Неханевич Ж. М., Самойленко І. А., Юнкін Я. О., Неханевич О. Б., Смирнова О. Л., Коваленко Т. Ю.

ПОРУШЕННЯ ФУНКЦІЙ СКРОНЕВО-НИЖНЬОЩЕЛЕПНИХ СУГЛОБІВ У БОКСЕРІВ

---

Показати/Завантажити PDF

Про автора:

Неханевич Ж. М., Самойленко І. А., Юнкін Я. О., Неханевич О. Б., Смирнова О. Л., Коваленко Т. Ю.

Рубрика:

СТОМАТОЛОГІЯ

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

Функціональність зубощелепної системи – дихання, ковтання, жування та мовлення – важлива складова єдиної нейром’язово-скелетної системи організму людини, що підтримує її динамічну рівновагу, динамічно змінюючись у процесі розвитку, фізіологічного зростання та змін організму. Її будова та функції є основою розвитку психіки людини, формування рис характеру та поведінкових особливостей у суспільстві. Вченими визначено, що етіологія скронево-нижньощелепного суглоба СНЩС є багатофакторною: залежить від віку, статі, травматичних ушкоджень, стресу та деяких системних захворювань, спадкових та гормональних факторів, травм, харчової поведінки, неправильного прикусу. Клінічно можуть проявлятися різні симптоми: шум у вухах, біль у жувальних м’язах і м’язах шиї, головний біль. Інтенсивність симптомів варіює від незначного дискомфорту до хронічного, виснажливого болю, що може мати психологічні наслідки. Варто підкреслити, що дисфункція (СНЩС) суттєво погіршує якість життя пацієнтів, ускладнюючи виконання щоденних завдань, зокрема професійної діяльності. Клінічні дані свідчать, що порушення функції скронево-нижньощелепного суглоба виявляється у 5-68% населення, причому ці розлади найчастіше трапляються у молодих людей. Складність у розумінні функції СНЩС зумовлена її анатомічною багатогранністю та різноманітністю симптомів СНЩД, які нерідко перетинаються із проявами інших стоматологічних і нестоматологічних захворювань. Актуальні дискусії щодо оптимальних методів діагностики, підходів до терапії та впливу оклюзійних чинників на розвиток скронево-нижньощелепної дисфункції (СНЩД). Труднощі у розумінні функціонування СНЩС пов’язані з її складною анатомією та різноманітними симптомами СНЩД, які часто співпадають із ознаками інших стоматологічних і нестоматологічних патологій. Виявлення факторів ризику розвитку порушень функції СНЩС у боксерів, які зазнали черепно-мозкових травм, пов’язаних зі спортивною діяльністю – важливе завдання, що включає подальше направлення таких спортсменів на консультацію до лікаря-стоматолога за спеціалізованою допомогою.

Теги:

Список цитованої літератури:

1. Tabaka KhI, Stelmakh HO, Bakaliuk TH. Novi pidkhody do zastosuvannia metodiv fizychnoi reabilitatsii u patsiientiv molodoho viku z dysfunktsiieiu skronevo-nyzhnoshchelepnoho suhlobu. Medsestrynstvo. 2019;1:37-39. [in Ukrainian].
2. Crincoli V, De Biase C, Cazzolla AP, Campobasso A, Dioguardi M, Piancino MG, et al. Effects of Contact Sports on Temporomandibular Disorders: An Observational Study. Dent J (Basel). 2022;10(10):180. DOI: 10.3390/ dj10100180.
3. Yihong T, Yanyue T, Ming Y, Xiayang L, Yunhao Zh, Qiang Zh, et al. The association between specific oral behaviors and the number of temporomandibular disorder symptoms in the general population: a cross-sectional study. J Pain Res. 2024;17:3565-3575. DOI: 10.2147/ JPR.S490269.
4. Sawicki CM, Sangalli L. Pediatric Dentists’ Practice Patterns in the Screening, Diagnosis, and Management of Temporomandibular Disorders. Children. 2024;11(10):1168. DOI: https://doi.org/10.3390/children11101168.
5. Felin GC, Tagliari CV, Agostini BA, Collares K. Prevalence of psychological disorders in patients with temporomandibular disorders: a systematic review and meta-analysis. J Prosthet Dent. 2024;132:392-401. DOI: 10.1016/j.
6. Freiwald HC, Schwarzbach NP, Wolowski A. Effects of competitive sports on temporomandibular dysfunction: A literature review. Clin. Oral Investig. 2021;25:55-65. DOI: 10.1007/s00784-020-03742-2.
7. Farook TH, Dudley J. Understanding Occlusion and Temporomandibular Joint Function Using Deep Learning and Predictive Modeling. Clin Exp Dent Res. 2024;10(6):e70028. DOI: 10.1002/cre2.70028.
8. Bäckström E, Wänman A, Sjöström M. The majority of patients report satisfaction more than 24 years after temporomandibular joint discectomy. Oral Maxillofac Surg. 2024;28(4):1539-1545. DOI: 10.1007/s10006-024-01280-9.
9. Xiong X, Gao X, Zhong J, Hu S, Li Y, Zheng Y, et al. Bibliometric Analysis of Research on Temporomandibular Joint and Occlusion from 2000 to 2022. J Pain Res. 2023;16:2847-2860. DOI: 10.2147/JPR.S418362.
10. Paduano S, Bucci R, Rongo R, Silva R, Michelotti A. Prevalence of temporomandibular disorders and oral parafunctions in adolescents from public schools in Southern Italy. Cranio. 2020;38:370-375.
11. Bhargava D, Chávez Farías C, Ardizone García I, Mercuri LG, Bergman S, Anthony Pogrel M, at al. Recommendations on the Use of Oral Orthotic Occlusal Appliance Therapy for Temporomandibular Joint Disorders: Current Evidence and Clinical Practice. J Maxillofac Oral Surg. 2023;22(3):579-589. DOI: 10.1007/s12663-023-01939-y.
12. Wroclawski C, Mediratta JK, Fillmore WJ. Recent Advances in Temporomandibular Joint Surgery. Medicina (Kaunas). 2023;59(8):1409. DOI: 10.3390/medicina59081409.
13. Tabaka KhI, Bakaliuk TH, Sirant HO. Vzaiemozviazok dysfunktsii skronevo-nyzhnoshchelepnoho suhloba z porushenniam postavy u patsiientiv molodoho viku. Medsestrynstvo. 2018;3:42-44. [in Ukrainian].
14. Khomiak K, Kostiuk T, Proshchenko N. Personalized treatment of patients with muscular-joint dysfunction of the temporomandibular joint on the background of post-traumatic stress disorder. The Ukrainian Scientific Medical Youth Journal. 2023;142(4):7-12. DOI: https://doi. org/10.32345/ USMYJ.4(142).2023.7-12.
15. Chen Y, Wang J, Li Y, Li L, Luo N, Wu Y, et al. Age-related variations in position and morphology of the temporomandibular joint in individuals with anterior openbite and crossbite: a multi-cross-sectional comparative study. BMC Oral Health. 2022;22:200. DOI: 10.1186/ s12903-022-02236-9.
16. Vargas E, Ravelo V, Rana M, Unibazo A, Olate S. Long-Term Stability in Temporomandibular Joint Replacement: A Review of Related Variables. Dent J (Basel). 2024;12(11):372. DOI: 10.3390/dj12110372.
17. La Rosa GRM, Loreto C, Pedullà E, Lombardo C. Association between estrogen receptors polymorphisms and temporomandibular joint disorders: A systematic review. Arch Oral Biol. 2024;170:106130. DOI: 10.1016/j.archoralbio.2024.106130.
18. Freiwald HC, Schwarzbach NP, Wolowski A. Impact of sports on temporomandibular dysfunction: a comparison of competitive and recreational female athletes as well as female non-athletes. Clin Oral Investig. 2022;26(8):5313-5323. DOI: 10.1007/s00784-022-04499-6.
19. Singarapu R, Panneerselvam E, Balasubramaniam S, Nakkeeran KP, Ramanathan M, Vb KR. The Role of Mouthguards in Preventing Temporomandibular Joint Injuries During Contact Sports: A Prospective Study. Front Dent. 2023;20:12. DOI: 10.18502/fid.v20i12.12661.
20. Freiwald HC, Schwarzbach NP, Wolowski A. Effects of competitive sports on temporomandibular dysfunction: a literature review. Clin Oral Investig. 2021;25(1):55-65. DOI: 10.1007/s00784-020-03742-2.
21. Dipalma G, Inchingolo AD, Pezzolla C, Sardano R, Trilli I, Di Venere D, et al. The Association Between Temporomandibular Disorders and Tinnitus: Evidence and Therapeutic Perspectives from a Systematic Review. J Clin Med. 2025;14(3):881. DOI: 10.3390/jcm14030881.
22. Albagieh H, Alomran I, Binakresh A, Alhatarisha N, Almeteb M, Khalaf Y, et al. Occlusal splints-types and effectiveness in temporomandibular disorder management. Saudi Dent J. 2023;35(1):70-79. DOI: 10.1016/j.sdentj.2022. 12.013.
23. Conti PC, Silva Rdos S, Araujo Cdos R, Rosseti LM, Yassuda S, da Silva RO, et al. Effect of experimental chewing on masticatory muscle pain onset. J. Appl. Oral Sci. 2011;19:34-40. DOI: 10.1590/S1678-7757201100010 0008.
24. Nijakowski K, Walerczyk-Sas A, Surdacka A. Regular physical activity as a potential risk factor for erosive lesions in adolescents. Int. J. Environ. Res. Public Health. 2020;17:3002. DOI: 10.3390/ijerph17093002.
25. Ginszt M, Zieliński G, Byś A, Gawda P, Majcher P. Masticatory muscles activity in sport climbers. Int. J. Environ. Res. Public Health. 2020;17:1378. DOI: 10.3390/ijerph17041378.
26. Butera A, Gallo S, Pascadopoli M, Scardina GA, Pezzullo S, Scribante A. Home Oral Care Domiciliary Protocol for the Management of Dental Erosion in Rugby Players: A Randomized Clinical Trial. J. Clin. Med. 2022;11:4893. DOI: 10.3390/jcm11164893.
27. Pelekhan BL, Rozhko MM, Pelekhan LI. Bioelektrychna aktyvnist musculus masseter u stani spokoiu v osib iz povnoiu vidsutnistiu zubiv na nyzhnii shchelepi. Klinichna Stomatolohiia. 2022;2:4-11. DOI: https://doi.org/ 10.11603/2311-9624.2022.2.13029. [in Ukrainian].
28. Chung MK, Wang S, Alshanqiti I, Hu J, Ro JY. The degeneration-pain relationship in the temporomandibular joint: Current understandings and rodent models. Front Pain Res (Lausanne). 2023;4:1038808. DOI: 10.3389/fpain.2023.1038808.
29. Derwich M, Mitus-Kenig M, Pawlowska E. Interdisciplinary Approach to the Temporomandibular Joint Osteoarthritis-Review of the Literature. Medicina (Kaunas). 2020;56(5):225. DOI: 10.3390/medicina56050225.
30. Vlăduțu DE, Ionescu M, Mercuț R, Noveri L, Lăzărescu G, Popescu SM, et al. Ecological Momentary Assessment of Masseter Muscle Activity in Patients with Bruxism. Int J Environ Res Public Health. 2022;20(1):581. DOI: 10.3390/ijerph20010581.
31. Semenov KA. Tekhnika vymiriuvannia velychyny vidkryvannia rota. Medychni perspektyvy. 2010;4:88-91. [in Ukrainian].

Публікація статті:

«Вісник проблем біології і медицини», 2025 Випуск 1, 176, 525-534 сторінки, код УДК 616.724:616.72-008.28:616.72-009.7:796.8

DOI:

10.29254/2077-4214-2025-1-176-525-534