Сулим Г. А., Линдін М. С., Сікора К. О., Романюк А. М.

ДИНАМІКА ВІДНОВЛЕННЯ ШКІРИ ЩУРІВ ПІСЛЯ УЛЬТРАФІОЛЕТОВОГО ОПРОМІНЕННЯ

---

Показати/Завантажити PDF

Про автора:

Сулим Г. А., Линдін М. С., Сікора К. О., Романюк А. М.

Рубрика:

МОРФОЛОГІЯ

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

Ультрафіолетове (УФ) випромінювання – це не тільки розповсюджений патогенний фактор зовнішнього середовища, який є потужним етіологічним чинником багатьох захворювань шкіри, але й терапевтичний інструмент. Вузько-смугове УФ випромінювання із піком потужності на довжині хвилі 311 нм (УФ-В) використовується для терапії таких дерматозів, як псоріаз, вітиліго, атопічний дерматит та ін. Метою дослідження було оцінити морфологічні зміни епідермісу щурів після курсу УФ опромінень; динаміку, особливості та швидкість відновлення із оцінкою патологічних явищ в епідермісі та виміром товщини епідермісу, як маркера наявності патологічного процесу в ньому. В експерименті було використано УФ випромінювання, що імітує вузько-смугову фототерапію дерматозів. Збір біологічного матеріалу для дослідження виконували від 30 тварин, по 6 особин на групу: інтактна група (група контролю), на 31-й (через день після останнього сеансу УФ-опромінення), 45-й, 61-ий та 121-ий день експерименту. Зміни порівнювалися зі зразками шкіри від інтактних тварин (контрольна група). Найбільш інтенсивні патологічні зміни спостерігалися одразу після УФ опромінення, коли середні показники товщини епідермісу достовірно відрізнялися від нормальних показників (р=0,002). Протягом подальшого спостереження патологічні ознаки поширювалися на всю товщу епідермісу (дистрофічні зміни базальних кератиноцитів, потовщення шипуватого шару, дезорганізація зернистого) до локалізації здебільшого у верхніх шарах епідермісу (залишковий гіперкератоз). Результати морфометричних показників середньої товщини епідермісу також демонстрували статистично достовірне, на всіх етапах спостереження, тривале (121 день) збільшення середньої товщини епідермісу та збереження інших патологічних ознак. У той же час чітко відслідковувалася тенденція до поступового наближення середньої товщини епідермісу до групи контролю. Розрахунок прогнозу за методом лінійної регресії показав нормалізацію товщини епідермісу на 231-ий день експерименту. УФ опромінення призводить до виникнення ряду патологічних ознак в епідермісі. Об’єктивний морфометричний показник – середня товщина епідермісу зберігає статистично достовірне збільшення відносно групи контролю до 121 дня (р=0,009) та за розрахунковим прогнозом – до 231-го дня експерименту, а отже може бути використаний як один із маркерів оцінки патологічних змін епідермісу.

Теги:

Список цитованої літератури:

1. Dell’Anna ML, Mastrofrancesco A, Sala R, Venturini M, Ottaviani M, Vidolin AP, et al. Antioxidants and narrow band-UVB in the treatment of vitiligo: a double-blind placebo controlled trial. Clin Exp Dermatol. 2007 Nov;32(6):631-6. DOI: 10.1111/j.1365-2230.2007.02514.x.
2. Alikhan A, Felsten LM, Daly M, Petronic-Rosic V. Vitiligo: a comprehensive overview Part I. Introduction, epidemiology, quality of life, diagnosis, differential diagnosis, associations, histopathology, etiology, and work-up. J Am Acad Dermatol. 2011;65(3):473-491. DOI: 10.1016/j.jaad.2010.11.061.
3. Zhuang Y, Han C, Li B, Jin L, Dang E, Fang H, et al. NB-UVB irradiation downregulates keratin-17 expression in keratinocytes by inhibiting the ERK1/2 and STAT3 signaling pathways. Arch Dermatol Res. 2018 Mar;310(2):147-156. DOI: 10.1007/s00403-018-1812-1.
4. Cadet J, Sage E, Douki T. Ultraviolet radiation-mediated damage to cellular DNA. Mutat Res. 2005;571(1-2):3-17. DOI: 10.1016/j. mrfmmm.2004.09.012.
5. Chiba K, Kawakami K, Sone T, Onoue M. Characteristics of skin wrinkling and dermal changes induced by repeated application of squalene monohydroperoxide to hairless mouse skin. Skin Pharmacol Appl Skin Physiol. 2003;16(4):242-51. DOI: 10.1159/000070847.
6. Flindt-Hansen H, McFadden N, Eeg-Larsen T, Thune P. Effect of a new narrow-band UVB lamp on photocarcinogenesis in mice. Acta Derm Venereol. 1991;71(3):245-8.
7.  Walters IB, Burack LH, Coven TR, Gilleaudeau P, Krueger JG. Suberythemogenic narrow-band UVB is markedly more effective than conventional UVB in treatment of psoriasis vulgaris. J Am Acad Dermatol. 1999 Jun;40(6 Pt 1):893-900. DOI: 10.1016/s0190- 9622(99)70076-9.
8. Thomas KS, Batchelor JM, Akram P, Chalmers JR, Haines RH, Meakin GD, et al. Randomized controlled trial of topical corticosteroid and home-based narrowband ultraviolet B for active and limited vitiligo: results of the HI-Light Vitiligo Trial. Br J Dermatol. 2021 May;184(5):828- 839. DOI: 10.1111/bjd.19592.
9. Del Bino S, Duval C, Bernerd F. Clinical and Biological Characterization of Skin Pigmentation Diversity and Its Consequences on UV Impact. Int J Mol Sci. 2018 Sep 8;19(9):2668. DOI: 10.3390/ijms19092668.
10. Cardinali G, Kovacs D, Picardo M. Mechanisms underlying post-inflammatory hyperpigmentation: lessons from solar lentigo. Ann Dermatol Venereol. 2012 Dec;139(4): 148-52. DOI: 10.1016/S0151-9638(12)70127-8.
11. Riley PA. Melanin. Int J Biochem Cell Biol. 1997 Nov;29(11):1235-9. DOI: 10.1016/s1357-2725(97)00013-7.
12. Kanwar AJ, Dogra S, Parsad D, Kumar B. Narrow-band UVB for the treatment of vitiligo: an emerging effective and well-tolerated therapy. Int J Dermatol. 2005 Jan;44(1):57-60. DOI: 10.1111/j.1365-4632.2004.02329.x.

Публікація статті:

«Вісник проблем біології і медицини», 2024 Випуск 1, 172, 435-443 сторінки, код УДК 616.5-092.9:615.84

DOI:

10.29254/2077-4214-2024-1-172-435-443