Бєлікова М. В., Розова К. В., Ващенко Н. М.

ВПЛИВ МЕЛАТОНІНУ НА МІКРОЦИРКУЛЯЦІЮ ПРИ СИСТЕМАТИЧНИХ ЗАНЯТТЯХ ФІТНЕСОМ

---

Показати/Завантажити PDF

Про автора:

Бєлікова М. В., Розова К. В., Ващенко Н. М.

Рубрика:

СПОРТИВНА МЕДИЦИНА

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

Вивчення інтенсивності мікроциркуляції у фітнеслайтерів залишається зовсім не вивченим. Показано, що морфофункціональні зміни під впливом фізичного навантаження є важливим компонентом адаптації. Використання харчових домішок може бути корисним для підвищення корисного впливу фітнесу на функціонування окремих фізіологічних систем. Так застосування мелатоніну може допомогти адаптуватись до фізичних навантажень за рахунок антиоксидантних та хронорегулюючих властивостей. Метою дослідження було визначити вплив мелатоніну на мікроциркуляцію у чоловіків, які займаются фітнесом. Для цього були залучені у дослідженні молоді чоловіки, поділені на 3 групи в залежності від участі в тренуваннях та використанні мелатонінової домішки протягом 2 місяців. Мікроциркуляцію вимірювали за допомогою метода лазерної доплерографії при використанні аналізатора BLF 21. В результаті дослідження було знайдено розділення всіх учасників не залежно від спортивних занять на групи з низькою та з високою мікроциркуляцією у м’язах. Встановлено, що регулярні заняття аеробним фітнесом можуть впливати на механізми регуляції мікроциркуляції. Застосування препаратів мелатоніну у фітнеслайтерів з високими значеннями показника мікроциркуляції призводить до компенсаторного зростання ефективності регуляції кровотоку в системі мікроциркуляції за рахунок переважання активних механізмів регуляції. Виявлено, що включення препаратів мелатоніну в періоді тренувального процесу з метою посилення адаптивних механізмів організму доцільне у спортсменів з високим рівнем перфузії одиниці об'єму м’язової тканини за одиницю часу.

Теги:

Список цитованої літератури:

1. Cherepov OV, Myasoyedenkov KO, Kopylov OM. Suchasni problemy rozvytku ozdorovcho-rekreatsiynoyi fizychnoyi kultury. Naukovyy chasopys NPU im. M.P. Drahomanova. 2011;3:411-417. [in Ukrainian].
2. Tschakert G, Hofmann P. High-intensity intermittent exercise: methodological and physiological aspects. Int. J. Sports Physiol. Perform. 2013;8:600-610.
3. Balitska YEP. Motyvatsiya studentiv do zanyat fitnesom v tekhnichnomu vyshchomu navchalnomu zakladi. Pedahohika, psykholohiya ta medyko-biolohichni problemy fizychnoho vykhovannya i sportu. 2013;6:3-6. [in Ukrainian].
4. Andriyuk L, Yatsyuk V, Fedyayeva S, Lomeyko S. Teoretychni ta praktychni aspekty nutrytsiolohiyi. Lviv – Truskavets: Posvit; 2017. 124 s. [in Ukrainian].
5. Zelart. Fitnes ta yoho vydy. Odesa: Zelart; 2018. Dostupno: http://zelart. com.ua/poleznye-materialy/34-fitness-i-ego-vidy.html. [in Ukrainian].
6. Chernozub AA. Osoblyvosti adaptatsiynykh reaktsiy cholovikiv v umovakh sylovykh navantazhen. Fiziolohichnyy zhurnal. 2015;61(5):99- 107. [in Ukrainian].
7. Vasey C, Jennifer McBride J, Penta K. Circadian Rhythm Dysregulation and Restoration: The Role of Melatonin. Nutrients. 2021;13(10):3480. DOI: 10.3390/nu13103480.
8. McCarthy MJ, Gottlieb JF, Gonzalez R, McClung CA, Alloy LB, Cain S, et al. Neurobiological and behavioral mechanisms of circadian rhythm disruption in bipolar disorder: A critical multi-disciplinary literature review and agenda for future research from the ISBD task force on chronobiology. Bipolar Disord. 2022;24(3):232-263. DOI: 10.1111/bdi.13165.
9. Tan DX, Manchester LC, Esteban-Zubero E, Zhou Z, Reiter RJ. Melatonin as a Potent and Inducible Endogenous Antioxidant: Synthesis and Metabolism. Molecules. 2015;20(10):18886-906. DOI: 10.3390/molecules201018886.
10. Chitimus DM, Popescu MR, Voiculescu SE, Panaitesky MA, Pavel B, Zagrean L, et al. Melatonin's Impact on Antioxidative and Anti- Inflammatory Reprogramming in Homeostasis and Disease. Biomolecules. 2020;10(9):1211. DOI: 10.3390/biom10091211.
11. Zhang Y, Liu T, Yang H, He F, Zhu X. Melatonin: A novel candidate for the treatment of osteoarthritis. Ageing Res Rev. 2022;78:101635. DOI: 10.1016/j.arr.2022.101635.
12. Verkhovna Rada Ukrayiny. Helsinska deklaratsiya Vsesvitnoyi medychnoyi asotsiatsiyi «Etychni pryntsypy medychnykh doslidzhen za uchastyu lyudyny u yakosti obyekta doslidzhennya». Kyyiv: Verkhovna Rada Ukrayiny; 1964 [onovleno 2008]. Dostupno:: https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/990_005. [in Ukrainian].
13. Bergtraum D. Suchasni uyavlennya pro typologichni ta individualni osoblyvosti pereferychnoi gemodynsmyky sportsmeniv risnych sptcialnostey. Young Sport Science of Ukraine. 2012;3:19-25. [in Ukrainian].
14. Diomin AN, Ogurcova MB, Shcopynsy EA. Typologichna characteristyka centralnoi gemodynamyky u sportsmeniv u saleznosti vid poloxenia tila. Pedagogyca, psicjologia ta medico-biologichni problem fisychnogo vychovania ta sportu. 2007;6:91-94. [in Ukrainian].
15. Zhinochyy Svit. 8 bahatykh na melatonin produktiv, yaki dopomozhut krashche spaty. Zhinochyy Svit; 2018. Dostupno: http://wworld.com.ua /health/23198. [in Ukrainian].

Публікація статті:

«Вісник проблем біології і медицини», 2025 Випуск 3, 178, 499-506 сторінки, код УДК [796.41+612.135]:577.175.3

DOI:

10.29254/2077-4214-2025-3-178-499-506