Черняєва А. О., Микитюк М. Р.

ЗНАЧЕННЯ ДІАБЕТИЧНОЇ НЕФРОПАТІЇ В ГЕНЕЗІ ГІПЕРУРИКЕМІЇ У ПАЦІЄНТІВ З ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ 1 ТИПУ

---

Показати/Завантажити PDF

Про автора:

Черняєва А. О., Микитюк М. Р.

Рубрика:

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

Дослідження присвячено комплексному аналізу стану пуринового метаболізму та визначенню значення діабетичної нефропатії в генезі гіперурикемії у пацієнтів із цукровим діабетом 1 типу. В дослідження було включено 181 пацієнта із ЦД 1 типу (94 жінок і 87 чоловіків), середній вік (42,5±12,1) років. Всім було проведено клінічне, лабораторне і інструментальне дослідження. В цільній крові визначали вміст гемоглобіну, кількість еритроцитів та тромбоцитів, в венозній крові – рівень глікемії натще і через 2 години після їжі, глікозильованого гемоглобіну, концентрацію креатиніну, сечової кислоти, пуринових основ, фібриногену, загального холестеролу, тригліцеридів, холестеролу ліпопротеїнів високої щільності, активність ксантиноксидази. Розраховували швидкість клубочкової фільтрації за формулою CKD-EPI (рШКФCKD-EPI) і ренальний кліренс сечової кислоти. Досліджували екскрецію альбуміну і сечової кислоти. Визначення значення діабетичної нефропатії в генезі гіперурикемії дозволило встановити, що зниження екскреції сечової кислоти у пацієнтів із цукровим діабетом 1 типу обумовлене або зменшенням швидкості клубочкової фільтрації, або пригніченням секреції на рівні канальців нефронів. Доведено, що гіперурикемія у пацієнтів із цукровим діабетом 1 типу детермінована тривалістю захворювання. У 61,7 % пацієнтів виявляється гіпоекскреторний тип гіперурикемії, асоційований з порушеннями ренальної екскреції сечової кислоти. Формування гіперурикемії у пацієнтів із цукровим діабетом 1 типу спряжене з розвитком діабетичної нефропатії. Пацієнтам із сироватковою концентрацією сечової кислоти ≥ 445 мкмоль/л притаманні клініко-лабораторні ознаки хронічної ниркової недостатності. Зниження ренальної екскреції сечової кислоти за гіперурикемії у пацієнтів із цукровим діабетом 1 типу в більшості випадків реалізується через порушення гломерулярної фільтрації уратів.

Теги:

Список цитованої літератури:

1. Kielstein JT, Pontremoli R, Burnier M. Management of Hyperuricemia in Patients with Chronic Kidney Disease: a Focus on Renal Protection. Curr Hypertens Rep. 2020;22(12):102. DOI: 10.1007/s11906-020-01116-3.
2. Bello AK, Levin A, Lunney M, Osman MA, Ye F, Ashuntantang GE, et al. Status of care for end stage kidney disease in countries and regions worldwide: international cross sectional survey. BMJ. 2019;367:l5873. DOI: 10.1136/bmj.l5873.
3. Johnson RJ, Bakris GL, Borghi C, Chonchol MB, Feldman D, Lanaspa MA, et al. Hyperuricemia, Acute and Chronic Kidney Disease, Hypertension, and Cardiovascular Disease: Report of a Scientific Workshop Organized by the National Kidney Foundation. Am J Kidney Dis. 2018;71(6):851-865. DOI: 10.1053/j.ajkd.2017.12.009.
4. Butler F, Alghubayshi A, Roman Y. The Epidemiology and Genetics of Hyperuricemia and Gout across Major Racial Groups: A Literature Review and Population Genetics Secondary Database Analysis. J Pers Med. 2021;11(3):231. DOI: 10.3390/jpm11030231.
5. Huang Y, Li YL, Huang H, Wang L, Yuan WM, Li J. Effects of hyperuricemia on renal function of renal transplant recipients: a systematic review and meta-analysis of cohort studies. PLoS One. 2012;7(6):e39457. DOI: 10.1371/journal.pone.0039457.
6. Hovind P, Rossing P, Tarnow L, Johnson RJ, Parving HH. Serum uric acid as a predictor for development of diabetic nephropathy in type 1 diabetes: an inception cohort study. Diabetes. 2009;58(7):1668-71. DOI: 10.2337/db09-0014.
7. Bayot ML, Lopes JE, Naidoo P. Clinical Laboratory [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2023 Available from: https:// www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK535358/.
8. Kozarich JW. Welcome to Biochemistry Volume 1: No Hyphen Required. Biochemistry. 2021;60(46):3427-3428. DOI: 10.1021/acs. biochem.1c00569.
9. Hricovíni M, Owens RJ, Bak A, Kozik V, Musiał W, Pierattelli R, et al. Chemistry towards Biology-Instruct: Snapshot. Int J Mol Sci. 2022;23(23):14815. DOI: 10.3390/ijms232314815.
10. Bello AK, Levin A, Tonelli M, Okpechi IG, Feehally J, Harris D, et al. Assessment of Global Kidney Health Care Status. JAMA. 2017;317(18):1864-1881. DOI: 10.1001/jama.2017.4046.
11. Hovind P, Tarnow L, Rossing P, Jensen BR, Graae M, Torp I, et al. Predictors for the development of microalbuminuria and macroalbuminuria in patients with type 1 diabetes: inception cohort study. BMJ. 2004 May 8;328(7448):1105. DOI: 10.1136/bmj.38070.450891.FE.
12. Wu X, You C. The biomarkers discovery of hyperuricemia and gout: proteomics and metabolomics. Peer J. 2023;11:e14554. DOI: 10.7717/ peerj.14554.
13. Marinho Y, Marques-da-Silva C, Santana PT, Chaves MM, Tamura AS, Rangel TP, et al. MSU Crystals induce sterile IL-1β secretion via P2X7 receptor activation and HMGB1 release. Biochim Biophys Acta Gen Subj. 2020;1864(1):129461. DOI: 10.1016/j.bbagen.2019.129461.
14. Maesaka JK, Fishbane S. Regulation of renal urate excretion: a critical review. Am J Kidney Dis. 1998;32(6):917-33. DOI: 10.1016/s0272- 6386(98)70067-8.
15. Roch-Ramel F, Guisan B. Renal Transport of Urate in Humans. News Physiol Sci. 1999;14:80-84. DOI: 10.1152/physiologyonline.1999.14.2.80.
16. Chaudhary K, Malhotra K, Sowers J, Aroor A. Uric Acid - key ingredient in the recipe for cardiorenal metabolic syndrome. Cardiorenal Med. 2013;3(3):208-220. DOI: 10.1159/000355405.
17. Chen J, Qiu SH, Guo HJ, Li W, Sun ZL. Increased urinary glucose excretion is associated with a reduced risk of hyperuricaemia. Diabet Med. 2019;36(7):902-907. DOI: 10.1111/dme.13956.
18. Padova J, Patchefsky A, Onesti G, Faludi G, Bendersky G. The effect of glucose loads on renal uric acid excretion in diabetic patients. Metabolism. 1964;13:507-12. DOI: 10.1016/0026-0495(64)90137-4.
19. Lytvyn Y, Škrtić M, Yang GK, Yip PM, Perkins BA, Cherney DZ. Glycosuria-mediated urinary uric acid excretion in patients with uncomplicated type 1 diabetes mellitus. Am J Physiol Renal Physiol. 2015;308(2):F77-83. DOI: 10.1152/ajprenal.00555.2014.
20. Bobulescu IA, Moe OW. Renal transport of uric acid: evolving concepts and uncertainties. Adv Chronic Kidney Dis. 2012;19(6):358-71. DOI: 10.1053/j.ackd.2012.07.009.
21. Alghamdi YS, Soliman MM, Nassan MA. Impact of Lesinurad and allopurinol on experimental Hyperuricemia in mice: biochemical, molecular and Immunohistochemical study. BMC Pharmacol Toxicol. 2020;21(1):10. DOI: 10.1186/s40360-020-0386-7.

Публікація статті:

«Вісник проблем біології і медицини», 2023 Випуск 3, 170, 310-319 сторінки, код УДК 616.379-008.64:616.61:616.153.857

DOI:

10.29254/2077-4214-2023-3-170-310-319