Линдін М. С., Сікора В. В., Гирявенко Н. І., Кравцова О. І., Романюк А. М., Зінгер Б. Б.

ПАТОМОРФОЛОГІЯ

Наукова стаття

Найбільш розповсюдженою злоякісною пухлиною шийки матки є плоскоклітинний рак, який займає друге місце серед усіх карцином у жінок. Незважаючи на значні досягнення у виявленні та лікуванні плоскоклітинних карцином, і досі залишається високим рівень летальності від цієї патології. Метою нашого дослідження стало визначення морфологічних та імуногістохімічних особливостей тканини інвазивного плоскоклітинного раку шийки матки. Дослідження проводили на тканині 30 зразків плоскоклітинного раку шийки матки (8070/3). Морфологічні особливості неопластичної тканини вивчали при забарвленні зрізів гематоксиліном та еозином. Експресію рецепторів до естрогену (ER), прогестерону (PR), Кі-67, МКА-РЕА1, 5 та 6 визначали при імуногістохімічному (ІГХ) дослідженні. Забарвлені препарати вивчали на мікроскопі «Carl Zeiss Primo Star» (Німеччина) з цифровою камерою «Zeiss AxioCam ERс 5s» (Німеччина) та цифровим опрацюванням зображень «ZEN 2 (blue edition)» (Німеччина). Статистичний аналіз отриманих числових даних проводили прикладними статистичними методами за допомогою програми Microsoft Excel 2010 із додатком AtteStat 12.0.5 та GraphPad Prism 9 Statistics. Нами встановлено, що в Україні та Сумській області спостерігається висока захворюваність на злоякісні новоутворення шийки матки, які протягом останніх десятиліть мають тенденцію до «омолодження». Тканина інвазивного плоскоклітинного раку шийки матки при збереженні диференціювання пухлинних клітин містить значну кількість кератину та утворює в центрах анаплазованого епітелію «ракові перлини». При дедиференціюванні новоутворень межі клітин стають менш чіткими, об’єм цитоплазми поступово зменшується, збільшуються розміри ядер, які набувають високого поліморфізму. Не виявлено залежності між віком жінок та ступенем агресивності пухлин (r=-0,19, p=0,29). Ця закономірність зберігалась і у групах диференціювання плоскоклітинного раку (F=1,33, р=0,28). Тканини плоскоклітинного раку шийки матки у 83% випадків мають варіабельну експресію МКА-РЕА1 та МКА-РЕА6. У 43% випадків неопластична тканина мала вогнищеву експресію МКА-РЕА5. У тканині раку шийки матки фокусну експресію ER та PR у неопластичних клітинах виявлено у 37% та 20% випадків, відповідно. Статистичний аналіз не виявив залежності в експресії ER та PR від МКА-РЕА-профілю пухлин. У пухлинній тканині виявлено експресію Кі-67 у всіх випадках, яка коливалася у діапазоні від 5% до 65%. Вона чітко залежала від ступеню диференціювання карцином та зростала при їх дедиференціюванні. При цьому, наявність експресії МКА-РЕА1 має виразний інгібуючий вплив на проліферативну активність клітин, який може реалізовуватись через низку внутрішньоклітинних посередників.

плоскоклітинний рак, рецептори, проліферація.

1. Bray F, Ferlay J, Soerjomataram I, Siegel RL, Torre LA, Jemal A. Global cancer statistics 2018: GLOBOCAN estimates of incidence and mortality worldwide for 36 cancers in 185 countries. CA Cancer J Clin. 2018 Nov;68(6):394-424. DOI: 10.3322/caac.21492.
2. Schiller JT, Lowy DR. Understanding and learning from the success of prophylactic human papillomavirus vaccines. Nat Rev Microbiol. 2012;10(10):681-692. DOI: 10.1038/nrmicro2872.
3. Smith JS, Green J, Berrington de Gonzalez A, Appleby P, Peto J, Plummer M, et al. Cervical cancer and use of hormonal contraceptives: a systematic review. Lancet. 2003;361(9364):1159-1167. DOI: 10.1016/s0140-6736 (03)12949-2.
4. Castellsagué X, Bosch FX, Muñoz N, Meijer CJ, Shah KV, de Sanjose S, et al. Male circumcision, penile human papillomavirus infection, and cervical cancer in female partners. N Engl J Med. 2002;346(15):1105-1112. DOI: 10.1056/NEJMoa011688.
5. Hull R, Mbele M, Makhafola T, Hicks C, Wang SM, Reis RM, et al. Cervical cancer in low and middle-income countries. Oncol Lett. 2020;20(3):2058-2074. DOI: 10.3892/ol.2020.11754.
6. Rose PG, Ali S, Watkins E, Thigpen JT, Deppe G, Clarke-Pearson DL, et al. Long-term follow-up of a randomized trial comparing concurrent single agent cisplatin, cisplatin-based combination chemotherapy, or hydroxyurea during pelvic irradiation for locally advanced cervical cancer: a Gynecologic Oncology Group Study. J Clin Oncol. 2007;25(19):2804-2810. DOI: 10.1200/JCO.2006.09.4532.
7. Setiawan VW, Yang HP, Pike MC, McCann SE, Yu H, Xiang YB, et al. Type I and II endometrial cancers: have they different risk factors? J Clin Oncol. 2013 Jul 10;31(20):2607-18. DOI: 10.1200/JCO.2012.48.2596.
8. Liu Z, Shi H. Prognostic Role of Squamous Cell Carcinoma Antigen in Cervical Cancer: A Meta-analysis. Dis Markers. 2019;2019:6710352. DOI: 10.1155/2019/6710352.
9. Beauchemin N, Arabzadeh A. Carcinoembryonic antigen-related cell adhesion molecules (CEACAMs) in cancer progression and metastasis. Cancer Metastasis Rev. 2013 Dec;32(3.4):643-71.
10. Hammarström S. The carcinoembryonic antigen (CEA) family: structures, suggested functions and expression in normal and malignant tissues. Semin Cancer Biol. 1999 Apr;9(2):67-81.
11. Kuespert K, Pils S, Hauck CR. CEACAMs: their role in physiology and pathophysiology. Curr Opin Cell Biol. 2006 Oct;18(5):565-71.
12. Kim WM, Huang YH, Gandhi A, Blumberg RS. CEACAM1 structure and function in immunity and its therapeutic implications. Semin Immunol. 2019;42:101296. DOI: 10.1016/j.smim.2019.101296. 13.Lyndin MS, Romanyuk AM, Sikora VV, Zinher BB.
13. Molekuly klitynnoyi adheziyi rakovo-embrionalʹnoho antyhenu (CEACAMs). Sumy: SumDU; 2020. 219 s. [in Ukrainian].

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 3 (161), 2021 рік , 291-296 сторінки, код УДК 618.146-006-091.8

10.29254/2077-4214-2021-3-161-291-296