ДЕЯКІ МОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЛЕМЕШЕВО-НОСОВОЇ СИСТЕМИ ЩУРА ТА ЛЮДИНИ

Показати/завантажити

Публікація статті:

«Вісник проблем біології і медицини», 2021 Випуск 2, 160,

Мота О. М., Петришин М. І., Лесик Д. Р.

ДЕЯКІ МОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЛЕМЕШЕВО-НОСОВОЇ СИСТЕМИ ЩУРА ТА ЛЮДИНИ


Про автора:

Мота О. М., Петришин М. І., Лесик Д. Р.

Рубрика:

МОРФОЛОГІЯ

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

Резюме. Питання лемешево-носового органа і лемешово-носової системи у людини залишається дискутабельним до сьогоднішнього дня. У наш час вчені активно продовжують працювати над даною проблемою. Раніше вважалося, що в людини лемешево-носовий орган присутній лише на ранніх етапах ембріогенезу, а далі редукується і не функціонує. Проте більш сучасні дослідження доводять протилежне. Результати багатьох експериментів підтверджують, що лемешево-носовий орган є хеморецептором для феромонів, має безпосередній зв’язок з нюховою цибулиною, лімбічною системою та гіпоталамусом, бере участь у формуванні емоцій та статевої поведінки. Тобто мова йде про лемешово-носову систему в цілому, а не тільки про окремий периферійний орган. Разом з тим питання порівняльної анатомії органів людини та піддослідних тварин сьогодні є доволі актуальним, оскільки подальший розвиток медичної науки неможливо уявити без експерименту. Лабораторні щури часто використовуються у медико-біологічних дослідженнях. Досліджено носову порожнину та мозок 10-ти білих щурів (5 самок і 5 самців), масою 200-230 г з метою вивчення структур лемешево- носової системи. Також проаналізовано результати ендоскопії носової порожнини 10 осіб (5 чоловіків і 5 жінок), виконаної за допомогою носового ендоскопа KARL STORZ на базі медичного центру святої Параскеви. Лемешево-носовий орган краще розвинутий у білого щура, ніж в людини (в щура візуалізується з обох боків носової перегородки, а в людини – лише з одного). В людини він має вигляд ямки овальної, а в щура – округлої форми, і в обох випадках розташований в передніх відділах носової порожнини в ділянці перегородки носа, приблизно на рівні різцевого каналу. Відношення маси мозку щура до загальної маси тіла приблизно в 2,5 рази менше від аналогічного співвідношення в людини. При вивченні мозку щура встановлено, що нюхові цибулини займають всю передню черепну ямку. Розміри нюхової цибулини свідчать про добре розвинутий нюховий мозок щура, що є складовою лімбічної системи. На відміну від щура у людини немає чіткого розмежування між передньою і середньою черепними ямками. Нюхова цибулина як складова стародавнього мозку має менше функціональне значення в житті людини порівняно з іншими хребетними. Саме цим пояснюється її незначна питома частка серед інших структур головного мозку людини. Лемешево-носова система потребує подальшого вивчення, оскільки в літературних джерелах наявні суперечливі дані щодо її морфології і функції.

Ключові слова:

лемешево-носова система, людина, щур, порівняльна анатомія.

Список цитованої літератури:

 

  1. Wessels Q, Hoogland PV, Vorster W. Vorster Anatomical evidence for an endocrine activity of the vomeronasal organ in humans. Clinical Anatomy. 2014;27(6):856-860.
  2. Durante MA, Kurtenbach S, Sargi ZB, Harbour JW, Choi R, Kurtenbach S, et al. Single-cell analysis of olfactory genesis and differentiation in adult humans. Nature Neuroscience. 2020;2:323-326.
  3. Roslinski DL, Bhatnagar KP, Burrows AM, Smith TD. Comparative morphology and histochemistry of glands associated with the vomeronasal organ in humans, mouse lemurs, and voles. Anat. Rec. 2020;260:92-101.
  4. Salazar I, Sánchez-Quinteiro P. Lectin binding patterns in the vomeronasal organ and accessory olfactory bulb of the rat. Anat. Embryol. 1998;198:331-339.
  5. Villamayor PR, Cifuentes JM, Fdz-de-Troconiz P, Sanchez-Quinteiro P. Morphological and immunohistochemical study of the rabbit vomeronasal organ. J. Anat. 2018;233:814-827.
  6. Salazar I, Sánchez-Quinteiro P, Cifuentes JM, Fernández P, Lombardero M. Distribution of the arterial supply to the vomeronasal organ in the cat. Anat. Rec. 1997;247:129-136.
  7. Jin ZW, Cho KH, Shibata S, Yamamoto M, Murakami G, Rodríguez-Vázquez JF. Nervus terminalis and nerves to the vomeronasal organ: a study using human fetals pecimens. Anat. Cell. Biol. 2019;52:278-285.
  8. Mohrhardt J, Nagel M, Fleck D, Ben-Shaul Y, Spehr M.Signal detection and coding in the accessory olfactory system. Chem. Senses. 2018;43:667-695.
  9. Dennis JC, Stilwell NK, Smith TD, Park TJ, Bhatnagar KP, Morrison EE. Is the mole rat vomeronasal organ functional? Anat. Rec. 2020;3036:318-329.
  10. Rodewald A, Gisder D, Gebhart VM, Oehring H, Jirikowski GF. Distribution of olfactory marker protein in the rat vomeronasal organ. J. Chem. Neuroanat. 2016;77:19-23.
  11. Vacarezza OL, Sepich LN, Tramezzani JH. The vomeronasal organ of the rat. J. Anat. 1981;132:167-185.

 

Публікація статті:

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 2 (160), 2021 рік , 223-226 сторінки, код УДК 611.21+611.716.7].-019:591.421

DOI:

10.29254/2077-4214-2021-2-160-223-226

Чи була ця стаття корисною?