Бадалова А. А.

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Наукова стаття

Резюме. Мета. Оцінити ефективність сучасних інформативних методів для оптимальної діагностики генітального ендометріозу. Об’єкт і методи дослідження. У дослідженні приймали участь 120 жінок репродуктивного віку з генітальним ендометріозом. Були застосовані наступні методи: клінічні, лабораторні, інструментальні. Було розроблено індивідуальні карти. Інструментальні методи дослідження включали: кольпоскопію; трансвагінальне та трансабдомінальне ультразвукове дослідження органів малого тазу (апарат «LOGIK 500GE» та «MEDISONSA-8000», Корея); урографія; рентгенологічне дослідження (RH) органів малого тазу; гістеросальпінгографія; гістероскопія (оцінка стану матки та маткових труб). Результати дослідження та їх обговорення. Обстежувані пацієнтки були розподілені на відповідні три групи: І групу (ретроспективне дослідження) склали n=70 пацієнток з генітальним ендометріозом; ІІ групу (проспективне дослідження) складали n=50 пацієнток з даним захворюванням; ІІІ контрольну групу (КГ) склали n=30 умовно-здорових фертильних жінок без даної патології. При проведенні клінічно-лабораторних та діагностичних досліджень хворих виявили наступні форми генітального ендометріозу: перитонеальний ендометріоз було виявлено в 51 (42,5%) випадках; екстраперитонеальний ендометріоз – в 38 (31,7%) випадках; ендометріоз тіла матки – в 19 (15,8%) випадках; ретроцервікальний ендометріоз – в 12 (10%) випадках відповідно. Отримані результати підкреслюють, що генітальний ендометріоз є рецидивуючим захворюванням, що характеризується хронічним перебігом зі схильністю до швидкого прогресування, що призводить до порушення репродуктивної здатності жінок та зниження якості їхнього життя. Висновки. Генітальний ендометріоз будь-якої локалізації має схильність до швидкого прогресування, що досить часто є причиною зниження якості життя жінки, а також може негативні наслідки для репродуктивної функції.

генітальний ендометріоз, ультразвукове дослідження органів малого тазу, лапароскопічна діагностика.

1. Bazot M, Darai E. Diagnosis of deep endometriosis: clinical examination, ultrasonography, magnetic resonance imaging, and other techniques. J. Fertil. Steril. 2017;108:886-894
2. Boulder N, Fava V, Budianu MA, Chauvet P, Canis M, Chadeyras J. Laparoscopic Resection of Diaphragmatic Endometriosis in 10 Steps. J Minim Invasive Gynecol. 2019;26(7):1224-1225. doi: 10.1016/j.jmig.2019. 04.008.
3. Nisenblat V, Prentice I, Bossuyt PM, Farquhar C, Hull ML, Johnson N Combination of the noninvasive tests for the diagnosis of endometriosis. Cochrane Database Syst Rev. 2016 Jul 13;7(7):CD012281. doi: 10.1002/ 14651858.CD012281.
4. Magalov IS. Sovremennye aspekty diagnostiki i lechenija tazovogo jendometrioza. [avtoreferat dissertatsii]. Baku: Azerbaydzhansk med univ-t; 2013. 44 s. [in Russian].
5. Padrul’ MM, Shirinkina EV, Mahmudova SJe. Problema diagnostiki jendometrioza v ramkah sistemnogo zabolevanija. Permskij medicinskij zhurnal. 2018;35(1):21-26. [in Russian].
6. Solomatina AA, Strygina VA, Hamzin IZ, Bulatova LS. Ul’trazvukovye indikatory ovarial’nogo rezerva pri vpervye vyjavlennyh i recidivirujushhih jendometrioidnyh obrazovanijah jaichnikov. Rossijskij vestnik akushera-ginekologa. 2017;17(4):43-48. [in Russian].
7. Exacoustos C, Zupi E, Piccione E. Ultrasound imaging for ovarian and deep infiltrating endometriosis. Semin Reprod Med. 2017 Jan;35(1):5-24. doi: 10.1055/s-0036-1597127.
8. Ceccaroni M, Ceccarello M, Caleffi G, Clarizia R, Scarperi S, Mauro Pastorello M, Molinari A, Ruffo G, Cavalleri S. Total laparoscopic ureteroneocyctostomy for uteral endometriosis: a single-center experience of 160 consecutive patients. J. Minim. Invasive Gynecol. 2019;26:78-86.

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 1 (159), 2021 рік , 18-22 сторінки, код УДК 618.177

10.29254/2077-4214-2021-1-159-18-22