Савичук Н. О., Савичук А. О.

ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК МІЖ СТУПЕНЕМ СПОЛУЧНОТКАНИННОЇ ДИСПЛАЗІЇ ТА РОЗЛАДАМИ СКРОНЕВО-НИЖНЬОЩЕЛЕПНИХ СУГЛОБІВ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)

---

Показати/Завантажити PDF

Про автора:

Савичук Н. О., Савичук А. О.

Рубрика:

ОГЛЯДИ ЛІТЕРАТУРИ

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

Сполучнотканинна дисплазія (СТД) є групою генетично детермінованих станів, що характеризуються змінами синтезу колагену та інших компонентів позаклітинного матриксу, що призводить до порушень механічної міцності тканин та їх архітектури. Одним із поширених клінічних проявів СТД є розлади скронево-нижньощелепних суглобів (рСНЩС), що проявляються у вигляді хронічного болю, порушення функції суглоба та структурних змін у його тканинах. Особливу увагу дослідники приділяють пацієнтам із синдромом Елерса-Данлоса (СЕД), у яких діагностується висока частота рСНЩС через надмірну гнучкість сполучної тканини (Bech et al., 2022). Мета дослідження. Узагальнити сучасні літературні дані щодо взаємозв’язку між СТД та рСНЩС, розглянути основні генетичні, біохімічні та морфологічні аспекти патогенезу цих патологій, а також оцінити ефективність діагностичних і терапевтичних підходів. Основна частина. Літературний аналіз підтверджує значний зв’язок між СТД та рСНЩС. За даними Dijkstra et al. (2002), гіпермобільність суглобів, яка є характерною для СТД, асоційована з розладами СНЩС у 71,4% випадків. Це зумовлено мутаціями в генах, що відповідають за структуру та стабільність колагену, зокрема COL1A1 (Luo et al., 2016) та COL11A1 (Ardani et al., 2020). Поліморфізм гена COL1A1 (rs1800012) пов’язаний зі зниженням мінеральної щільності субхондральної кістки, що сприяє розвитку дегенеративних змін у СНЩС (Luo et al., 2016). У лікуванні пацієнтів із рСНЩС на тлі СТД ефективними вважаються ортопедичні шини (Lyubchenko & Tkachenko, 2020), фізіотерапія (Gui et al., 2015) та корекція оклюзії (Volovar et al., 2017). Висновки. Аналіз літератури демонструє, що СТД є важливим патогенетичним фактором розвитку рСНЩС. Системні та генетичні особливості пацієнтів із СТД вимагають мультидисциплінарного підходу до діагностики та лікування рСНЩС, враховуючи генетичний аналіз, скринінг фенотипових ознак та раннє ортодонтичне втручання.

Теги:

Список цитованої літератури:

1. Pochynok TV, Vasiukova MM, Horobets NI. Nediferentsiiovana dysplaziia spoluchnoi tkanyny u ditei: diahnostyka i taktyka likuvannia. Medytsyna Transportu Ukrainy. 2007;1:85-92. [in Ukrainian].
2. Iskiv MY. Osoblyvosti perebihu pielonefrytu u ditei z nedyferentsiiovanoiu dysplaziieiu spoluchnoi tkanyny [dysertatsiia]. Lviv: DU «Instytut spadkovoi patolohii NAMN Ukrainy»; 2020. 237 s. [in Ukrainian].
3. McKusick VA. On-line Mendelian Inheritance In Man. Baltimore: Johns Hopkins University; 1996. Available from: http://www.ncbi.nlm.nih. gov/Omim/.
4. Wang YH, Ma RH, Li JJ, Mu CC, Zhao YP, Meng JH, et al. Diagnostic efficacy of CBCT, MRI and CBCT-MRI fused images in determining anterior disc displacement and bone changes of temporomandibular joint. Dentomaxillofacial Radiology. 2022;51(2):20210286. DOI: https://doi.org/10.1259/dmfr.20210286.
5. Tamimi D, Kocasarac HD, Mardini S. Imaging of the Temporomandibular Joint. Seminars in Roentgenology. 2019;54(3):282-301.
6. Volovar OS, Malanchuk VO, Kryzhanivska OO. Zakhvoriuvannia skronevo-nyzhnoshchelepnoho suhloba yak proiav nediferentsiiovanoi dysplazii spoluchnoi tkanyny. Novyny Stomatolohii. 2012;1:17-24. [in Ukrainian].
7. Kliainrok M. Funktsionalni porushennia rukhovoi chastyny zhuvalnoho aparatu. Lviv: Haldent; 2015. 256 s. [in Ukrainian].
8. Kulas Soborg ML, Leganger J, Quitzau Mortensen L, Rosenberg J, Burcharth J. Establishment and baseline characteristics of a nationwide Danish cohort of patients with Ehlers-Danlos syndrome. Rheumatology. 2017;56(5):763-767.
9. Oelerich O, Daume L, Yekkalam N, Hanisch M, Menne MC. Temporomandibular disorders among Ehlers-Danlos syndromes: a narrative review. J Int Med Res. 2024;52(4):3000605241242582. DOI: 10.1177/03000605241242582.
10. De Coster PJ, Van den Berghe LI, Martens LC. Martens. Generalized Joint Hypermobility and Temporomandibular Disorders: Inherited Connective Tissue Disease as a Model with Maximum Expression. Journal of Oral & Facial Pain and Headache. 2005;19(1):47-57.
11. Shaymatova A, Gafforov S. The state of the mouth in children and adolescents with differentiated connective tissue dysplasia. Journal of Biomedical Practice. 2023;8(3):270-279. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.8166026.
12. Volovar OS. Diahnostyka ta likuvannia zakhvoriuvan skronevo-nyzhnoshchelepnoho suhloba na foni somatychnykh zakhvoriuvan [avtoreferat dysertatsii]. Kyiv: Natsionalnyy medychnyy universytet imeni O. O. Bohomoltsya; 2013. 40 s. [in Ukrainian].
13. Protsailo MD, Chornomydz IB, Horishnyi IM, Vorontsova TO. Syndrom dysplazii spoluchnoi tkanyny v systemi dyspansernoho sposterezhennia simeinoho likaria. Aktualni pytannia pediatrii, akusherstva ta hinekolohii. 2022;1:95-8. DOI: https://doi.org/10.11603/24116-4944.2022.1.13258. [in Ukrainian].
14. Perrini F, Tallents RH, Katzberg RW, Ribeiro RF, Kyrkanides S, Moss ME. Generalized joint laxity and temporomandibular disorders. Journal of Orofacial Pain. 1997;11(3):215-221.
15. Beighton P, De Paepe A, Steinmann B, Tsipouras P, Wenstrup RJ. Ehlers-Danlos syndromes: revised nosology, Villefranche, 1997. American Journal of Medical Genetics. 1998;77(1):31-37.
16. Björne A. Assessment of temporomandibular and cervical spine disorders in tinnitus patients. Progress in Brain Research. 2013;45:135.
17. De Paepe A, Devereux RB, Dietz HC, Hennekam RC, Pyeritz RE. Revised diagnostic criteria for the Marfan syndrome. American Journal of Medical Genetics. 1996;62(4):417-426.
18. Liubchenko A, Tkachenko Yu. Experience of clinical application of surface electromyography and light-curing hydrostatic splint easy bite® in orthodontic treatment. Georgian Medical News. 2020;307:78-85.
19. Petscavage-Thomas JM, Walker EA. Unlocking the Jaw: Advanced Imaging of the Temporomandibular Joint. American Journal of Roentgenology. 2014;203(5):1047-1058.
20. Gui MS, Pimentel MJ, Rizzatti-Barbosa CM. Temporomandibular disorders in fibromyalgia syndrome: a short-communication. Revista Brasileira de Reumatologia. 2015;55(2):189-194.
21. Bech K, Fogh FM, Lauridsen EF, Sonnesen L. Temporomandibular disorders, bite force and osseous changes of the temporomandibular joints in patients with hypermobile Ehlers-Danlos syndrome compared to a healthy control group. Journal of Oral Rehabilitation. 2022;49:872-883. DOI: https://doi.org/10.1111/joor.13348.
22. Kryzhanivska O. Proiavy patolohii orhaniv sechovydilnoi systemy u patsiientiv molodoho viku iz zakhvoriuvanniamy skronevonyzhnoshchelepnoho suhloba. Medychni Nauky Ukrainy. 2019;15(3-4):54-8. [in Ukrainian].
23. Luo S, Long X, Deng M, Meng Q, Ke J, Guo H. Association of COL1A1 polymorphism with subchondral bone degeneration of the temporomandibular joint. International Journal of Oral and Maxillofacial Surgery. 2016;45(12):1551-1555. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijom.2016.06.010.
24. Dijkstra PU, Kropmans TJ, Stegenga B. The association between generalized joint hypermobility and temporomandibular joint disorders: a systematic review. Journal of Dental Research. 2002;81(3):158-163.
25. Ardani IGAW, Aulanni’am, Diyatri I. Single Nucleotide Polymorphisms (SNPs) of COL1A1 and COL11A1 in Class II Skeletal Malocclusion of Ethnic Javanese Patient. Clinical, Cosmetic and Investigational Dentistry. 2020;12:173-179. DOI: https://doi.org/10.2147/CCIDE.S247729.

Публікація статті:

«Вісник проблем біології і медицини», 2025 Випуск 1, 176, 76-86 сторінки, код УДК 616.716.8:617.52-018.2-007.17

DOI:

10.29254/2077-4214-2025-1-176-76-86