Аветіков Д. С., Локес К. П., Іваницька О. С., Проніна О. М., Пляк О. А.
ВПЛИВ PRF І PRP ТЕХНОЛОГІЙ НА ПРОЦЕСИ РЕПАРАЦІЇ ТА ЕПІТЕЛІЗАЦІЇ ПОСТЕКСТРАКЦІЙНИХ РАН
Показати/Завантажити PDF
Про автора:
Аветіков Д. С., Локес К. П., Іваницька О. С., Проніна О. М., Пляк О. А.
Рубрика:
СТОМАТОЛОГІЯ
Тип статті:
Наукова стаття
Анотація:
Ризик ускладнень після операції видалення зуба залишається досить високим і складає від 12 до 38% випадків. Не дивлячись на кількість методик щодо профілактики інтра- та постопераційних ускладнень, їх частота натепер залишається незмінною. Саме цей факт обґрунтовує необхідність продовження досліджень щодо покращення процесів репарації та епітелізації в рані. В медицині широко використовуються PRF та PRP технології, зокрема в стоматології та косметології. Здебільшого автори описують проведення процедур з використанням або PRF, або PRP як монотерапії. Випадки комбінованого їх використання в літературі є поодинокими та іноді суперечливими. Метою дослідження було підвищення ефективності хірургічного лікування при проведення операції видалення зуба шляхом застосування модифікованої методики інтра- та післяопераційної профілактики ускладнень із застосуванням введених в постекстракційну рану PRF в комбінації з PRP ін’єкціями. Об’єкт і методи дослідження. У дослідженні узяло участь 60 пацієнтів (33 чоловік та 27 жінок). Середній вік коливався від 40 до 60 років. Пацієнтів було розподілено на 3 клінічних групи по 20 осіб в кожній. Площу епітелізації на цифрових світлинах обчислювали за допомогою комп’ютерного забезпечення «Image Measurement». Інтенсивність больового синдрому вивчали за допомогою модифікованої лицевої шкали (МЛШ). Результати дослідження. При дослідженні больового синдрому встановлено, що на першу добу у пацієнтів всіх 3 клінічних груп з’явився біль які дещо розрізнялися між клінічними групами. На 5 добу спостереження пацієнтів 2 та 3 груп просліджувалася позивна динаміка особливо пацієнтів 3 групи показник болю за шкалою МЛШ становив 0,8±0,3 на відмінно від 1,1±0,4 та 1,6±0,4 відповідно в другій та першій клінічних групах. При дослідженні набряку тканин навколо післяекстракційної альвеоли нами встановлено дещо різну картину в досліджуваних клінічних групах. У пацієнтів 3 групи вже на першу добу спостереження явища периальвеолярного набряку і крайової гіперемії візуалізувалися в меншому ступені. На 7 добу спостереження у пацієнтів 1 клінічної групи процес епітелізації маргінального краю зафіксований у 7 з 10 (70% випадків), у 9 пацієнтів спостерігався повне заміщення лунки грануляціями з відсутністю набряків м’яких тканин. На 10 добу нами встановлені показники площі епітелізації рани, які довели ефективність запропонованого методу, а саме: показник в 3-й клінічній групі спостерігався найвищий та в середньому дорівнював 61,70 мм2 , на відміну від контрольної групи, показник в якій склав в середньому на 14,45 мм2 менше. Висновки. Встановлено що на регенераторні процеси та епітелізацію постекстракційних ран найбільш позитивно впливає комбіноване застосування введення PRF-згортків в рану з одночасним проведенням ін’єкцій PRP. Доведено, що при комбінованому використанні PRF та PRP у пацієнтів 3-ї клінічної групи на 3-тю добу спостерігається помірний набряк ледь помітною крайовою гіперемією. Слід відмітити зміни на 7-му добу післяопераційного періоду: на відміну від 2 попередніх груп у пацієнтів 3-ї групи візуалізованих набряку гіперемії та ознак запалення нами не встановлено, а на 10-ту добу в 80% випадків нами зафіксовано фінальну стадію процесу епітелізації рани, без суб’єктивних скарг пацієнтів. При вивченні процесів епітелізації ран встановлено, що в 3 клінічній групі на 5-ту добу післяопераційного періоду показник площі досягає найвищих результатів та в середньому дорівнює 16,50±0,70 мм2 , на 7-му установлює в середньому 23,75±0,45 мм2 , а на 10-ту добу досягає максимальних значень – 61,70±0,60 мм2.
Теги:
Список цитованої літератури:
- Galloway SS, Earley ET. Minimizing Equine Tooth Extraction Complications. Vet Clin North Am Equine Pract. 2020;36(3):641-658. DOI: 10.1016/j.cveq.2020.08.004.
- Takeda D, Kurita H, Kashima Y, Hasegawa T, Miyakoshi M, Yamada SI, et al. Is withdrawal of antiresorptive agents necessary before and after tooth extraction? A systematic review. Clin Oral Investig. 2023;28(1):38. DOI: 10.1007/s00784-023-05462-9.
- Herrera-Barraza V, Arroyo-Larrondo S, Fernández-Córdova M, Catricura-Cerna D, Garrido-Urrutia C, Ferrer-Valdivia N. Complications post simple exodontia: A systematic review. Dent Med Probl. 2022;59(4):593-601. DOI: 10.17219/dmp/144596.
- Lodi G, Azzi L, Varoni EM, Pentenero M, Del Fabbro M, Carrassi A, Sardella A, Manfredi M. Antibiotics to prevent complications following tooth extractions. Cochrane Database Syst Rev. 2021;2(2):CD003811. DOI: 10.1002/14651858.CD003811.pub3.
- Gay-Escoda C, Sánchez-Torres A, Borrás-Ferreres J, Valmaseda-Castellón E. Third molar surgical difficulty scales: systematic review and preoperative assessment form. Med Oral Patol Oral Cir Bucal. 2022;27(1):e68-e76. DOI: 10.4317/medoral.24951.
- Lokes KP, Dobrovolʹsʹka OV, Dobrovolʹsʹkyy OV, Bukhanchenko OP, Dvornyk VM, Skrypnikov PM. Bezposerednya implantatsiya v reabilitatsiyi patsiyentiv z urazhenym parodontom. Ukrayinsʹkyy stomatolohichnyy alʹmanakh. 2024;1:36-39. [in Ukrainian].
- Ucer C, Khan RS. Extraction Socket Augmentation with Autologous Platelet-Rich Fibrin (PRF): The Rationale for Socket Augmentation. Dent J (Basel). 2023;11(8):196. DOI: 10.3390/dj11080196.
Публікація статті:
«Вісник проблем біології і медицини», 2024 Випуск 4, 175, 645-651 сторінки, код УДК 616.716-006-074
