ВПЛИВ МЕТОДУ МАНУАЛЬНОЇ ТЕРАПІЇ, ЯК СКЛАДОВОЇ ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ, НА ПРОФІЛАКТИКУ ВИВИХУ КУЛЬШОВОГО СУГЛОБУ У ПАЦІЄНТІВ ПРИ СПАСТИЧНИХ ФОРМАХ ЦЕРЕБРАЛЬНИХ ПАРАЛІЧІВ

  2. 2026
  3. ВПЛИВ МЕТОДУ МАНУАЛЬНОЇ ТЕРАПІЇ, ЯК СКЛАДОВОЇ ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ, НА ПРОФІЛАКТИКУ ВИВИХУ КУЛЬШОВОГО СУГЛОБУ У ПАЦІЄНТІВ ПРИ СПАСТИЧНИХ ФОРМАХ ЦЕРЕБРАЛЬНИХ ПАРАЛІЧІВ

Манін М. В., Гришуніна Н. Ю., Смирнова О. Л., Черниш В. А., Смирнова-Давлад Н. В., Яровий В. Є., Зуй Д. В.

ВПЛИВ МЕТОДУ МАНУАЛЬНОЇ ТЕРАПІЇ, ЯК СКЛАДОВОЇ ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ, НА ПРОФІЛАКТИКУ ВИВИХУ КУЛЬШОВОГО СУГЛОБУ У ПАЦІЄНТІВ ПРИ СПАСТИЧНИХ ФОРМАХ ЦЕРЕБРАЛЬНИХ ПАРАЛІЧІВ

Показати/Завантажити PDF

Про автора:

Манін М. В., Гришуніна Н. Ю., Смирнова О. Л., Черниш В. А., Смирнова-Давлад Н. В., Яровий В. Є., Зуй Д. В.

Рубрика:

ОГЛЯДИ ЛІТЕРАТУРИ

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

Згідно даних статистики, кількість випадків дитячого церебрального паралічу (ДЦП) у світі стано- вить 2,36 на 1000 новонароджених. Прояви спастичності при церебральних паралічах сприяють обмеженню функціонування та зниженню якості життя. Діти з спастичними формами церебрального паралічу, що нале- жать до групи ризику вивиху кульшового суглобу мають більш важкі функціональні рівні (III–V) за системою класифікації ї моторної функції (GMFCS) та мають обмежену здатність до ходьби. Сьогодні відзначають висо- кий відсоток дітей, що направляються на хірургічний реліз сухожилків або превентивну остеотомію, коли кон- сервативні методи вважаються недостатніми. За 2025 рік в Україні було прооперовано з приводу вивиху куль- шового суглобу більше ніж 110 тисяч дітей, з них приблизно 40% пацієнтів, страждають від порушень функцій. Аналіз світових наукових публікацій свідчить, що у сучасній реабілітології спостерігається стійка тенденція до м’яких мануальних технік (міофасціальний реліз, стретчинг) та систем 24-годинного менеджменту позиціону- вання (постурального менеджменту). Більшість систематичних оглядів за останні роки вказують, що будь-які мануальні чи фізичні втручання при ізольованому застосуванні мають низький або помірний рівень доказо- вості щодо запобігання прогресуванню індексу міграції головки тазостегнового суглоба (ІМ) Реймерса у дітей з IV та V рівнями за класифікацією GMFCS. Аде ефективність застосування їх в межах фізіологічного безболіс- ного бар’єру, в комплексі засобів фізичної реабілітації з програмами вертикалізації, ортезування, з моніто- рингом ІМ у дітей з спастичними формами ДЦП, особливо з рівнями GMFCS IV–V, – має високу доказовість. За даними вітчизняних та зарубіжних досліджень, метод мануальної терапії, спрямований на зниження м’язової спастичності, руйнування патологічних синергій, мобілізацію заблокованих суглобів хребта та кін- цівок, створює короткочасний ефект з тимчасовим зниженням тонусу та збільшенням амплітуди рухів для цільового моторного навчання. Аналіз сучасних наукових статей свідчить, що комплекс м’яких методик ма- нуальної терапії є ефективним патогенетичним інструментом консервативної профілактики нестабільності та вивиху кульшового суглоба у дітей зі спастичними формами ДЦП. Різні рівні досліджень, заснованих на доказах, підтвердили інтеграцію м’яких мануальних технік (мобілізація 1–2 ступеню за Мейтландом – без маніпуляції, міофасціальний реліз, постізометрична релаксація, вправи на розтягнення) як таких, що допома- гають тимчасово знизити тонус аддукторів, покращити еластичність капсули суглоба та зменшити біль. Таким чином, ці техніки мають роль допоміжного елементу у профілактиці вивиху для збереження опороздатності і функції діючого кульшового суглобу, в комплексі засобів фізичної терапії. Послідовне поєднання їх з програ- мами стояння від 15 до 60 хвилин, тричі на тиждень. впливає на збільшення довжини підколінних сухожилків та легкість виконання рухів тулуба, формує осьовий вектор навантаження на структури кульшових суглобів, формує зворотну аферентну імпульсацію до кори головного мозку. Обмеження ризику вивиху кульшового суглобу є критично важливим для оптимізації можливостей для активності та участі дітей з високим рівнем важкості церебрального паралічу за класифікацією GMFCS. Це вимагає участі багатопрофільної команди, за- стосування комплексу засобів фізичної терапії, включаючи специфічні мануальні методики Застосування комплексної фізичної терапії з включенням м’яких мануальних технік, цільового моторного навчання, постурального менеджменту сприяє зменшенню ризика вивиха кульшових суглобів та покращен- ню показників функцій стояння і ходи. Комплексний підхід в стратегіях фахівців мультидисциплінарної коман- ди сприяє стабільності під час пересування, зростанню рівню незалежності пацієнтів з дитячим церебраль- ним паралічем.

Теги:

вивих кульшового суглобу, дитячий церебральний параліч, фізична реабілітація

Список цитованої літератури:

  1. MOZ Ukrainy. Nakaz MOZ Ukrainy № 1870 Pro zatverdgennya Standartu reabilitatsiynoi dopomogy Reabilitatsiyna dopomoga pry tserebralnomu paralychy ta organichnych urazhennyach golovnogo mozku u ditey, yaki suprovodguyutsya ruchovymy porushennyamy. Kyiv: MOZ Ukrainy; 2025. Dostupno: https://surl.lt/bqebqh [in Ukrainian].
  2. Korytko ZI, Pryshlyak MO. Reabilitatsiyni pidchody do vіdnovnogo likuvannya ruchovych funktsiy u ditey z cerebralnym paralychem na suchasnomy etapу. Rehabilitation & Recreation. 2024;18(3):89-100. [in Ukrainian].
  3. Bondarchuk VI, Bahirich NO. Аnalyz zasobiv physichnoi reabilitatsii ditey so spastychnymi formami dytiachogo tserebralnogo paralichu. Visnuk medychnych I biologichnych doslidzhen. 2023;1(15):33-37 DOI: https://doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2023.1.13324 [in Ukrainian].
  4. Chaovalit S, Dodd K, Taylor N. Sit-to-stand training for self-care and mobility in children with cerebral palsy: a randomized controlled trial. Dev Med Child Neurol. 2021;63:1476-1482.
  5. Battisti N, Cozzaglio M, Faccioli S, Perazza S, Groppi A, Menta L, et al. Prevention of hip dislocation in severe cerebral palsy (GMFCS III-IV-V): an interdisciplinary and multi-professional Care Pathway for clinical best practice implementation. Eur J Phys Rehabil Med. 2023;59(6):714-723. DOI: https://doi.org/10.23736/S1973-9087.23.07978-9
  6. Morgan C, Fetters L, Adde L, Badawi N, Bancale A, Boyd RN, et al. Early intervention for children aged 0 to 2 years with or at high risk of cerebral palsy: international clinical practice guideline based on systematic reviews. JAMA Pediatr. 2021;175(8):846-58. DOI: https://doi.org/10.1001/jamapediatrics.2021.0878
  7. Gong C, Zeng P, Lian B, Li J, Liu J, Liu Y, et al. Associations of risk factors and the number of risk factors with the classification, GMFCS level and comorbidities with cerebral palsy: a retrospective study. BMC Pediatr. 2024;24(1):822. DOI: https://doi.org/10.1186/s12887-024-05156-5
  8. Kang E, Kim MY, Lipsey KL, Foster ER. Person-Centered Goal Setting: A Systematic Review of Intervention Components and Level of Active Engagement in Rehabilitation Goal-Setting Interventions. Arch. Phys. Med. Rehabil. 2022;103:121-130.e3.
  9. Novak I, Jackman M, Finch-Edmondson M, Fahey M. Cerebral palsy. Lancet. 2025. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(25)00686-5
  10. McIntyre S, Goldsmith S, Webb A, Ehlinger V, Hollung SJ, McConnell K, et al. Global prevalence of cerebral palsy: a systematic analysis. Dev Med Child Neurol. 2022;64(12):1494–506. DOI: https://doi.org/10.1111/dmcn.15346
  11. Hryhus IM, Nahorna OB. Reabilitatsiine obstezhennia v praktytsi fizychnoho terapevta. Odesa: Oldi+; 2024. 176 s. [in Ukrainian].
  12. Kruse A, Habersack A, Weide G, Jaspers RT, Svehlik M, Tilp M. Eight weeks of proprioceptive neuromuscular facilitation stretching and static stretching do not affect muscle-tendon properties, muscle strength, and joint function in children with spastic cerebral palsy. Clinical Biomechanics, 2023;107:106011. DOI: https://doi.org/10.1016/J.CLINBIOMECH.2023.106011
  13. Faccioli S, Pagliano E, Ferrari A, Maghini C, Siani MF, Sgherri G, et al. Evidence-based management and motor rehabilitation of cerebral palsy children and adolescents: a systematic review. Front Neurol. 2023;14:1171224. DOI: https://doi.org/10.3389/fneur.2023.1171224
  14. Mehraban Jahromi M, Vlček P, Grünerová Lippertová M. Stretching exercises in managing spasticity: effectiveness, risks, and adjunct therapies. Eur J Transl Myol. 2024;34(2):12455. DOI: https://doi.org/10.4081/ejtm.2024.12455
  15. Volkova Yu., Оdynets Т. Problema physychnoi terapii ditey z naslidkamy displazii kulshovogo suglobu. Physical culture and sport scientific perspective. 2024;4:41-45. DOI: https://doi.org/10.31891/pcs.2024.4.5 [in Ukrainian].
  16. Al-Rumaih MH, Camp MW, Narayanan UG. Current Concept and Management of Spastic Hip in Children: A Narrative Review. Cureus. 2023;15(8):e43347. DOI: https://doi.org/10.7759/cureus.43347
  17. Ahmed H. Effects of Physical Therapy Management on Gross Motor Function and Spasticity among Diplegic Cerebral Palsy. Journal of Modern Rehabilitation (JMR). 2025;19(3):211-26. DOI: https://doi.org/10.18502/JMR.V19I3.19083
  18. Alamri SA, Khan NA, Alhumaidan IA, Almarri WF, Alotaibi NM, Alkhaldi SM. Role of Physical Therapy in Postural Management to Prevent Hip Dislocation in Children with Spastic Cerebral Palsy. International Journal of Physical Therapy Research & Practice. 2025;4(11):458-470. DOI: https://doi.org/10.62464/ce32tw86
  19. Stupak AO. Vykorystannya elementiv manualnoi terapii e fhyzychniy terapii pidlitkiv zi skoliozom. Physical culture and sport: scientific perspective. 2025;2:79-85. DOI: https://doi.org/10.31891/pcs.2025.2.11 [in Ukrainian].
  20. Коnonenko NМ, Таmozhanska GV, Nevelyka АV, Lytvinenko GL, Каrabut LV, Kots NS. Phyzychna terapia ditey zi spastychnoyu formoyu dytyachogo tserebralnogo paralicha. Public Health Journ. 2024;1(5):81-86 DOI: https://doi.org/10.32782/pub.health.2024.1.11 [in Ukrainian].
  21. Tedesco AP, Melanda A, Moshe D, Rolim Filho E, Blumetti FC, Abrahão LC, et al. The approach to hip instability in children with cerebral palsy: an umbrella review. EFORT Open Rev. 2026;11(3):208-223. DOI: https://doi.org/10.1530/EOR-2025-0114
  22. Chemeris А, Chudetsky І, Antonova-Rafi Yu. Pidhody ta metody fizychnoi terapii ditey pry tserebralnomy paralichi zi spastychnoyu dyplegiyeyu. Klinychna ta profilaktychna medycina. 2022;(21):55-59. [in Ukrainian].
  23. Viehweger E. Importance of hip problems in daily activities for cerebral palsy patients. J Child Orthop. 2013;7(5):401-6. DOI: https://doi.org/10.1007/s11832-013-0514-7
  24. Klobuckа·S, Chamutyovа·К, Klobucký R, Šiarnik P, Podrackа L, Kollаr B, et al. Practice in the Rehabilitation of Patients with Cerebral Palsy: A Structured Narrative Review Informed by a Systematic Literature Search. Medical Journal. 2026;127:1790-1812. DOI: https://doi.org/10.1007/s44411-026-00551-z
  25. Panda S, Singh A, Kato H, Kokhanov A. Cerebral palsy: a current perspective. NeoReviews. 2024;25(6):350-60. DOI: https://doi.org/10.1542/neo.25-6-e350

Публікація статті:

«Вісник проблем біології і медицини», 2026 Випуск 3, 182, 105-109 сторінки, код УДК 616.831-009.11:616.728.2-001.6-084:615.82

DOI:

10.29254/2077-4214-2026-3-182-105-109

2026 Випуск 3, 182
вивих кульшового суглобу дитячий церебральний параліч фізична реабілітація
29.09.2026
Чи була ця стаття корисною?
1
1

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


The reCAPTCHA verification period has expired. Please reload the page.