Кваша В. П., Левицький А. Ф., Чорний В. С., Лиходій В. В., Карпінський М. Ю., Яресько О. В.

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-КЛІНІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СПОСОБУ ФІКСАЦІЇ АКРОМІАЛЬНОГО КІНЦЯ КЛЮЧИЦІ ЗА ВЕБЕРОМ ПРИ УШКОДЖЕННІ КЛЮЧИЧНО-АКРОМІАЛЬНИХ ЗВ'ЯЗОК

---

Показати/Завантажити PDF

Про автора:

Кваша В. П., Левицький А. Ф., Чорний В. С., Лиходій В. В., Карпінський М. Ю., Яресько О. В.

Рубрика:

МЕТОДИ ТА МЕТОДИКИ

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

Вивих акроміального кінця ключиці є поширеною травмою, що найчастіше трапляється під час занять спортом. У загальній популяції його частота становить 3-4 випадки на 100000 осіб. Найчастіше така травма спостерігається у молодих чоловіків (83,9%), переважно у віці близько 30 років (47,6%). Найбільш поширеними методами стабілізації є використання пластини типу hook plate, а також методи Weber’a або натяжної стрічки. Мета: визначити причинно-наслідкові зв’язки конструктивних характеристик способу фіксації акроміального кінця ключиці за Вебером та їх недоліки при ушкодженні надплечово ключичного зв’язкового комплексу. Створено математичну та імітаційну модель фіксації акроміального кінця ключиці за методом Вебера. Проведено ретроспективний аналіз результатів лікування 31 пацієнта, яким у період з 2015 по 2023 рік було діагностовано поєднане ушкодження lig. acromioclaviculare inferior та lig. acromioclaviculare superior із подальшою фіксацією за Вебером. Порівняння експериментальних і клінічних даних демонструє їхній причинно-наслідковий зв’язок. Значне підвищення рівня напружень на акроміальному кінці ключиці та надплечовому відростку (227,0 МПа та 451,0 МПа відповідно) спричиняє їх руйнування. Відбувається втрата взаємозв’язку «кістка-шпиця», що викликає міграцію фіксуючих елементів. Критичне напруження на дроті, яке перевищує межу міцності хірургічної сталі у 1,5 рази, пояснює ризики його руйнування. Основними недоліками фіксації акроміального кінця ключиці за Вебером є міграція шпиць, пошкодження металевих конструкцій, руйнування надплечового відростку лопатки та акроміального кінця ключиці, що призводить до втрати стабільності та порушення конгруентності суглоба. Результати експериментальних досліджень підтверджують ці недоліки: надмірне навантаження на вказані анатомічні структури сприяє їх руйнуванню, а критичне напруження на дроті, що перевищує межу міцності хірургічної сталі, є ключовим фактором його пошкодження.

Теги:

Список цитованої літератури:

1. Boufadel P, Fares MY, Daher M, Lopez R, Khan A, Abboud J. Epidemiology of acromioclavicular joint separations presenting to emergency departments in the United States between 2004 and 2023. Shoulder & Elbow. 2025. DOI: 10.1177/17585732251320015.
2.  Buyanov OA, Kvasha VP, Chekushyn DA, Naumenko VO. Analiz viddalenykh rezulʹtativ operatyvnoho likuvannya vyvykhiv akromialʹnoho kintsya klyuchytsi. TRAVMA. 2021;22(6):4-9. DOI: 10.22141/1608-1706. [in Ukrainian].
3.  Rockwood CA, Green DP, eds. Fractures in adults. 2nd ed. Philadelphia: Lippincott; 1984. Chapter, Subluxations and dislocations about the shoulder; p. 34-39.
4.  Nolte P, Lacheta L, Dekker T, Elrick B, Millett P. Optimal Management of Acromioclavicular Dislocation: Current Perspectives. Orthop Res Rev. 2020;12:27-44. DOI: 10.2147/ORR.S218991.
5.  Ozan F, Gök S, Okur KT, Altun I, Kahraman M, Günay A, et al. Midterm Results of Tension Band Wiring Technique for Acute Rockwood Type III Acromioclavicular Joint Dislocation. Cureus. 2020;12(12):12203. DOI: 10.7759/cureus.12203.
6.  Pan X, Lv RY, Lv MG, Zhang DG. TightRope vs Clavicular Hook Plate for Rockwood III-V Acromioclavicular Dislocations: A Meta-Analysis. Orthop Surg. 2020;12(4):1045-1052. DOI: 10.1111/os.12724.
7.  Fosser M, Camporese A. Operative treatment of acute acromioclavicular joint dislocations graded Rockwood III-V: a retrospective and comparative study between three different surgical techniques. Acta Biomed. 2021;92(5):e2021325. DOI: 10.23750/abm.v92i5.10678.
8.  Cowin SC. Bone Mechanics Handbook. 2nd ed. Boca Raton: CRC Press; 2001. 980 s.
9.  Klika V, editor. Theoretical Biomechanics. Prague: IntechOpen; 2011. Chapter, Mechanobiology of Fracture Healing: Basic Principles and Applications in Orthodontics and Orthopaedics; p. 21-48. DOI: 10.5772/19420.
10.  Niinomi M. Mechanical biocompatibilities of titanium alloys for biomedical applications. J Mech Behav Biomed Mater. 2008;1(1):30-42. DOI: 10.1016/j.jmbbm.2007.07.001.
11.  Woo SL, Abramowitch SD, Kilger R, Liang R. Biomechanics of knee ligaments: injury, healing, and repair. Journal of Biomechanics. 2006;39:1-20. DOI: 10.1016/j.jbiomech.2004.10.025.
12.  Karpinskyy MYu, Yaresko OV, Pavlenko KV, Topor VP, Uvarova OB, Popov OI. Matematychne modelyuvannya variantiv osteosyntezu klyuchytsi za yiyi perelomiv u seredniy tretyni. Ortopedyya, travmatolohyya y protezyrovanye. 2014;4:5-13. DOI: 10.15674/0030-5987201445-13. [in Ukrainian].
13.  Sunil S, Venkatesh V. Management of type 2 & type 3 acromio-clavicular joint injuries by principles of tension band wiring. Indian Journal of Orthopaedics Surgery. 2020;6(3):175-181. DOI: 10.18231/j.ijos.2020.034.
14.  Bigoni M, Piatti M, Zanchi N, Gorla M, Gaddi D, Rigamonti L, et al. Clinical effectiveness of surgical treatment with polyester tapes and temporary K-wires on complete acromioclavicular dislocation. Eur J Orthop Surg Traumatol. 2019;29(3):567-573. DOI: 10.1007/s00590-018-2321-9.
15.  De Rooij PP, Van Lieshout EMM, Schurink IJ, Verhofstad M, ACJ injury study group. Current practice in the management of acromioclavicular joint dislocations; a national survey in the Netherlands. Eur J Trauma Emerg Surg. 2021;47(5):1417-27. DOI: 10.1007/s00068-020-01414-0.
16.  Vijayan S, Kulkarni MS, Jain CP, Shetty S, Aroor MN, Rao SK. Bifocal Stabilisation of Acute Acromioclavicular Joint Dislocation using Suture Anchor and Temporary K-Wires: A Retrospective Analysis. Malays Orthop J. 2022;16(3):104-112. DOI: 10.5704/MOJ.2211.016.
17.  Sadat-Ali M, Shehri AM, AlHassan MA, AlTabash K, Mohamed FAM, Aboutaleb MM, et al. Broken Kirschner Wires Can Migrate: A Case Report and Review of Literature. J Orthop Case Rep. 2020 Dec;10(9):11-14. DOI: 10.13107/jocr.2020.v10.i09.1884.
18.  Furuhata R, Nishida M, Morishita M, Yanagimoto S, Tezuka M, Okada E. Migration of a Kirschner wire into the spinal cord: A case report and literature review. J Spinal Cord Med. 2020;43(2):272-275. DOI: 10.1080/10790268.2017.1419915.
19.  Méndez-Daza CH, Obando-Guerrero H, Zuluaga-Álvarez M, Ángel-Escobar IC. Migración intratorácica de clavo Kirschner desde clavícula distal: Presentación de caso y manejo Intrathoracic migration of Kirschner nail from distal clavicle: Case report and management. Revista Colombiana de Cirugía 2024;40:610-616. DOI: 10.30944/20117582.2573.

Публікація статті:

«Вісник проблем біології і медицини», Випуск 2, 177, 356-364 сторінки, код УДК 616.71-007.44:612.015.1

DOI:

10.29254/2077-4214-2025-2-177-356-364