Гасимов Н. А., Мамедов Н. І., Акберова І. К., Гаджиєва А. Є.

ЯКІСТЬ ЖИТТЯ І ВІДДАЛЕНІ РЕЗУЛЬТАТИ ХВОРИХ, ПРООПЕРОВАНИХ ІЗ ПРИВОДУ УСКЛАДНЕНОЇ ВИРАЗКОВОЇ ХВОРОБИ ШЛУНКА І ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ МАЛОІНВАЗИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

---

Показати/Завантажити PDF

Про автора:

Гасимов Н. А., Мамедов Н. І., Акберова І. К., Гаджиєва А. Є.

Рубрика:

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

Проаналізовано віддалені результати лікування та якість життя 163 хворих із 261 пацієнта з ускладненою виразковою хворобою шлунка та дванадцятипалої кишки. Ускладнень із кровотечею виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки було у 55 (33,7%), із перфорацією у 108 (66,3%) пацієнтів. У контрольній групі традиційні, «відкриті» оперативні втручання виконано 164 (62,8%) пацієнтам, а малоінвазивні ендовідеохірургічні операції виконано в 97 (37,2%) спостереженнях. Зі 186 хворих 124 (66,7%) пацієнтам виконано традиційне ушивання перфоративної гастродуоденальної виразки під час лапаротомії, а 62 (33,3%) – малоінвазивні ендохірургічні оперативні втручання. З них: лапароскопічне ушивання перфоративної гастродуоденальної виразки було проведене в 36 (58,1%), відеоасистоване ушивання перфоративної гастродуоденальної виразки з міні-доступу в 26 (41,9%) пацієнтів. У контрольній групі 12 (8,4%) пацієнтам виконано резекцію шлунка, 10 (5,4%) – ваготомію з пілоропластикою. Із 75 пацієнтів із виразковими кровотечами 40 (53,3%) пацієнтам виконано традиційні оперативні втручання під час лапаротомії. При цьому 25 (62,5%) пацієнтам проведено резекцію шлунка за Більрот-II, 2 (5,0%) пацієнтам – резекцію шлунка за Більрот-I, гастротомію – висічення виразки, прошивання судин, що кровоточать – 1 (2,5%). Органозберігаючі операції з ваготомією були проведені в 12 (30,0%) випадках. Малоінвазивні оперативні втручання з виразковими кровотечами виконано 35 (46,7%) пацієнтам. З них: лапароскопічну ваготомію пілоропластику виконано 31, лапароскопічну дистальну резекцію за Б-II – 4 пацієнтам. Тривалість операції в основній групі становила 125,4±15,6 хвилин, у групі порівняння 98,6±9,7 хвилин. Порівняльний аналіз віддалених результатів лікування засвідчив, що просте ушивання виразки з подальшою противиразковою терапією дає рецидиви у 8,1% випадків і потребує повторних хірургічних втручань у 4,8% випадків. Після виконання ваготомії з операцією дренування шлунку, постваготомічні розлади діагностовано у 20,0% випадків. Порівняння віддалених результатів за Visik показало, що після комбінованого ушивання перфоративної гастродуоденальної виразки переважають відмінний (80,0%) і гарні (6,9%) результати. У групі пацієнтів, які перенесли лапароскопічне ушивання перфоративної гастродуоденальної виразки, переважали також відмінний (86,7%), хороші (10,0%) результати. Усі показники якості життя виявилися схожими у пацієнтів основної та контрольної групи. Показник фізичного здоров’я в основній і контрольній групі становив 81,2%. Показник психологічного здоров’я у пацієнтів основної групи становив 78,4%, у пацієнтів контрольної групи 78,8%. При вивченні віддалених результатів лікування нами відмічено, що після малоінвазивних ендохірургічних операцій у хворих із виразковими дуоденальними кровотечами відмінні результати отримано у 92,0% хворого, гарні результати – у 4,0%. Водночас у хворих із виразковою хворобою дванадцятипалої кишки, ускладненою гастродуоденальною кровотечею, після традиційних, «відкритих» оперативних втручань, відмінні результати отримано у 83,3% пацієнтів, хороші – у 6,7%. Слід зазначити, що під час дослідження шлункової секреції, моторики та евакуації у віддаленому післяопераційному періоді статистично достовірних відмінностей у порівнюваних групах нами не виявлено. Заслуговує на увагу той факт, що істотне зниження якості життя у хворих контрольної групи було пов’язане з виконаною лапаротомією. Таким чином, проведений аналіз віддалених результатів застосування малоінвазивних лапароскопічних методів у хворих з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки, ускладненою гастродуоденальною кровотечею, показав, що використання цих способів характеризується адекватним та довготривалим зниженням шлункової кислотосекреції, не пов’язано з підвищенням частоти поставаготомічних синдромів, та супроводжується гарними та відмінними результатами у більшої частини оперованих хворих, порівняно з традиційними «відкритими» оперативними втручаннями.

Теги:

Список цитованої літератури:

1. Tarasenko SV, Natalsky AA, Panin SI, Sazhin IV, Yudin VA, Sazhin VP, et al. Modern aspects of the complex treatment of perforated gastric and duodenal ulcer. Khirurgiya. Zurnal im. N.I. Pirogova. 2021;1:42-46. DOI: https://doi.org/10.17116/hirurgia202101142.
2. Peiffer S, Pelton M, Keeney L, Kwon EG, Ofosu-Okromah R, Acharya Y, et al. Risk factors of perioperative mortality from complicated peptic ulcer disease in Africa: Systematic review and meta-analysis. BMJ Open Gastroenterol. 2020;7(1):1-12. DOI: https://doi.org/10.1136/ bmjgast-2019-000350.
3. Sоreide K, Thorsen K, S0reide JA. Strategies to improve the outcome of emergency surgery for perforated peptic ulcer. Br J Surg. 2014;101(1):e51-64. DOI: 10.1002/bjs.9368.
4. Berkinov OB, Khakimov MS, Matkuliyev UI, Ashurov SHE, Karimov MR, Beknazarov IR, et al. Some aspects of diagnosis and treatment of perforated duodenal ulcers. Bulletin of Emergency Medicine. 2018;11(4):26-32.
5. Vachev AN, Koryttsev VK, Antropov IV, Shcherbatenko VYu. Why should we abandon the operation of simple closure for duodenal ulcer complicated by perforation? Vestnik khirurgii im. I.I. Grekova. 2018;3:41-44. DOI: https://doi.org/10.24884/0042-4625-2018-177-3-41-44.
6. Sazhin AV, Ivakhov GB, Stradymov EA, Petukhov VA. Surgical treatment of perforated peptic ulcers complicated by diffuse peritonitis: laparotomy or laparoscopy? (Part 1) Endoskopicheskaya khirurgiya. 2019;25(3):51-58. DOI: https://doi.org/10.17116/ endoskop20192503151.
7. Gulov MK. The study of the quality of life of patients is an important tool to evaluate the effectiveness of surgical treatment of complicated peptic ulcer disease. Avicenna Bulletin. 2018;20(2-3):181-189.
8. Terekhina AA, Sergeeva YuS, Demchenko DYu. Subjective estimation of quality of life of patients after different types of operations on perforative gastroduodenal ulcer. Alleya nauki. 2017;5(16):229-235.
9. Trukhalev VA, Kukosh MV, Gomozov GI. Quality of life of patients after suturing the perforated ulcer. Meditsinkij almanakh. 2013;6(30):204- 208.
10. Panin SI, Beburishvili AG, Prudkov MI, Sovtsov SA, Timerbulatov VM, Bykov AV, et al. Open and laparoscopic surgery via minimally invasive approach in the treatment of perforated ulcer: a systematic review and metaanalysis. Khirurgiya. Zurnal im. N.I. Pirogova. 2021;(2):94-100. DOI: https://doi.org/10.17116/hirurgia202102194.
11. Khisamutdinova RI, Timerbulatov ShV, Sagitov RB. Videolaparoscopic operations for perforated gastroduodenal ulcers. Practicheskaya onkologiya. 2017;6(107):127-130.
12. Isagawa Y, Igarashi M, Miyakuni T, Matsuno Y, Hagiwara K, So K, et al. Useful Method of Hand-Assisted Laparoscopic Surgery for Perforated Duodenal Ulcer: A Case Report. Journal of Nihon University Medical Association. 2017;76(6):301-304.
13. Visick AH. Conservative treatment of acute perforated peptic ulcer. Br Med J. 1946;2(4485):941-944.
14. Jenkinson C, Coulter A, Wright L. Short form 36 (SF-36) health survey questionnaire: normative data for adults of working age. BMJ. 1993;306(6890):1437-1440.

Публікація статті:

«Вісник проблем біології і медицини», 2024 Випуск 4, 175, 316-326 сторінки, код УДК 616.62-003.7-056.4; 616.33 – 022.44 – 005.1. – 053.1: 616.342 – 002.44 – 08: 616.381 – 072.1

DOI:

10.29254/2077-4214-2024-4-175-316-326