Фіщенко В. О., Литвинюк О. М.

ОСОБЛИВОСТІ АУТОСПОНГІОЗНОЇ ОСТЕОПЛАСТИКИ ПРИ ВОГНЕПАЛЬНИХ ПЕРЕЛОМАХ З ДЕФЕКТАМИ КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ

---

Показати/Завантажити PDF

Про автора:

Фіщенко В. О., Литвинюк О. М.

Рубрика:

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

Проблема лікування пацієнтів з вогнепальними переломами є особливо актуальною в умовах сьогодення. Мета дослідження: охарактеризувати клінічні результати використання аутологічних кісткових трансплантатів в лікуванні пацієнтів з вогнепальними переломами, враховуючи особливості дефекту кісткової тканини. Проаналізовано клінічні результати аутоспонгіозної остеопластики дефектів кісткової тканини 58 поранених з вогнепальними переломами трубчастих кісток. Середній вік – 39,09±9,04 років. Результати лікування оцінювали з використанням шкали Neer-Grantham-Shelton. Для характеристики пошкоджень використовували класифікацію дефектів довгих кісток при бойовій травмі кінцівок та класифікацію кісткових дефектів за Tetsworth, а також оцінювали абсолютні значення розміру дефекту. Статистичну обробку даних виконували з допомогою IBM SPSS Statistics 27.0.1. Статистично значущими вважали результати при р≤0,05. Клінічний результат аутоспонгіозної остеопластики складав 70,05±15,33 балів. Відмінні результати встановлено у 9 (15,52%) хворих, хороші – у 24 (41,38%) пацієнтів, задовільні – у 17 (29,31%), незадовільні – у 8 (13,79%). Середній розмір кісткового дефекту становив 5,14±2,16 см. Факторами, асоційованими з достовірно кращими клінічними результатами аутоспонгіозної остеопластики при вогнепальних переломах з дефектами кісткової тканини є: кісткові дефекти величиною до 5 см (τ=+0,61, р=0,00000000001); дефекти типу D3 А (τ=+0,53, р=0,000000004); В3 (τ=+0,43, р=0,000002), С1 (τ=+0,24, р=0,007). Чинниками, пов’язаними з достовірно гіршими клінічними результатами аутоспонгіозної остеопластики є: кісткові дефекти розміром понад 5 см (τ=-0,61, р=0,00000000001); дефектами типу С2 (τ=-0,18, р=0,047), С3 (τ=-0,47, р=0,0000001); D3 В (τ=-0,20, р=0,03), D3 С (τ=-0,48, р=0,0000001). Таким чином, нами підтверджено високу ефективність методики аутологічної кісткової трансплантації в лікуванні пацієнтів з вогнепальними переломами з дефектами кісткової тканини.

Теги:

Список цитованої літератури:

1. Zozulia IS, Volosovets AO, Zozulia AI. Travmatychna khvoroba: dohospitalna dopomoha. Ukr Med Chasopys. 2023;6(158):58-61. DOI: 10.32471/umj.1680-3051.158.247605. [in Ukrainian].
2.  Rudenko M, Dacal A. Patofiziolohiia vohnealnykh ushkodzhen mahistralnykh sudyn: analiz suchasnykh doslidzhen. Suchasna Medytsyna Farmatsiia ta Psykholohichne Zdorovia. 2023;2(11):18-22. DOI: 10.32689/2663-0672-2023-2-3. [in Ukrainian].
3.  Rodionov AV, Nosivets DS, Bets VG, Voronets VV, Denysiuk MA. Khirurhichne likuvannia defektiv kistok kintsivok unaslidok vohnealnykh poranen. Ortop Travmatol Protezuvannia. 2024;4:76-81. DOI: 10.15674/0030-59872024476-81. [in Ukrainian].
4. Korol SO. Kistkova plastyka v systemi spetsializovanoho likuvannia poranenykh z boiovymy travmamy kintsivok. Travma. 2018;19(1):20-26. DOI: 10.22141/1608-1706.1.19.2018.126659. [in Ukrainian].
5.  Richter RF, Vater C, Korn M, Ahlfeld T, Rauner M, Pradel W, et al. Treatment of critical bone defects using calcium phosphate cement and mesoporous bioactive glass providing spatiotemporal drug delivery. Bioact Mater. 2023;28:402-419. DOI: 10.1016/j.bioactmat.2023.06.001.
6.  Wang W, Yeung KWK. Bone grafts and biomaterials substitutes for bone defect repair: a review. Bioact Mater. 2017;2(4):224-247. DOI: 10.1016/j.bioactmat.2017.05.007.
7.  Wei S, Ma JX, Xu L, Gu XS, Ma XL. Biodegradable materials for bone defect repair. Mil Med Res. 2020;7:54. DOI: 10.1186/s40779-020-00280-6.
8.  Hrytsai MP, Kolov HB, Sabadosh VI, Vyderko RV, Polovyi AS, Hutsailiuk VI. Osnovni khirurhichni metody zameshchennia krytychnykh kistkovykh defektiv velykohomilkovoї kistky (ohliad literatury). Terra Orthopaedica. 2024;1:42-49. DOI: 10.37647/2786-7595-2024-120-1-42-49. [in Ukrainian].
9.  Xia Y, Wang H, Li Y, Fu C. Engineered bone cement trigger bone defect regeneration. Front Mater. 2022;9:929618. DOI: 10.3389/fmats.2022.929618.
10.  Neer CS II. Displaced proximal humeral fractures. I. Classification and evaluation. J Bone Joint Surg Am. 1970;52(6):1077-89.
11.  Burianov O, Kvasha V, Sobolevskiy Y, Yarmoliuk Y, Klapchuk Y, Los D, Kuprii V, Kolov G. Methodological principles of diagnosis verification and treatment tactics determination in combat limb injuries with bone defects. Orthop Traumatol Prosthet. 2024;4:5-13. DOI: 10.15674/0030-5987202345-13
12. Tetsworth KD, Burnand HG, Hohmann E, Glatt V. Classification of bone defects: an extension of the Orthopaedic Trauma Association open fracture classification. J Orthop Trauma. 2021;35(2):71-76. DOI: 10.1097/BOT.0000000000001896.
13.  Klifto KM, Azoury SC, Klifto CS, Mehta S, Levin LS, Kovach SJ. Treatment of Posttraumatic Tibial Diaphyseal Bone Defects: A Systematic Review and Meta-Analysis. J Orthop Trauma. 2022;36(2):55-64. DOI: 10.1097/BOT.0000000000002214.
14.  Ninarello D, Ballardini A, Morozzi G, La Barbera L. A comprehensive systematic review of marketed bone grafts for load-bearing critical sized bone defects. J Mech Behav Biomed Mater. 2024;160:106782. DOI: 10.1016/j.jmbbm.2024.106782.

Публікація статті:

«Вісник проблем біології і медицини», Випуск 2, 177, 277-288 сторінки, код УДК 616.718.1-001.5-089.844

DOI:

10.29254/2077-4214-2025-2-177-277-288