуск 2, 181, 48-55 сторінки, код УДК 616.857-092-07-085.225.1-035(048.8)

DOI:

10.29254/2077-4214-2026-2-181-48-55