Бігуляк Г. Т., Кліщ І. М.

СТОМАТОЛОГІЯ

Наукова стаття

Метою нашого дослідження було дослідження впливу стовбурових клітин на активність процесів протеолізуу щурів з гостим пародонтитом та за корекції стовбуровими клітинами. Проаналізовано результати дослідження системи протеїнази/інгібітори протеїназ у тварин з гострим експериментальним пародонтитом, який коригували за допомогою мезенхімальних стовбурових клітин людини. Залежно від лікування піддослідних тварин було поділено на такі групи: 1 група – тварини без патології (інтактні); 2-га – тварини з модельованим гострим пародонтитом; 3-я – тварини з пародонтитом, коригованим мезенхімальними стовбуровими клітинами. Терміни спостереження встановили на 1-шу, 7-му, 14-ту та 21-шу доби після виведення тварин з експерименту. Визначали показники, що характеризують активність процесів протеолізу (за лізисом азоальбуміну, азоказеїну й азоколу, використовуючи набір реактивів “SimkoLtd” (Україна) та інгібіторів протеолізу (α2-МГ, α1 –ІП), а також розраховували індекс протеолізу. За результатами дослідження встановлено, що при експериментальному моделюванні гострого пародонтиту відбувалась виразна активація протеолізу з максимумом на 1-шу добу спостереження та незначне зростання рівня інгібіторів протеаз. Менш виразне зростання інгібіторного потенціалу, поряд із суттєвим зростання протеолітичної активності, відобразилося на достовірному зростанні значення індексу протеолізу. Застосування мезенхімальних стовбурових клітин зменшує дисбаланс системи протеази/антипротеази, що супроводжується зниженням індексу протеолізу особливо у більш пізні терміни після нанесення травми.

гострий експериментальний пародонтит,корекція,стовбурові клітини,протеоліз,протеази,інгібітори протеаз.

1. Thumbigere Math V, Michalowicz BS, Hodges JS, Tsai ML, Swenson KK, Rockwell L, et al. Periodontal disease as a risk factor for bisphosphonate related osteonecrosis of the jaw. Journal of periodontology. 2014 Feb;85(2):226-33.
2. Melnychuk GM, Politun AM, Kovalchuk LE, Erstenyuk GM. Alhorytm vynyknennya y rozvytku heneralizovanoho parodontytu ta parodontozu schema kompleksnoho likuvannya heneralizovanoho parodontytu. Sovremennaya stomatolohyya. 2013;1:35-40. [in Ukrainian].
3. Danylevskyy NF, Borysenko AV. Zabolevanyya parodonta. K.: Zdorovʺya; 2008. 464 s.
4. Veremeenko KN, Holoborodʹko OP, Kyzym AY. Proteolyz v norme y pry patolohyy. K. : Zdorovʺya; 1988. 200 s.
5. Kresyun VY, Sementsiv NH, Reheda MS. Osoblyvosti zrushenʹ stanu proteyinazno inhibitornoyi systemy za umov rozvytku eksperymentalʹnoho alerhichnoho alʹveolitu i shlyakhy yoho korektsiyi. Odes. med. zhurn. 2009;3(113):35-7.
6. Krynytsʹka IYA. Stan proteyinazo-inhibitornoyi systemy krovi ta bronkhoalʹveolyarnoho zmyvu u shchuriv z modelʹovanym hepatopulʹmonalʹnym syndromom. Zah. patolohiya ta patolohichna fiziolohiya. 2012;7(4):92-7. [in Ukrainian].
7. Shvetsʹ VI, Kisilyuk VL, Shkrobanetsʹ ID. Zminy tkanynnoho proteolizu pry intoksykatsiyi bilykh shchuriv malymy dozamy vazhkykh metaliv. Klinich. ta eksperym. patolohiya. 2009;8(4):87-9. [in Ukrainian].
8. Dedulʹ MY, Radetskaya LE, Kyrpychenok LN. Systema proteolyza v syvorotke krovy y perytonealʹnoy zhydkosty pry khyrurhycheskom lechenyy bolʹnykh éndometryozom. Novosty khyrurhyy. 2006;14(3):74-80.
9. Zolotukhyna EL. Stvolovyekletky y perspektyvy ykh prymynenyya v stomatolohyy y chelyustno-lytsevoy khyrurhyy. Molodyy vchenyy. 2014;6:145-7.
10. Malanchuk VA, Astakhova VS, Tsylenko OL. Osteohennye kletky – predshestvennyky kostnoho mozha cheloveka v rekonstruktyvnovosstanovytelʹnoy khyrurhyy. Zhurn. AMN Ukrayny. 2009;2:276-88.
11. Malanchuk VO. Rekonstruktyvno-vidnovleni operatsiyi na nyzhniy shchelepi (kliniko-laboratorne doslidzhennya) [avtoreferat]. Kyyiv; 1994. 47 s. [in Ukrainian].
12. Khisham A. Pulʹpit: osoblyvosti rozvytku ta vybir metodu likuvannya [avtoreferat]. Kyyiv; 1993. [in Ukrainian].
13. Saber SE. Tissue engineering in endodontics. Journal of Oral Science. 2009;51(4):495-507.
14. Tsilenko OL, Sosidko AV. Sravnitelʹnaya kharakteristika tipov koloniy KOYe – f pulʹpy zuba I stvolovykh stromalʹnykh kletok kostnogo mozga cheloveka v usloviyakh in vitro. Sovremennaya ortodontiya. 2015;3:57-60.
15. Gerashchenko SB, Chaykovsʹkiy YUB, Delʹtsova OÍ. Stovburoví klítini zuba. Galitsʹkiy líkarsʹkiy vísnik. 2011;18(4):5-8. [in Ukrainian].
16. Zorin NA, Zorina VN, Zorina RM, Levchenko VG. Universalʹnyy regulyator – a2 -makroglobulin. Klinich. lab. diagnostika. 2004;11:18-21.
17. Karyagina IYU, Zarembskiy RA, Balyabina MD. Ispolʹzovaniye metoda kompleksnogo opredeleniya aktivnosti tripsinopodobnykh proteinaz, a1 -antitripsinai a2 -makroglobulina v gastroenterologicheskoy klinike. Lab. delo. 1990;2:10-3.

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 3 (166), 2022 рік , 501-509 сторінки, код УДК 612.015.13:616.314.17-002.1-085.361-092.9

10.29254/2077-4214-2022-3-166-501-509