Солтис Р. М., Хмара Т. В.

МОРФОМЕТРИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ІНДИВІДУАЛЬНА АНАТОМІЧНА МІНЛИВІСТЬ ПІДСКРОНЕВОЇ ЯМКИ В ПРЕНАТАЛЬНОМУ ПЕРІОДІ ОНТОГЕНЕЗУ ЛЮДИНИ

---

Показати/Завантажити PDF

Про автора:

Солтис Р. М., Хмара Т. В.

Рубрика:

МОРФОЛОГІЯ

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

Вивчення пренатального морфогенезу лицевого черепа є критично важливим для розумін- ня формування уроджених вад та вдосконалення методів пренатальної діагностики. Підскронева ямка, як складний анатомічний простір, що містить судинно-нервові утворення та жирове тіло щоки, потребує деталь- ного морфометричного аналізу в динаміці розвитку плода. Мета – визначити закономірності росту лінійних параметрів підскроневої ямки у плодовому періоді онтогенезу людини за допомогою регресійного аналізу. Дослідження проведено на вивченні 72 комп’ютерних томограм (КТ) препаратів плодів людини 81,0–375,0 мм тім’яно-куприкової довжини (ТКД) без ознак патології. Засобами цифрової морфометрії програмного за- безпечення Radiant DICOM Viewer вимірювали передньо-задній розмір, ширину та висоту підскроневої ямки. КТ використані з колекції кафедри анатомії, клінічної анатомії та оперативної хірургії закладу вищої освіти Буковинського державного медичного університету (БДМУ). Робота виконана відповідно до міжнародних і національних етичних норм та схвалена Комісією з біомедичної етики. Встановлено, що лінійні параметри підскроневої ямки демонструють стійке зростання кореляційно залеж- не від ТКД плода. Найбільш інтенсивна динаміка характерна для передньо-заднього розміру (y=0,103x–6,43), приріст якого майже в 1,5 раза перевищує темпи розвитку ширини (y=0,067x–4,28) та висоти (y=0,062x–3,72). Виявлено, що період найактивнішого морфогенезу припадає на інтервал 230,0–255,0 мм ТКД, де довжина ямки сягає пікових значень 18,0–21,0 мм. Застосування методу ковзного середнього дозволило підтвердити достовірність лінійного тренду та нівелювати вплив індивідуальної анатомічної мінливості. Процес формування підскроневої ямки у плодовому періоді характеризується пріоритетним ростом у са- гітальній площині. Отримані рівняння регресії об’єктивно відображають темпи фетального розвитку бічної норми черепа та можуть слугувати нормативними орієнтирами для пренатальної діагностики та реконструк- тивної хірургії.

Теги:

Список цитованої літератури:

1. Yakymenko RO, Sazonova OM, Cherno VS. Kraniometrychna kharakterystyka shestykutnyka oblychchia liudyny zriloho viku z riznym typom budovy lytsevoho viddilu cherepa. Perspektyvy ta innovatsii nauky. 2024;5(39):1473-1485. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-4952-2024-5(39)-1473-1485 [in Ukrainian].
2. Yakymenko RO, Sazonova OM, Cherno VS. Indyvidualna anatomichna minlyvist kutovykh rozmiriv lytsevoho skeletu liudyny zriloho viku. Visnyk problem biolohii i medytsyny. 2024;2(173):427-432. DOI: https://doi.org/10.29254/2077-4214-2024-2-173-423-432 [in Ukrainian].
3. Yakymenko RO, Vovk OYu. Indyvidualna anatomichna minlyvist lytsevoho viddilu holovy liudyny zriloho viku. Perspektyvy ta innovatsii nauky. 2024;4(38):1471-1481. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-4952-2024-4(38)-1471-1482 [in Ukrainian].
4. Dmytrenko RR, Tsyhykalo OV. Topohrafo-anatomichni osoblyvosti bichnoi dilianky holovy u plodiv liudyny. Klinichna anatomiia ta operatyvna khirurhiia. 2024;23(1):26-31. DOI: https://doi.org/10.24061/1727-0847.23.1.2024.04 [in Ukrainian].
5. Guo Y. Perceptions of midline deviations among different facial types. Am J Orthod Dentofacial Orthop. 2015;147(1):13. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ajodo.2014.10.020
6. Del Bove A, Menéndez L, Manzi G, Moggi-Cecchi J, Lorenzo C, Profico A. Mapping sexual dimorphism signal in the human cranium. Sci Rep. 2023;13(1):16847. DOI: https://doi.org/10.1038/s41598-023-43007-y
7. Li L, London NR Jr, Prevedello DM, Carrau RL. Anatomical Variations and Relationships of the Infratemporal Fossa: Foundation of a Novel Endonasal Approach to the Foramen Ovale. J Neurol Surg B Skull Base. 2020;82(6):668-674. DOI: https://doi.org/10.1055/s-0040-1715815
8. Li L, London NR Jr, Prevedello DM, Carrau RL. Anatomy based corridors to the infratemporal fossa: Implications for endoscopic approaches. Head Neck. 2020;42(5):846-853. DOI: https://doi.org/10.1002/hed.26055
9. Fang Y, Wu H, Zhao W, Cheng L. Endoscopic transvestibular anatomy of the infratemporal fossa and upper parapharyngeal spaces for clinical surgery: a cadaver study. Eur Arch Otorhinolaryngol. 2019;276(6):1799-1807. DOI: https://doi.org/10.1007/s00405-019-05410-y
10. Liu Q, Wang H, Zhao W, Song X, Sun X, Yu H, et al. Endoscopic transnasal transmaxillary approach to the upper parapharyngeal space and the skull base. Eur Arch Otorhinolaryngol. 2020;277(3):801-807. DOI: https://doi.org/10.1007/s00405-019-05761-6
11. Soriano RM, Barbero JMR, Pradilla G, Henriquez OA. Combined endoscopic endonasal & transoral approach to transpatial lesion involving the infratemporal fossa and masticator space: A case study and literature review. Neurocirugia (Engl Ed). 2023;34(2):87-92. DOI: https://doi.org/10.1016/j.neucie.2022.11.012
12. Falcon RT, Rivera-Serrano CM, Miranda JF, Prevedello DM, Snyderman CH, Kassam AB, et al. Endoscopic endonasal dissection of the infratemporal fossa: Anatomic relationships and importance of eustachian tube in the endoscopic skull base surgery. Laryngoscope. 2011;121(1):31-41. DOI: https://doi.org/10.1002/lary.21341
13. Youssef A, Carrau RL, Tantawy A, Ibraheim A, Solares AC, Otto BA, et al. Endoscopic versus Open Approach to the Infratemporal Fossa: A Cadaver Study. J Neurol Surg B Skull Base. 2015;76(5):358-64. DOI: https://doi.org/10.1055/s-0035-1549003
14. Li L, London NR Jr, Kim LR, Prevedello DM, Carrau RL. Endonasal access to the lateral poststyloid space: Far lateral extension of an endoscopic endonasal corridor. Head Neck. 2022;44(10):2342-2349. DOI: https://doi.org/10.1002/hed.27135
15. Oakley GM, Harvey RJ. Endoscopic Resection of Pterygopalatine Fossa and Infratemporal Fossa Malignancies. Otolaryngol Clin North Am. 2017;50(2):301-313. DOI: https://doi.org/10.1016/j.otc.2016.12.007
16. Lee JT, Suh JD, Carrau RL, Chu MW, Chiu AG. Endoscopic Denker’s approach for resection of lesions involving the anteroinferior maxillary sinus and infratemporal fossa. Laryngoscope. 2017;127(3):556-560. DOI: https://doi.org/10.1002/lary.26237
17. Isolan GR, Rowe R, Al-Mefty O. Microanatomy and surgical approaches to the infratemporal fossa: an anaglyphic three-dimensional stereoscopic printing study. Skull Base. 2007;17(5):285-302. DOI: https://doi.org/10.1055/s-2007-985193
18. Celebi AA, Kau CH, Femiano F, Bucci L, Perillo L. A Three-Dimensional Anthropometric Evaluation of Facial Morphology. J Craniofac Surg. 2018;29(2):304-308. DOI: https://doi.org/10.1097/SCS.0000000000004110 Erratum in: J Craniofac Surg. 2019;30(5):1604.
19. Awadh WMS. Gender Dimorphism of Skeletal Measurements and Dental Angle Classification in Orthodontic Patients. J Contemp Dent Pract. 2023;24(9):700-706. DOI: https://doi.org/10.5005/jp-journals-10024-3524
20. Robert R, Legent F, Rogez JM, Meiner Y, Héloury Y, Patra P, et al. The infratemporal fossa: a trial clarification. Surg Radiol Anat.и1989;11(4):307-11. DOI: https://doi.org/10.1007/BF02098703
21. Zoli M, Sollini G, Zaccagna F, Fabbri VP, Cirignotta L, Rustici A, et al. Infra-Temporal and Pterygo-Palatine Fossae Tumors: A Frontier in Endoscopic Endonasal Surgery-Description of the Surgical Anatomy of the Approach and Report of Illustrative Cases. Int J Environ Res Public Health. 2022;19(11):6413. DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph19116413
22. von Lüdinghausen M, Kageyama I, Miura M, Alkhatib M. Morphological peculiarities of the deep infratemporal fossa in advanced age. Surg Radiol Anat. 2006;28(3):284-92. DOI: https://doi.org/10.1007/s00276-006-0078-z
23. Komarnitki I, Tomczyk J, Ciszek B, Zalewska M. Proposed classification of auriculotemporal nerve, based on the root system. PLoS One. 2015;10(4):e0123120. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0123120
24. Prades JM, Timoshenko A, Merzougui N, Martin C. A cadaveric study of a combined trans-mandibular and trans-zygomatic approach to the infratemporal fossa. Surg Radiol Anat. 2003;25(3-4):180-7. DOI: https://doi.org/10.1007/s00276-003-0126-x

Публікація статті:

«Вісник проблем біології і медицини», 2026 Випуск 2, 181, 257-263 сторінки, код УДК 611.714.013-053.13:611.92-071.3

DOI:

10.29254/2077-4214-2026-2-181-257-263