Лук’янцева Г. В., Пастухова В. А., Скоробогатов А. М., Краснова С. П., Олійник Т. М., Сосновський В. В., Свірін Я. Р.

ОСОБЛИВОСТІ МОРФОГЕНЕЗУ КІСТОК СКЕЛЕТА НА ТЛІ ТРИВАЛОГО ВВЕДЕННЯ ТАРТРАЗИНУ В УМОВАХ ДЕФЕКТУ КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ

---

Показати/Завантажити PDF

Про автора:

Лук’янцева Г. В., Пастухова В. А., Скоробогатов А. М., Краснова С. П., Олійник Т. М., Сосновський В. В., Свірін Я. Р.

Рубрика:

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МОРФОЛОГІЧНИХ І КЛІНІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

Одним з патогенетичних факторів порушення посттравматичної остеорегенерації є хронічне вживання харчових добавок у складі продуктів харчування. Однією з подібних речовин є синтетичний жовтий барвник тартразин (Е102), відомостей стосовно впливу якого на темпи остеогенезу і регенерації кісток нечисельні, що актуалізувало появу нашого досліду. В експерименті було досліджено дію Е102, моделювання кісткового дефекту та поєднаного ефекту обох чинників на темпи росту кісток щурів. Моделювання дефекту у кістках призводить до погіршення лінійного і поперечного росту плечових кісток. Е102 також несприятливо впливає на інтенсивність процесів остеогенезу, причому аппозиційний ріст кісток страждає більше порівняно з повздовжнім. Поєднана дія моделювання кісткового дефекту на тлі тривалого впливу тартразину призводить до найбільш значущих негативних наслідків на темпи росту кісток, що визначається синергічним несприятливим ефектом обох чинників.

Теги:

Список цитованої літератури:

1. Greising SM, Corona BT, Call JA. Musculoskeletal Regeneration, Rehabilitation, and Plasticity Following Traumatic Injury. Int J Sports Med. 2020;41(8):495-504. DOI: 10.1055/a-1128-7128.
2. Zozulia IS, Volosovets AO, Zozulia AI. Travmatychna khvoroba: dohospitalna dopomoha. Ukrainskyi medychnyi chasopys. 2023;6(158):58- 61. [in Ukrainian].
3. Nicholson JA, Makaram N, Simpson A, Keating JF. Fracture nonunion in long bones: A literature review of risk factors and surgical management. Injury. 2021;52(2):S3-S11. DOI: 10.1016/j.injury.2020.11.029.
4. Tsukagoshi Y, Matsushita Y. Bone regeneration: A message from clinical medicine and basic science. Clin Anat. 2022;35(6):808-819. DOI: 10.1002/ca.23917.
5. Lukiantseva HV, Pastukhova VA, Kovalchuk OI, Dutchak UM. Zminy khimichnoho skladu plechovykh kistok shchuriv pid vplyvom zhovtoho barvnyku tartrazynu. Svit medytsyny ta biolohii. 2019;4(70):203-8. [in Ukrainian].
6. Feng Y, Cai Z, Cheung WK, Yang K, Xu L, Lu WW, et al. Multichromatic TTF staining characterizes cartilage matrix in osteoarthritis and bone development. Histol Histopathol. 2019;34(3):275-286. DOI: 10.14670/HH-18-044.
7. Council of Europe. European convention for the protection of vertebrate animals used for experimental and other scientific purpose. Strasbourg: Council of Europe; 1986. 52 p.
8. Korzh NA, Deduh NV, Nikolchenko OA. Reparativnaya regeneraciya kosti: sovremennyj vzglyad na problemu. Sistemnye faktory, vliyayushie na zazhivlenie pereloma. Ortopediya, travmatologiya i protezirovanie. 2006;2:93-9.
9. Luzin VI, Ivchenko DV, Pankratev AA. Metodika modelirovaniya kostnogo defekta u laboratornyh zhivotnyh. Ukrayinskij medichnij almanah. 2005;8(2):162-9.

Публікація статті:

«Вісник проблем біології і медицини», 2024 Випуск 2, 173 додаток, 33-35 сторінки, код УДК 519.443:[613.648.4+613.37

DOI:

10.29254/2523-4110-2024-2-173/addition-33-35