Юрик Я. І.

ОСОБЛИВОСТІ ПОКАЗНИКІВ ВАРІАЦІЙНОЇ КАРДІОІНТЕРВАЛОМЕТРІЇ В РАННЬОМУ ПОСТКОМПРЕСІЙНОМУ ПЕРІОДІ СИНДРОМУ ТРИВАЛОГО СТИСНЕННЯ

---

Показати/Завантажити PDF

Про автора:

Юрик Я. І.

Рубрика:

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

Дослідження варіабельності серцевого ритму дає змогу з’ясувати співвідношення між актив- ністю парасимпатичної і симпатичної ланок автономної нервової системи та дослідити адаптаційні резерви серця у піддослідних тварин за умов експериментального СТС. Метою дослідження було встановити особливості показників кардіоінтервалометрії в ранньому постком- пресійному періоді СТС. Дослідження виконано на 36 білих лабораторних щурах-самцях вагою 240–270 грам. Піддослідних тварин було розділено на 2 групи по 12 особин у кожній, яких виводили з експерименту через 1 та 3 доби. Контроль- на група становила 12 інтактних тварин. СТС моделювали шляхом стискання м’яких тканини стегна правої та- зової кінцівки протягом 6 годин. Площа стискання становила 5 см2, сила компресії – 7 кг/см2. Для знеболення вводили внутрішньо-очеревинно кетаміну гідрохлорид з розрахунку 100 мг/кг маси тіла. Електрокардіогра- фічне дослідження проводили в ІІ стандартному відведенні за допомогою комп’ютерного комплексу «Cardio- Lab CE» (Україна) після введенням щурам розчину тіопенталу натрію в дозі 40 мг·кг-1 внутрішньо-очеревинно через 3–5 хвилин після засинання. Аналізували зміни серцевого ритму на 1000 послідовно розташованих інтервалах R-R з точністю до 0,001секунди. Проведено визначення таких показників: частоту серцевих скоро- чень (ЧСС, хв-1), величину моди (Мо, с), амплітуду моди (АМо, %), варіаційний розмах кардіоінтервалів (ΔX, с), індекс напруження (ІН, ум. од.). Для проведення статистичної оцінки отриманих результатів використовували ліцензійну версію комп’ютерної програми BioStat, AnalystSoft Inc., версія 6 (США). Використовували параме- тричний критерій Ньюмана-Кейлса, визначали середнє арифметичне (М), стандартну похибку середнього арифметичного (m). Результати досліджень вважали статистично достовірними при р<0,05. Отримані результати дослідження свідчать про те, що показник Мо у ранньому посткомпресійному періо- ді СТС знижується через 1 добу після декомпресії на 5% (p<0,05), а через 3 доби – на 18,9% (p<0,001). що свід- чить про зростання адренергічного впливу на міокард по гуморальних каналах. Показник ΔХ через 1 добу до- слідження знизився незначно, але через 3 доби був у 1,8 раза (p<0,01) нижчим від такого у інтактних тварин. Показник АМо через 1 добу після декомпресії зріс на 26,7% (p<0,01), а через 3 доби експерименту – у 1,7 раза (p<0,001). ЧСС через 1 добу після початку експерименту зросла на 5,3% (p<0,05). Через 3 доби дослідження реєстрували збільшенням ЧСС на 23,2% (p<0,001). Через 1 добу дослідження показник ІН мав тенденцію до зростання, яке не було достовірним. Через 3 доби дослідження аналізований показник зріс у 4 рази (p<0,001).

Теги:

Список цитованої літератури:

1. Ekhalov VV, Stus VP, Moiseenko NN. Syndrom Baiuotersa. Ostroe povrezhdenie pochek: ogliad literatury. Urologiya. 2020;24(1):68-93. DOI: https://doi.org/10.26641/2307-5279.24.1.2020.199505
2. Usuda D, Shimozawa S, Takami H, Kako Y, Sakamoto T, Shimazaki J, et al. Crush syndrome: a review for prehospital providers and emergency clinicians. J Transl Med. 2023;21:584. DOI: https://doi.org/10.1186/s12967-023-04416-9
3. Zhang MW, Tan FQ, Yang JR, Yu JG. Cardiovascular events in crush syndrome: on-site therapeutic strategies and pharmacological investigations. Front Pharmacol. 2024;15:1472971. DOI: https://doi.org/10.3389/fphar.2024.1472971
4. Khan S, Neradi D, Unnava N, Jain M, Tripathy SK. Pathophysiology and management of crush syndrome: a narrative review. World J Orthop. 2025;16(4):104489. DOI: https://doi.org/10.5312/wjo.v16.i4.104489
5. Akrivos VS, Koutalos A, Stefanou N, Koskiniotis A, Arnaoutoglou C. Crush injury and crush syndrome: a comprehensive review. EFORT Open Rev. 2025;10(6):424-430. DOI: https://doi.org/10.1530/EOR-2025-0055
6. Hamlah A, Tarabishy AA, Al-Madhagi H. Mini review of biochemical basis, diagnosis and management of crush syndrome. Acta Med Litu. 2023;30(2):133-138. DOI: https://doi.org/10.15388/Amed.2023.30.2.5
7. Hudyma AA, Denefil OV. Intehralna otsinka systemnykh proiaviv travmatychnoi khvoroby za umov kranioskeletnoi travmy u shchuriv riznoi stati. Shpytalna khirurhiia. Zhurnal imeni LIa Kovalchuka. 2024;(2):72-79. DOI: https://doi.org/10.11603/2414-4533.2024.2.14849 [in Ukrainian].
8. Yuryk YaI, Kryvyi PD, Bodnar YaIa, Yuryk II, Petrechko IR, Sharyk MV, vynakhidnyky; Ternopilskyi natsionalnyi medychnyi universytet imeni I. Ia. Horbachevskoho MOZ Ukrainy, patentovlasnyk. Prystrii rehulovanoi kompresii dlia eksperymentalnoho modeliuvannia syndrome tryvaloho stysnennia i travmatychnoho shoku. Patent Ukainy № 146513. 2021 Liut 25. [in Ukrainian].
9. Korda MM, Kashuba MO. Osnovy medychnoi statystyky ta provedennia kompiuternoho statystychnoho analizu danykh statystychnymy prohramy. Ch. 1: Porivniannia serednikh, dyspersiinyi analiz. Ternopil: TNMU “Ukrmedknyha”; 2021. 120 s. [in Ukrainian].
10. Mintser OP, Potiazhenko MM, Nevoit HV. Korotkyi zapys variabelnosti rytmu sertsia v klinichnomu obstezhenni patsiientiv. Kyiv-Poltava: Interservis; 2022. 151 s. [in Ukrainian].
11. Mouchtouri ET, Lekkas P, Delis F, Pantelakis E, Mourouzis I, Pantos C, et al. Sympathetic and vagal responses elicited by acute stress in rats. Cureus. 2020;12(11):e11602. DOI: https://doi.org/10.7759/cureus.11602
12. Huizinga JD, Chen JH, Hussain A, Zheng D, Liu L, Lui H, et al. Determining autonomic sympathetic tone and reactivity using Baevsky’s stress index. Am J Physiol Regul Integr Comp Physiol. 2025;328(5):R562-R577. DOI: https://doi.org/10.1152/ajpregu.00243.2024

Публікація статті:

«Вісник проблем біології і медицини», 2026 Випуск 3, 182, 361-364 сторінки, код УДК 616-001.35-092.9:612.17:612.821

DOI:

10.29254/2077-4214-2026-3-182-361-364