Креньов К. Ю., Суходоля А. І.

ВИЗНАЧЕННЯ ДИНАМІКИ НАТРІЙУРЕТИЧНОГО ПЕПТИДУ У ВІДПОВІДЬ НА ВОЛЕМІЧНЕ НАВАНТАЖЕННЯ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ГОСТРОЮ ХІРУРГІЧНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ ЧЕРЕВНОЇ ПОРОЖНИНИ

---

Показати/Завантажити PDF

Про автора:

Креньов К. Ю., Суходоля А. І.

Рубрика:

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

Біомаркери широко вивчені у пацієнтів із сепсисом, респіраторним дистрес-синдромом, гострим церебральним інсультом, пошкодженнями міокарду, нирковій дисфункції. Найбільш відомими дослідженнями, що були кроком до перосніфікованої медицини, зокрема в медицині критичних станів стали дослідження поліморфізму опіатних рецепторів, ефектів клопідогрелю за наявності поліморфізму рецепотрів групи CYP2C19, що відповідають за інгібування ефектів тромбоцитів, поліморфізму рецепторів типу VKORC1 із змінами антикоагулянтних ефектів варфарину тощо. Стосовно анестезіологічної практики давно відомим є ефект поліморфізму генів, що кодують бутирилхолінестеразу, від активності якої в плазмі крові залежить ефект деполяризуючих міорелаксантів, зокрема дитиліну. Однак, складні та дороговартісні генетичні дослідження не в повній мірі відображають щоденні потреби практикуючих лікарів. Швидкі валідізовані «приліжкові» тести навпаки можуть скоротити час діагностики та прийому відповідних клінічних рішень. В якості подібних маркерів можна навести визначення рівнів та динаміки дактату, прокальцитоніну, С-реактивного протеїну, проадреномедуліну тощо. Метою було дослідження динаміки натрійуретичного пептиду у відповідь на інфузію болюсу 0,9% NaCl у пацієнтів із гострою хірургічною патологією черевної порожнини та внутрішньочеревною гіпертензією. Об’єкт і методи дослідження. У дослідження було залучено 30 пацієнтів із гострою хірургічною патологією черевної порожнини, з яких жінок було 13 пацієнтів, чоловіків – 17 пацієнтів. Середній вік хворих склав 56,6±18,39 років. Нозологіями, що виявлено в пацієнтів були: перитоніт різної етіології – 11 пацієнтів, кишкова непрохідність – 6 пацієнти, травма органів черевної порожнини – 7 пацієнтів, мезентеріальний тромбоз – 6 пацієнтів. Критеріями відбору слугували: розвиток гострого стану та оперативне втручання в ургентному порядку до 24 годин, рівень свідомості за ШКГ 12 та більше балів, відсутність декомпенсації хронічної серцевої недостатності, гострих коронарних подій або нейрогенного набряку легень. На першому етапі дослідження, після стабілізації стану, пацієнтам проводили вимірювання внутрішньочеревного тиску, розрахунок абдомінального перфузійного тиску, визначення рівнів натрійуретичного пептиду. Далі, кожному пацієнту вводили болюс 0,9% NaCl в дозі 400 мл за 60 хв. Повторно вимірювали внутрішньочеревний тиск, розрахунок абдомінального перфузійного тиску та визначення рівнів натрійуретичного пептиду. Проводили статистичну оцінку динаміки вищевказаних показників з використанням формул Windows 11 Microsoft Office Excel, з обчисленням середніх величин, стандартного відхилення та порівнянням результатів в групах з визначенням критерію Стьюдента-t, вирахуванням похибки-p. Визначення рівнів NT-proBNP проводили з використанням тест-систем Exdia Precision Biosensor Inc. Republic of Korea (нормальний рівень – менше 125 пг/мл). В подальшому, в процесі аналізу, проведено розподіл пацієнтів на групи в залежності від наявності внутрішньочеревної гіпертензії або її відсутності, обчислення вищезазначених показників та визначення кореляцій шляхом використання статистичних методів. Результати. Результати. Середні рівні внутрішньочеревного тиску (ВЧерТ) на початку дослідження (до введення болюсу 0,9% розчину NaCl в об’ємі 400 мл протягом 60 хв) становили 11,56±5,48 мм рт. ст., абдомінального перфузійного тиску (АПТ) 66,18±13,18 мм рт. ст. відповідно, а NT-proBNP 2143,92±3194,14 пг/мл. Після введення болюсу 0,9% NaCl на 60-й хвилині було проведено контрольне вимірювання показників, під час якого було визначено, що середній рівень ВЧерТ становив 11,92±4,43 мм рт. ст., АПТ – 66,57±13,16 мм рт.ст., NT-proBNP – 2548,81±3194,14 пг/мл відповідно. Статистичної різниці при порівнянні цих показників до і після введення болюсу 0,9% NaCl не виявлено (р≥0,05). Висновки. 1) Використання біомаркерів в медицині критичних станів є перспективним напрямом та черговим кроком до персоніфікованого підходу до інтенсивної терапії, що повинно бути частиною стратегії по покращенню стратифікації ризиків, визначенню динаміки перебігу захворювання, та корекції лікування. 2) Сімейство натрійуретичних пептидів може бути одним з напрямів оцінки реакції серцево-судинної системи на волемічне навантаження у пацієнтів з наявною внутрішньочеревною гіпертензією.

Теги:

Список цитованої літератури:

1. Plata-Menchaca EP, Ruiz-Rodríguez JC, Ferrer R. Early Diagnosis of Sepsis: The Role of Biomarkers and Rapid Microbiological Tests. Seminars in Respiratory and Critical Care Medicine. 2024;45(04):479-90. DOI: https://doi.org/10.1055/s-0044-1787270.
2. Ostermann M, Legrand M, Meersch M, Srisawat N, Zarbock A, Kellum JA. Biomarkers in acute kidney injury. Annals of Intensive Care. 2024;14(1):145. DOI: https://doi.org/10.1186/s13613-024-01360-9.
3. Takahashi H, Wilkinson GR, Nutescu EA, Morita T, Ritchie MD, Scordo MG, et al. Different contributions of polymorphisms in VKORC1 and CYP2C9 to intra- and inter-population differences in maintenance dose of warfarin in Japanese, Caucasians and African-Americans. Pharmacogenetics and Genomics. 2006;16(2):101-10. DOI: https://doi.org/10.1097/01.fpc.0000184955.08453.a8.
4. Korabecny J, Soukup O. Cholinesterase Research. Biomolecules. 2021;11(8):1121. DOI: https://doi.org/10.3390/biom11081121.
5. Mårtensson J, Martling CR, Bell M. Novel biomarkers of acute kidney injury and failure: clinical applicability. British Journal of Anaesthesia. 2012;109(6):843-50. DOI: https://doi.org/10.1093/bja/aes357.
6. Rehn M, Chew MS, Kalliomaki M, Olkkola KT, Sigurðsson MI, Møller MH. ESAIC focused guideline for the use of cardiac biomarkers in perioperative risk evaluation: Endorsement by the Scandinavian Society of Anaesthesiology and Intensive Care Medicine. Acta Anaesthesiologica Scandinavica. 2024;68(9):1179-81. DOI: https://doi.org/10.1111/aas.14472.
7. Mallick A, Januzzi JL. Biomarkers in Acute Heart Failure. Revista Española de Cardiología (English Edition). 2015;68(6):514-25. DOI: https://doi.org/10.1016/j.rec.2015.02.009.
8. Méndez Hernández R, Ramasco Rueda F. Biomarkers as Prognostic Predictors and Therapeutic Guide in Critically Ill Patients: Clinical Evidence. Journal of Personalized Medicine. 2023;13(2):333. DOI: https://doi.org/10.3390/jpm13020333.
9. Rodseth RN, Biccard BM, Le Manach Y, Sessler DI, Lurati Buse GA, Thabane L, et al. The Prognostic Value of Pre-Operative and Post-Operative B-Type Natriuretic Peptides in Patients Undergoing Noncardiac Surgery. Journal of the American College of Cardiology. 2014;63(2):170-80. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jacc.2013.08.1630.
10. Stienen S, Salah K, Moons AH, Bakx AL, van Pol P, Kortz RAM, et al. NT-proBNP (N-Terminal pro-B-Type Natriuretic Peptide)-Guided Therapy in Acute Decompensated Heart Failure. Circulation. 2018;137(16):1671-83. DOI: https://doi.org/10.1161/circulationaha.117.029882.
11. Álvarez Zurro C, Planas Roca A, Alday Muñoz E, Vega Piris L, Ramasco Rueda F, Méndez Hernández R. High levels of preoperative and postoperative N terminal B-type natriuretic propeptide influence mortality and cardiovascular complications after noncardiac surgery. European Journal of Anaesthesiology. 2016;33(6):444-9. DOI: https://doi.org/10.1097/eja.0000000000000419.
12. Duceppe E, Parlow J, MacDonald P, Lyons K, McMullen M, Srinathan S, et al. Canadian Cardiovascular Society Guidelines on Perioperative Cardiac Risk Assessment and Management for Patients Who Undergo Noncardiac Surgery. Canadian Journal of Cardiology. 2017;33(1):17-32. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cjca.2016.09.008.
13. Carpenter CR, Keim SM, Worster A, Rosen P. Brain Natriuretic Peptide in the Evaluation of Emergency Department Dyspnea: Is There a Role? The Journal of Emergency Medicine. 2012;42(2):197-205. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jemermed.2011.07.014.
14. Januzzi JL, Chen-Tournoux AA, Christenson RH, Doros G, Hollander JE, Levy PD, et al. N-Terminal Pro–B-Type Natriuretic Peptide in the Emergency Department. Journal of the American College of Cardiology. 2018;71(11):1191-200. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jacc.2018.01.021.
15. Koratala A, Kazory A. Natriuretic Peptides as Biomarkers for Congestive States: The Cardiorenal Divergence. Disease Markers. 2017;2017:1-9. DOI: https://doi.org/10.1155/2017/1454986.
16. L’Heureux M, Sternberg M, Brath L, Turlington J, Kashiouris MG. Sepsis-Induced Cardiomyopathy: a Comprehensive Review. Current Cardiology Reports. 2020;22(5):35. DOI: https://doi.org/10.1007/s11886-020-01277-2.
17. Malbrain MLNG, Van Regenmortel N, Saugel B, De Tavernier B, Van Gaal PJ, Joannes-Boyau O, et al. Principles of fluid management and stewardship in septic shock: it is time to consider the four D’s and the four phases of fluid therapy. Annals of Intensive Care. 2018;8(1):66. DOI: https://doi.org/10.1186/s13613-018-0402-x.
18. Pandompatam G, Kashani K, Vallabhajosyula S. The role of natriuretic peptides in the management, outcomes and prognosis of sepsis and septic shock. Revista Brasileira de Terapia Intensiva. 2019;31(3):368-378. DOI: https://doi.org/10.5935/0103-507x.20190060.
19. Vallabhajosyula S, Wang Z, Murad MH, Vallabhajosyula S, Sundaragiri PR, Kashani K, et al. Natriuretic Peptides to Predict Short-Term Mortality in Patients With Sepsis: A Systematic Review and Meta-analysis. Mayo Clinic Proceedings: Innovations, Quality & Outcomes. 2020;4(1):50-64. DOI: https://doi.org/10.1016/j.mayocpiqo.2019.10.008.

Публікація статті:

«Вісник проблем біології і медицини», 2024 Випуск 4, 175, 381-388 сторінки, код УДК 340.624.6:577.1

DOI:

10.29254/2077-4214-2024-4-175-381-388