Федоряк І. В., Булик Р. Є., Сметанюк О. В.

ЕФЕКТИ МЕЛАТОНІНУ НА СТАН НЕЙРОНІВ ПРИШЛУНОЧКОВИХ ЯДЕР ГІПОТАЛАМУСА ЩУРІВ ЗА ПОСТІЙНОГО ОСВІТЛЕННЯ

---

Показати/Завантажити PDF

Про автора:

Федоряк І. В., Булик Р. Є., Сметанюк О. В.

Рубрика:

МОРФОЛОГІЯ

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

Однією з ключових ланок формування нейроендокринної адаптації мозку на стрес є пришлуночкові ядра гіпоталамуса, які визначають реактивність усіх ланок гіпоталамо-гіпофізарно-адренокортикальної системи і забезпечують розвиток адаптаційних реакцій на формування резистентності організму до дії стресових чинників, зокрема тривалого освітлення. З огляду на це важливим є з’ясування ефектів мелатоніну на морфоденситометричні параметри присередніх дрібноклітинних суб’ядер пришлуночкових ядер гіпоталамуса щурів за світлового стресу. Дослідження виконано на 36 самцях безпородних білих щурів віком 24-27 міс, поділених на 3 групи. Кількісні параметри площі нейронів, їхніх ядер та ядерець, вмісту РНК у цитоплазмі клітин, їхніх ядрах і ядерцях отримували в напівавтоматичному режимі за допомогою ліцензованого програмного забезпечення. На підставі проведених досліджень встановлено, що морфоденситометричні параметри присередніх дрібноклітинних суб’ядер пришлуночкових ядер гіпоталамуса щурів о 14.00 год були вірогідно вищими, ніж при нічному період спостереження (02.00 год). Уведення мелатоніну на фоні постійного освітлення вірогідно не змінювало динаміку активності досліджуваних структур, яка залишалася вищою в денний період спостереження і була подібною до такої у тварин, що перебували за умов режиму освітлення 12.00С:12.00Т та 24.00С:00Т. Таку картину можна аргументувати тим, що стресорний вплив у світловий період доби супроводжується підвищенням рівня мелатоніну в крові. Це, у свою чергу, забезпечує корегувальне пригнічення гіпоталамо-гіпофізарно- адренокортикальної системи з метою приведення гормонального статусу у відповідність до сили стресорного ефекту і розглядається як один з чинників стрес-лімітувального механізму, що активується у відповідь на мобілізацію стрес-реалізуючої системи.

Теги:

Список цитованої літератури:

1. Drogovoz SM, Derymedvid’ LV, Seredyns’ka NM, Luk’yanchyuk VD, Shtroblya MV, Panfilova AL, et al. Circadian Rhythms: Physiological and Pathophysiological Aspects. 2024;54:175-81. Neurophysiology. DOI: https://doi.org/10.1007/s11062-024-09949-3.
2. Wu H, Dunnett S, Ho YS, Chang RC. The role of sleep deprivation and circadian rhythm disruption as risk factors of Alzheimer’s disease. Front Neuroendocrinol. 2019;54:100764. DOI: https://doi.org/10.1016/j.yfrne.2019.100764.
3. Fedoriak I, Bulyk R. Changes in morphodensitometric parameters of the paraventricular nucleus of the hypothalamus in rats under stress of different durations. Neonatology, Surgery and Perinatal Medicine. 2025;2(56):163-8. DOI: https://doi.org/10.24061/2413-4260.XV.2.56.2025.22.
4. Cai ZJ. Hypothalamic aging and hormones. Vitam Horm. 2021;115:15-37. DOI: https://doi.org/10.1016/bs.vh.2020.12.002.
5. Grzęda E, Ziarniak K, Sliwowska JH. The paraventricular nucleus of the hypothalamus – the concertmaster of autonomic control. Focus on blood pressure regulation. Acta Neurobiol Exp (Wars). 2023;83(1):34-44. DOI: https://doi.org/10.55782/ane-2023-004.
6. Gan L, Cookson MR, Petrucelli L, La Spada AR. Converging pathways in neurodegeneration, from genetics to mechanisms. Nat Neurosci. 2018;21(10):1300-9. DOI: https://doi.org/10.1038/s41593-018-0237-7.
7. Sasaki R, Asami T, Takaishi M, Nakamura R, Roppongi T, Yoshimi A, et al. Smaller hypothalamic subregion with paraventricular nucleus in patients with panic disorder. Brain Imaging Behav. 2024;18(4):701-9. DOI: https://doi.org/10.1007/s11682-023-00834-x.
8. Begemann K, Neumann AM, Oster H. Regulation and function of extra-SCN circadian oscillators in the brain. Acta Physiol (Oxf) 2020;229:e13446. DOI: https://doi.org/10.1111/apha.13446.
9. Kalsbeek A, Buijs RM. Organization of the neuroendocrine and autonomic hypothalamic paraventricular nucleus. Handb Clin Neurol 2021;180:45-63. DOI: https://doi.org/10.1016/B978-0-12-820107-7.00004-5.
10. Tähkämö L, Partonen T, Pesonen AK. Systematic review of light exposure impact on human circadian rhythm. Chronobiol Int. 2019;36(2):151-70. DOI: https://doi.org/10.1080/07420528.2018.1527773.
11. Ota SM, Kong X, Hut R, Suchecki D, Meerlo P. The impact of stress and stress hormones on endogenous clocks and circadian rhythms. Front Neuroendocrinol 2021;63:100931. DOI: https://doi.org/10.1016/j.yfrne.2021.100931.
12. Yan M, Lv X, Zhang S, Song Z, Hu B, Qing X, et sl. Alleviation of inflammation in paraventricular nucleus and sympathetic outflow by melatonin efficiently repairs endplate porosities and attenuates spinal hyperalgesia. Int Immunopharmacol. 2025;149:114213. DOI: https://doi.org/10.1016/j.intimp.2025.114213.
13. Yu Q, Guo Q, Jin S, Gao C, Zheng P, Li DP, et al. Melatonin suppresses sympathetic vasomotor tone through enhancing GABA(A) receptor activity in the hypothalamus. Front Physiol. 2023;14:1166246. DOI: https://doi.org/10.3389/fphys.2023.1166246.
14. Menhas S, Lin D, Zhu S, Hayat S, Aftab T, Liu W, et al. Melatonin as a multifaceted stress protector in rice: Mechanisms, synergies, and knowledge gaps. J Plant Physiol. 2025;312:154577. DOI: https://doi.org/110.1016/j.jplph.2025.154577.
15. Kalsbeek A, Buijs RM. Organization of the neuroendocrine and аutonomic hypothalamic paraventricular nucleus. Handb Clin Neurol. 2021;180:45-63. DOI: https://doi.org/10.1016/B978-0-12-820107-7.00004-5.
16. Watanabe J, Takayanagi Y, Yoshida M, Hattori T, Saito M, Kohno K, et al. Conditional ablation of vasopressin-synthesizing neurons in transgenic rats. J Neuroendocrinol. 2021;33(12):e13057. DOI: https://doi.org/110.1111/jne.13057.
17. Kostin A, Suntsova N, Kumar S, Gvilia I. Chemogenetic inhibition of corticotropin releasing hormone neurons in the paraventricular nucle- us attenuates traumatic stress-induced deficit of NREM sleep, but not REM sleep in mice. Stress. 2025;28(1):2465393. DOI: https://doi.org/10.1080/10253890.2025.2465393.

Публікація статті:

«Вісник проблем біології і медицини», 2025 Випуск 3, 178, 432-442 сторінки, код УДК 612.826.4:612.017.2

DOI:

10.29254/2077-4214-2025-3-178-432-442