Лазуренко В. В., Овчаренко О. Б., Железняков О. Ю., Тертишник Д. Ю., Кудін І. Д., Комова В. О.

ПЕРЕДЧАСНЕ ВІДШАРУВАННЯ ПЛАЦЕНТИ У ВАГІТНОЇ З ТЕТРАПАРЕЗОМ ТА ВНУТРІШНЬОУТРОБНОЮ ІНФЕКЦІЄЮ (КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК)

---

Показати/Завантажити PDF

Про автора:

Лазуренко В. В., Овчаренко О. Б., Железняков О. Ю., Тертишник Д. Ю., Кудін І. Д., Комова В. О.

Рубрика:

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

За даними літератури 30-35% кровотеч під час гестаційного процесу пов’язані з передчасним відшаруванням плаценти (ПВП), яке ускладнює 0,6–1,2% вагітностей. Найчастіше ПВП є результатом гострого або хронічного запального процесу в організмі матері та плода. Метою роботи стало уточнення патогенезу ПВП з урахуванням даних інфікування вагітної та плода на при- кладі детального аналізу клінічного випадку передчасного розродження вагітної з тетрапарезом та спостере- женням за станом новонародженого. Представлений клінічний випадок ПВП у вагітної М., 41 року, з тетрапарезом, сфінктерними порушення- ми, стенозом шийного відділу хребта після тотального видалення екстрамедулярної пухлини спинного мозку (С6) у віці 16 років, ожирінням ІІ ступеня. При обстеженні в умовах стаціонару: бак. посів сечі – Escherichia coli 104; позитивний IgG на цитомегаловірусну інфекцію. Виявлене зниження вмісту VEGF (59,4±4,2 пг/мл) та підвищення ЕТ-1 (1,77±0,12 пг/мл) в крові вагітної вказувало на зміни ендотеліального статусу; також була виявлена гіперекспресія прозапальних цитокінів І(L-1β – 19,2±2,8 пг/мл, ІL-6 – 9,7±0,8 пг/мл, TNFα – 13,1±1,4 пг/мл), що свідчило про наявність запального або інфекційного процесу в організмі вагітної. У зв’язку з кровотечею в результаті ПВП проведений кесарів розтин, вилучена жива недоношена дівчин- ка в стані за шкалою Апгар 3–4 балів. Ранній післяпологовий період ускладнився гіпотонічною кровотечею з розвитком ДВЗ-синдрому, у зв’язку з чим була проведена операція релапаротомія, екстирпація матки з додатками, перев’язка внутрішніх клубових артерій з обох сторін, дренування черевної порожнини. При бак- теріологчному дослідженні матки та плаценти: хронічний гнійний ендоміометрит (Enterococcus faecalis 105, Escherichia coli 107). хронічний цервіцит (Enterococcus faecalis 106, Escherichia coli 104 ), хронічний гнійний пла- центит (Enterococcus faecalis 105, Escherichia coli 107), хронічний гнійний сальпінгоофорит. Також проведені бактеріальний посів крові, дослідження крові на СРБ, клінічний аналіз крові (СРБ – 11,6 мг/дл (норма <5,0 мг/ дл), в клінічному аналізі крові – лейкопенія (лейкоцити – 8,4×109, при нормі 9,4–32,2×109), бак посів крові (ви- явлена E.coli) новонародженої. Отримані клініко-лабораторні дані вказують на ознаки раннього неонаталь- ного сепсису ешеріхіозної етіології, призначена антибактеріальна терапія згідно чутливості виявленої флори до антибіотиків. Представлений випадок ПВП у вагітної з тетрапарезом, яка протягом 25 років була прикута до ліжка або інвалідного візка, вказує на поєднаний вплив різних факторів на розвиток ускладнень, зокрема, хронічне інфекційне ураження статевої системи жінки (гнійний плацентит, ендоміометрит, внутрішньоутробна інфек- ція), через малорухомість, обумовленою неврологічною патологією, яка порушує вегетативну інервацію, що призвело зниження скоротливої здатності матки після пологів та розвитку гіпотонічної кровотечі, а також на- явності цитокінових розладів, ендотеліальної дисфункції порушень процесів ериптозу.

Теги:

Список цитованої літератури:

1. Brandt JS, Ananth CV. Placental abruption at near-term and term gestations: pathophysiology, epidemiology, diagnosis, and management. Am J Obstet Gynecol. 2023;228(5S):1313-29. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ajog.2022.06.059
2. Tkachenko RO, Kaminskyi VV. Peripartalna krovotecha: suchasna diahnostyka ta likuvannia (dokazovi pryntsypy). Kyiv; 2025. 272 s. [in Ukrainian].
3. Khong TY, Mooney EE, Ariel I, Balmus NC, Boyd TK, Brundler MA, et al. Sampling and Definitions of Placental Lesions: Amsterdam Placental Workshop Group Consensus Statement. Arch Pathol Lab Med. 2016;140(7):698-713. DOI: https://doi.org/10.5858/arpa.2015-0225-CC
4. Zheng D, Liwinski T, Elinav E. Inflammasome activation and regulation: toward a better understanding of complex mechanisms. Cell Discov. 2020;6:36. DOI: https://doi.org/10.1038/s41421-020-0167-x
5. Workalemahu T, Enquobahrie DA, Gelaye B, Sanchez SE, Garcia PJ, Tekola-Ayele F, et al. Genetic variations and risk of placental abruption: A genome-wide association study and meta-analysis of genome-wide association studies. Placenta. 2018;66:8-16. DOI: https://doi.org/10.1016/j.placenta.2018.04.008
6. Workalemahu T, Enquobahrie DA, Gelaye B, Thornton TA, Tekola-Ayele F, Sanchez SE, et al. Abruptio placentae risk and genetic variations in mitochondrial biogenesis and oxidative phosphorylation: replication of a candidate gene association study. Am J Obstet Gynecol. 2018;219(6):617.e1-17. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ajog.2018.08.042
7. Downes KL, Grantz KL, Shenassa ED. Maternal, Labor, Delivery, and Perinatal Outcomes Associated with Placental Abruption: A Systematic Review. Am J Perinatol. 2017;34(10):935-57. DOI: https://doi.org/10.1055/s-0037-1599149
8. Morgan TK. Role of the Placenta in Preterm Birth: A Review. Am J Perinatol. 2016;33(3):258-66. DOI: https://doi.org/10.1055/s-0035-1570379
9. Brosens I, Puttemans P, Benagiano G. Placental bed research: I. The placental bed: from spiral arteries remodeling to the great obstetrical syndromes. Am J Obstet Gynecol. 2019;221(5):437-56. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ajog.2019.05.044
10. Goldstein JA, Gallagher K, Beck C, Kumar R, Gernand AD. Maternal-Fetal Inflammation in the Placenta and the Developmental Origins of Health and Disease. Front Immunol. 2020;11:531543. DOI: https://doi.org/10.3389/fimmu.2020.531543
11. Mhatre MV, Potter JA, Lockwood CJ, Krikun G, Abrahams VM. Thrombin Augments LPS-Induced Human Endometrial Endothelial Cell Inflammation via PAR1 Activation. Am J Reprod Immunol. 2016;76(1):29-37. DOI: https://doi.org/10.1111/aji.12517
12. Singh N, Herbert B, Sooranna G, Das A, Sooranna SR, Yellon SM, et al. Distinct preterm labor phenotypes have unique inflammatory signatures and contraction associated protein profiles†. Biol Reprod. 2019;101(5):1031-45. DOI: https://doi.org/10.1093/biolre/ioz144
13. Feng L, Allen TK, Marinello WP, Murtha AP. Infection-induced thrombin production: a potential novel mechanism for preterm premature rupture of membranes (PPROM). Am J Obstet Gynecol. 2018;219(1):101.e1-12. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ajog.2018.04.014
14. Kudin ID, Lazurenko VV. Problema infektsiinykh urazhen vahitnoi ta yikh vplyv na stan ploda ta novonarodzhenoho. Visnyk morskoi medytsyny. 2024;3(103):160-70. [in Ukrainian].
15. Kudin I, Lazurenko V, Prokopiuk V, Zhelezniakov O, Panasovskyi M. Eryptosis as a link between bacterial reproductive tract infection and anemia in pregnant women. Neonatology, Surgery and Perinatal Medicine. 2024;2(52):70-7. DOI: https://doi.org/10.24061/2413-4260.XIV.2.52.2024.11
16. Kyozuka H, Murata T, Fukusda T, Yamaguchi A, Kanno A, Yasuda S, et al. Teenage pregnancy as a risk factor for placental abruption: Findings from the prospective Japan environment and children’s study. PLoS One. 2021;16(5):e0251428. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0251428

Публікація статті:

«Вісник проблем біології і медицини», 2026 Випуск 2, 181, 178-183 сторінки, код УДК 618.36-007.281-027.15-06:[616.831-009.12-031.37/38+618.33-022.6/9]

DOI:

10.29254/2077-4214-2026-2-181-178-183