Овчарова О. М., Антонюк Ю. В., Саблін А. В.

КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК ІНФАРКТУ МІОКАРДА ІІ ТИПУ НА ФОНІ ВИРАЖЕНИХ ЕЛЕКТРОЛІТНИХ ПОРУШЕНЬ, ОБУМОВЛЕНИХ РАКОМ ШЛУНКА

---

Показати/Завантажити PDF

Про автора:

Овчарова О. М., Антонюк Ю. В., Саблін А. В.

Рубрика:

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

На сьогоднішній день серцево-судинні захворювання займають одне з перших місць як причина смертності серед населення в Україні та світі. Саме інфаркт міокарда становить значну частку летальних ви- падків. Проте своєчасна кваліфікована медична допомога здатна вплинути на прогноз пацієнта з серцево-су- динними захворюваннями. В 2018 році представлено класифікацію, згідно якої виділяють 5 типів ІМ, залежно від етіопатогенетичного механізму. ІМ 1 типу напряму пов’язаний з атеросклеротичним ураженням коронар- них артерій, ІМ 2 типу виникає на фоні виражено коронароспазму без достатнього атеросклерозу, на фоні анемій високого ступеня, аритмій та артеріальної гіпотензії. До 3 типу ІМ відноситься раптова серцева смерть, якій передували ознаки ІХС. 4 тип ІМ пов’язаний з інвазивним втручанням – стентуванням коронарних арте- рій, а 5 тип з операцією аорто-коронарного шунтування. Згідно даних європейських та американських дослі- джень частота ІМ 2 типу в світі неухильно зростає. В Україні, на жаль, через відсутність у звітності Міністерства охорони здоров’я України окремого коду для ІМ 2 типу, статистика лишається обмеженою. Метою нашого дослідження було проаналізувати окремий клінічний випадок та описати особливості пе- ребігу ІМ 2 типу та супутнього раку шлунка. Дослідження було проведено на пацієнті, жінці 75 років з ІМ 2 типу та впершевиявленим пухлинним ура- женням шлунку. Використані інструментальні методи обстеження: ЕКГ, ЕХО-КГ, рентгенографія органів груд- ної порожнини, коронаровентрикулографія (КВГ), добовий моніторинг ЕКГ, УЗД ОЧП, спіральна комп’ютер- на томографія органів черевної порожнини (СКТ ОЧП), та лабораторні методи обстеження: загальний аналіз крові, біохімічний аналіз крові, тропонін кількісний, добовий аналіз сечі на вміст калію, натрію, хлору, тире- отропний гормон крові. У даній роботі розглянуто випадок ІМ 2 типу у хворої із супутніми електролітними порушеннями та раком шлунка. Пацієнтка 75 років поступила в інфарктне відділення зі скаргами на епізод втрати свідомості, якому передувало прискорене серцебиття. Враховуючи порушення ритму з втратою свідомості, динаміку графіки ЕКГ та аналіз крові на тропонін І було встановлено діагноз: ІХС. Гострий інфаркт міокарда лівого шлуночка (28.05.2025) та призначена КАГ. Після результатів КАГ до діагнозу були внесені уточнення, а саме: ІХС. Гострий інфаркт міокарда лівого шлуночка (28.05.2025), 2 типу. КАГ від 31.05.2025: коронарні артерії без обструктив- них змін. По результатах проведеного добового моніторингу ЕКГ складних порушень ритму серця не відбу- валось. Крім того, у пацієнтки спостерігалась гіпокаліємія та гіпомагніємія, в зв’язку з чим протягом всього періоду госпіталізації проводилась інфузійна терапія препаратами калію та магнію. З метою визначення при- чини електролітних порушень було призначено додаткові методи обстеження, а саме: добовий аналіз сечі на калій та магній, ТТГ, УЗД ОЧП, СКТ ОЧП, ОМТ з в/в контрастуванням. По даним УЗД ОЧП множинні mts в печінку. Згідно отриманих результатів СКТ ОЧП виявлено КТ-ознаки потовщення стінки шлунка. Численні утво- рення печінки (вторинний генез). Таким чином ймовірно було визначено причину електролітних порушень, які в свою чергу могли викликати стійкий коронароспазм, що в результаті призвів до розвитку ІМ. Описаний даний випадок ІМ 2 типу може бути корисним для лікарів кардіологів, оскільки все більше зро- стає відсоток випадків ІМ з інтактними коронарними артеріями.

Теги:

Список цитованої літератури:

1. Thomas JJ, Brady WJ. Acute coronary syndromes. In: Walls RM, Hockberger RS, Gausche-Hill M, editors. Rosen’s emergency medicine: concepts and clinical practice. 9th ed. Philadelphia: Elsevier; 2018. p. 891-928.
2. Thygesen K, Alpert JS, Jaffe AS, Chaitman BR, Bax JJ, Morrow DA. White HD. Fourth Universal Definition of Myocardial Infarction. Circulation. 2018;138:e618-e651.
3. McCarthy CP, Vaduganathan M, Januzzi JL Jr. Type 2 Myocardial Infarction-Diagnosis, Prognosis, and Treatment. JAMA. 2018;320:433-434.
4. Rogers E, Torres C, Rao SV, Donatelle M, Beohar N. Clinical characteristics, outcomes, and epidemiological trends of patients admitted with type 2 myocardial infarction. J Soc Cardiovasc Angiogr Interv. 2022;1(5):100395. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jscai.2022.100395
5. Díaz-Garzón J, Sandoval Y, Smith SW, Love S, Schulz K, Thordsen SE, et al. Discordance between ICD-coded myocardial infarction and diagnosis according to the Universal Definition of Myocardial Infarction. Clin Chem. 2017;63(1):415–419. DOI: https://doi.org/10.1373/clinchem.2016.263764
6. Pоchеptsоvа OH, Tsеlуujko VJ. Іnfarkt miokarda v klinichnych prykladah. Liky Ukrayinu. 2022;5-6:261-262. [in Ukrainian].
7. Raphael CE, Roger VL, Sandoval Y, Singh M, Bell M, Lerman A, et al. Incidence, trends, and outcomes of type 2 myocardial infarction in a community cohort. Circulation. 2020;141(6):454-463. DOI: https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.119.043100
8. Matta A, Bouisset F, Lhermusier T, Campelo-Parada F, Elbaz M, Carrié D, et al. Coronary artery spasm: new insights. J Interv Cardiol. 2020;2020:5894586. DOI: https://doi.org/10.1155/2020/5894586
9. Pasupathy S, Tavella R, Beltrame JF. Myocardial infarction with nonobstructive coronary arteries (MINOCA). Circulation. 2017;135(16):1490-1493. DOI: https://doi.org/10.1161/circulationaha.117.027666
10. Ford TJ, Rocchiccioli P, Good R, McEntegart M, Eteiba H, Watkins S, et al. Systemic microvascular dysfunction in microvascular and vasospastic angina. Eur Heart J. 2018;39(46):4086-4097. DOI: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehy529
11. Franczyk B, Dybiec J, Frąk W, Krzemińska J, Kućmierz J, Młynarska E, et al. Cellular mechanisms of coronary artery spasm. Biomedicines. 2022;10(10):2349. DOI: https://doi.org/10.3390/biomedicines10102349
12. Matta A, Bouisset F, Lhermusier T, Campelo-Parada F, Elbaz M, Carrié D, et al. Coronary Artery Spasm: New Insights. J. Interv. Cardiol. 2020;2020:5894586. DOI: https://doi.org/10.1155/2020/5894586
13. Rosner MH, Ha N, Palmer BF, Perazella MA. Acquired disorders of hypomagnesemia. Mayo Clin Proc. 2023;98(4):581-596. DOI: https://doi.org/10.1016/j.mayocp.2022.12.002
14. Palmer BF, Clegg DJ. Electrolyte Abnormalities Seen in Patients With Chronic Alcohol Use Disorder. N Engl J Med. 2017;377(14):1368-1377. DOI: https://doi.org/10.1056/NEJMra1704724
15. Prabaharan KSP, Mishra R, Wilson BP. Incidence of hypomagnesemia developing during hospitalization among older adults with acute illness in non-ICU settings: a prospective observational study. Med J Armed Forces India. 2026. DOI: https://doi.org/10.1016/j.mjafi.2026.07.009

Публікація статті:

«Вісник проблем біології і медицини», 2026 Випуск 3, 182, 331-337 сторінки, код УДК 616.127-005.8-03-022.214-06:616-008.92-02:616.33-006.6.

DOI:

10.29254/2077-4214-2026-3-182-331-337