Ілюк О. Ю., Шаргородська І. В.

ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ РОЗВИТКУ, КЛІНІЧНОГО ПЕРЕБІГУ І ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ГЕМОФТАЛЬМУ ПРИ СИНДРОМІ ТЕРСОНА

---

Показати/Завантажити PDF

Про автора:

Ілюк О. Ю., Шаргородська І. В.

Рубрика:

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

Вступ. Синдром Терсона (СТ) пов’язаний з порушенням мікроциркуляції сітківки в результаті підвищення внутрішньочерепного тиску після церебрального крововиливу, що в кінцевому підсумку призводить до венозної гіпертензії та гемофтальму. Метою наших досліджень було визначення особливостей розвитку, клінічного перебігу і хірургічного лікування гемофтальму при синдромі Терсона. Об’єкт і методи дослідження. Всі пацієнти дали інформовану добровільну згоду на участь в дослідженні та проходили обстеження і лікування на клінічних базах кафедри офтальмології НУОЗ України імені П. Л. Шупика та кафедри офтальмології та оптометрії післядипломної освіти ІПО Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. Під спостереженням знаходилось 40 пацієнтів (80 очей), серед яких 18 жінок і 22 чоловіка, віком від 18 до 75 років, з ВЧК. Пацієнтам згідно з Наказом МОЗ України від 15.03.2007 № 117 спочатку застосовувалось спостереження та консервативне лікування. При неефективності лікування на протязі 4-5 тижнів нами було виконане хірургічне втручання. Хірургічне втручання проводилось в обсязі закрита субтотальна вітректомія (ЗСВ) 23/27ga з видаленням ILM та ендотампонадою газо-повітряною сумішшю. Була проаналізована частота виникнення СТ з урахуванням статі, віку, причини ВЧК, наявності коми в анамнезі, факту проведення нейрохіруругічного втручання. Також визначалось локалізація крововиливу при СТ та візуальні результати, частота виникнення ускладнень і рецидивів протягом всього терміну спостереження. Результати. СТ був діагностованй у 25% випадків. Частота розвитку СТ була статистично значуще вищою у жінок, ніж у чоловіків, у пацієнтів вікових груп від 30 до 60 років, а також серед випадків нетравматичних ВЧК. Ми виявили, що кома та наявність нейрохірургічного втручання в анамнезі – це також фактори, пов’язані зі статистично значимо вищою частотою СТ. При СТ частіше спостерігались випадки субгіалоїдного і субILM крововиливу при СТ. Хірургічне лікування знадобилось в 60% випадків в нашому дослідженні. Ми виявили статистично значиме покращення зорових функцій після операції. Частота ускладнень була на рівні 16,6% через 2 тижні після операції, 8,3% – через місяць і 25% – через 6 місяців. Нами було зафіксовано єдиний випадок рецидиву гемофтальму, що був пов’язаний з пізніми післяопераційними ускладненнями. Висновки. Результати нашого дослідження доповнюють опубліковані в літературі дані про особливості виникнення, клінічного перебігу та лікування СТ, і підтверджують, що проведення хірургічного втручання при гемофтальмі в даному випадку необхідно у більше, ніж в половині випадків, і статистично значимо покращує зорові функції пацієнтів. Ризик хірургічного втручання з урахуванням частоти виникнення ускладнень і рецидивів був низький у нашому дослідженні.

Теги:

Список цитованої літератури:

1. Hayreh SS. Pathogenesis of Terson syndrome. Indian J Ophthalmol. 2022 Dec;70(12):4130-4137. DOI: 10.4103/ijo.IJO_1359_22.
2. Czorlich P, Skevas C, Knospe V, Vettorazzi E, Westphal M, Regelsberger J. Terson’s syndrome – Pathophysiologic considerations of an underestimated concomitant disease in aneurysmal subarachnoid hemorrhage. J Clin Neurosci. 2016 Nov;33:182-186. DOI: 10.1016/j. jocn.2016.04.015.
3. Hassan A, Lanzino G, Wijdicks EF, Rabinstein AA, Flemming KD. Terson’s syndrome. Neurocrit Care. 2011 Dec;15(3):554-8. DOI: 10.1007/ s12028-011-9555-2.
4. Czorlich P, Skevas C, Knospe V, Vettorazzi E, Richard G, Wagenfeld L, et al.. Terson syndrome in subarachnoid hemorrhage, intracerebral hemorrhage, and traumatic brain injury. Neurosurg Rev. 2015 Jan;38(1):129-36; discussion 136. DOI: 10.1007/s10143-014-0564-4.
5. Baker ML, Hand PJ, Tange D. Terson’s syndrome in spontaneous spinal subarachnoid haemorrhage. J Clin Neurosci. 2008 Mar;15(3):313- 6. DOI: 10.1016/j.jocn.2006.09.011.
6. Bapty J, Lupion Duran T, Carra B, Maloney PR, Gibson A. Terson’s syndrome following a gunshot wound to the head. BMJ Mil Health. 2023. DOI: 10.1136/military-2022-002337.
7. Naseri A, Blumenkranz MS, Horton JC. Terson’s syndrome following epidural saline injection. Neurology. 2001;57(2):364.
8. Blennow K, Hardy J, Zetterberg H. The neuropathology and neurobiology of traumatic brain injury. Neuron. 2012;76(5):886-99.
9. Warden D. Military TBI during the Iraq and Afghanistan wars. J Head Trauma Rehabil. 2006;21(5):398-402.
10. Ling H, Hardy J, Zetterberg H. Neurological consequences of traumatic brain injuries in sports. Mol Cell Neurosci. 2015;66(Pt B):114-22.
11. Sung W, Arnaldo B, Sergio C, Juliana S, Michel F. Terson’s syndrome as a prognostic factor for mortality of spontaneous subarachnoid haemorrhage. Acta Ophthalmol. 2011;89:544-547.
12. Seif GI, Teichman JC, Reddy K, Martin C, Rodriguez AR. Incidence, morbidity, and mortality of terson syndrome in hamilton, ontario. Can J Neurol Sci. 2014;41:572-576.
13. He T, Wu LN, Chen B, Xing YQ. Incidence and relative factors of terson syndrome in patients with aneurysmal subarachnoid hemorrhage. Chinese Journal of Ophthalmology. 2011;47:1096-1101.
14. McCarron M, Alberts M, McCarron P. A systematic review of terson’s syndrome: Frequency and prognosis after subarachnoid haemorrhage. J Neurol Neurosurg Psychiatry. 2004;75:491-493.
15. Pfausler B, Belcl R, Metzler R, Mohsenipour I, Schmutzhard E. Terson’s syndrome in spontaneous subarachnoid hemorrhage: a prospective study in 60 consecutive patients. J Neurosurg. 1996;85:392-4.
16. Gnanaraj L, Tyagi AK, Cottrell DG, Fetherston TJ, Richardson J, Stannard KP, et al. Referral delay and ocular surgical outcome in Terson syndrome. Retina. 2000;20(4):374-377. DOI: 10.1097/00006982-200007000-00009.
17. Korja M, Silventoinen K, Laatikainen T, Jousilahti P, Salomaa V, Hernesniemi J, et al. Risk factors and their combined effects on the incidence rate of subarachnoid hemorrhage–a population-based cohort study. PloS one. 2013;8:e73760.
18. Lee GI, Choi KS, Han MH, Byoun HS, Yi HJ, Lee BR. Practical incidence and risk factors of terson’s syndrome: A retrospective analysis in 322 consecutive patients with aneurysmal subarachnoid hemorrhage. Journal of Cerebrovascular and Endovascular Neurosurgery. 2015;17:203-208.
19. Fountas KN, Kapsalaki EZ, Lee GP, Machinis TG, Grigorian AA, Robinson JS, et al. Terson hemorrhage in patients suffering aneurysmal subarachnoid hemorrhage: predis- posing factors and prognostic significance. J Neurosurg. 2008;109:439-44.
20. Citirik M, Tekin K, Teke MY. Terson syndrome with persistent vitreous hemorrhage following traumatic brain injury. Saudi Journal of Ophthalmology. 2019;33(4):392-397. DOI: https://doi.org/10.1016/j.sjopt. 2018.11.003.
21. Göttsche J, Knospe V, Sauvigny T, Schweingruber N, Grensemann J, Spitzer MS, et al. Terson Syndrome in Patients with Aneurysmal Subarachnoid Hemorrhage: A 10-Year Single-Center Experience. Neurocrit Care. 2023 Aug;39(1):155-161. DOI: 10.1007/s12028-023- 01701-9.
22. Czorlich, P, Skevas Ch, Knospe V, Vettorazzi E, Richard G, Wagenfeld L, et al. Terson syndrome in subarachnoid hemorrhage, intracerebral hemorrhage, and traumatic brain injury. Neurosurg Rev. 2015;38:129-136.
23. Joswig H, Epprecht L, Valmaggia Ch, Leschka S, Hildebrandt G, Fournier JY, et al. Terson syndrome in aneurysmal subarachnoid hemorrhage-its relation to intracranial pressure, admission factors, and clinical outcome. Acta Neurochir. 2016;158:1027-1036.
24. Dandy WE. Removal of cerebellopontile (Acoustic) tumors through a unilateral approach. Arch Surg. 1934;29(3):337-344. DOI: 10.1001/ archsurg.1934.01180030002001.
25. Campos JK, Lien BV, Wang AS, Lin LM. Advances in endovascular aneurysm management: coiling and adjunctive devices. Stroke Vasc Neurol. 2020 Mar 15;5(1):14-21. DOI: 10.1136/svn-2019-000303.
26. Hong EH, Seong M, Yeom H, Choi S, Choi KS, Kang MH, et al. Incidence of Terson Syndrome in Treated Subarachnoid Hemorrhage in South Korea: a National Health Insurance Database Study. Sci Rep. 2019 Dec 13;9(1):19048. DOI: 10.1038/s41598-019-55566-0.
27. Stewart MW, Hasan SA, Collins C, Stanko C, Summer J, Brazis PW, et al. Can Baseline Computed Tomography Scans Be Used to Identify Patients at High Risk of Vision Loss due to Terson Syndrome? Am J Ophthalmol. 2020 Mar;211:217-228. DOI: 10.1016/j.ajo.2019.09.016.
28. Srinivasan S, Kyle G. Subinternal limiting membrane and subhyaloid haemorrhage in Terson syndrome: the macular ‘double ring’ sign. Eye (Lond). 2006 Sep;20(9):1099-101.
29. Kuhn F, Morris R, Witherspoon CD, Mester V. Terson syn- drome. Results of vitrectomy and the significance of vitreous hemorrhage in patients with subarachnoid hemorrhage. Ophthalmology. 1998;105(3):472-477.
30. Morris R, Kuhn F, Witherspoon CD, Mester V, Dooner J. Hemorrhagic macular cysts in Terson’s syndrome and its implications for macular surgery. Dev Ophthalmol. 1997;29:44-54.
31. Friedman SM, Margo CE. Bilateral subinternal limiting membrane hemorrhage with Terson syndrome. Am J Ophthalmol. 1997;124:850- 851.
32. Lima-Fontes M, Leuzinger-Dias M, Rodrigues R, Barros-Pereira R, Falcão M, Fernandes V, et al. Terson Syndrome – Clinical Presentation, Management, and Visual Outcomes in a Tertiary Centre. Clinical Ophthalmology. 2023;17:351-359. DOI: 10.2147/OPTH.S396781.
33. Aboulhosn R, Raju B, Jumah F, Majmundar N, Prenner J, Matin T, et al. Terson’s syndrome, the current concepts and management strategies: a review of literature. Clin Neurol Neurosurg. 2021;210:107008. DOI: 10.1016/j.clineuro.2021.107008.
34. Moraru A, Mihailovici R, Costin D, Brănişteanu D. Terson’s Syndrome – case report. Rom J Ophthalmol. 2017 Jan-Mar;61(1):44-48. DOI: 10.22336/rjo.2017.8.
35. Skevas C, Czorlich P, Knospe V, Stemplewitz B, Richard G, Westphal M, et al. Terson’s syndrome--rate and surgical approach in patients with subarachnoid hemorrhage: a prospective interdisciplinary study. Ophthalmology. 2014;121(8):1628-33. DOI: 10.1016/j.ophtha.2014.02.015.
36. Garweg JG, Koerner F. Outcome indicators for vitrectomy in Terson syndrome. Acta Ophthalmol. 2009;87(2):222-6.
37. Blodi CF. David Kasner, MD, and the road to pars plana vitrectomy: Supplementary issue: Ophthalmic history. Ophthalmol Eye Dis. 2016;8(1):1-4.
38. Glatt H, Machemer R. Experimental subretinal hemorrhage in rabbits. Am J Ophthalmol. 1982 Dec;94(6):762-73. DOI: 10.1016/0002- 9394(82)90301-4.

Публікація статті:

«Вісник проблем біології і медицини», 2023 Випуск 4, 171, 188-195 сторінки, код УДК 617.747-003.215-02:616.831.94-005.1:617.735-072.1

DOI:

10.29254/2077-4214-2023-4-171-188-195