Гасанов С. Ш., Алджанова С. Б.

ОГЛЯДИ ЛІТЕРАТУРИ

Наукова стаття

Резюме. Мета дослідження. Оцінка нервово-психічного розвитку дітей, що народилися недоношеними з екстремально низькою (ЕНМТ) або дуже низькою (ДНМТ) масою тіла на першому році скоригованого віку. Об’єкт і методи дослідження. Було обстежено 72 дитини, що були розділені на дві групи. Основну групу склали 54 дитини, що народилися передчасно, в групу порівняння були включені 32 дитини, що народилися вчасно. Діти основної групи, в свою чергу, були розділені на 2 підгрупи: 1 підгрупа – 34 дитини, що народилися з дуже низькою масою тіла (ДНМТ), 2 підгрупа – 20 дітей з що народилися з екстремально низькою масою тіла (ЕНМТ). Діти, що були включені у дослідження пройшли повне клініко-інструментальне обстеження. Психомоторний розвито оцінювали за шкалою INFANIB (Infant Neurological International Battery). Результати дослідження. При порівняльному аналізі результатів ультразвукового дослідження патологічні зміни з достовірно високою частотою були виявлені у немовлят з ЕНМТ. При оцінці психомоторного статусу на 3 місяці скоригованого віку було встановлено, що кількість балів у чверті дітей основної групи за шкалою INFANIB відповідає діапазону патологія. Хоча в динаміці першого року скоригованого віку відмічається статистично значиме збільшення кількості дітей основної групи, що відповідають діапазону норма, діти, що народилися з ЕНМТ достовірно частіше, ніж діти з ДНМТ при народження відповідали діапазону транзиторні порушення та патологія. Висновки. Висока частота та тривалий характер транзиторних порушень у дітей, що народилися з екстремально низькою масою тіла, виявлені при аналізі порушень психомоторного розвитку дітей на першому році скоригованого віку, не виключає можливість розвитку як легких неврогенних, так і тяжких органічних розладів на наступних етапах життя, що диктує необхідність приділення особливої уваги дітям даної категорії.

недоношені діти, екстремально низька маса тіла, дуже низька маса тіла, нервовопсихічний розвиток, шкала INFANIB.

1. Born too soon: the global action report preterm birth. World Health Organization; 2014. 126 p.
2. Glass HC, Costarino AT, Stayer SA, Brett CM, Cladis F, Davis PJ, et al. Outcomes for extremely premature infants. Anesthesia & Analgesia. 2015;120(6):1337-1351.
3. Toulmin H, Beckmann CF, O’muircheartaigh J, Gareth B, Nongena P, Makropoulos A, et al. Specialization and integration of functional thalamocortical connectivity in the human infant. PNAS 2015;112(20):6485-6490.
4. Stephens BE, Vohr BR. Neurodevelopmental Outcome of the Premature Infant. Pediatr. Clin. North Am. 2009;56(3):631–646.
5. Martin JA, Osterman MJK. Describing the increase in preterm birth in the United states, 2014-2016. NCHS Data Brief. 2018;312:1-8.
6. Serenius F, Ewald U, Farooqi A, Fellman V, Hafström M, Hellgren K, et al. Neurodevelopmental outcomes among extremely preterm infants 6,5 years after active perinatal care in Sweden. JAMA Pediatr. 2016;170(10):954-963.
7. Stoll BJ, Hansen NI, Bell EF, Walsh MC, Carlo WA, Shankaran S, et al. Trends in care practices, morbidity and mortality of extremely preterm neonates 1993-2012. JAMA. 2015;314(10);1039-1051.
8. Liao W, Wen E, Chao Li, Chang Q, Lv KL, Yang W, et al. Predicting neurodevelopment outcomes for at-risk infants: reliability and predictive validity using a Chinese version of the INFANIB at 3,7 and 10 months. BMC Pediatr. 2012;12(1):72-74.
9. Parmar S, Praveen B, Netravati S. Importance of screening in 0-18 months infants by using INFANIB at tertiary hospital. Indian Journal of Physiotherapy and Occupational Therapy. 2013;7(3):184-186.

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 1 (159), 2021 рік , 343-346 сторінки, код УДК 616-053.32

10.29254/2077-4214-2021-1-159-343-346