Колосова І. І., Тітов Г. І., Трушенко О. С., Виселко А. Д., Копацька М. В., Лушня Л. М., Макарець М. Ф.

БІОЛОГІЯ

Наукова стаття

Вступ. В умовах урбанізованих територій на організм мешканців водночас діє безліч шкідливих хімічних сполук, однак найчастішими хімічними причинами екологічної патології є сполуки важких металів, і зокрема кадмію, який широко застосовується в сучасній техніці та промисловості, що призвело до значного збільшення частки сполук кадмію в антропогенному забрудненні навколишнього середовища. В умовах техногенного навантаження тканини системи мати-плацента-плід містять кадмій у підвищених концентраціях, це викликає високе токсичне навантаження впродовж вагітності та негативно позначається на процесах ембріогенезу. Навіть низькі дози важких металів мають ембріотоксичний ефект, що проявляється у зниженні кількості живих плодів та збільшенні загальної, доімплантаційної та післяімплантаційної ембріональної смертності. Метою нашого дослідження було експериментальне визначення та порівняння ембріолетальності та ембріотоксичності кадмію хлориду та цитратів мікроелементів в залежності від тривалості їх внутрішньошлункового введення (протягом 13-ти або 20-ти діб гестації). Об’єкт і методи дослідження. Визначення потенційного ембріотоксичного впливу хлориду кадмію ізольовано (у дозі 1,0 мг/кг) та за умов корекції цитратами проводилось обрахуванням та порівнянням стандартних показників ембріонального розвитку, а саме: середня кількість плодів, загальна ембріональна смертність, доімплантаційна смертність та постімплантаційна смертність на 13-ту та 20-ту добу ембріогенезу. Для дослідження використовували молодих самиць щурів лінії Wistar з вагою 170-200 г. Піддослідних тварин розбили на 6 груп (контроль, група кадмію хлориду, кадмію хлориду + цитрату церію, кадмію хлориду + цитрату германію, кадмію хлориду + цитрату цинку, кадмію хлориду + нанокомпозит). З першого по дванадцятий або дев’ятнадцятий день вагітності самиці отримували фізіологічний розчин, або розчини цитратів відповідно до групи. Аналіз результатів. В результаті проведеного дослідження встановлено, що внутрішньошлункове введення щурам лінії Вістар хлориду кадмію в дозі 1,0 мг/кг (в перерахунку на метал) виявляє ембріолетальну дію, що виявляється достовірним підвищенням показників загальної ембріональної смертності (в 4,2 і 3,7 рази), доімплантаційної (в 6,5 і 14,0 разів) та постімплантаційної (в 3,0 і 2,5 рази) смертності та зниженням ступеня внутрішньоутробної виживаності (на 17,1% та 18,7%) порівняно з контрольною групою на обох досліджуваних термінах ембріогенезу. В групах поєднаної дії кадмію хлориду з цитратами мікроелементів отримані дані свідчать про зменшення накопичення кадмію під впливом досліджуваних цитратів, що дозволяє їх розглядати як потенційні біоантагоністи кадмію хлориду.

ембріогенез, ембріональна смертність, хлорид кадмію, експеримент.

1. Agadzhanyan NA, Skal’nyy AV, Detkov VYU. Elementnyy portret cheloveka: zabolevayemost’, demografiya i problema upravleniya zdorov’yem natsii. Ekologiya cheloveka. 2013;11:3-12. [in Russian].
2. Arustamyan OM, Tkachyshyn VS, Aleksiychuk OYU. Vplyv spoluk kadmiyu na orhanizm lyudyny. Medytsyna nevidkladnykh staniv. 2016;7(78):109-14. [in Ukrainian].
3. Özel Ş, Ozyer S, Aykut O, Çinar M, Yılmaz OH, Caglar A. Maternal second trimester blood levels of selected heavy metals in pregnancies complicated with neural tube defects. The J of Maternal-Fetal & Neonatal Medicine. 2018;13:1-7.
4. Skal’nyy AV, Zalavina SV, Yefimov SV. Bioelementy i pokazateli embrional’noy smertnosti laboratornykh krys. Vestnik Orenburgskogo gosudarstvennogo universiteta. 2006; 2:78-81. [in Russian].
5. Gzhegotskiy MR, Sukhodol’skaya NV. Vliyaniye medi, tsinka, kadmiya i svintsa na veroyatnost’ razvitiya ugrozy preryvaniya beremennosti u zhenshchin. Reproduktivnoye zdorov’ye Vostochnaya Yevropa. 2014;1(31):43-9. [in Russian].
6. Shatornaya VF, Linnik VA, Kaplunenko VG, Savenkova YEA, Chekman IS. Morfologicheskoye issledovaniye vliyaniya nekotorykh mikroelementov na reproduktivnuyu sistemu i embriogenez. Mikroelementy v meditsine. 2014;15(1):34-9. [in Russian].
7. Nefʹodova OO, Azarov OI, Shatorna VF, Rudenko KM, Prydyus IO. Porivnyalʹna kharakterystyka embriotoksychnosti soley kadmiyu pry vnutrishnʹoshlunkovomu vvedenni u shchuriv. Visnyk problem biolohi”i i medytsyny. 2019;2(150):253-257. [in Ukrainian].
8. Nakamura Y, Ohba K, Suzuki K, Ohta H. Health effects of low-level cadmium intake and the role of metallothionein on cadmium transport from mother rats to fetus. J Toxicol Sci. 2017;37:149-56.
9. Thévenod F, Lee WK. Cadmium: From toxicity to essentiality. Dordrecht: Springer; 2013. Chapter, Toxicology of cadmium and its damage to mammalian organs. p. 415-490.
10. Kutlu T, Karagozler AA, Gozukara EM. Relationship among placental cadmium, lead, zinc, and copper levels in smoking pregnant women. Biol Trace Elem Res. 2016;114(1.3):7-18.
11. Bahriy MM, Dibrova VA, Popadynetsʹ OH, Hryshchuk MI. Metodyky morfolohichnykh doslidzhenʹ. Vinnytsya: Nova knyha; 2016. 328 s. [in Ukrainian].
12. Astaurov BL, redaktor. Ob”yekty biologii razvitiya. Moskva: Nauka; 1975. 580 s. [in Russian].
13. Kulinichenko VL, Mishalov VD, Chaykovsʹkyy YUB. Dotrymannya etychnykh ta zakonodavchykh vymoh pry vykonanni naukovykh morfolohichnykh doslidzhenʹ. Kyyiv; 2007. 29 s. [in Ukrainian].

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 4 (162), 2021 рік , 77-82 сторінки, код УДК 612.3:591.39:661.852:661.782-092.9

10.29254/2077-4214-2021-4-162-77-82