Леуш С. С.

МАТЕРИНСЬКИЙ ТА ПЛОДОВИЙ рН ЗА РІЗНИХ УМОВ ТА ТЕРМІНІВ РОЗРОДЖЕННЯ

---

Показати/Завантажити PDF

Про автора:

Леуш С. С.

Рубрика:

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

Для видалення плодових метаболітів до крові вагітної потрібне зростання материнського рН. Плодово-материнська різниця рН наприкінці вагітності досягає 0,11-0,12. Способи досягнення лужної реакції кров’ю матері остаточно не з’ясовані. Фізіологічні значення рН коливаються в межах 7,35-7,45, що відповідає концентрації 35-45 нмоль/л іонів [H⁺]. Мета дослідження: визначити припустимі відхилення та їх наслідки у кислотно-лужній рівновазі крові матері та плода за різних умов вагітності та пологів. Об’єкт і методи дослідження. Дослідження проводилось в КНП «Перинатальний центр м.Києва», базі кафедри акушерства та гінекології №1 НМУ імені О.О.Богомольця з листопада 2022 року до квітня 2024 року. Виконано проспективне когортне дослідження, затверджене протоколом біоетичної комісії №163 від 07.11.2022р. У дослідження було включено чотири групи роділь з новонародженими. Групу ЕПП (екстремально передчасні пологи) склали 16 роділь в терміні 24-27 тиж., групу РПП (ранні передчасні пологи) – 36 роділь у 28-34 тиж., група ЗРП – 26 роділь з новонародженими з затримкою росту плода терміном 28-34 тижні, група контролю – 24 роділлі у своєчасних фізіологічних пологах (ФП). Вивчали показники кислотно-лужної рівноваги венозної крові жінок в другому періоді перших пологів та крові пуповинної артерії новонароджених. Здорові роділлі віком 18-35 років з неускладненою одноплідною вагітністю, із самостійним початком пологів у потиличному передлежанні, з нетривалим безводним проміжком, без патологічних змін на кардіотокографії. В пологах не було індукції або токолітичної терапії. Учасниці групи ЗРП не отримували дезагрегантів. Метою добору було усунення зовнішніх впливів на зразки крові, наблизивши результати до природних значень. Газовий склад крові досліджували за допомогою біохімічного аналізатора газів та електролітів крові «Easy Stat» (Medica Corp., США) та pH-метра «LAURA Smart» (Erba Lachema, Чехія). Статистична обробка через t-критерій Стьюдента, U-критерій Мана-Уїтні-Вілкоксона. Результати дослідження та їх обговорення. Підтверджено поступове зростання материнського pH відповідно гестаційному вікові. Плодово-материнська різниця рН складала 0,03 в групі ЕПП (7,36±0,011 та 7,39±0,018 відповідно), 0,07 в групі РПП (7,33±0,022 та 7,40±0,021) та 0,13 у ФП (7,30±0,024 та 7,43±0,015), p<0,05. Значення рН в групі ЗРП були вірогідно нижчими порівняно з ЕПП, РПП, ФП і між собою (7,27±0,012 та 7,37±0,010, p<0,05), різниця (Δ) рН склала 0,10, що наближало її до плодово-материнської різниці рН у своєчасних пологах – 0,13. Варіанти розвитку материнсько-плодових відносин: 1. Поступове зростання за природними механізмами материнського рН і зниження плодового. Різниця в межах 0,11-0,13, або 12-14 нмоль/л [H⁺]. Вільний перехід плодових метаболітів до крові вагітної. Вагітність прогресує неускладнено. 2. Материнський рН не зростає, або зростає незначно через її патологію. Різниця мінімально достатня для транспорту метаболітів – Δ рН ≤ 0,09-0,10, Δ [H⁺] в межах 9,7-11,0 нмоль/л за рахунок ацидозу плода. Прогрес вагітності в умовах гіпоксичної гіпоксії. Затримка росту плода. 3. Материнський рН не зростає, плодовий ацидоз виразніший. Варіант патогенезу схожий на попередній, прояви ЗРП в ранніх термінах, або ЗРП крайніх ступенів. Поєднання ЗРП з самочинними та ятрогенними передчасними пологами. 4. Материнський рН і плодовий ацидоз зростають незначно (Δ рН ~ 0,07, Δ [H⁺] ~ 6,8 нмоль/л), або материнський рН не зростає, Δ незначна (0,03) або Δ [H⁺] ~2,8 нмоль/л через високі плодові рН та [H⁺] (близькі до рівня дорослих). Формування умов для передчасних пологів. Висновки. 1. рН пуповинної артерії вірогідно вищий у недоношених, народжених на більш ранніх термінах гестації (7,36±0,011 на 24-27 тижні, 7,33±0,022 на 28-34 тижні) порівняно з доношеними немовлятами (7,29±0,045; р<0,05). Новонароджені із затримкою росту мали найнижчий рівень рН -7,27±0,012, р<0,05. 2. Різниця між показниками рН материнської венозної та пуповинної артеріальної крові менша при передчасних пологах: 0,03 у 24-27 тиж. (7,39±0,018 у материнській крові та 7,36±0,011 у новонародженого, 0,07 у 28-34 тиж. (7,40±0,021 та 7,33±0,022 відповідно), 0,13 у доношених термінах (7,43±0,015 та 7,30±0,024), р<0,05. При затримці росту різниця рН більша (0,10), наближена до показника доношених. В таких випадках спостерігається порівняно нижчий рН венозної крові матері.

Теги:

Список цитованої літератури:

1. Paquette E. Autopoietic Systems. Radical Philosophy Review. 2021;24(1):1-19.
2.  de Haas S, Ghossein-Doha C, van Kuijk SM, van Drongelen J, Spaanderman ME. Physiological adaptation of plasma volume during pregnancy: a systematic review and meta-analysis. Ultrasound Obstet Gynecol. 2017;49(2):177-187. DOI: https://doi.org/10.1002/ uog.17360.
3. Meah VL, Cockcroft JR, Backx K, Shave R, Stohr EJ. Cardiac output and related haemodynamics during pregnancy: a series of metaanalyses. Heart. 2016;102:518-526. DOI: https://doi.org/10.1136/heartjnl-2015-308476.
4. Leush SS, Zagorodnia OS, Osadchuk SV, Demianenko AS. The oldest evolutionary mechanism by pregnancy. Health of woman. 2018;3(129):89-91. DOI: 10.15574/HW.2018.129.89.
5. Rooth G, McBride R, Ivy BJ. Fetal and maternal pH measurements. A basis for common normal values. Acta Obstet Gynecol Scand. 1973;52(1):47-50. DOI: 10.3109/00016347309158489.
6. Ruth VJ, Raivio KO. Perinatal brain damage: predictive value of metabolic acidosis and the Apgar score. British Medical Journal. 1988;297:24. DOI: https://doi.org/10.1136/bmj.297.6640.24.
7. Leush SS, Protsyk MV, Antoniuk MI. Fetal-maternal gas transport and acid – base balance in preterm labors. Reproductive health of woman. 2023;5(68):58-62. Available from: https://repro-health.com.ua/article/view/ 286770/280980.
8. Soma-Pillay P, Nelson-Piercy C, Tolppanen H, Mebazaa A. Physiological changes in pregnancy. Cardiovasc J Afr. 2016;27(2):89-94. DOI: 10.5830/CVJA-2016-021.
9. Girault A, Le Ray C, Garabedian C, Goffinet F, Tannier X. Re-evaluating fetal scalp pH thresholds: An examination of fetal pH variations during labor. Acta Obstet Gynecol Scand. 2024;103(3):479-487. DOI: 10.1111/aogs.14739.
10. Fiorica V. A table for converting pH to hydrogen ion concentration [H+] over the range 5-9. New Jersey: United States Department of Transportation, Federal Aviation Administration, Office of Aviation Medicine; 1968. 32 p. Available from: https://www.faa.gov/data_research/ research/med_human facs/oamtechreports/1960s/media/am68-23.pdf.
11. Ministerstvo okhorony zdorov’ya Ukrayiny. Nakaz MOZ Ukrayiny № 1718 Zatrymka rostu ploda. Kyyiv: MOZ Ukrayiny; 2023. 25 s. Dostupno: https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2023/10/1718_02102023_smd. pdf. [in Ukrainian].
12. Saneh H, Mendez MD, Srinivasan VN. Cord Blood Gas. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2021. Available from: https://www. ncbi.nlm.nih.gov/ books/NBK545290/.
13. Sundberg TM, Wiberg N, Källén K, Zaigham M. Adverse neonatal outcome and veno-arterial differences in umbilical cord blood pH (ΔpH) at birth: a population-based study of 108,629 newborns. BMC Pregnancy Childbirth. 2023;23(1):162. DOI: 10.1186/s12884-023-05487-8.
14. Ancora G, Meloni C, Soffritti S, Sandri F, Ferretti E. Intrapartum Asphyxiated Newborns Without Fetal Heart Rate and Cord Blood Gases Abnormalities: Two Case Reports of Shoulder Dystocia to Reflect Upon. Front Pediatr. 2020;8:570332. DOI: 10.3389/fped.2020.570332.
15. Armstrong L, Stenson BJ. Use of umbilical cord blood gas analysis in the assessment of the newborn. Arch. Dis. Child. Fetal. Neonatal. Ed. 2007;92(6):430-434. DOI: 10.1136/adc.2006.099846.
16. Ahmadpour-Kacho M, Zahedpasha Y, Hagshenas M, Akbarian Rad Z, Sadat Nasseri B, Bijani A. Short Term Outcome of Neonates Born With Abnormal Umbilical Cord Arterial Blood Gases. Iran J Pediatr. 2015;25(3):e174. DOI: 10.5812/ijp.25(3)2015.174.
17. Olofsson P. Umbilical cord pH, blood gases, and lactate at birth: normal values, interpretation, and clinical utility. Am J Obstet Gynecol. 2023;228(5S):1222-S1240. DOI: 10.1016/j.ajog.2022.07.001.
18. Omo-Aghoja L. Maternal and Fetal Acid-Base Chemistry: A Major Determinant of Perinatal Outcome. Ann Med Health Sci Res. 2014;4(1):8- 17. DOI: 10.4103/2141-9248.126602.
19. Prasanna R, Karthikeyan P, Mani M, Paramanantham P, Sekar H. The strength of correlation between umbilical cord pH and early neonatal outcome. International Journal of Contemporary Pediatrics. 2016;3(1):134-137. DOI: 10.18203/2349-3291.ijcp20160145.
20. Baalbaki SH, Wood SL, Tita AT, Szychowski JM, Andrews WW, Subramaniam A. Predicting long-term neurodevelopmental outcomes in very preterm neonates by umbilical cord gas parameters. Am J Obstet Gynecol MFM. 2021;3(1):100248. DOI: 10.1016/j.ajogmf.2020.100248.
21. Hensel D, Zahedi-Spung L, Carter EB, Cahill AG, Raghuraman N, Rosenbloom JI. The Risk of Neonatal Morbidity in Umbilical Artery Hypercarbia and Respiratory Acidosis. Am J Perinatol. 2024;41(1):e1001-e1007. DOI: 10.1055/s-0042-1759721.
22. Shah PS, Barrett J, Claveau M, Cieslak Z, Makary H, Monterrosa L, et al. Association of umbilical cord blood gas values with mortality and severe neurologic injury in preterm neonates <29 weeks’ gestation: a national cohort study. Am J Obstet Gynecol. 2022;227(1):85.e1-85. e10. DOI: 10.1016/j.ajog. 2022.01.001.
23. Knutzen L, Anderson-Knight H, Svirko E, Impey L. Umbilical cord arterial base deficit and arterial pH as predictors of adverse outcomes among term neonates. Int. J. Gynaecol. Obstet. 2018;142(1):66-70. DOI: 10.1002/ijgo. 12502.
24. Kitlinski ML, Källén K, Marsál K, Olofsson P. Gestational age-dependent reference values for pH in umbilical cord arterial blood at term. Obstet Gynecol. 2003;102(2):338-45. DOI: 10.1016/s0029-7844(03)00512-x.
25. Wiberg N, Källén K, Herbst A, Olofsson P. Relation between umbilical cord blood pH, base deficit, lactate, 5-minute Apgar score and development of hypoxic ischemic encephalopathy. Acta Obstet Gynecol Scand. 2010;89(10):1263-1269. DOI: 10.3109/00016349.2010.513426.
26. Zaigham M, Källén K, Olofsson P. Gestational age-related reference values for Apgar score and umbilical cord arterial and venous pH in preterm and term newborns. Acta Obstet Gynecol Scand. 2019;98(12):1618-1623. DOI: https://doi.org/10.1111/aogs.13689.

Публікація статті:

«Вісник проблем біології і медицини», 2024 Випуск 3, 174, 157-166 сторінки, код УДК 618.39-06:618.38-008.82:612.121:612.127

DOI:

10.29254/2077-4214-2024-3-174-157-166