Лічман Д. В., Тарашевська Ю. Є., Давиденко В. Ю., Хілініч Є. С.

ЗАСТОСУВАННЯ НУТРИЦЕВТИЧНИХ ПРОДУКТІВ ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ ДEФІЦИТУ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН

---

Показати/Завантажити PDF

Про автора:

Лічман Д. В., Тарашевська Ю. Є., Давиденко В. Ю., Хілініч Є. С.

Рубрика:

ОГЛЯДИ ЛІТЕРАТУРИ

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

У даній статті проаналізовано джерела наукової літератури щодо сучасних напрямків здорового способу життя, а саме правильного харчування та вживання нутрицевтичних продуктів для збагачення організму біологічно активними речовинами. Метою статті було визначити вплив найпопулярніших нутрицевтичних продуктів на органи та системи організму, можливість їх поєднання для збагачення та оптимізації біологічно активних речовин шляхом проведення аналізу наукової літератури. Для профілактики захворюваності, країни ЄС надають перевагу різноманітним профілактичним заходам, особлива увага приділяється активному способу життя та збалансованому, повноцінному харчуванню. Серед свідомого населення набувають популярності так звані «нутрицевтики» – продукти, які володіють високою концентрацією вітамінів, мікроелементів, амінокислот та антиоксидантів, але при цьому не є хімічно синтезованими ліками. Найчастіше даний вид продукції серед вітчизняного населення зветься «суперфуд». Суперфуди представлені продуктами рослинного походження та мають високу конкурентоспроможність в порівнянні з продукцією тваринної приналежності, а тим часом вчені щоразу доводять, що збалансоване харчування на основі лише рослинних компонентів може успішно боротися за першість у денній потребі людини в жирах, білках та вуглеводах. Серед популярних нутрицевтичних продуктів найчастіше зустрічаються: насіння чіа, льону; ягоди годжі, асаї; водорості спіруліна, плоди кіноа, какао-боби. Особливий інтерес викликають насіння чіа, адже маючи нейтральний смак та високу біологічну цінність легко та вдало поєднуються з іншими продуктами, зокрема нутрицевтичними, що дає змогу успішно включати даний інгредієнт до основного раціону.

Теги:

Список цитованої літератури:

1. Gulich MP, Petrenko OD. Zdorove kharchuvannia yak faktor zapobihannia zakhvoriuvan: polityka VOOZ ta vitchyznianyi dosvid (do 75-richchia diialnosti VOOZ v Ukraini). Medicni perspektivi. 2023;28(3):152-162. DOI: 10.26641/2307-0404.2023.3.289218. [in Ukrainian].
2. Bashta AO, Stetsenko NO, Bazhay-Zhezherun SA. Doslidzhennia osoblyvostei kharchuvannia studentskoi molodi i rivnia yii usvidomlennia faktoriv ryzyku khronichnykh neinfektsiinykh zakhvoriuvan. Naukovi pratsi NUKhT. 2023;29(4):148-161. DOI: 10.24263/2225-2924-2023- 29-4-14. [in Ukrainian].
3. Prytulska Н, Fedorova Д. Kharchuvannia v umovakh voiennoho stanu: antystresovyi ratsion. Mizhnarodnyj naukovo-praktychnyj zhurnal “Tovary i rynky”. 2022;42(2):88-103. DOI: 10.31617/2.2022(42)08. [in Ukrainian].
4. Sidelkovskiy A, Gasiyk O. Herontolohichni aspekty zdorovoho kharchuvannia. Mizhnarodnyi nevrolohichnyi zhurnal. 2023;19(3):80-82. DOI: 10.22141/2224-0713.19.3.2023.1002. [in Ukrainian].
5. Kolesnik ОP, Levyk ОM, Cherniavskyi D Ye, Kuzmenko VO, Lytvynenko LS. Kharchuvannia ta rak: suchasni aspekty zdorovoho sposobu zhyttia (ohliad literatury). Pathologia. 2022;19(2):135-141. DOI: 10.14739/2310-1237.2022.2.258362. [in Ukrainian].
6. Kapreliants L. Funktsionalni produkty i nutrytsevtyky – suchasni pidkhody kharchovoi nauky. Visnyk of the Lviv University. Series Biology. 2016;(73):441. [in Ukrainian].
7. Medina C, Santos-Martinez MJ, Radomski A, Corrigan OI, Radomski MW. Nanoparticles: pharmacological and toxicological significance. Br J Pharmacol. 2007;150(5):552-558. DOI: 10.1038/sj.bjp.0707130.
8. Armstrong CT, Boyle AL, Bromley EH, Mahmoud ZN, Smith L, Thomson AR, et al. Rational design of peptide-based building blocks for nanoscience and synthetic biology. Faraday Discuss. 2009;(143):305-317;discussion 359-72. DOI: 10.1039/b901610d.
9. Boisseau P, Houdy P, Lahmani M. Nanoscience. Nanobiotechnology and nanobiology. Berlin, Heidelberg: Springer; 2010. 1200 p.
10. Chekman IS, Horchakova NO, Simonov PV. Biolohichno aktyvni rechovyny yak nanostruktury: biokhimichnyi aspect. Klinichna farmatsiia. 2017;21(2):15-22. DOI: 10.24959/cphj.17.1422. [in Ukrainian].
11. Saagun B, Kuprienko SA. Obshaya istoriya o delah Novoj Ispanii. Knigi X-XI: Poznaniya astekov v medicine i botanike. Kiev: Vidavec Kupriyenko SA; 2013. 218 s.
12. Ditrikh IV, Bui LM, Hanzha AA. Sposoby udoskonalennia kharchuvannia vehetariantsiv na osnovi zaminy produktiv tvarynnoho pok- hodzhennia nasinniam chia. Naukovi pratsi Natsionalnoho universytetu kharchovykh tekhnolohii. 2017;23(4):207-214. [in Ukrainian].
13. Chia nasinnia – kaloriinist. Tablytsia kaloriinosti [Internet]. 2024 [tsytovano 2024 Ber 01]. Dostupno: https://www.tablycjakalorijnosti.com. ua/stravy/ chia-nasinnya. [in Ukrainian].
14. Finglas P, Roe M, Pinchen H, Berry R, Church S, Dodhia S, et al. McCance and Widdowson’s the composition of foods. 7th ed. Cambridge: Royal Society of Chemistry; 2014. 630 p.
15. Sesso HD, Manson JE, Aragaki AK, Rist PM, Johnson LG, Friedenberg G, et al.; COSMOS Research Group. Effect of cocoa flavanol supplementation for the prevention of cardiovascular disease events: the COcoa Supplement and Multivitamin Outcomes Study (COSMOS) randomized clinical trial. Am J Clin Nutr. 2022;115(6):1490-1500. DOI: 10.1093/ajcn/nqac055.
16. Katz DL, Doughty K, Ali A. Cocoa and chocolate in human health and disease. Antioxid Redox Signal. 2011;15(10):2779-2811. DOI:10.1089/ars.2010.3697.
17.  Nehlig A. The neuroprotective effects of cocoa flavanol and its influence on cognitive performance. Br J Clin Pharmacol. 2013;75(3):716- 727. DOI: 10.1111/j.1365-2125.2012.04378.x.
18. Graf BL, Rojas-Silva P, Rojo LE, Delatorre-Herrera J, Baldeón ME, Raskin I. Innovations in health value and functional food development of quinoa (Chenopodium quinoa Willd.). Compr Rev Food Sci Food Saf. 2015;14(4):431-445. DOI: 10.1111/1541-4337.12135.
19. Lopez-Cervantes J, Sanchez-Machado D, de la Mora-Lopez DS, Sanches-Silva A. Quinoa (Chenopodium quinoa Willd.): exploring a superfood from Andean indigenous cultures with potential to reduce cardiovascular disease (CVD) risk markers. Curr Mol Pharmacol. 2021;14(6):925-934. DOI: 10.2174/1874467214999210111222233.
20. Dakhili S, Abdolalizadeh L, Hosseini SM, Shojaee-Aliabadi S, Mirmoghtadaie L. Quinoa protein: composition, structure and functional properties. Food Chem. 2019;299:125161. DOI: 10.1016/j.foodchem.2019. 125161.
21. Zamai ZhV, Humeniuk OL, Volkova RM, Khrebtan OB, Tsybulia SD, Pasov HV. Vykorystannia innovatsiinoi syrovyny (kinoa, chornyi kmyn, kunzhut) ta yii vplyv na vlastyvosti pshenychnoho khliba. Naukovi pratsi NUKhT. 2021;27(3):103-111. DOI: 10.24263/2225-2924-2021-27- 3-13. [in Ukrainian].
22. Sokolova YeB, Kovalevska NS, Spodar KV. Pidvyshchennia kharchovoi tsinnosti miasnykh sichenykh napivfabrykativ za rakhunok dodavannia nasinnia kinoa. Visnyk Umanskoho natsionalnoho universytetu sadivnytstva. 2021;1:91-95. DOI: 10.31395/2310-0478-2021- 1-91-95. [in Ukrainian].
23. Turchyn IM. Krychkovska-Horoshko IV, Slyvka NB, Mykhailytska OR. Dotsilnist vykorystannia nasinnia chia u tekhnolohii kefiru. Naukovyi visnyk LNUVMBT imeni SZ. Hzhytskoho. Seriia: Kharchovi tekhnolohii. 2017;19(75):153-156. [in Ukrainian].
24. Shydakova-Kameniuka OH, Shkliaiev OM. Rohova AL. Analiz khimichnoho skladu nasinnia chia yak perspektyvnoi syrovyny dlia kondyterskykh vyrobiv. Prohresyvni tekhnika ta tekhnolohii kharchovykh vyrobnytstv restorannoho hospodarstva i torhivli. 2017;1:80-91. [in Ukrainian].
25. Prylipka KO, HerasymenkoLO, Ishcheikina YuO. Kharchovi zvychky yak skladovi yakosti zhyttia ta stanu zdorovia u studentiv medykiv v umovakh voiennoho chasu (ohliad literatury). Perspektyvy ta innovatsii nauky. Seriia «Pedahohika», Seriia «Psykholohiia», Seriia «Medytsyna». 2024;11(45):2005-2012. DOI: 10.52058/2786-4952-2024-11(45)-2005-2011. [in Ukrainian].
26. Prylipka KO. Ratsionalne kharchuvannia studentiv medykiv, yak zaporuka zdorovoho sposobu zhyttia pid chas viiny v Ukraini (ohliad literatury). Visn probl biol i medytsyny. 2024;2(173):131-137. DOI: 10.29254/2077-4214-2024-2-173-129-137. [in Ukrainian].

Публікація статті:

«Вісник проблем біології і медицини», Випуск 2, 177, 53-59 сторінки, код УДК 613.2:641/642:577.16-084

DOI:

10.29254/2077-4214-2025-2-177-53-59