БІОЦЕНОЗ КИШЕЧНИКА В ПАЦІЄНТІВ ІЗ ВИРАЗКОВИМ КОЛІТОМ

  2. 2023
  3. БІОЦЕНОЗ КИШЕЧНИКА В ПАЦІЄНТІВ ІЗ ВИРАЗКОВИМ КОЛІТОМ

Дехтяр Ю. М., Бутенко Л. Л., Шевчук Г. Ю., Куртова М. М.

БІОЦЕНОЗ КИШЕЧНИКА В ПАЦІЄНТІВ ІЗ ВИРАЗКОВИМ КОЛІТОМ

Показати/Завантажити PDF

Про автора:

Дехтяр Ю. М., Бутенко Л. Л., Шевчук Г. Ю., Куртова М. М.

Рубрика:

МІКРОБІОЛОГІЯ

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

Останнім часом продовжує зростати тенденція до поширення захворюваності на виразковий коліт. До головних етіологічних факторів розвитку захворювання відносять імунологічні та генетичні чинники, порушення біоценозу кишечника, чинники зовнішнього середовища. Мета цього дослідження – визначити особливості біоценозу товстої кишки в пацієнтів із виразковим колітом. У дослідженні взяли участь 40 пацієнтів із виразковим колітом: І група – 21 пацієнт із середнім ступенем тяжкості й ІІ група – 19 пацієнтів із тяжким ступенем. Усі хворим проведено мікробіологічне дослідження вмісту товстої кишки. В 11 з 21 пацієнта (52,4%) І групи й у 10 з 19 пацієнтів (52,6%) ІІ групи встановлено зменшення кількості Bifidobacterium spp. Зниження концентрації Lactobacillus spp. виявлено в 13 з 21 хворого (61,9%) І групи та в 16 з 19 хворих (84,2%) ІІ групи. Умовно-патогенні ентеробактерії роду Citrobacter spp. виділялись у 3 із 31 хворого (14,3%) І групи та в 3 із 19 хворих (15,8%) ІІ групи. У хворих ІІ групи висівали Proteus spp. – у 2 із 19 хворих (10,5%) і Klebsiella spp. – у 3 із 19 хворих (15,8%). Для хворих ІІ групи характерною була більш висока частота підвищеної кількості Staphylococcus aureus, Candida spp. і гемолітичні біовари Escherichia coli. Для хворих на виразковий коліт були характерні дисбіотичні порушення, які погіршувалися зі зростанням клінічного ступеня тяжкості захворювання. Ці зміни були обумовлені зменшенням чисельності Bifidobacterium spp. й Lactobacillus spp., підвищенням концентрації умовно-патогенної мікрофлори.

Теги:

захворювання кишечника, мікробіоценоз, мікрофлора, товста кишка

Список цитованої літератури:

  1. Kucharzik T, Koletzko S, Kannengiesser K, Dignass A. Ulcerative colitis-diagnostic and therapeutic algorithms. Deutsches Arzteblatt international. 2020;117(33-34):564-574. DOI: 10.3238/arztebl.2020.0564.
  2. Carstens A, Dicksved J, Nelson R, Lindqvist M, Andreasson A, Bohr J, et al. The gut microbiota in collagenous colitis shares characteristics with inflammatory bowel disease-associated dysbiosis. Clin Transl Gastroenterol. 2019;10(7):e00065. DOI: 10.14309/ ctg.0000000000000065.
  3. Stange EF, Schroeder BO. Microbiota and mucosal defense in IBD: an update. Expert Rev Gastroenterol Hepatol. 2019;13(10):963-976. DOI: 10.1080/17474124.2019.1671822.
  4. van der Post S, Jabbar KS, Birchenough G, Arike L, Akhtar N, Sjovall H, et al. Structural weakening of the colonic mucus barrier is an early event in ulcerative colitis pathogenesis. Gut. 2019;68(12):2142-2151. DOI: 10.1136/gutjnl-2018-317571.
  5. Parada Venegas D, De la Fuente MK, Landskron G, González MJ, Quera R, Dijkstra G, et al. Short chain fatty acids (SCFAs)-mediated gut epithelial and immune regulation and its relevance for inflammatory bowel diseases. Front Immunol. 2019;10:277. DOI: 10.3389/ fimmu.2019.00277.
  6. Shen ZH, Zhu CX, Quan YS, Yang ZY, Wu S, Luo WW, et al. Relationship between intestinal microbiota and ulcerative colitis: Mechanisms and clinical application of probiotics and fecal microbiota transplantation. World Journal of Gastroenterology. 2018;24(1):5-14. DOI: 10.3748/wjg.v24.i1.5.
  7. Guo XY, Liu XJ, Hao JY. Gut microbiota in ulcerative colitis: insights on pathogenesis and treatment. Journal of Digestive Diseases. 2020;21(3):147-159. DOI: 10.1111/1751-2980.12849.
  8. Zhu S, Han M, Liu S, Fan L, Shi H, Li P. Composition and diverse differences of intestinal microbiota in ulcerative colitis patients. Front Cell Infect Microbiol. 2022;12:953962. DOI: 10.3389/fcimb.2022.953962.
  9. He XX, Li YH, Yan PG, Meng XC, Chen CY, Li KM, et al. Relationship between clinical features and intestinal microbiota in Chinese patients with ulcerative colitis. World J Gastroenterol. 2021;27(28):4722-4737. DOI: 10.3748/wjg.v27.i28.4722.
  10. Zaichenko K, Gavrylyuk V, Klenina I, Sklyar T, Sokolova I, Tatarchuk O, et al. Determination of the intestinal microbiome composition in patients with crohn’s disease and ulcerative colitis of different age categories and sex. Ukrainskyi zhurnal medytsyny, biolohii ta sportu. 2020;3(25):271-281. DOI: 10.26693/jmbs05.03.273.
  11. Stepanov Y, Titova M, Tatarchuk O. Large intestine microbiocoenosis disorders and the incidence of small intestinal bacterial overgrowth syndrome in patients suffering from inflammatory bowel diseases. Gastroenterologia. 2021;54(1):44-50. DOI: 10.22141/2308- 2097.54.1.2020.199141. [in Ukrainian]
  12. MOZ Ukrainy. Forma pervynnoyi oblikovoyi dokumentatsiyi № 003-6/o «Informovana dobrovilʹna z·hoda patsiyenta na provedennya diahnostyky, likuvannya ta na provedennya operatsiyi ta znebolennya i na prysutnistʹ abo uchastʹ uchasnykiv osvitnʹoho protsesu». Nakaz MOZ № 549 vid 08.08.2014 zi zminamy Nakaz MOZ № 2837 vid 09.12.2020 [Internet]. Kyyiv: MOZ Ukrainy; 2020 [cited 2023 Jan 19]. Dostupno: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/z0697-12#Text. [in Ukrainian]
  13. Knox NC, Forbes JD, Peterson CL, Van Domselaar G, Bernstein CN. The gut microbiome in inflammatory bowel disease: lessons learned from other immune-mediated inflammatory diseases. Am J Gastroenterol. 2019;114(7):1051-1070. DOI: 10.14309/ajg.0000000000000305.
  14. Pei LY, Ke YS, Zhao HH, Wang L, Jia C, Liu WZ, et al. Role of colonic microbiota in the pathogenesis of ulcerative colitis. BMC Gastroenterol. 2019;19(1):10. DOI: 10.1186/s12876-019-0930-3.

Публікація статті:

«Вісник проблем біології і медицини», 2023 Випуск 2, 169, 353-359 сторінки, код УДК 616.33-002.44:612.3363-07

DOI:

10.29254/2077-4214-2023-2-169-353-359

2023 Випуск 2, 169
захворювання кишечника мікробіоценоз мікрофлора товста кишка
29.06.2023
Чи була ця стаття корисною?
1
1