Зуб О. В., Лазуренко В. В., Мирошниченко М. С., Сафонов Р. А., Тертишник Д. Ю., Лященко О. А., Ушатова Ю. О.

ОСОБЛИВОСТІ ДОБРОЯКІСНИХ ТА ГРАНИЧНИХ ПУХЛИН ЯЄЧНИКА У ПАЦІЄНТОК ІЗ ОЖИРІННЯМ

---

Показати/Завантажити PDF

Про автора:

Зуб О. В., Лазуренко В. В., Мирошниченко М. С., Сафонов Р. А., Тертишник Д. Ю., Лященко О. А., Ушатова Ю. О.

Рубрика:

ПАТОМОРФОЛОГІЯ

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

Доброякісні пухлини яєчників (ДПЯ) – група захворювань, що характеризується порушеннями проліферації і диференціації клітин яєчників і, як наслідок, надмірним утворенням тканин, що призводить до формування пухлин. Це досить поширена патологія, їх частота постійно зростає і за останні 10–15 років збіль- шилася з 6–11% до 19–25% від усіх пухлин статевих органів та 75–80% від всіх пухлин яєчників. Гістологічне дослідження видалених ПЯ є «золотим стандартом» для остаточного підтвердження діагнозу і визначення типу пухлини (доброякісна, злоякісна або гранична (ГПЯ)). Воно також дозволяє оцінити ступінь диференцію- вання клітин і можливу агресивність процесу. Мета дослідження – визначення гістопатологічних особливостей доброякісних та гранічних пухлин яєчни- ків у пацієнток із ожирінням. Для досягнення мети виконано гістологічне та імуногістохімічне дослідження пухлин яєчників від 109 па- цієнток, з яких 61 (55,96%) мали ожиріння. Серед 109 обстежених пацієнток ДПЯ мали 84 (77,1%) жінок, серед яких ожиріння мали 49 (58,3%); ГПЯ спостерігалися у 25 (22,9%) пацієнток, серед яких ожиріння виявили у 12 (48%). Серозні пухлини яєчників виявлені у 64 (58,7%) пацієнток, муцинозні – у 45 (41,3%). Серед ДПЯ виявле- но 52 (47,7%) серозних ПЯ та 32 (29,4%) муцинозних; серед ГПЯ – 12 (11%) серозних та 13 (11,9%) муцинозних ПЯ. Мікроскопічно серозні цистаденоми характеризувалися наявністю порожнин з щільною сполучнотканин- ною капсулою, внутрішня поверхня яких була вистелена епітеліальним шаром із наявністю призматичних війчастих клітин, світлих великих зернистих клітин, високих клітин з витягнутими ядрами, сплощених клітин. При імуногістохімічному дослідженні відмічалася експресія моноклонального антитіла (МКАТ) до СА125 па- ренхіматозним компонентом цистаденом яєчників, виявлено експресію поліклонального антитіла (ПКАТ) до лептину. Граничні серозні пухлини яєчників порівняно з ДПЯ характеризувалися зменшеним стромальним ком- понентом та збільшеним епітеліальним компонентом. У досліджуваних пухлинах візуалізувалися залози та складні ієрархічні деревоподібні розгалужені сосочки. Епітеліальний компонент граничних серозних пухлин яєчників характеризувався експресією МКАТ до СА125. Судини строми експресували МКАТ до CD34. Муцинозні цистаденоми в обох групах характеризувалися наявністю залоз та кіст, що були вистелені приз- матичними, келихоподібними, війчастими клітинами, а також клітинами типу ентерохромафіноцитів. При імуногістохімічному дослідженні епітеліальний компонент цистаденом у групі пацієнток без ожиріння не експресував МКАТ до СА125, однак у 3 жінок з ожирінням відмічалася вогнищева слабко виражена експресія досліджуваного МКАТ. У муцинозних граничних пухлинах яєчників епітелій, що вистилав різні за розміром порожнини, утворю- вав де-не-де папілярні розростання зі сполучнотканинною основою. Епітелій у жінок з ожирінням характери- зувався підвищеною проліферативною та мітотичною активністю, стратифікацією, наявністю декількох шарів, вогнищевими помірними ознаками ядерного та клітинного атипізму. Ознак інвазивного росту в оточуючі тканини не було виявлено. При імуногістохімічному дослідженні ендотеліоцити судин строми муцинозної цистаденоми яєчників експресували МКАТ до CD34. В муцинозних цистаденомах яєчників імуногістохімічна реакція з ПКАТ до лептину була позитивною в групі жінок з ожирінням та негативною в групі жінок з нормаль- ною вагою. Отже, відмінними рисами досліджуваної пухлини у пацієнток з ожирінням в паренхіматозному компо- ненті були виражені проліферативні процеси в епітелії з формуванням сосочкових утворень, більша ступінь клітинної та ядерної атипії, мітотичної активності, експресії МКАТ до СА125 та ПКАТ до лептину; в стромаль- ному компоненті підвищений вміст судин, виражена запальна поліморфна клітинна інфільтрація та ступінь експресії ПКАТ до лептину.

Теги:

Список цитованої літератури:

1. Marchenko AO. Prohnozuvannia rozvytku riznykh novoutvoren yaiechnykiv u zhinok reproduktyvnoho viku. Perynatolohiia ta reproduktolohiia: vid naukovykh dosiahnen do praktyky. 2023;2:63-70. DOI: https://doi.org/10.52705/2788-6190-2023-02-8 [in Ukrainian].
2. Terzic M, Aimagambetova G, Norton M, Della Corte L, Marin-Buck A, Lison JF, et al. Scoring systems for the evaluation of adnexal masses nature: current knowledge and clinical applications. J Obstet Gynaecol. 2021;41(3):340-7. DOI: http://doi.org/10.1080/01443615.2020.1732892
3. Ouldamer L, Body G, Daraï E, Bendifallah S. Borderline Ovarian Tumours: CNGOF Guidelines for Clinical Practice - Epidemiological Aspects and Risk Factors. Gynecol Obstet Fertil Senol. 2020;48(3):239-47. DOI: http://doi.org/10.1016/j.gofs.2020.01.012
4. Hulii DIa, Boichuk OD. Suchasnyi stan problemy dobroiakisnykh pukhlyn yaiechnykiv pry vahitnosti. Ohliad literatury. Art of medicine. 2021;1:150-6. DOI: http://doi.org/10.21802/artm.2021.1.17.150 [in Ukrainian].
5. Lunko TA, Lunko AS. Suchasni mozhlyvosti diahnostyky hranychnykh pukhlyn yaiechnykiv u zhinok reproduktyvnoho viku. Visnyk morskoi medytsyny. 2023;2;220-1. [in Ukrainian].
6. Papalois KB, Sideris M, Oxley SG, Jeyarajah A, Lawrence A, Brockbank E, et al. Borderline ovarian tumours: A comprehensive review of published evidence. Best Pract Res Clin Obstet Gynaecol. 2026;104:102688. DOI: http://doi.org/10.1016/j.bpobgyn.2025.102688
7. Baandrup L, Faber MT, Aalborg GL, Kjaer SK. Borderline ovarian tumors in Denmark 1997-2018: Time trends in incidence by histology, age and educational level. Acta Obstet Gynecol Scand. 2021;100(3):436-43. DOI: http://doi.org/10.1111/aogs.14013
8. Su Q, Yang Z. Age at first birth, age at menopause, and risk of ovarian cyst: a two-sample Mendelian randomization study. Front Endocrinol (Lausanne). 2024;14:1279493. DOI: http://doi.org/10.3389/fendo.2023.1279493
9. Avgerinos KI, Spyrou N, Mantzoros CS, Dalamaga M. Obesity and cancer risk: Emerging biological mechanisms and perspectives. Metabolism. 2019;92:121-35. DOI: http://doi.org/10.1016/j.metabol.2018.11.001
10. Ghafoor S. Impact of Obesity and Weight Management on Women with Polycystic Ovary Syndrome and Coexisting Obesity-A Brief Narrative Review. Actual Gyn. 2023;15:21-31. Available from: https://www.actualgyn.com/pdf/en_2023_275.pdf
11. Vitale E, Rizzo A, Santa K, Jirillo E. Associations between «Cancer Risk», «Inflammation» and «Metabolic Syndrome»: A Scoping Review. Biology (Basel). 2024;13(5):352. DOI: http://doi.org/10.3390/biology13050352
12. Chen S, Huang L, Liang M, Xie Y, Zhou Z, Ke Y, et al. Advances in understanding the molecular mechanisms of borderline ovarian tumors. Front Mol Biosci. 2024;11:1429852. DOI: http://doi.org/10.3389/fmolb.2024.1429852
13. Sideris M, Menon U, Manchanda R. Screening and prevention of ovarian cancer. Med J Aust. 2024;220(5):264-74. DOI: http://doi.org/10.5694/mja2.52227
14. Bhalla D, Manchanda S, Vyas S. Algorithmic Approach to Sonography of Adnexal Masses: An Evolving Paradigm. Curr Probl Diagn Radiol. 2021;50(5):703-15. DOI: http://doi.org/10.1067/j.cpradiol.2020.08.008
15. Timmerman D, Planchamp F, Bourne T, Landolfo C, du Bois A, Chiva L, et al. ESGO/ISUOG/IOTA/ESGE Consensus Statement on preoperative diagnosis of ovarian tumors. Ultrasound Obstet Gynecol. 2021;58(1):148-168. DOI: http://doi.org/10.1002/uog.23635
16. Brincat MR, Mira AR, Lawrence A. Current and Emerging Strategies for Tubo-Ovarian Cancer Diagnostics. Diagnostics (Basel). 2023;13(21):3331. DOI: http://doi.org/10.3390/diagnostics13213331
17. Yoeli-Bik R, Lengyel E, Timor-Tritsch IE, Kurnit K, Puiu S, Longman RE, et al. The Ultrasonography Characteristics of Borderline varian Tumor Subtypes. J Ultrasound Med. 2025;44(11):2133-146. DOI: http://doi.org/10.1002/jum.16756
18. Nalini N, Kumar A, Sharma S, Singh B, Singh AV, Prakash J, et al. The Diagnostic Accuracy of Serum and Urine Human Epididymis Protein 4 (HE4) in Ovarian Cancer in 15,394 Subjects: An Updated Meta-Analysis. Cureus. 2022;14(10):e30457. DOI: http://doi.org/10.7759/cureus.30457
19. Wang R, Li X, Li S, Fang S, Zhao C, Yang H, et al. Clinical value of O-RADS combined with serum CA125 and HE4 for the diagnosis of ovarian tumours. Acta Radiol. 2023;64(2):821-8. DOI: http://doi.org/10.1177/02841851221087376
20. Huang K, Xu S, Wang J, Ge L, Xu J, Jia X. Combined use of CA125, neutrophil/lymphocyte ratio and platelet/lymphocyte ratio for the diagnosis of borderline and malignant epithelial ovarian tumors. J Ovarian Res. 2023;16(1):37. DOI: http://doi.org/10.1186/s13048-023-01106-4
21. Drymiotou S, Theodorou E, Rallis KS, Nicolaides M, Sideris M. Molecular Biomarkers in Borderline Ovarian Tumors: Towards Personalized Treatment and Prognostic Assessment. Cancers (Basel). 2025;17(3):545. DOI: http://doi.org/10.3390/cancers17030545
22. Schweizer L, Kenny HA, Krishnan R, Kelliher L, Bilecz AJ, Heide J, et al. Spatial proteo-transcriptomic profiling reveals the molecular landscape of borderline ovarian tumors and their invasive progression. Cancer Cell. 2025;43(8):1495-511.e7. DOI: http://doi.org/10.1016/j.ccell.2025.06.004
23. Molina-Pineda A, Jauregui-Salazar FO, Zamudio-Martínez AG, Vizcarra-Ramos S, García-Gómez J, González-Amézquita B, et al. Utility of a Multimodal Biomarker Panel and Serum Proapoptotic Activity to Refine Diagnosis of Ovarian Adnexal Masses. Diseases. 2025;13(10):342. DOI: http://doi.org/10.3390/diseases13100342
24. Kashif Z, Warriach SZ, Pasha MB, Ali SS, Rehman AU, Kashif A. The Histopathological Analysis of 122 Cases of Ovarian Lesions. Pakistan Journal of Medical & Health Sciences. 2021;15(6):1397-9. DOI: https://doi.org/10.53350/pjmhs211561397
25. Laothamatas I, Fang E, Lee J, Abbas SMH, Ding J, Kagen A, et al. Benign and Malignant Ovarian Teratomas: Multimodality Imaging Findings With Histopathologic Correlation. J Comput Assist Tomogr. 2023;47(6):882-9. DOI: http://doi.org/10.1097/RCT.0000000000001509
26. Armstrong DK, Alvarez RD, Bakkum-Gamez JN, Barroilhet L, Behbakht K, Berchuck A, et al. Ovarian Cancer, Version 2.2020, NCCN Clinical Practice Guidelines in Oncology. J Natl Compr Canc Netw. 2021;19(2):191-226. DOI: http://doi.org/10.6004/jnccn.2021.0007
27. Scaglione G, Travaglino A, Raffone A, Santoro A, Arciuolo D, Fulgione C, et al. Micropapillary pattern in serous borderline ovarian tumor and the risk of extraovarian localization of low-grade serous carcinoma (‘invasive implants’): A systematic review and meta-analysis. Pathol Res Pract. 2024;264:155714. DOI: http://doi.org/10.1016/j.prp.2024.155714
28. Sahin E, Akgun H, Madendag Y, Kirlangic MM, Karakas E, Topaloglu N. Clinicopathological importance of survivin immunoexpression in reproductive age patients with serous borderline ovarian tumors. Cukurova Med J. 2021;46(4):1401-8. DOI: http://doi.org/10.17826/cumj.976041
29. Davenport C, Rai N, Sharma P, Deeks JJ, Berhane S, Mallett S, et al. Menopausal status, ultrasound and biomarker tests in combination for the diagnosis of ovarian cancer in symptomatic women. Cochrane Database Syst Rev. 2022;7(7):CD011964. DOI: https://doi.org/10.1002/14651858.cd011964.pub2
30. Ivanova M, Myroshnychenko M, Khara G, Arseniev O, Olkhovsky V, Grygorian E, et al. Analysis of color properties of raster images of histological microspecimens: own research experience. Med. perspekt. 2022;27(1):9-15. DOI: http://doi.org//10.26641/2307-0404.2022.1.254314
31. Choi JH, Sohn GS, Chay DB, Cho HB, Kim JH. Preoperative serum levels of cancer antigen 125 and carcinoembryonic antigen ratio can improve differentiation between mucinous ovarian carcinoma and other epithelial ovarian carcinomas. Obstet Gynecol Sci. 2018;61(3):344-51. DOI: http://doi.org/10.5468/ogs.2018.61.3.344
32. Ekanayake CD, Munasinghe N, Kumarasinghe I, Rasnayake S. Elevated CA 125 level in a mucinous cystadenoma and a teratoma: a case report. J Med Case Rep. 2020;14(1):141. DOI: http://doi.org/10.1186/s13256-020-02458-x
33. Mahadevappa A, Krishna SM, Vimala MG. Diagnostic and Prognostic Significance of Ki-67 Immunohistochemical Expression in Surface Epithelial Ovarian Carcinoma. J Clin Diagn Res. 2017;11(2):EC08-12. DOI: http://doi.org/10.7860/JCDR/2017/24350.9381
34. Sobczyńska-Rak A, Żylińska B, Nowicka B, Rak E, Rzepka T. Role and Mechanisms of Angiogenesis in Tumours. Biology (Basel). 2025;14(7):756. DOI: http://doi.org/10.3390/biology14070756
35. Sopo M, Anttila M, Muukkonen OT, YlÄ-Herttuala S, Kosma VM, Keski-Nisula Let al. Microvessels in Epithelial Ovarian Tumors: High Microvessel Density Is a Significant Feature of Malignant Ovarian Tumors. Anticancer Res. 2020;40(12):6923-31. DOI: http://doi.org/10.21873/anticanres.14716
36. Olea-Flores M, Juárez-Cruz JC, Zuñiga-Eulogio MD, Acosta E, García-Rodríguez E, Zacapala-Gomez AE, et al. New Actors Driving the Epithelial-Mesenchymal Transition in Cancer: The Role of Leptin. Biomolecules. 2020;10(12):1676. DOI: http://doi.org/10.3390/biom10121676
37. Assidi M, Yahya FM, Al-Zahrani MH, Elkhatib R, Zari A, Elaimi A, et al. Leptin Protein Expression and Promoter Methylation in Ovarian Cancer: A Strong Prognostic Value with Theranostic Promises. Int J Mol Sci. 2021;22(23):12872. DOI: http://doi.org/10.3390/ijms222312872

Публікація статті:

«Вісник проблем біології і медицини», 2026 Випуск 3, 182, 429-437 сторінки, код УДК 618.11-006-06:616-056.52]-021.321

DOI:

10.29254/2077-4214-2026-3-182-429-437