Боднар Л. А., Животовська Л. В., Скрипніков А. М., Вородюхіна А. К.

ІНДИВІДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОСІБ З ДИСМОРФОФОБІЄЮ, ЩО ПРАГНУТЬ КОСМЕТИЧНОЇ РИНОПЛАСТИКИ

---

Показати/Завантажити PDF

Про автора:

Боднар Л. А., Животовська Л. В., Скрипніков А. М., Вородюхіна А. К.

Рубрика:

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

Зі збільшенням кількості та популярності косметичних процедур та операцій лікарі суміжних спеціальностей все частіше стикаються з пацієнтами з дисморфофобічним розладом тіла, що характеризується надмірною увагою до неіснуючих або незначним дефектів зовнішнього вигляду. Центральне положення носа на обличчі робить ніс однією з найбільш частих проблемних областей у пацієнтів з дисморфофобією. Тому, естетична ринопластика є хірургічною процедурою, на яку зберігається постійний попит серед цих осіб. Метою роботи було визначення індивідуально-психологічних особливостей осіб з дисморфофобією, що звернулися до пластичного хірурга для проведення косметичної ринопластики. Пацієнтам було проведене комплексне клініко-анамнестичне, клініко-психопатологічне, психодіагностичне та соціально-демографічне обстеження. Діагностична оцінка і систематизація виявлених психічних порушень проводилась у відповідності до критеріїв Міжнародної класифікації хвороб 10 перегляду. В досліджувану групу було включено 30 осіб, які не мали косметичних вад носа, однак фіксували на ньому невиправдано велику увагу, були категорично незадоволені своїм носом і наполегливо вимагали змінити його форму. Із широкого спектру непсихотичних психічних розладів у цих пацієнтів діагностовано дисморфофобічний синдром в межах іпохондричного розладу (F45.2). Депресивна симптоматика, оцінена за шкалою Монтгомері-Асберга (MADRS) переважно як помірно виражена, була виявлена у більшості обстежених (n=18; 60,0%) із середнім бальним показником 26,23±1,4. Аналіз тривожності за методикою Ч.Д.Спілбергера – Ю.Л.Ханіна виявив у 66,7% обстежених високий рівень особистісної тривожності із середнім бальним показником 46,23±1,07, що виявилося значимо (p<0,001) вище за ситуаційну, середнє значення якої визначалося на помірному рівні (37,96±1,26 бали). За результатами опитування за методикою К.Леонгарда-Г.Шмішека встановлено, що в обстежених найчастіше виявлялися окремо або в поєднаннях дистимічний (50,0%) та тривожний (43,3%) типи акцентуації характеру. Враховуючи відсутність абсолютних та відносних показань до оперативного втручання в даної когорти осіб, їхнє намагання виключно за допомогою пластичної хірургії досягти ідеального образу, владнати проблеми особистісного плану, налагодити порушені міжособистісні стосунки, досягти успіху в професійній сфері, а також отримані результати аналізу клініко-психопатологічних та патопсихологічних характеристик таких пацієнтів, є необхідним вдосконалення комплексної системи психотерапевтичних заходів в поєднанні з фармакотерапією, з метою зменшення психопатологічної симптоматики, покращення рівня психосоціального функціонування та створення передумови для прийняття рішення про відмову від операції.

Теги:

Список цитованої літератури:

1. Higgins S, Wysong A. Cosmetic Surgery and Body Dysmorphic Disorder – An Update. Int J Womens Dermatol. 2017 Nov 20;4(1):43-8.
2. Phillips KA. Understanding Body Dysmorphic Disorder: an Essential Guide. New York, NY: Oxford University Press; 2009. 320 p.
3. Alavi M, Kalafi Y, Dehbozorgi GR, Javadpour A. Body dysmorphic disorder and other psychiatric morbidity in aesthetic rhinoplasty candidates. J Plast Reconstr Aesthet Surg. 2011 Jun;64(6):738-41.
4. Hardardottir H, Hauksdottir A, Bjornsson AS. Body dysmorphic disorder: Symptoms, prevalence, assessment and treatment. Laeknabladid. 2019 Mar;105(3):125-31.
5. Varma A, Rastogi R. Recognizing Body Dysmorphic Disorder (Dysmorphophobia). J Cutan Aesthet Surg. 2015 Jul-Sep;8(3):165-8.
6. Houschyar KS, Philipps HM, Duscher D, Rein S, Weissenberg K, Nietzschmann I, et al. The Body Dysmorphic Disorder in Plastic Surgery – A Systematic Review of Screening Methods. Laryngorhinootologie. 2019 May;98(5):325-32.
7. Joseph AW, Ishii L, Joseph SS, Smith JI, Su P, Bater K, et al. Prevalence of Body Dysmorphic Disorder and Surgeon Diagnostic Accuracy in Facial Plastic and Oculoplastic Surgery Clinics. JAMA Facial Plast Surg. 2017 Jul 1;19(4):269-74.
8. Picavet VA, Gabriëls L, Grietens J, Jorissen M, Prokopakis EP, Hellings PW. Preoperative symptoms of body dysmorphic disorder determine postoperative satisfaction and quality of life in aesthetic rhinoplasty. Plast Reconstr Surg. 2013 Apr;131(4):861-8.
9. Reichert M, Scheithauer M, Hoffmann TK, Hellings P, Picavet V. What rhinoplasty surgeons should know about body dysmorphic disorder (BDD). Laryngorhinootologie. 2014 Aug;93(8):507-13.
10. Bodnar LА, Zhyvotovska LV, Skrypnikov AM, Borysenko VV, Kazakov OA, Bodnar VA. Body dysmorphophobic disorder and other nonpsychotic mental disorders in persons with cosmetic defects and deformities of the nose. Wiadomosci lekarskie. 2021 Jun;74(6):1414-19.
11.  Avetikov DS, Yeroshenko HA, Skrypnyk VM. Morphological and functional substantiation of prevention of the postoperative keloidal scars of the face and neck. The world of medicine and biology. 2013;1:85-7.
12. Skrypnikov AM, Herasymenko LO, Isakov RI, Kydon PV. Doctor and patient in the diagnostic process (psychological aspects). Praktykujuchyj likar. 2021;10(1):73-77. [in Ukrainian].
13. WHO. International Classification of Diseases (ICD-10). Available from: https://www.who.int/standards/classifications/classification-ofdiseases.
14. Bleikher VM. Aktsentuyrovannye lychnosty. KyYv: Vyshcha shkola; 1981. 392 s.

Публікація статті:

«Вісник проблем біології і медицини», 2023 Випуск 3, 170, 179-183 сторінки, код УДК 616.89-008.441.1-02:616.211-089.844]-052

DOI:

10.29254/2077-4214-2023-3-170-179-183