ВПЛИВ ФІЗИЧНИХ ЧИННИКІВ НА ВИЖИВАНІСТЬ ІКСОДОВИХ КЛІЩІВ

Партем О. О., Тарновська А. В.

ВПЛИВ ФІЗИЧНИХ ЧИННИКІВ НА ВИЖИВАНІСТЬ ІКСОДОВИХ КЛІЩІВ


Показати/Завантажити PDF

Про автора:

Партем О. О., Тарновська А. В.

Рубрика:

БІОЛОГІЯ

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

Іксодові кліщі є важливими переносниками трансмісивних інфекційних захворювань та станов- лять значну небезпеку для здоров’я людини і тварин. Вони беруть участь у підтриманні природних осередків багатьох небезпечних інфекцій, серед яких бореліоз Лайма, кліщовий енцефаліт, анаплазмоз та інші захво- рювання. В останні роки спостерігається збільшення чисельності іксодових кліщів та розширення меж їх по- ширення, що пов’язують зі змінами кліматичних умов, трансформацією природних екосистем і підвищенням антропогенного навантаження на довкілля. Одним із поширених представників іксодових кліщів на терито- рії Європи є Dermacentor reticulatus, який характеризується високою екологічною пластичністю та здатністю адаптуватися до різних умов існування. Життєдіяльність кліщів значною мірою залежить від фізичних факто- рів середовища, зокрема температури, вологості та ультрафіолетового випромінювання. Метою дослідження було оцінити вплив температури, ультрафіолетового випромінювання, ультразвуку та вологості на виживаність і функціональний стан Dermacentor reticulatus у лабораторних умовах. Об’єктом дослідження були дорослі особини Dermacentor reticulatus, зібрані методом прапорування рос- линності у природних біотопах Львівської області. Дослідження проводили серійно, формуючи групи по 15 особин для кожного варіанту впливу. Загальна кількість досліджених кліщів становила 150 особин. У роботі використовували лабораторний термостат, бактерицидну ультрафіолетову лампу потужністю 30 W та лабораторну ультразвукову ванну. Досліджували вплив температури 4°C, 20°C, 37°C та 40°C, ультрафіоле- тового випромінювання різної тривалості, умов підвищеної вологості та ультразвукового впливу. Установлено, що температура 20°C є оптимальною для життєдіяльності кліщів та забезпечує максимальну рухову активність особин. При температурі 4°C спостерігалося пригнічення рухової активності без летального ефекту. Тривалий вплив температури 37°C протягом 48 год призводив до повної загибелі кліщів. Підвище- на вологість забезпечувала стабільну життєздатність особин упродовж усього періоду спостереження. Під впливом бактерицидного ультрафіолетового випромінювання спостерігалося дозозалежне зниження рухової активності кліщів, а експозиція понад 15 хв призводила до повної загибелі особин. Пряме сонячне випромі- нювання спричиняло швидке висихання кліщів. Ультразвуковий вплив не мав вираженого летального ефекту, однак супроводжувався змінами поведінкових реакцій та короткочасним зниженням рухової активності. Отримані результати свідчать про важливу роль фізичних факторів у регуляції життєздатності Dermacentor reticulatus та можуть бути використані для прогнозування екологічної стійкості популяцій кліщів і розробки альтернативних підходів до контролю їх чисельності.

Теги:

Dermacentor reticulatus, вологість, іксодові кліщі, температура, ультразвук, ультрафіолетове випромінювання

Список цитованої літератури:

  1. Rizzoli A, Silaghi C, Obiegala A, Rudolf I, Hubálek Z, Földvári G, et al. Ixodes ricinus and Its Transmitted Pathogens in Urban and Peri- Urban Areas in Europe: New Hazards and Relevance for Public Health. Front Public Health. 2014;2:251. DOI: https://doi.org/10.3389/fpubh.2014.00251
  2. Madison-Antenucci S, Kramer LD, Gebhardt LL, Kauffman E. Emerging tick-borne diseases. Clin Microbiol Rev. 2020;33(2):e00083-18. DOI: https://doi.org/10.1128/CMR.00083-18
  3. Ostfeld RS, Brunner JL. Climate change and Ixodes tick-borne diseases of humans. Philos Trans R Soc Lond B Biol Sci. 2018;370(1665):20140051. DOI: https://doi.org/10.1098/rstb.2014.0051
  4. Estrada-Peña A, Mihalca AD, Petney TN. Ticks of Europe and North Africa: a guide to species identification. Cham: Springer; 2017. 404 p. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-319-63760-0
  5. Sonenshine DE. Range expansion of tick disease vectors in North America: implications for spread of tick-borne disease. Int J Environ Res Public Health. 2018;15(3):478. DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph15030478
  6. Sonenshine DE, Roe RM. Biology of ticks. 2nd ed. Oxford: Oxford University Press; 2019. 520 p.
  7. Benoit JB, McCluney KE, DeGennaro MJ, Dow JAT. Dehydration Dynamics in Terrestrial Arthropods: From Water Sensing to Trophic Interactions. Annu Rev Entomol. 2023;68:129-149. DOI: https://doi.org/10.1146/annurev-ento-120120-091609
  8. Eisen L, Eisen RJ. The blacklegged tick, Ixodes scapularis: an increasing public health concern. Trends Parasitol. 2018;34(4):295-309. DOI: https://doi.org/10.1016/j.pt.2017.12.006
  9. Rodriguez-Vivas RI, Jonsson NN, Bhushan C. Strategies for the control of Rhipicephalus microplus ticks in a world of conventional acaricide and macrocyclic lactone resistance. Parasitol Res. 2018;117(1):3-29. DOI: https://doi.org/10.1007/s00436-017-5677-6

Публікація статті:

«Вісник проблем біології і медицини», 2026 Випуск 2, 181, 152-157 сторінки, код УДК 595.42:57.04

DOI:

10.29254/2077-4214-2026-2-181-152-157

Чи була ця стаття корисною?

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


The reCAPTCHA verification period has expired. Please reload the page.