ОСОБЛИВОСТІ ГОРМОНАЛЬНОГО СТАТУСУ У ЖІНОК З ОЖИРІННЯМ ТА АКУШЕРСЬКО-ГІНЕКОЛОГІЧНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ

Лазуренко В. В., Железняков О. Ю., Горбач Т. В., Пархоменко І. К., Зуб О. В., Гаркавенко К. В.

ОСОБЛИВОСТІ ГОРМОНАЛЬНОГО СТАТУСУ У ЖІНОК З ОЖИРІННЯМ ТА АКУШЕРСЬКО-ГІНЕКОЛОГІЧНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ


Показати/Завантажити PDF

Про автора:

Лазуренко В. В., Железняков О. Ю., Горбач Т. В., Пархоменко І. К., Зуб О. В., Гаркавенко К. В.

Рубрика:

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

На сьогодні ожиріння вважається актуальною проблемою в усьому світі. це комплексне хронічне захворювання, при якому надмірне накопичення жирової тканини може негативно впливати на сон, рухливість, якість життя, стан здоров’я. Зокрема, ожиріння підвищує ризик цукрового діабету 2 типу, серцево-судинних захворювань, деяких видів злоякісних пухлин, негативно впливає на опорно-руховий апарат, репродуктивну функцію. Дослідження гормонів, пов`язаних з ожирінням у жінок репродуктивного віку, які мають гінекологічною патологію або вагітність, є актуальним завданням сучасної медицини. Мета дослідження – визначення особливостей гормонального статусу у жінок з ожирінням та акушерсько-гінекологічною патологією для оптимізації лікувально-профілактичних заходів та зниження перинатальних ускладнень. Об’єкт і методи дослідження. Для досягнення встановленої мети обстежено 135 жінок. Основну групу склали 105 (77,8%) пацієнток із ожирінням, яке встановлювали при ІМТ вище 30 кг/м2 . У свою чергу пацієнтки основної групи були розподілені на 4 групи: першу групу склали 25 (23,8%) жінок з кістомами яєчників (КЯ); другу групу – 30 (28,6%) жінок із аномальними матковими кровотечами (АМК); третю групу – 35 (33,3%) вагітних з ГЦД; до четвертої групи увійшли 15 (22,2%) жінок, яким планувалося виконання баріатричних операцій із метою лікування ожиріння. Визначали рівень лептина, адипонектина, вазопресина, кортизола; визначення інсуліна, С-пептида в крові обстежених пацієнток Результати. Ожиріння І та ІІ ступеня зустрічалося переважно при гінекологічної патології та у вагітних, ІІІ ступеня – у жінок, які готувалися до баріатричного лікування. Серед соматичної патології у жінок з ожирінням переважала коморбідна патологія (гіпертонічна хвороба, хронічний пієлонефрит, захворювання щитоподібної залози). У жінок із ожирінням концентрація лептина перевищує контрольні показники в 1,6 разів. Звертає на себе увагу той факт, що наявність у них гінекологічної патології значно підвищує цей показник: при АМК – майже вдвічі, при пухлинах яєчника – в 2,7 разів. В той же час, у вагітних з ожирінням та ГЦД концентрація лептину зростає в 3,4 рази в порівнянні зі здоровими жінками репродуктивного віку. Вміст адипонектину знижується в 3-5 разів, особливо у жінок з ІІІ ступенем ожиріння, в яких також відмічається максимальна концентрація інсуліну, яка майже вдвічі перевищує інсулінемію у гінекологічних хворих та вагітних із ожирінням. У свою чергу С-пептид вищий за норму в 1,5-2 рази. Звертає на себе увагу високий вміст кортизолу та вазопресину у всіх обстежених, що може бути обумовлено психоемоційною реакцією на військову агресію та перебуванням пацієнток у прифронтовій зоні. Висновки. Пацієнтки з ожирінням та акушерсько-гінекологічними захворюваннями мають розлади в концентрації гормонів, які впливають на загальний стан жінки та стан жирової тканини, розвиток акушерсько-гінекологічних та перинатальних ускладнень. Ультразвукове вимірювання вісцерального та абдомінального жиру та їх співвідношення більше 1,0 вказує на вісцеральний тип ожиріння, який викликає ряд патологічних станів. Своєчасне проведення лікувально-профілактичних заходів, направлене на нормалізацію досліджуваних гормонів, відповідно і на ожиріння, шляхом впливу на психоемоційний стан жінки, принципи харчування, оптимальне фізичне навантаження дозволить знизити гінекологічну та перинатальну захворюваність.

Теги:

insulin, адипонектин, аномальні маткові кровотечі, гестаційний діабет, лептин, ожиріння, пухлини яєчників

Список цитованої літератури:

  1. Okunogbe A, Nugent R, Spencer G, Powis J, Ralston J, Wilding J. Economic impacts of overweight and obesity: current and future estimates for 161 countries. BMJ Glob Health. 2022;7(9):e009773. DOI: 10.1136/bmjgh-2022-009773.
  2. GBD 2019 Risk Factors Collaborators. Global burden of 87 risk factors in 204 countries and territories, 1990-2019: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2019. Lancet. 2020;396(10258):1223-1249. DOI: 10.1016/S0140-6736(20)30752-2.
  3. Itriyeva K. The effects of obesity on the menstrual cycle. Curr Probl Pediatr Adolesc Health Care. 2022;52(8):101241. DOI: 10.1016/j. cppeds.2022. 101241.
  4. Marinelli S, Napoletano G, Straccamore M, Basile G. Female obesity and infertility: outcomes and regulatory guidance. Acta Biomed. 2022;93(4):e2022278. DOI: 10.23750/abm.v93i4.13466.
  5. Salem AM. Variation of Leptin During Menstrual Cycle and Its Relation to the Hypothalamic-Pituitary-Gonadal (HPG) Axis: A Systematic Review. Int J Womens Health. 2021;13:445-458. DOI: 10.2147/IJWH.S309299.
  6. Roman Lay AA, Pereira A, Garmendia Miguel ML. Association between obesity and menstrual cycle pattern and length: The role of metabolic and hormonal markers. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2021;260:225-231. DOI: 10.1016/j.ejogrb.2021.02.021.
  7. Venkatesh SS, Ferreira T, Benonisdottir S, Rahmioglu N, Becker CM, Granne I, et al. Obesity and risk of female reproductive conditions: A Mendelian randomisation study. PLoS Med. 2022;19(2):e1003679. DOI: 10.1371/journal.pmed.1003679.
  8. Ko SH, Jung Y. Energy Metabolism Changes and Dysregulated Lipid Metabolism in Postmenopausal Women. Nutrients. 2021;13(12):4556. DOI: 10.3390/nu13124556.
  9. Chang CW, Sung YW, Hsueh YW, Chen YY, Ho M, Hsu HC, et al. Growth hormone in fertility and infertility: Mechanisms of action and clinical applications. Front Endocrinol (Lausanne). 2022;13:1040503. DOI: 10.3389/fendo.2022.1040503.
  10. da Silva Filho AL, Caetano C, Lahav A, Grandi G, Lamaita RM. The difficult journey to treatment for women suffering from heavy menstrual bleeding: a multi-national survey. Eur J Contracept Reprod Health Care. 2021;26(5):390-398. DOI: 10.1080/13625187.2021.1925881.
  11. Nijkang NP, Anderson L, Markham R, Manconi F. Endometrial polyps: Pathogenesis, sequelae and treatment. SAGE Open Med. 2019;7:2050312119848247. DOI: 10.1177/2050312119848247.
  12. Opoku AA, Abushama M, Konje JC. Obesity and menopause. Best Pract Res Clin Obstet Gynaecol. 2023;88:102348. DOI: 10.1016/j. bpobgyn.2023. 102348.
  13. Khanlarkhani N, Azizi E, Amidi F, Khodarahmian M, Salehi E, Pazhohan A, et al. Metabolic risk factors of ovarian cancer: a review. JBRA Assist Reprod. 2022;26(2):335-347. DOI: 10.5935/1518-0557.20210067.
  14. Patel AV, Patel KS, Teras LR. Excess body fatness and cancer risk: a summary of the epidemiological evidence. Surg Obes Relat Dis. 2023;19(7):742-745. DOI: 10.1016/j.soard.2023.01.025.
  15. Markin L, Besedin O, Isayeva K, Doroshenko-Kravchyk M. Etiopathogenesis and histogenesis of ovarian tumours. Lviv Clinical Bulletin. 2020;1(29):45-51 DOI: 10.25040/lkv2020.01.045.
  16. Lathigara D, Kaushal D, Wilson RB. Molecular Mechanisms of Western Diet-Induced Obesity and Obesity-Related Carcinogenesis-A Narrative Review. Metabolites. 2023;13(5):675. DOI: 10.3390/metabo13050675.
  17. Larsson SC, Spyrou N, Mantzoros CS. Body fatness associations with cancer: evidence from recent epidemiological studies and future directions. Metabolism. 2022;137:155326. DOI: 10.1016/j.metabol.2022.155326.
  18. Lee DY, Lee TS. Associations between metabolic syndrome and gynaecological cancer. Obstet Gynaecol Sci. 2020;63(3):215-224. DOI: 10.5468/ogs.2020.63.3.215.
  19. Wharton S, Lau DCW, Vallis M, Sharma AM, Biertho L, Campbell-Scherer D, et al. Obesity in adults: a clinical practice guideline. CMAJ;192(31):E875-E891. DOI: 10.1503/cmaj.191707.
  20. Creanga AA, Catalano PM, Bateman BT. Obesity in pregnancy. N Engl J Med. 2022;387(3):248-259. DOI: 10.1056/NEJMra1801040.
  21. Wenrui Y, Ye W, Luo C, Huang J, Li C, Liu Z, et al. Gestational diabetes mellitus and adverse pregnancy outcomes: a systematic review and meta-analysis. BMJ. 2022;377:e067946. DOI: 10.1136/bmj-2021-067946.
  22. Dłuski DF, Ruszała M, Rudziński G, Pożarowska K, Brzuszkiewicz K, Leszczyńska-Gorzelak B. Evolution of Gestational Diabetes Mellitus across Continents in the 21st Century. Int J Environ Res Public Health. 2022;19(23):15804. DOI: 10.3390/ijerph192315804.
  23. Sweeting A, Wong J, Murphy HR, Ross GP. A Clinical Update on Gestational Diabetes Mellitus. Endocr Rev. 2022;43(5):763-793. DOI: 10.1210/endrev/bnac003.
  24. Ray GW, Zeng Q, Kusi P, Zhang H, Shao T, Yang T, et al. Genetic and inflammatory factors underlying gestational diabetes mellitus: a review. Front Endocrinol (Lausanne). 2024;15:1399694. DOI: 10.3389/fendo.2024. 1399694.
  25. Musa E, Salazar-Petres E, Arowolo A, Levitt N, Matjila M, Sferruzzi-Perri AN. Obesity and gestational diabetes independently and collectively induce specific effects on placental structure, inflammation and endocrine function in a cohort of South African women. J Physiol. 2023;601(7):1287-1306. DOI: 10.1113/JP284139.
  26. Al-Hussaniy HA, Alburghaif AH, Naji MA. Leptin hormone and its effectiveness in reproduction, metabolism, immunity, diabetes, hopes and ambitions. J Med Life. 2021;14(5):600-605. DOI: 10.25122/jml-2021-0153.
  27. Straub LG, Scherer PE. Metabolic Messengers: Adiponectin. Nat Metab. 2019;1(3):334-339. DOI: 10.1038/s42255-019-0041-z.

Публікація статті:

«Вісник проблем біології і медицини», 2024 Випуск 4, 175, 388-397 сторінки, код УДК 618.1/.2-06-056.257-078:577.17

DOI:

10.29254/2077-4214-2024-4-175-388-397

Чи була ця стаття корисною?

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


The reCAPTCHA verification period has expired. Please reload the page.