Кучабський С. М., Гудима А. А.

ВПЛИВ ПЛАСТИКИ МʼЯКИХ ТКАНИН, ВИКОНАНОЇ В ДИНАМІЦІ ПОЄДНАНОЇ ТРАВМИ, НА ПРОЯВИ ПРОЦЕСІВ ЦИТОЛІЗУ, ЕНДОГЕННОЇ ІНТОКСИКАЦІЇ ТА ЗАПАЛЬНИХ РЕАКЦІЙ В ЕКСПЕРИМЕНТІ

---

Показати/Завантажити PDF

Про автора:

Кучабський С. М., Гудима А. А.

Рубрика:

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

В умовах сучасних військових конфліктів у структурі бойової травми значно зросла частка мін- но-вибухових уражень. Внаслідок високої кінетичної енергії боєприпасів така травма часто супроводжується поєднаною травмою зі значною крововтратою та масивним ушкодженням м’яких тканин. Одним з важливих лікувальних заходів, спрямованих на попередження ускладнень, є своєчасне пластичне заміщення дефектів м’яких тканин. Дотепер недостатньо вивченим продовжує залишатися вплив пластики мʼяких тканини (ПМТ), виконаної у різні терміни після поєднаної травми, на системні прояви травматичної хвороби, що вимагало спеціального дослідження і стало метою даної роботи. В експериментах використано 199 статевозрілих білих щурів-самців лінії Вістар масою 200-220 г. Усі екс- перименти з нанесення травм виконано в умовах тіопентало-натрієвого наркозу (40 мг‧кг-1). У першій серії експериментів моделювали окремо ПМТ шляхом викроювання на спинці щура шкірного клаптя на ніжці роз- міром 4 на 8 см. У дослідній групі 2 моделювали краніоскелетну травму (КСТ) шляхом послідовного нанесен- ня дозованого удару по черепу та по лівому стегну. У дослідній групі 3 щурам з КСТ додатково моделювали гостру крововтрату (поєднана травма). Евтаназію щурів проводили через 14 діб посттравматичного періоду методом тотального кровопускання з серця. Для дослідження брали сироватку крові, в якій визначали алані- намінотрансферазну активність, вміст фракцій молекул середньої маси 238 та 280 нм та С-реактивного білка. У другій серії експериментів у щурів з поєднаною травмою через 1, 3, 7 та 14 діб посттравматичного періоду виконували ПМТ. Щурів виводили з експерименту аналогічним способом через 14 діб після проведення ПМТ, що відповідало 15, 17, 21 та 28 добам з моменту моделювання поєднаної травми і проводили аналогічні дослідження. Встановлено, що моделювання лише ПМТ через 14 діб експерименту супроводжувалося суттєвим зрос- танням у сироватці крові вмісту маркерів цитолізу, ендогенної інтоксикації та запалення. Аналогічний резуль- тат, проте з більшою амплітудою, відмічали після моделювання КСТ, й, особливо, після КСТ, ускладненої го- строю крововтратою. Отже, що ПМТ є серйозною травмою для організму, яка супроводжується вираженими системними реакціями на пошкодження. За умов поєднаної травми максимум зростання в сироватці крові АлАТ-активності, вмісту фракцій МСМ238, МСМ280 та СРБ припадав на 14 добу посттравматичного періоду з на- ступним поступовим зниженням до 28 доби, яке не досягало рівня контролю. Додаткове виконання ПМТ на тлі поєднаної травми, незважаючи на термін його проведення, викликало статистично значуще підвищення величин досліджуваних показників, порівняно із дослідними групами, в яких моделювали лише поєднану травму. Найбільші порушення відмічали на тлі ПМТ, виконаної через 1 добу після моделювання поєднаної травми, найменші – після ПМТ, проведеної через 14 діб посттравматичного періоду. Таким чином, ПМТ, виконана на тлі поєднаної травми, сприяє посиленню системних реакцій організму, які відіграють провідну роль у формуванні вторинного ураження внутрішніх органів. Інтенсивність впливу хірур- гічного втручання на мʼяких тканинах за цих умов залежить від терміну його виконання і є найменшим після виконання ПМТ через 14 діб після моделювання основної травми, що визначає цей термін як оптимальний для проведення ПМТ з мінімальним рівнем системних порушень.

Теги:

Список цитованої літератури:

1. Spagnolello O, Gatti S, Shahir MAA, Afzali MF, Portella G, Baiardo Redaelli M. Civilian war victims in Afghanistan: five-year report from the Kabul EMERGENCY NGO hospital. Eur J Trauma Emerg Surg. 2023;49(3):1401-1405. DOI: https://doi.org/10.1007/s00068-022-02137-0
2. Kuchyn I, Horoshko V. Chronic pain in patients with gunshot wounds. BMC Anesthesiol. 2023;23(1):47. DOI: https://doi.org/10.1186/s12871-023-02005-3
3. Denysiuk M, Dubrov S, Poniatovska H, Lianskorunskyi V. Analiz struktury ta osoblyvostei travmatychnykh ushkodzhen u postrazhdalykh z boiovoiu travmoiu. 2025;30(2):156-63. Medychni perspektyvy. 2025;30(2):156-163. DOI: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2025.2.333655 [in Ukrainian].
4. Abdelfattah U, Power HA, Song S, Min K, Suh HP, Hong JP. Algorithm for Free Perforator Flap Selection in Lower Extremity Reconstruction Based on 563 Cases. Plast Reconstr Surg. 2019;144(5):1202-1213. DOI: https://doi.org/10.1097/prs.0000000000006167
5. Khomenko IP, Korol SO, Matviichuk BV. Klinichno-orhanizatsiini osoblyvostinadannia travmatolohichnoi dopomohy poranenymiz defektamy miakykh tkanyn pry vohnepalnykhta minno-vybukhovykh ushkodzhenniakh kintsivok. Travma. 2018;19(5):125-129. DOI: https://doi.org/10.22141/1608-1706.5.19.2018.146655 [in Ukrainian].
6. Mauffrey C, Hake ME, Chadayammuri V, Masquelet AC. Reconstruction of Long Bone Infections Using the Induced Membrane Technique: Tips and Tricks. J Orthop Trauma. 2016;30(6):e188-93. DOI: https://doi.org/10.1097/bot.0000000000000500
7. Mühlhäusser J, Winkler J, Babst R, Beeres FJP. Infected tibia defect fractures treated with the Masquelet technique. Medicine (Baltimore). 2017;96(20):e6948. DOI: https://doi.org/10.1097/md.0000000000006948
8. Khoroshun EM, Lurin IA, Shipilov SA, Makarov VV, Panasenko SI, Negoduyko VV, ta in. Zastosuvannia taktyky khirurhichnoho kontroliu ushkodzhen u likuvanni tiazhkoporanenykh iz boiovoiu travmoiu zhyvota v umovakh suchasnoi viiny. Ukrainskyi zhurnal klinichnoi khirurhii. 2024;91(3):47-53. DOI: https://doi.org/10.26779/2786-832x.2024.3.47 [in Ukrainian].
9. Gushing J, Blair SG, Albrecht RM, Sawar Z, Stewart K, Knoles C, et al. Prehospital tourniquet placement in extremity trauma. Am J Surg. 2023;226(6):901-907. DOI: https://doi.org/10.1016/j.amjsurg.2023.08.007
10. Iba T, Helms J, Neal MD, Levy JH. Mechanisms and management of the coagulopathy of trauma and sepsis: trauma-induced coagulopathy, sepsis-induced coagulopathy, and disseminated intravascular coagulation. J Thromb Haemost. 2023;21(12):3360-3370. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jtha.2023.05.028
11. Serin M, Bayramicli M. Experimental Rat Flap Models. Issues in Flap Surgery. InTech; 2018. DOI: https://doi.org/10.5772/intechopen.69923
12. Sushko YI, Hudyma AA, Zachepa OA. Vplyv kranioskeletnoi travmy na proiavy tsytolitychnoho syndromu v umovakh kranioskeletnoi travmy shchuriv riznoho viku. Shpytalna khirurhiia. Zhurnal imeni L. Ya. Kovalchuka. 2022;(3):54-62. DOI: https://doi.org/10.11603/2414-4533.2022.3.13393 [in Ukrainian].
13. Syniachenko O, Yermolaieva M, Aliieva T, Lientsova K, Verzilov S, Syniachenko T. Riven molekul serednoi masy v synovialnii ridyni khvorykh na revmatoidnyi artryt. Travma. 2021;21(6):21-6. DOI: https://doi.org/10.22141/1608-1706.6.21.2020.223884 [in Ukrainian].
14. Denysiuk YuA, Hudyma AA. Dynamika antyoksydantno-prooksydantnoho balansu nyrky pry hostrii krovovtrati riznoho stupenia ta yoho korektsiia. Bukovynskyi medychnyi visnyk. 2023;27(3):87-92. DOI: https://doi.org/10.24061/2413-0737.27.3.107.2023.15 [in Ukrainian].
15. Trach NI, Hudyma AA. Dynamika vmistu molekul serednoi masy u bronkhoalveoliarnomu zmyvi pid vplyvom hostroi krovovtraty ta efektyvnist infuziinoi terapii z 2-etyl-6-metyl-3-hidroksypirydynu suktsynatom. Visnyk morskoi medytsyny. 2023;(3):229-36. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.10053162 [in Ukrainian].
16. Izhytska NV, Sushko YI, Hudyma AA, Pisklivets TI, Smahlii ZV, Dzhavadova N. Impact of cranioskeletal trauma on the development of endogenous intoxication syndrome in rats of different ages. Wiad Lek. 2024;77(8):1603-1610. DOI: https://doi.org/10.36740/WLek202408110
17. Li R, Ye JJ, Gan L, Zhang M, Sun D, Li Y, et al. Traumatic inflammatory response: pathophysiological role and clinical value of cytokines. Eur J Trauma Emerg Surg. 2024;50(4):1313-1330. DOI: https://doi.org/10.1007/s00068-023-02388-5
18. Levchuk RD. Osoblyvosti protsesiv lipidnoi peroksydatsii v pechintsi shchuriv z cherepno- mozkovoiu travmoiu, tupoiu travmoiu zhyvota ta skeletnoiu travmoiu. Shpytalna khirurhiia. Zhurnal imeni L. Ya. Kovalchuka. 2024;(3):39-46. DOI: https://doi.org/10.11603/2414-4533.2024.3.14922 [in Ukrainian].
19. Olson ME, Hornick MG, Stefanski A, Albanna HR, Gjoni A, Hall GD, et al. A biofunctional review of C-reactive protein (CRP) as a mediator of inflammatory and immune responses: differentiating pentameric and modified CRP isoform effects. Front Immunol. 2023;14:1264383. DOI: https://doi.org/10.3389/fimmu.2023.1264383
20. Pysklyvets TI, Shulhai AH. Dynamika pokaznykiv tsytolizu ta endohennoi intoksykatsii za umov skeletnoi travmy, uskladnenoi hostroiu krovovtratoiu riznoho stupenia ta yikh korektsiia. Shpytalna khirurhiia. Zhurnal imeni L. Ya. Kovalchuka. 2023;(3):51-63. DOI: https://doi.org/10.11603/2414-4533.2023.3.14151 [in Ukrainian].
21. Komarytsia O, Kondratiuk M, Radchenko O. Spetsyfichni pokaznyky syndromu endohennoi intoksykatsii za umov suputnoho steatozu pechinky. Klinichna ta profilaktychna medytsyna. 2023;(2):20-25. DOI: https://doi.org/10.31612/2616-4868.2(24).2023.03 [in Ukrainian].
22. Makarenko T, Radchenko O. Spivvidnoshennia biokhimichnykh pokaznykiv krovi v medychnii praktytsi: kliniko-diahnostychne znachennia. Praktykuiuchyi likar. 2017;(2):49-53. Dostupno: https://plr.com.ua/index. php/journal/article/view/7 [in Ukrainian].
23. Ziablytsev SV, Korovka SYa, Chernobryvtsev PA. Mehanizmy i klyuchevye zvenya razvitiya sindroma endogennoj intoksikacii pri cherepno-mozgovoj travme. Mizhnarodnyi visnyk medytsyny. 2013;6(1):18-23. [in Ukrainian].

Публікація статті:

«Вісник проблем біології і медицини», 2026 Випуск 3, 182, 293-300 сторінки, код УДК 616.74-089.844:616-001.3-031.81:616-008.6/.9-097.3

DOI:

10.29254/2077-4214-2026-3-182-293-300