Ждан В. М., Кир`ян О. А., Бабаніна М. Ю., Іваницький І. В., Ткаченко М. В., Лебідь В. Г.

АУТОІМУННИЙ ГЕПАТИТ ТА СКЛАДНІСТЬ ЙОГО ВЕДЕННЯ: КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК

---

Показати/Завантажити PDF

Про автора:

Ждан В. М., Кир`ян О. А., Бабаніна М. Ю., Іваницький І. В., Ткаченко М. В., Лебідь В. Г.

Рубрика:

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

Аутоімунний гепатит вважається рідкісним аутоімунним запальним захворюванням печінки, який має високу летальність при відсутності терапії. Щорічна захворюваність на аутоімунний гепатит у світі становить 1,37 на 100 000 осіб, залежить від регіону виникнення та віку. Особливістю аутоімунного гепатиту є широкий спектр клінічних симптомів, від безсимптомного (у 25-37% хворих) на протязі кількох років, до гострого перебігу захворювання, що ускладнює своєчасність діагностики таких хворих. Безсимптомність клінічних ознак аутоімунного гепатиту приводить до появи в 30% пацієнтів циротичних змін печінки. Крім цього, перебіг аутоімунного гепатиту в 14-44% випадків ускладнюється іншими супутніми аутоімунними хворобами, такими як аутоімунний тіреоїдит або цукровий діабет І типу. Складність ведення пацієнтів із аутоімунним гепатитом часто обумовлена оверлап-синдромами із первинним біліарним холангітом або первинним склерозуючим холангітом. Поширеність оверлап-синдрому серед пацієнтів із аутоімунним гепатитом становить у середньому 8-10%. Найбільш вагома роль у верифікації діагнозу, особливо при одночасній маніфестації захворювань, відводиться гістологічному дослідженню та діагностичним маркерам аутоімунного гепатиту, що має оверлап-синдром із первинним біліарним холангітом. В даній роботі наведено клінічний випадок пацієнтки із перехресним перебігом аутоімунного гепатиту та первинного біліарного холангіту, що мав безсимптомний початок та потребував проведення біопсії печінки для підтвердження оверлап-синдрому. В подальшому, не дивлячись на мінімальну активність захворювання, постійну терапію, відзначається прогресування хвороби, із формуванням фіброзу печінки F2 – F3 по шкалі METAVIR за даними УЗД печінки з 2-D зсувнохвильовою еластометрією. Тривалий перебіг хвороби ускладнився також появою супутнього аутоімунного тіреоїдиту та формуванням остеопенії ІІІ ступеню на фоні глюкокортикостероїдної терапії. На прикладі даного клінічного випадку, висвітлюється тактика попередження ускладнень та прогресування хвороби. Представлені дані дослідження можуть зацікавити сімейних лікарів, терапевтів, гастроентерологів та лікарів інших спеціальностей.

Теги:

Список цитованої літератури:

1. Zhdan VN, Tkachenko MV, Babanina MYu, Kitura YeM, Kyrian OA. The most common causes of comorbidity in patients with rheumatoid arthritis. Family Medicine. 2021;4(96):79-83. [in Ukrainian].
2. Zhdan VN, Dorofeуev AE, Kyrian OA, Babanina MYu, Volchenko HV, Tkachenko MV. Overlap syndrome of autoimmune liver disease in a patient with ulcerative colitis. Actual Problems of the Modern Medicine. 2016;16(2(54):89-92.
3. Korean Association for the Study of the Liver (KASL). KASL clinical practice guidelines for management of autoimmune hepatitis 2022. Clin Mol Hepatol. 2023;29(3):542-92. DOI: 10.3350/cmh.2023.0087.
4. Wang G, Tanaka A, Zhao H, Jia J, Ma X, Harada K, et al. The Asian Pacific Association for the Study of the Liver clinical practice guidance: the diagnosis and management of patients with autoimmune hepatitis. Hepatol Int. 2021;15(2):223-57. DOI: 10.1007/s12072-021-10170-1.
5. Kim BH, Choi HY, Ki M, Kim KA, Jang ES, Jeong SH. Population-based prevalence, incidence, and disease burden of autoimmune hepatitis in South Korea. PLoS One. 2017;3(12(8)):e0182391. DOI: 10.1371/journal.pone. 0182391.
6. Mack CL, Adams D, Assis DN, Kerkar N, Manns MP, Mayo MJ, et al. Diagnosis and management of autoimmune hepatitis in adults and children: 2019 Practice Guidance and Guidelines from the American Association for the Study of Liver Diseases. Hepatology. 2020;72:671- 722. DOI: 10.1002/hep.31065.
7. Muratori P, Fabbri A, Lalanne C, Lenzi M, Muratori L. Autoimmune liver disease and concomitant extrahepatic autoimmune disease. Eur J Gastroenterol Hepatol. 2015;27:1175-79. DOI: 10.1097/MEG.0000000000 000424.
8. Tanaka A, Ma X, Yokosuka O, Weltman M, You H, Amarapurkar DN, et al. Autoimmune liver diseases in the Asia-Pacific region. Proceedings of APASL symposium on AIH and PBC 2016; Hepatol Int. 2016;10(6):909-15. DOI: 10.1007/s12072-016-9767-9.
9. Czaja AJ. The overlap syndromes of autoimmune hepatitis. Dig Dis Sci. 2013;58(2):326-43.
10. Gassert DJ, Garcia H, Tanaka K, Reinus JF. Corticosteroid-responsive cryptogenic chronic hepatitis: evidence for seronegative autoimmune hepatitis. Dig Dis Sci. 2007;52:2433-37. DOI: 10.1007/s10620-006-9665-4.
11. Intraobserver and interobserver variations in liver biopsy interpretation in patients with chronic hepatitis C. The French METAVIR Cooperative Study Group. Hepatology. 1994;20(1):15-20.
12. Wong GW, Yeong T, Lawrence D, Yeoman AD, Verma S, Heneghan MA. Concurrent extrahepatic autoimmunity in autoimmune hepatitis: implications for diagnosis, clinical course and long-term outcomes. Liver Int. 2017;37:449-57. DOI: 10.1111/liv.13236.
13. Trivedi PJ, Hirschfield GM. Review article: overlap syndromes and autoimmune liver disease. Aliment Pharmacol Ther. 2012;36:517-33. DOI: 10.1111/j.1365-2036.2012.05223.x.
14. O’Brien C, Joshi S, Feld JJ, Guindi M, Dienes HP, Heathcote EJ. Long-term follow-up of antimitochondrial antibody-positive autoimmune hepatitis. Hepatology. 2008;48:550-56. DOI: 10.1002/hep.22380.
15. Poupon R, Chazouilleres O, Corpechot C, Chrétien Y. Development of autoimmune hepatitis in patients with typical primary biliary cirrhosis. Hepatology. 2006;44:85-90. DOI: 10.1002/hep.21229.
16. European Association for the Study of the Liver. EASL Clinical Practice Guidelines on nutrition in chronic liver disease. J Hepatol. 2019;70:172-93. DOI: 10.1016/j.jhep.2018.06.024.
17. Buckley L, Humphrey MB. Glucocorticoid-Induced Osteoporosis. N Engl J Med. 2018;379:2547-56. DOI: 10.1056/NEJMcp1800214.
18. Park SY, Gong HS, Kim KM, Kim D, Kim HY, Jeon CH, et al. Korean guideline for the prevention and treatment of glucocorticoid-induced osteoporosis. J Bone Metab. 2018;25:195-211. DOI: 10.11005/jbm.2018.25. 4.195.

Публікація статті:

«Вісник проблем біології і медицини», 2023 Випуск 4, 171, 179-187 сторінки, код УДК 616.36-002:616.017

DOI:

10.29254/2077-4214-2023-4-171-179-187