ПСИХОЛОГІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЖІНОК, ЯКІ ЗАЗНАЛИ СІМЕЙНОГО НАСИЛЬСТВА, ЗА ДАНИМИ БЮРО СУДОВО-МЕДИЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

Лукашевич Н. М., Леонтьєв П. О., Балановський В. В.

ПСИХОЛОГІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЖІНОК, ЯКІ ЗАЗНАЛИ СІМЕЙНОГО НАСИЛЬСТВА, ЗА ДАНИМИ БЮРО СУДОВО-МЕДИЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ


Показати/Завантажити PDF

Про автора:

Лукашевич Н. М., Леонтьєв П. О., Балановський В. В.

Рубрика:

СУДОВА МЕДИЦИНА

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

У статті представлений огляд теоретичних положень та досліджень, присвячених проблемі психологічної травматизації жінок, які пережили домашнє насильство. Головною метою є дослідження клініко-психологічних, соціально-психологічних, деонтологічних характеристик насильства з боку чоловіків або партнерів над жінками при їх зверненні з фізичними травмами, невротичними розладами, станами пролонгованого стресу, погіршенням картини соматичних захворювань до обласного бюро судово-медичної експертизи м. Харкова. Дослідження психологічних характеристик жінок, які зазнали насильства, було спрямоване на виявлення психологічних параметрів, статистично асоційованих зі встановленим фактом насильства з боку чоловіків або партнерів в анамнезі. У жінок, які звернулися за медичною допомогою, було виявлено статистичний взаємозв’язок між насильством з боку чоловіків або партнерів в анамнезі та невротичними, пов’язаними зі стресом, і соматоформними вегетативними розладами, що дозволяє розглядати їх як маркери ризику. З’ясовано, що для жінок, які зазнали насильства з боку чоловіків або партнерів, характерними є знижений фон переважаючого настрою та спрямованість агресії проти власного «Я», які зростають при усвідомлені факту насильства. Це підтверджує його роль в психічній дезадаптації. У жінок, які зазнали насильства з боку чоловіків або партнерів, переважають неадаптивні копінг-стратегії та стилі, що свідчить про їх підвищену вразливість до психотравмуючих сімейних ситуацій та схильність до психічної дезадаптації. Отже, психологічна допомога жінкам, які зазнали насильства з боку чоловіків або партнерів, повинна передбачати їх активне виявлення лікарем загальної практики на основі маркерів ризику та направлення до спеціалістів психотерапевтичного профілю, територіальних центрів соціальної допомоги сім’ям, з метою корекції емоційно-особистісних реакцій та неадаптивного подолання стресу.

Теги:

дезадаптація, депресивні розлади, домашнє насильство, жінки, невротичні стани, пролонгований стрес, психологічна травма, соматичне захворювання, тривожність

Список цитованої літератури:

  1. Pertseva TO, Ohorenko VV, Kozhyna HM, Zelenska KO, Nosov SH, Teroshyna IF, ta in. Aktualni problemy simey̆noho nasylstva. Dnipro: DDMU; 2021. 188 s. [in Ukrainian].
  2. Iedynyi veb-portal orhaniv vykonavchoi vlady Ukrainy. Kilʹkistʹ vypadkiv domashnʹoho nasylʹstva zrosla na 20%: MVS ta Parlament pratsyuyutʹ nad posylennyam vidpovidalʹnosti. Kyyiv: Ministerstvo vnutrishnikh sprav Ukrayiny; 2024. Dostupno: https://www.kmu.gov.ua/ news/kilkist-vypadkiv-domashnoho-nasylstva-zrosla-na-20-mvs-ta-parlament-pratsiuiut-nad-posylenniam-vidpovidalnosti. [in Ukrainian].
  3. Chornomaz O. Normatyvno-pravova baza shchodo protydii domashnomu nasylstvu ta faktory, shcho sprychyniaiut akty domashnoho nasylstva. the Zhurnal skhidnoievropeiskoho prava. 2024;121:65-73. [in Ukrainian].
  4. WHO. Violence against women. Geneva: WHO. Available from: https://www.who.int/ru/health-topics/violence-against-women/2#tab=tab_2.
  5. Kozyriev MP. Nasylstvo u simi yak sotsialno-psykholohichna problem. Sotsialno-pravovi studii. 2020;3(9):202-7. [in Ukrainian].
  6. Ellsberg M, Ugarte W, Ovince J, Blackwell A, Quintanilla M. Long-term change in the prevalence of intimate partner violence: a 20-year follow-up study in León, Nicaragua. British Medical Journal Global Health. 2020;5(4):e002339.
  7. Lewis C, Griffin S, Chu M. Coping and violence exposure as predictors of psychological functioning in domestic violence survivors. Violence against Women. 2006;12(4):340-354.
  8. Taft C, Resick P, Panuzio J. Coping among victims of relationship abuse: a longitudinal examination. Violence Vict. 2007;22(4):408-18.
  9. Taft C, Resick P, Panuzio J. Examining the correlates of engagement and disengagement coping among help-seeking battered women. Violence Vict. 2007;22(1):3-17.
  10. Wisner CL, Gilmer TP, Saltzman LE, Zink TM. Intimate partner violence against women: do victims cost health plans more. Fam. Pract. 1999;48:439-43.
  11. Coker AL, Reeder CE, Fadden MK, Smith PH. Physical partner violence and Medicaid utilization and expenditures. Public Health Reports. 2004;119:557-67.
  12. Lo Fo Wong S, Wester F, Mol S, Römkens R, Lagro-Janssen T. Utilization of health care by women who have suffered abuse: a descriptive study of medical records in family practice. Br. J. Gen. Pract. 2007;57(538):396-400.
  13. Lasarus R, Folkman S. Stress, appraisal and coping. New York: Springer Publishing Company; 1984. 456 p.
  14. Endler NS, Parker JD. A. Assessment of Multidimensional Coping: Task, Emotions, and Avoidance Strategies. Psychological Assessment. 1994;6:50-60.

Публікація статті:

«Вісник проблем біології і медицини», 2024 Випуск 4, 175, 705-711 сторінки, код УДК 340.65:340.63:616.89-008.444.9-055.1/.2:616-001.3-06

DOI:

10.29254/2077-4214-2024-4-175-705-711

Чи була ця стаття корисною?

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


The reCAPTCHA verification period has expired. Please reload the page.