Мізін В. В., Севериновська О. В.

КОФЕЇН ЯК ПОТЕНЦІЙНИЙ МОДУЛЯТОР ДЕПРЕСИВНОЇ ПОВЕДІНКИ У ЩУРІВ-САМЦІВ: ПОРІВНЯННЯ НЕПЕРЕДБАЧУВАНОЇ ТА КОНТАГЕНОЗНОЇ ДЕПРЕСІЇ

---

Показати/Завантажити PDF

Про автора:

Мізін В. В., Севериновська О. В.

Рубрика:

БІОЛОГІЯ

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

Депресивні розлади є найбільш поширеною проблемою серед усіх психічних розладів. Депресія призводить до зниження якості життя та працездатності. Тому, актуальним є дослідження механізмів депресивного стану та речовин здатних надавати стимулюючу та потенційно антидепресивну дію. Метою дослідження було оцінити вплив кофеїну на депресивноподібну поведінку у моделях стрес-індукованої та контагенозної депресії у щурів-самців. Дослідження проводили на білих статево-зрілих щурах самцях вагою 230–300 грамів, (N=72). Щури були розділені на шість груп: інтактні; тварини з депресією (методика непередбачуваного стресу); тварини, яким вводили кофеїн через зонд у концентрації 25 мг/кг протягом 5 тижнів; тварини з депресією, яким вводили кофеїн; тварини з контагінозною депресією; тварини з контагінозною депресією, яким вводили кофеїн. Для формування групи тварин з контагінозною депресією до інтактних тварин до клітки додавали щурів із встановленою депресією у співвідношенні 1:2 відповідно (протягом 5 тижнів). Оцінювання депресивноподібного стану та кофеїнового впливу проводили за методиками: відкрите поле, примусове плавання та тесту на перевагу цукрози. За показниками методики відкрите поле у щурів обох моделей депресії значно знизилась рухова активність порівняно з контрольною групою, що свідчить про психомоторну загальмованість. В тесті примусового плавання у щурів з депресією збільшився час нерухомості та зменшився час карабкання, що є проявом безнадійності та зниженої мотивації. Також, у щурів з депресією спостерігалась виражена ангедонія, що проявлялась зниженням споживання цукрового розчину. Вплив кофеїну на контрольних тварин був менш вираженим ніж на тварин з депресією. Кофеїн продемонстрував виражений стимулюючий ефект, частково відновив показники рухової активності, зменшив час нерухомості, збільшив час карабкання та значно підвищив споживання цукрозного розчину у тварин зі стрес-індукованою та контагенозною депресією до рівня показників контрольних тварин. Використання кофеїну є перспективним для корекції депресивних станів, зокрема пов’язаних із соціальними факторами.

Теги:

Список цитованої літератури:

1. Krystal JH, Sanacora G, Duman RS. Rapid-acting glutamatergic antidepressants: the path to ketamine and beyond. Biological Psychiatry. 2020;88(5):388-398. DOI: https://doi.org/10.1016/j.biopsych.2020.04.001.
2. Cunha RA, Ferré S, Vaugeois JM, Chen J F. Potential therapeutic interest of adenosine A2A receptors in psychiatric disorders. Current Pharmaceutical Design. 2020;26(34):4275-4289. DOI: https://doi.org/10.2174/1381612826666200710145631.
3. Pardo M, Suárez J, Campillo Á, Cruz-Martin A, López-Moreno JA. Neurobiological bases of caffeine consumption and its impact on the psychostimulant system. Progress in Neuro-Psychopharmacology & Biological Psychiatry. 2021;109:110280. DOI: https://doi.org/10.1016/j.pnpbp.2021.110280.
4. Willner P. The chronic mild stress (CMS) model of depression: history, evaluation and usage. Neurobiology of Stress. 2017;6:78-93. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ynstr.2016.08.002.
5. Pollak DD, Herpertz SC, Brakemeier EL. Social interaction and depression: New perspectives on mechanisms and intervention strategies. Molecular Psychiatry. 2023;28(2):387-402. DOI: https://doi.org/10.1038/s41380-022-01874-6.
6. Seibenhener ML, Wooten MC. Use of the open field maze to measure locomotor and anxiety-like behavior in mice. Journal of Visualized Experiments. 2015;96:e52434. DOI: https://doi.org/10.3791/52434.
7. Commons KG, Seidel K, Enwright JF, Jiang X. A rodent model of depression based on chronic stress exposure. Nature Reviews Neuroscience. 2017;18(3):153-167. DOI: https://doi.org/10.1038/nrn.2017.12.
8. Volkow ND, Wang GJ, Fowler JS, Tomasi D, Telang F. Addiction: beyond dopamine reward circuitry. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. 2011;108(37):15037-15042. DOI: https://doi.org/10.1073/pnas.1010654108.
9. Samson RD, Zeghari R, Poulain P, Pichat P. The sucrose preference test in rodents: an updated methodological review. Neuroscience & Biobehavioral Reviews. 2016;72:178-187. DOI: https://doi.org/10.1016/j.neubiorev.2016.10.004.
10. Méndez-Díaz M, De La Cruz F, Pérez-García J, Rivas-Arancibia S. Neuroprotective and antidepressant effects of caffeine: Molecular basis and clinical implications. Neuroscience Research. 2022;180:25-35. DOI: https://doi.org/10.1016/j.neures.2022.07.005.
11. Liu Y, Wu C, Sun H, Luo J, Zhou Z. Association between caffeine consumption and risk of depression: a meta-analysis. Journal of Affective Disorders. 2023;327:121-130. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jad.2023.01.045.
12. Boykoa M, Kutza R, Grinshpuna Yu, Zlotnik A. Establishment of an animal model of depression contagion. Behavioral Brain Reserche. 2015;281:358-363. DOI: https://doi.org/10.1016/j.bbr.2014.12.017.
13. Zeldetz V, Natanel D, Boyko M, Peiser J. A New Method for Inducing a Depression-Like Behavioural in Rats. Journal of Visualized Experiments. 2018;132:e57137. DOI: https://doi.org/10.3791/57137.
14. Harro J. Animal models of depression: pros and cons. Cell and Tissue Research. 2019;377:5-20. DOI: https://doi.org/10.1007/s00441-018-2973-0.
15. Unal G, Canbeyli R. Psychomotor retardation in depression: A critical measure of the forced swim test. Behavioural Brain Research. 2019;372:112047. DOI: https://doi.org/10.1016/j.bbr.2019.112047.
16. Samson RD, Zeghari R, Poulain P, Pichat P. The sucrose preference test in rodents: an updated methodological review. Neuroscience & Biobehavioral Reviews. 2016;72:178-187. DOI: https://doi.org/10.1016/j.neubiorev.2016.10.004.
17. Serafini G, Costanza A, Aguglia A, Amore M. The Role of Inflammation in the Pathophysiology of Depression and Suicidal Behavior: Implications for Treatment. The Medical clinics of North America. 2023;107(1):1-29. https://doi.org/10.1016/j.mcna.2022.09.001
18. Nagy E, Moore S. Social interventions: An effective approach to reduce adult depression? Journal of Affective Disorders. 2017;218:131- 152. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jad.2017.04.043.
19. Wang YB, Song NN, Ding YQ, Zhang L. Neural plasticity and depression treatment. IBRO Neuroscience Reports. 2022;14:160-184. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ibneur.2022.09.001.
20. Nehlig A. Is caffeine a cognitive enhancer? Journal of Alzheimer’s disease: JAD. 2010;1:S85-S94. DOI: https://doi.org/10.3233/JAD-2010-091315.
21. Loades ME, Chatburn E, Higson-Sweeney N, Crawley E. Rapid Systematic Review: The Impact of Social Isolation and Loneliness on the Mental Health of Children and Adolescents in the Context of COVID-19. Journal of the American Academy of Child and Adolescent Psychiatry. 2020;59(11):1218-1239.e3. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jaac.2020.05.009.
22. Mittmann G, Schrank B, Steiner-Hofbauer V. A scoping review about the portrayal of depression and anxiety in mainstream and social media. International journal of psychology: Journal international de psychologie. 2024;59(6):1075-1083. DOI: https://doi.org/10.1002/ijop.13232.

Публікація статті:

«Вісник проблем біології і медицини», 2025 Випуск 1, 176, 105-115 сторінки, код УДК 612.8:615.214

DOI:

10.29254/2077-4214-2025-1-176-105-115