Мірза-заде Р. Ф.

РОЛЬ ФІЗІОТЕРАПЕВТИЧНИХ ФАКТОРІВ У КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ УВЕЇТІВ ПРИ ХВОРОБІ БЕХЧЕТА

---

Показати/Завантажити PDF

Про автора:

Мірза-заде Р. Ф.

Рубрика:

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

Метою було оцінити результати комплексного лікування пацієнтів з увеїтом при хворобі Бехчета із застосуванням фізіотерапевтичних методів. Об’єкт і методи дослідження. У дослідження увійшли 22 пацієнти (39 очей) з увеїтом при хворобі Бехчета. Пацієнти були розділені на три групи. Пацієнти всіх трьох груп отримували комплексну терапію з призначенням загальних і місцевих кортикостероїдів та імуносупресорів. Пацієнти першої групи – 8 пацієнтів (12 очей) додатково отримували ендоназальний електрофорез із дексаметазоном. У пацієнтів другої групи – 8 пацієнтів (16 очей) застосовували фізіотерапевтичний фактор – магнітне поле. Пацієнтам третьої групи – 6 пацієнтам (11 очей) терапію було проведено без застосування фізіотерапевтичних факторів. Результати дослідження. У пацієнтів усіх груп спостерігалася позитивна динаміка з підвищенням гостроти зору і розширенням меж полів зору. У пацієнтів першої та другої груп під впливом проведеного лікування стихання ознак запалення спостерігалося на 4-5 день від початку лікування, а у пацієнтів третьої групи – на 6-8 день. За даними ОКТ, через місяць після розпочатої терапії у всіх пацієнтів спостерігалося зменшення товщини сітківки і розсмоктування набряку макули. Однак повна резорбція набряку і нормалізація товщини фовеолярної зони сітківки в першій групі спостерігалася у 8-ми очах з 11 (72,7%), у другій – у 9-ти очах з 13-ти (69,2%), у третій групі – у 5-ти очах з 8-ми (62,5%). Висновки. Таким чином, комплексна терапія увеїту при хворобі Бехчета із застосуванням фізіотерапевтичних чинників порівняно з традиційним лікуванням виявляє більш виражений клінічний ефект. Ендоназальний електрофорез із дексаметазоном і магнітне поле добре переносяться хворими і можуть бути використані в комплексному лікуванні увеїтів за хвороби Бехчета.

Теги:

Список цитованої літератури:

1. Zeidan MJ, Saadoun D, Garrido M, Klatzmann D, Six A, Cacoub P. Behcet’s disease physiopathology: a contemporary review. Auto Immun Highlights. 2016;7(1):4. DOI: https://doi.org/10.1007/s 13317-016-0074-7.
2. Onder M, Gurer MA. The multiple faces of Behcet’s disease and its aetiological factors. J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol. 2000;15:126-136.
3. Hatemi G, Christensen R, Bang D, Bodaghi B, Celic AF, Fortune F, et al. 2018 update of the EULAR recommendation for the management of Behcet’s syndrome. Ann Rheum Dis. 2018;77:808-818. DOI: https://doi.org/10.1036/annrheumdis-2018-23225.
4. Alekberova ZS, Lisitsyna TA, Kudayev MT. Bolezn Behcheta. M.: Izdatelstvo Pero; 2022. 117 s.
5. Tugal-Tutkun I, Onal S, Altan-Yaycioglu R, Huseyin Altunbas H, Urgancioglu M. Uveitis in Behcet’s disease: an analysis of 880 patients. Am. J. Ophthalmol. 2004;138:373-380.
6. Tursen U, Gürler A, Boyvat A. Evaluation of clinical findings according to sex in 2313 Turkish patients with Behcet’s disease. İnt. J. Dermatol. 2003;42:346-351.
7. van der Houwen TB, van Hagen PM, van Laar JAM. Immunopathogenesis of Behcet’s disease and treatment modalities. Semin in Arthritis Rheum. 2022;52:151956. DOI: 10.1016/j.semarthrit.2022.151956.
8. Alekberova ZS. Bolezn Behcheta: etnos i semeynaya aqreqasiya. Naucno-prakticheskaja revmatologiya. 2016;54(3):244-246.
9. Guedes MC, Borrego LM, Proença RD. Role of interleukin-17 in uveitis. Indian J Ophthalmol. 2016;64(9):628-634. DOI: https://doi. org/10.4103/ 0301-4738.194339.
10. Sertoglu E, Omma A, Yucel C, Colak S, Sandikcl SC, Ozgurtas T. The relationship of serum VEGF and sVEGFR-1 levels with vascular involvement in patients with Behçet’s disease. Scand J Clin Lab Invest. 2018;78(6):443-449. DOI: https://doi.org/10.1080/00365513.201 8/1488179.
11. Kump II, Moeller KI, Reed GF, Kurup SK, Nussenblatt RB, Levy-Clarke GA. Behcet’s disease: comparing 3 decades of response at the National Eye Institute. Can J Ophthalmol. 2008;43(4):468-472. DOI: https://doi.org/10. 3129/i08-080.
12. Nussenblatt R. Uveitis in Behcet’s disease Int. Rev. Immunol. 1997;14:67-79.
13. Okada AA. Behcet’s disease: general concepts and recent advances. Current opinion in Ophthalmology. 2006;17(6):551-556.
14. Ksiaa I, Abroug N, Kechida M, Zina S, Jelliti B, Khochtali S, et al. Eye and Behcet’s disease. Journal Français d’Opthalmologie. 2019;42(4):el133-el146.
15. Marshall S.E. Behcet’s disease. Best Pract Res Clin Rheumatol 2004;18:291-311.
16. Nussenblatt RB, Whitcup SW. Uveitis. Fundamentals and clinical practice. 3rd ed. St. Louis: Mosby; 2004. 35 p.
17. Ozdal PÇ. Behcet’s Uveitis: Current Diagnostic and Therapeutic Approach. Turk J Ophthalmol. 2020;50(3):169-182. DOI: https://doi. org/10.4274/tjo. galenos.2019.60308.
18. Ozyazgan Y, Ucar D, Hatemi G, Yazici Y. Ocular Involvement of Behcet’s Syndrome: a Comprehensive Review. Clin Rev Allergy Immunol. 2015;49(3):298-306. DOI: https://doi.org/10.1007/s12016-014-8425-z.
19. Cunningham EJr, Tugal-Turkun I, Khairallah M, Okada A, Bodaghi B, Zeirhut M. Behcet’s Uveitis. Ocul Immunol Inflamm. 2017;25(1):2-6. DOI: https://doi.org/10.1080/09273948.2017.1279840.
20. Tugal-Tutkun J, Ona S, Altan-Yaycioglu R, Altunbas HH, Urgahcioglu M. Uveitis in Behcet’s disease: analysis of 880 patients. Am J Ophthalmol. 2004;138(3):373-380. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ajo 200403022.
21. Karadag O, Bolek EC. Management of Behcet’s syndrome. Rheumatology (Oxford). 2020;59(3):117. DOI: 10.1093/rheumatology/keaa086.
22. Multicenter Uveitis Steroid Treatment Trial Research Group, Kempen JH, Altaweel MM, Holbrook JT, Jabs DA, Sugar EA. The multicenter uveitis steroid treatment trial: rationale, design, and baseline characteristics. Am J Ophthalmol. 2010;149(4):550-561.e10. DOI: 10.1016/j. ajo.2009.11.019.
23. Kiernan DF, Mieler WF. The use of intraocular corticosteroids. Exp. opinion on Pharmacotherapy. 2009;10(15):2511-2525.
24. Ulashik VS. Obshaya fizioterapiya. Minsk: Knijnyi dom; 2008. 511 s.
25. Larina LA, Maychuk YuF. Magnitoforez Vitasika v lechenii pervichnoy reshetchatoy distrofii roqovitsi. Vestnik oftalmologii. 1998;6:23-25.
26. Korchazhkina NB, Drakon AK. Fizicheskaya i reabilitatsionnaya meditsina. M.: GEOTAR-Media; 2020. Glava 26, Zabolevanniya glaz. s. 518-524.

Публікація статті:

«Вісник проблем біології і медицини», 2024 Випуск 4, 175, 425-432 сторінки, код УДК 617.723-002(075.8); 615.8

DOI:

10.29254/2077-4214-2024-4-175-425-432