Panchenko M. S.

CLINICAL AND EXPERIMENTAL MEDICINE

Scentific article

The aim of the research was to study the frequency and kind of different clinical variants of SAS among patients, stratified by the level of CVR. Materials and methods. The primary information base for the implementation of research was the result of complex clinical and anamnestic survey of 450 young patients, 400 of them had NPPS and who were previously stratified by the level of cardiovascular risk (CVR), defined by the «SCORE» method. The usage of this method involved taking into account: age, gender, presence of smoking, blood pressure levels and other, and provided the possibility of extrapolation of possible risk to the older age. 99 patients were assigned to the group of minimum (low) CVR (nLOW = 99), 102 patients – medium (nMED = 102), 97 patients – high CVR (nHIGH = 97) and 102 persons with diagnosed cardiovascular disease were assigned to a group with realized CVR (nX = 104). Results and their discussion. Clinical psychopathology research let us to determine the structure of SAS and general patterns of distribution of its clinical variants depending on the level of CVR. Among 102 patients with a medium CVR was found, that SAS frequency in this group did not differ from that seen in the group of minimum CVR and amounted (21,6 ± 4,1) %, but in the structure of the SAS, there were significantly (p 0,05) more clinical variants of asthenic type in groups with a medium CVR, the frequency of which was (11,8 ± 3,2) %, whereas in other clinical options of this group with the same frequency was diagnosed (in the range of (2,0 ± 1,4) % – a dissomnic variant, till (4,9 ± 2,1) % – an asthenic subdepressive variant (p > 0,05). Among the 97 patients with high CVR it was found, that SAS occurred significantly (p 0,05) lesser, than in the group of minimum CVR – in (10,1 ± 3,2) % of the patients; clinical variants of SAS, arranged by the frequency of diagnostics, were detected equally often (from (1,0 ± 1,0) % – dissomnic, till (3,0 ± 1,7) % – asthenic neurosis and asthenic subdepressive variants (p > 0,05). Among 102 patients with realized CVR (patients, suffered from CVD) it was found, that SAS occurred significantly (p 0,05) more often, than at high CVR – in (20,6 ± 4,0) % of surveyed: the most common was asthenic form of SAS (p 0,05), and most rarely diagnosed – dissomnic variant of SAS – in (2,0 ± 1,4) % of patients. Thus, an astenic type of SAS was most inherent to the patients with realized CVR and to patients with a medium level of CVR (respectively (12,7 ± 3,3) % and (11,8 ± 3,2) %, p > 0,05), while other clinical variants of SAS were found with equal frequency in patients with different levels of CVR. Conclusions. The frequency and kind of clinical variants of SAS in patients with different levels of CVR were defined, and the highest frequency of asthenic type (p < 0,05) in a group of patients with high CVR, compared with other clinical variants, was proved. It was proved, that asthenic type of SAS is the most inherent to patients with realized CVR and to patients with medium level of CVR (accordingly (12,7 ± 3,3) % and (11,8 ± 3,2) %), whereas other clinical variants of SAS was found with equal frequency in patients with different levels of CVR. The frequency and kind of SAS, especially in patients with high CVR, determine the need for more detailed study from the standpoint of effective use of behavioral adjustment as a component of medical and psychological support for patients with CVR.

cardiovascular risk, nonpsychotic disorders, medical and psychological support

• Горбась І. М. Шкала SCORE у клінічній практиці: переваги й обмеження / І. М. Горбась // Здоров’я України. – 2008. – №11(1). – С. 40-41.
• Личко А. Е. Медико-психологическое обследование соматических больных / А. Е. Личко, Н. Я. Иванов // Журн. невро- патологии и психиатрии им. С. С. Корсакова. – 1980. – Т. 80, № 8. – С. 1195-1198.
• Лищук В. А. Информатизация клинической медицине / В. А. Лищук // Клин. информатика и телемедицина. – 2004. – № 1. – С. 7-13.
• Нетяженко В. З. Пацієнт високого кардіоваскулярного ризику: як покращити прогноз / В. З. Нетяженко, О. Г. Пузано- ва // Внутрішня медицина. – 2008. – № 5-6. – С. 123-129.
• Органов Р. Г. Новый способ оценки индивидуального сердечно – сосудистого суммарного риска для населения Рос- сии / Р. Г. Органов, С. А. Шальнова, А. М. Калинина // Кардиология. – 2008. – № 5. – С. 85-89.
• Панченко М. С. Медико-психологічні, санологічні та генеалогічні передумови формування підвищеного серцево-су- динного ризику у пацієнтів з хронічними захворюваннями шлунково-кишкового тракту / М. С. Панченко // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Збірник наукових праць. – 2013. – Вип. 4 (118). – С. 280-287.
• Панченко М. С. Прогностичне значення медико-психологічних факторів в оцінці серцево-судинного ризику / М. С. Пан- ченко // Вісник проблем біології та медицини. – 2013. – Вип. 4, Т. 1. – С. 193-197.
• Панченко М. С. Психологічні особливості хворих з соматичною патологією та кардіоваскулярний ризик / М. С. Панчен- ко // Вісник проблем біології та медицини. – 2013. – Вип. 4, Т. 2. – С. 149-153.
• Панченко М. С. Санологія та клінічна медицина: методологія та досвід популяційного аналізу психосоматичних розладів у молодому віці / М. С. Панченко, С. П. Шкляр, Д. П. Перцев, Л. В. Черкашина // Проблеми екологічної та медичної гене- тики і клінічної імунології: Збірник наукових праць. – 2011. – Вип. 6 (108). – С. 457-467.
• Приходько В. Ю. Пациент высокого риска – кто он ? / В. Ю. Приходько // Здоров’я України. – 2010. – № 3. – С. 18-19.
• Сіренко Ю. М. Ефективність профілактичних заходів для попередження розвитку серцево – судинних захворювань / Ю. М. Сіренко // Сімейна медицина. – 2006. – № 1. – С. 52-60.
• Соціальна медицина та організація охорони здоров’я. Підручник / Заг. ред. В. М. Москаленко, Ю. В. Вороненко. – Тернопіль, 2002. – С. 50-75.
• Соціометрична оцінка якості медичної допомоги в амбулаторіях загальної практики-сімейної медицини. Методичні рекомендації МОЗ України. Затверджено ЦМК МОЗ України / С. П. Шкляр, І. М. Кравченко, Л. В. Черкашина, О. І. Сер- дюк, М. С. Панченко. – Київ, 2013. – 20 с.
• Шальнова С. А. Оценка суммарного риска сердечно – сосудистых заболеваний. Комментарии к европейским реко- мендациям по профилактике сердечно – сосудистых заболеваний / С. А. Шальнова, О. В. Вихирева // Рациональная фармакотерапия. – 2005. – № 3. – С. 54-56.
• Шкляр С. П. Санологія та клінічна медицина: методичні аспекти вивчення факторів ризику психосоматичних розладів / С. П. Шкляр, М. С. Панченко, Д. П. Перцев, Л. В. Черкашина // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наукових праць. – 2011. -Вип. 6 (108). – С. 495-505.
• Bhatt D. L. International prevalence, recognition, and treatment of cardiovascular risk factors in outpatients with atherothrom- bosis / D. L. Bhatt, P. G. Steg, E. M. Ohman // JAMA. – 2006. – № 295. – Р. 180–189.

«Bulletin of problems biology and medicine» Issue 3 part 3 (112), 2014 year, 183-186 pages, index UDK 616. 33-002. 44:616. 61-002. 3