Лецин Д. В.

ОЦІНКА ПОКАЗНИКІВ АЛЬДОСТЕРОНУ ТА АНТИДІУРЕТИЧНОГО ГОРМОНУ У ЖІНОК У ПРОГРАМІ ДОПОМІЖНИХ РЕПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

---

Показати/Завантажити PDF

Про автора:

Лецин Д. В.

Рубрика:

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

Важливе місце в патогенезі синдрома гіперстимуляції яєчників посідає порушення регуляції вну- трішньосудинного об’єму та водно-електролітного гомеостазу. Зменшення циркулюючого об’єму крові внас- лідок підвищеної проникності мікроциркуляторного русла може активувати нейрогуморальні механізми під- тримання гемодинаміки, зокрема ренін-ангіотензин-альдостеронову систему та систему антидіуретичного гормону. Мета дослідження – визначити концентрацію альдостерону та антидіуретичного гормону у жінок на під- ставі визначення клініко-патогенетичної ролі порушень нейроендокринної регуляції водно-сольового обміну шляхом індивідуалізації медикаментозної корекції у програмі допоміжних репродуктивних технологій. Було обстежено 110 пацієнток у програмі допоміжних репродуктивних технологій. Введення тригера овуляції у пацієнток І та ІІ підгруп супроводжувалося статистично значущим підвищен- ням рівнів альдостерону та антидіуретичного гормону порівняно з вихідними показниками. Найбільш вира- жені зміни обох гормонів спостерігалися у пацієнток ІІ підгрупи. У контрольній групі після внутрішньоматко- вої інсемінації також відзначалося достовірне підвищення рівнів альдостерону та антидіуретичного гормону, проте менш виражене порівняно з пацієнтками основних підгруп. Введення тригера овуляції супроводжу- ється активацією альдостерон, та вазопресин-опосередкованих механізмів регуляції водно-електролітного гомеостазу, що може відображати системну реакцію організму на контрольовану оваріальну стимуляцію та бути пов’язаним із ризиком гемодинамічних і водно-електролітних змін.

Теги:

Список цитованої літератури:

1. ESHRE Guideline Group on Ovarian Stimulation. ESHRE guideline: ovarian stimulation for IVF/ICSI: an update in 2025. Human Reproduction. 2026;41(4):498-514.
2. Buckett W, Sylvestre C, Liu K, Mahutte N, Min J, Roberts J. et al. Management of moderate and severe ovarian hyperstimulation syndrome: a Canadian Fertility and Andrology Society clinical practice guideline. Reproductive BioMedicine Online. 2026;52:105541. DOI: https://doi.org/10.1016/j.rbmo.2026.105541
3. Hamoda H, Drakeley AJ, Brian K, Evbuomwan IO, Mathur R. The Management of Ovarian Hyperstimulation Syndrome Green-Top Guideline No. 5. BJOG. 2026;133(7):50-69. DOI: https://doi.org/10.1111/1471-0528.70195
4. American Society for Reproductive Medicine. Prevention of moderate and severe ovarian hyperstimulation syndrome: a guideline. Fertility and Sterility. 2024;121(2):230-245.
5. Palomba S, Costanzi F, Nelson SM, Caserta D, Humaidan P. Interventions to prevent or reduce the incidence and severity of ovarian hyperstimulation syndrome: a systematic umbrella review of the best clinical evidence. Reproductive Biology and Endocrinology. 2023;21:67. DOI: https://doi.org/10.1186/s12958-023-01113-6
6. Palomba S, Costanzi F, Nelson SM, Besharat A, Caserta D, Humaidan P. Beyond the Umbrella: A Systematic Review of the Interventions for the Prevention of and Reduction in the Incidence and Severity of Ovarian Hyperstimulation Syndrome in Patients Who Undergo In Vitro Fertilization Treatments. International Journal of Molecular Sciences. 2023;24(18):14185. DOI: https://doi.org/10.3390/ijms241814185
7. Velthuis E, Hubbard J, Longobardi S, D’Hooghe T. The Frequency of Ovarian Hyperstimulation Syndrome and Thromboembolism with Originator Recombinant Human Follitropin Alfa (GONAL-f) for Medically Assisted Reproduction: A Systematic Review. Advances in Therapy. 2020;37:4831–4847.
8. Schirmer DA 3rd, Kulkarni AD, Zhang Y, Kawwass JF, Boulet SL, Kissin DM. Ovarian hyperstimulation syndrome after assisted reproductive technologies: trends, predictors, and pregnancy outcomes. Fertility and Sterility. 2020;114(3):567-578. DOI: https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2020.04.004
9. Ovarian Stimulation TEGGO, Bosch E, Broer S, Griesinger G, Grynberg M, Humaidan P, et al. ESHRE guideline: ovarian stimulation for IVF/ICSI. Hum Reprod Open. 2020;2020(2):hoaa009. DOI: https://doi.org/10.1093/hropen/hoaa009
10. Liu J, Liu F, Xu W, Zhang L, Tian Q, Du L, et al. Risk prediction models for ovarian hyperstimulation syndrome: a systematic review and meta-analysis. BMC Pregnancy Childbirth. 2025;25(1):860.
11. He L, Chen W, Lin J, Hao L, Wan F, Fu Y, et al. Pre-trigger risk scoring for moderate-to-severe ovarian hyperstimulation syndrome in in vitro fertilization and intracytoplasmic sperm injection cycles. Journal of Ovarian Research. 2026;19:149. DOI: https://doi.org/10.1186/s13048-026-02060-7
12. Berkovitz-Shperling R, Samara N, Meir R, Dominsky O, Azem F, Feferkorn I. et al. Severe ovarian hyperstimulation syndrome following sole gonadotropin-releasing hormone agonist trigger: a case series and literature review. Archives of Gynecology and Obstetrics. 2024;310(5):2297-2304. DOI: https://doi.org/10.1007/s00404-024-07740-7
13. Dziuba D. O. Porushennia vodno-elektrolitnoho balansu ta yikh korektsiia. Hostri ta nevidkladni stany u praktytsi likaria. 2017;3:17-21. [in Ukrainian].
14. The ESHRE Guideline Group. ESHRE guideline: ovarian stimulation for IVF/ICSI. Human Reproduction Open. 2020;2020(2):009.
15. Khmil MS. Modern approaches to the treatment of infertility in women with polycystic ovarian syndrome in assisted reproductive technology programs. Current issues of pediatrics, obstetrics and gynecology. 2020;1:108-115.
16. Lytvynova LO, Hrechyshkina NV, Artemchuk LI, Tonokovyd OB, Slutu NIu. Aktualnist vykorystannia dopomizhnykh reproduktyvnykh tekhnolohii v suchasnykh umovakh v Ukraini. Klinichna ta profilaktychna medytsyna. 2023;2(24):68-74. [in Ukrainian].
17. Khmil SV, Pidhaina IIa. Klinichni rezultaty u zhinok iz bezpliddiam na tli endometriozu v protokolakh dopomizhnykh reproduktyvnykh tekhnolohii. Zbirnyk naukovykh prats Asotsiatsii akusheriv-hinekolohiv Ukrainy. 2023;2(50):95-103. [in Ukrainian].
18. Pidhaina IIa, Khmil SV. Rezultaty likuvannia endometriozu yaiechnykiv u prohramakh dopomizhnykh reproduktyvnykh tekhnolohii. Visnyk sotsialnoi hihiieny ta orhanizatsii okhorony zdorovia Ukrainy. 2023;(4):75-80. [in Ukrainian].
19. Beniuk VO, Vyhivska LM. Vyznachennia osoblyvostei perebihu vahitnosti ta polohiv, stanu ploda i novonarodzhenoho u vahitnykh pislia zastosuvannia dopomizhnykh reproduktyvnykh tekhnolohii (dani retrospektyvnoho analizu). Ukrainskyi zhurnal Zdorovia zhinky. 2023;5(168):4-7. [in Ukrainian].
20. Vyhivska LM. Analiz perynatalnykh naslidkiv na foni zaproponovanoho likuvalnoho kompleksu u vahitnykh pislia zastosuvannia dopomizhnykh reproduktyvnykh tekhnolohii. Reproduktyvne zdorovia zhinky. 2023;(8):39-46. [in Ukrainian].
21. Nadon VV, Isaiev AN, Ruban OO, Brovchenko TI. The private-legal nature of the application of the methods of assisted reproductive technologies in Ukraine. Wiadomości Lekarskie. 2024;77(7):1476-1484.
22. Orel LV, Savchenko VM, Partenadze OA, Cherneha RT, Baitaliuk OM. Pravove rehuliuvannia zastosuvannia reproduktyvnykh tekhnolohii v Ukraini. Reproduktyvne zdorovia zhinky. 2024;(8):44-53. [in Ukrainian].
23. Pravak YuB. Patohenetychne obhruntuvannia preventyvnoi korektsii pry bezpliddi na tli metabolichnoho syndromu [dysertatsiia]. Ternopil: Ternopilskyi natsionalnyi medychnyi universytet imeni I. Ya. Horbachevskoho MOZ Ukrainy; 2025. 214 p. [in Ukrainian].

Публікація статті:

«Вісник проблем біології і медицини», 2026 Випуск 3, 182, 309-313 сторінки, код УДК 618.177-089.888.11:577.175.5:577.175.343]-074

DOI:

10.29254/2077-4214-2026-3-182-309-313