Андрейченко Д. І., Кальбус О. І.

ДІАГНОСТИЧНА ЦІННІСТЬ МЕТОДИКИ ЗАПАМ’ЯТОВУВАННЯ 10 СЛІВ ЗА ЛУРІЯ ТА ТАБЛИЦЬ ШУЛЬТЕ У ДІАГНОСТИЦІ ЛЕГКОЇ КОГНІТИВНОЇ ДИСФУНКЦІЇ У ПАЦІЄНТІВ З РОЗСІЯНИМ СКЛЕРОЗОМ

---

Показати/Завантажити PDF

Про автора:

Андрейченко Д. І., Кальбус О. І.

Рубрика:

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

Когнітивне порушення (КП) є частим симптомом при розсіяному склерозі (РС) з поширеністю до 70%. Воно впливає на якість життя пацієнтів, їхню працездатність та соціальне функціонування. Останні роки свідчать про зростання інтересу до когнітивної оцінки пацієнтів із РС, що демонструє необхідність у скринінгових інструментах для використання в клінічній практиці. Діагноз когнітивних порушень, пов’язаних із РС, наразі встановлюється за допомогою валідованих нейропсихологічних тестів. Мета – з’ясувати ефективність тесту «Запам’ятовування 10 слів» за О.Р. Лурія та таблиць Шульте у діагностиці легкої когнітивної дисфункції (ЛКД) у пацієнтів з розсіяним склерозом. У дослідження було включено 93 пацієнти з підтвердженим діагнозом РРРС, серед яких було 56 жінок (60.2%) та 37 чоловіків (39.8%). Вік пацієнтів з РРРС, що брали участь у дослідженні, варіював від 19 до 65 років. Усі учасники дослідження були розподілені на 2 групи в залежності від балу за шкалою MoCA. Для діагностики розладів уваги та пам’яті використовували психодіагностичні тести: оцінка уваги за таблицями Шульте та методика «Запам’ятовування 10 слів» за О.Р. Лурія. У пацієнтів із ЛКД тривалість виконання тесту Шульте зростала швидше порівняно з пацієнтами без когнітивних порушень. Особливо це було помітно на 4-й та 5-й спробах, що свідчить про значне зниження когнітивної витривалості в цій групі. В обох групах спостерігалося загальне зростання часу виконання тесту з кожною наступною спробою, однак цей приріст був статистично значущим у пацієнтів із ЛКД (р<0.01). Пацієнти з ЛКД у середньому демонстрували результати тесту Шульте на 3.64 секунди гірші, ніж пацієнти без когнітивних порушень. Пацієнти з ЛКД демонстрували нижчі результати тесту 10 слів Лурія, в середньому на 2.58 слова менше, ніж пацієнти без порушень, що вказує на зниження обсягу короткочасної пам’яті. Цей тест показав себе як особливо чутливий до здатності мозку адаптуватися і зберігати нову інформацію. Загалом, результати тестів Шульте та Лурія дозволяють не лише діагностувати ЛКД, але й оцінювати її динаміку та вплив терапевтичних втручань, що робить ці методи надзвичайно важливими для практичної медицини.

Теги:

Список цитованої літератури:

1. Oh J, Vidal-Jordana A, Montalban X. Multiple sclerosis: clinical aspects. Curr Opin Neurol. 2018;31(6):752-759. DOI: 10.1097/WCO.0000000000000622.
2. Johnen A, Landmeyer NC, Bürkner PC, Wiendl H, Meuth SG, Holling H. Distinct cognitive impairments in different disease courses of multiple sclerosis-A systematic review and meta-analysis. Neurosci Biobehav Rev. 2017;83:568-578. DOI: 10.1016/j.neubiorev.2017.09.005.
3. Ruano L, Portaccio E, Goretti B, Niccolai C, Severo M, Patti F, et al. Age and disability drive cognitive impairment in multiple sclerosis across disease subtypes. Mult Scler. 2017;23(9):1258-1267. DOI: 10.1177/1352458516674367.
4. Brownlee WJ, Hardy TA, Fazekas F, Miller DH. Diagnosis of multiple sclerosis: progress and challenges. Lancet. 2017;389(10076):1336- 1346. DOI: 10.1016/S0140-6736(16)30959-X.
5. Pitteri M, Romualdi C, Magliozzi R, Monaco S, Calabrese M. Cognitive impairment predicts disability progression and cortical thinning in MS: An 8-year study. Mult Scler. 2017;23(6):848-854. DOI: 10.1177/1352458516665496.
6. Genova HM, DeLuca J, Chiaravalloti N, Wylie G. The relationship between executive functioning, processing speed, and white matter integrity in multiple sclerosis. J Clin Exp Neuropsychol. 2013;35(6):631-641. DOI: 10.1080/13803395.2013.806649.
7. Chiaravalloti ND, Stojanovic-Radic J, DeLuca J. The role of speed versus working memory in predicting learning new information in multiple sclerosis. J Clin Exp Neuropsychol. 2013;35(2):180-191. DOI: 10.1080/13803395.2012.760537.
8. Leavitt VM, Tosto G, Riley CS. Cognitive phenotypes in multiple sclerosis. J Neurol. 2018;265(3):562-566. DOI: 10.1007/s00415-018-8747-5.
9. Betscher E, Guenter W, Bonek R. Memory in Polish multiple sclerosis patients – correlations with mood and fatigue. Pamięć u polskich pacjentów ze stwardnieniem rozsianym – korelacje z nastrojem i zespołem zmęczenia. Psychiatr Pol. 2021;55(6):1327-1339. DOI: 10.12740/PP/125747.
10. Trenova AG, Slavov GS, Manova MG, Aksentieva JB, Miteva LD, Stanilova SA. Cognitive Impairment in Multiple Sclerosis. Folia Med (Plovdiv). 2016;58(3):157-163. DOI: 10.1515/folmed-2016-0029.
11. Ezegbe C, Zarghami A, van der Mei I, Alty J, Honan C, Taylor B. Instruments measuring change in cognitive function in multiple sclerosis: A systematic review. Brain Behav. 2023;13(6):e3009. DOI: 10.1002/brb3.3009.
12. R Core Team. A Language and Environment for Statistical Computing. Vienna: Foundation for Statistical Computing; 2024. Available from: https://www.R-project.org.
13. Bates D, Mächler M, Bolker B, Walker S. Fitting Linear Mixed-Effects Models Using lme4. Journal of Statistical Software. 2015;67(1):1-48. DOI: 10.18637/jss.v067.i01.

Публікація статті:

«Вісник проблем біології і медицини», 2024 Випуск 4, 175, 243-252 сторінки, код УДК 616.832-004.2-036.17:616.89-008.46

DOI:

10.29254/2077-4214-2024-4-175-243-252