Тесленко О. С., Товажнянська О. Л.

РОЛЬ МОЗКОВОГО НЕЙРОТРОФІЧНОГО ФАКТОРУ ТА ІНТЕРЛЕЙКІНУ-6 У ФОРМУВАННІ КОГНІТИВНИХ ПОРУШЕНЬ У ПАЦІЄНТІВ З РОЗСІЯНИМ СКЛЕРОЗОМ

---

Показати/Завантажити PDF

Про автора:

Тесленко О. С., Товажнянська О. Л.

Рубрика:

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

У цьому дослідженні було проаналізовано зв’язок між рівнями нейротрофічного фактора (BDNF) та прозапального інтерлейкіну-6 (ІЛ-6) з когнітивними порушеннями у пацієнтів з розсіяним склерозом (РС) з різною тривалістю захворювання. Дослідження включало 72 пацієнти з рецитивуючо-ремітуючим типом РС, які були розділені на 3 групи залежно від тривалості захворювання: 1 група - 27 пацієнтів із тривалістю захворювання до 5 років, 2 група – від 5 до 10 років (23 пацієнти), 3 група - понад 10 років (22 пацієнти). За допомогою тестів MoCA, SDMT та PASAT-3 оцінювали нейрокогнітивний статус хворих, а методом твердофазного імуноферментного аналізу визначали вміст рівня BDNF та ІЛ-6 у сироватці крові. Отримані результати довели, що у пацієнтів з РС формування когнітивних порушень (за бальною оцінкою за шкалами MoCA, SDMT, PASAT-3) було пов’язане зі зниженням вмісту в сироватці крові BDNF та підвищенням рівню ІЛ-6. Зокрема, виявлена позитивна кореляція між рівнями BDNF та оціночними балами когнітивних тестів (MoCA r=0,61, p=0,000; SDMT r=0,668, p=0,000 та PASAT-3 r=0,634, p=0,000), тоді як рівні ІЛ-6 негативно корелювали з когнітивними показниками (MoCA r=-0,417, p=0,000; SDMT r=-0,532, p=0,000 та PASAT-3 r=-0,415, p=0,000). Ці результати підтверджують важливість порушення нейротрофічних та посилення запальних процесів у розвитку когнітивних порушень у хворих на РС.

Теги:

Список цитованої літератури:

1. Dobson R, Giovannoni G. Multiple sclerosis - a review. European Journal of Neurology. 2019;26(1):27-40. DOI: 10.1111/ene.13819.
2. Shulha OD, Chabanova AS, Kotsyuba OH. Rozsiyanyi skleroz v Ukrayini. Ukrayinskyi medychnyi chasopys. 2023;1(153):63-66. DOI: 10.32471/umj.1680-3051.153.237930. [in Ukrainian].
3. Martino G, Adorini L, Rieckmann P, Hillert J, Kallmann B, Comi G, et al. Inflammation in multiple sclerosis: The good, the bad, and the complex. Lancet Neurol. 2002;1:499-509. DOI: 10.1016/S1474-4422(02)00223-5.
4. Yamout BI, Alroughani R. Multiple Sclerosis. Seminars in Neurology. 2018;38(2):212-225. DOI: 10.1055/s-0038-1649502.
5. Nociti V, Romozzi M. The Role of BDNF in Multiple Sclerosis Neuroinflammation. International journal of molecular sciences. 2023;24(9):8447. DOI: https://doi.org/10.3390/ijms24098447.
6. Nociti V. What is the role of Brain-derived neurotrophic factor in Multiple Sclerosis neuroinflammation? Neuroimmunol. Neuroinflamm. 2020;7:291-299. DOI: 10.20517/2347-8659.2020.25.
7. Teslenko OS, Tovazhnyanska OL. Klinichni osoblyvosti kohnityvnoyi dysfunktsiyi u patsiyentiv z retsydyvno-remituyuchym typom rozsiyanoho sklerozu. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V.N. Karazina. Seriya «Medytsyna». 2024;32(1(48)):28-39. DOI: https://doi.org/10.26565/2313-6693-2024-48-03. [in Ukrainian].
8. Meca-Lallana V, Gascón-Giménez F, Ginestal-López RC, Higueras Y, Téllez-Lara N, Carreres-Polo J, et al. Cognitive impairment in multiple sclerosis: diagnosis and monitoring. Neurological Sciences. 2021;42(12):5183-5193. DOI: 10.1007/s10072-021-05165-7.
9. Trenova AG, Slavov GS, Manova MG, Aksentieva JB, Miteva LD, Stanilova SA. Cognitive Impairment in Multiple Sclerosis. Folia Medica (Plovdiv). 2016;58(3):157-163. DOI: 10.1515/folmed-2016-0029.
10. Kalb R, Beier M, Benedict, RH, Charvet L, Costello K, Feinstein A, et al. Recommendations for cognitive screening and management in multiple sclerosis care. Multiple Sclerosis. 2018;24(13):1665-1680. DOI: 10.1177/1352458518803785.
11. Cortés-Martínez A, Matias-Guiu JA, Pytel V, Montero P, Moreno-Ramos T, Matías-Guiu J. What is the meaning of PASAT rejection in multiple sclerosis? Acta Neurologica Scandinavica. 2019;139(6):559-562. DOI: 10.1111/ane.13090.
12. Riccitelli GC, Pagani E, Rodegher M, Colombo B, Preziosa P, Falini A, et al. Imaging patterns of gray and white matter abnormalities associated with PASAT and SDMT performance in relapsing-remitting multiple sclerosis. Multiple Sclerosis Journal. 2019;25(2):204-216. DOI: 10.1177/1352458517743091.
13. Dagenais E, Rouleau I, Demers M, Jobin C, Roger E, Chamelian L, et al. Value of the MoCA test as a screening instrument in multiple sclerosis. Canadian Journal of Neurological Sciences. 2013;40(3):410-415. DOI: 10.1017/s0317167100014384.
14. Freitas S, Batista S, Afonso AC, Simões MR, de Sousa L, Cunha L, et al. The Montreal Cognitive Assessment (MoCA) as a screening test for cognitive dysfunction in multiple sclerosis. Applied Neuropsychology: Adult. 2018;25(1):57-70. DOI: 10.1080/23279095.2016.1243108.
15. Dendrou CA, Fugger L, Friese MA. Immunopathology of multiple sclerosis. Nat. Rev. Immunol. 2015;15:545-558. DOI: 10.1038/nri3871.
16. Patanella AK, Zinno M, Quaranta D, Nociti V, Frisullo G, Gainottiet G, et al. Correlations between peripheral blood mononuclear cell production of BDNF, TNF-alpha, IL-6, IL-10 and cognitive performances in multiple sclerosis patients. J Neurosci Res. 2010;88(5):1106- 1112. DOI: 10.1002/jnr.22276.

Публікація статті:

«Вісник проблем біології і медицини», 2024 Випуск 2, 173, 263-273 сторінки, код УДК 616.832-004.2:616.89-008.46/.47]-078

DOI:

10.29254/2077-4214-2024-2-173-263-273