БІОХІМІЧНІ ЗМІНИ ЕНДОКРИННОЇ ЧАСТИНИ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ ПРИ ДІЇ ГІПЕРКАЛОРІЙНОЇ ДІЄТИ В ЕКСПЕРИМЕНТІ

Ковальцова М. В., Кучерявченко М. О., Гулієва В. Х., Буга В. В., Бойко І. С., Слюсаренко Д. С., Бутко В. В.

БІОХІМІЧНІ ЗМІНИ ЕНДОКРИННОЇ ЧАСТИНИ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ ПРИ ДІЇ ГІПЕРКАЛОРІЙНОЇ ДІЄТИ В ЕКСПЕРИМЕНТІ


Показати/Завантажити PDF

Про автора:

Ковальцова М. В., Кучерявченко М. О., Гулієва В. Х., Буга В. В., Бойко І. С., Слюсаренко Д. С., Бутко В. В.

Рубрика:

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

Гіперкалорійне харчування щурів негативно впливає на функціональний стан ендокринної частини підшлункової залози та призводить до дисбалансу показників плазми кровi. За результатами біохімічного дослідження встановлено, що у щурів основної групи реєструється збільшення рівня глюкози в сироватці крови, який складає 6,3±0,1ммоль/л, p<0,001, (контроль 5,4±0,1 ммоль/л). Спостерігається високий рівень інсуліну: основна група 23,8±1,1 мкОД/мл, p<0,001, контроль 14,0±0,4 мкОД/мл. Гіперглікемія та гіперінсулінемія основної групи поєднується з гіперкортикостеронемією, яка складає 41,4±2,3 нг/мл, p<0,001, в порівнянні із показником тварин групи контролю 30,4±0,8 нг/мл. Підвищення рівня кортикостерону свідчить про внутрішньоклітинний дефіцит глюкози та обумовлює активацію процесів катаболізму (підвищення вмісту глюкози в сироватці крові, підвищення рівня неетерифіковані жирні кислоти (основна: 0,5±0,02 ммоль/л; контроль: 0,4±0,04) та кетонових тіл (основна: 1,4±0,1 ммоль/л, p<0,001; контроль: 0,7±0,03 ммоль/л). Таким чином, порушене харчування призводить до гіперінсулінемії, при цьому рівень глікемії залишається підвищеним, що вимагає вироблення ще більшої кількості інсуліну β-клітинами підшлункової залози. Поступово розвивається хронічна компенсаторна гіперінсулінемія, яка є вторинною і має пристосувальне значення для зменшення рівня глікемії. Відсутність адекватного рівню глюкози викиду інсуліну призводить до зрушення рівноваги між гормонами в бік контрінсулярних факторів, стимулюючих ліполіз, гліколіз та глюконеогенез, з подальшим розвитком гіперглікемії. Високий рівень неетерифікованих жирних кислот інгібує гліколіз. У кінцевому рахунку, при метаболізмі жирних кислот утворюються кетонові тіла, які і відбивають внутрішньоклітинний дефіцит глюкози, і в умовах дефіциту кисню можуть пошкоджувати клітинні мембрани та роз’єднувати окислювання і фосфорилювання у мітохондріях клітин. Високі рівні неетерифікованих жирних кислот та глюкоза надають спільний гальмівний вплив на використання один одного як джерела енергії: при доступності. Встановлені гормонально-субстратні взаємини внаслідок переїдання відображають гіперфункцію підшлункової залози та пов’язані з цим порушення обміну речовин, що є фактором ризику розвитку функціональних розладів підшлункової залози у щурів.

Теги:

гіперкалорійна дієта, експеримент, ендокринна частина, підшлункова залоза, щури

Список цитованої літератури:

  1. Cloete L. Diabetes mellitus: an overview of the types, symptoms, complications and management. Nurs Stand. 2022 Jan 5;37(1):61-66. DOI: 10.7748/ns.2021.e11709.
  2. Heindel JJ, Howard S, Agay-Shay K, Arrebola JP, Audouze K, Babin PJ, et al. Obesity II: Establishing causal links between chemical exposures and obesity. Biochem Pharmacol. 2022 May;199:115015. DOI: 10.1016/j.bcp.2022.115015.
  3. Darenskaya MA, Kolesnikova LI, Kolesnikov SI. Oxidative Stress: Pathogenetic Role in Diabetes Mellitus and Its Complications and Therapeutic Approaches to Correction. Bull Exp Biol Med. 2021 May;171(2):179-189. DOI: 10.1007/s10517-021-05191-7.
  4. Nakamura T, Ichii O, Irie T, Kouguchi H, Sotozaki K, Chihara M, et al. Cotton rat (Sigmodon hispidus) develops metabolic disorders associated with visceral adipose inflammation and fatty pancreas without obesity. Cell Tissue Res. 2019 Feb;375(2):483-492. DOI: 10.1007/s00441-018-2908-9.
  5. Lees HJ, Swann JR, Poucher S, Holmes E, Wilson ID, Nicholson JK. Obesity and Cage Environment Modulate Metabolism in the Zucker Rat: A Multiple Biological Matrix Approach to Characterizing Metabolic Phenomena. J Proteome Res. 2019 May 3;18(5):2160-2174. DOI: 10.1021/acs.jproteome.9b00040.
  6. Kovaltsova MV, Miroshnychenko MS, Kucheriavchenko MO, Kuznetsova MO, Ohnieva LH, Sypalo AO, et al. Osoblyvosti biokhimichnykh zmin ekzokrynnoi chastyny pidshlunkovoi zalozy pry dii hiperkaloriinoi diiety. Visnyk problem biolohii i medytsyny. 2023;3(170):217-222. DOI: 10.29254/2077-4214-2023-3-170-217-222. [in Ukrainian].
  7. Ametov AS. Faktory rysku sakharnoho diabeta. Rol ozhyreniia. Endokrinolohiia. 2003;11(27):1477-1486.

Публікація статті:

«Вісник проблем біології і медицини», 2024 Випуск 1, 172, 179-184 сторінки, код УДК 616.37:613.863]–092.9–092:612.345

DOI:

10.29254/2077-4214-2024-1-172-179-184

Чи була ця стаття корисною?

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


The reCAPTCHA verification period has expired. Please reload the page.